Бути першим – страшно: спогади українця, який одужав від коронавірусу

Перший українець Олександр, який захворів на коронавірус на території України, дав інтерв'ю виданню BBC.

Зараз він разом з дружиною перебуває в самоізоляції: через тиждень чоловік має здати ще один аналіз після його, можна офіційно визнати його одужавшим.

Рішення про самоізоляцію.

Чоловік згадав, як приїхав з дружиною додому з подорожі в Італії 27 лютого.

Тоді у подружжя були заплановані справи – відвідати дні народження батька і подруги, однак вони вирішили самоізолюватися, незважачи на відсутність симптомів.

Олександр з дружиною вирішили також не йти на роботу і побути кілька днів вдома.

28 лютого у чоловіка почала підійматися температура і відчуватися слабкість.

Спершу він подумав, що це акліматизація і спробував випити парацетамол.

29 лютого Олександр подзвонив сімейному лікарю, попередив, що був у Італії.

Через пів години його госпіталізували і помістили в інфекційне відділення.

Медики взяли мазки на аналізи.

День народження і позитивний тест на коронавірус.

3 березня Олександр відзначає день народження і отримує позитивні результати аналізів на коронавірус.

"Коли тобі кажуть: в тебе - вірус… Ти не розумієш, що далі.

Зрозуміло, що далі щось буде.

Але як воно буде? Я знав, що щось почнеться, але що саме не уявляв.

Не було страшно.

Лише нерозуміння.

Нерозуміння того, що взагалі відбувається.

Страшно, що я один із тих, кому не пощастило.

Чомусь я перший…", – зізнався чоловік.

Переживання через дружину.

Коли госпіталізували Олександра, він відразу попросив, щоб його дружину також перевірили Однак йому відповіли, що "по інструкції, по всіх протоколах, ми можемо госпіталізувати тільки людей із симптомами", тому дружину залишили вдома.

Коли мене забирала швидка – це була субота, 10 ранку.

Люди у вікнах бачили.

Всі все розуміли, всі все бачили.

Не знаю, може, якось і витекла інформація, що це ЦЯ людина, з ЦЬОГО будинку.

Але, швидше за все, люди вичислили, що мене госпіталізували 29 лютого.

3 березня – підтвердження коронавірусу.

Та ще й у людини, в котрої у цей день – день народження.

Просто співставили факти і зрозуміли, що це саме я,.

– сказав чернівчанин.

За його словами, у той момент люди дуже перелякалися і всі ті, котрі протестували через ізоляцію його дружини вдома, були впевнені, що вона також є носієм збудника.

"З одного боку, я їх розумію.

Емоції людей на той момент.

Коли ви розумієте, що небезпека не десь в Китаї або в Італії, а тут – біля ваших дверей.

І, інстинктивно, ви хочете цю небезпеку знищити.

Я це розумію.

Тому зла на людей я не тримаю.

Я десятки разів моделював цю ситуацію, ставив себе на місце цих людей.

І з мого боку це виглядає так: є, все-таки є компетентні люди, які мали б пояснити, як діяти в тій чи іншій ситуації.

Ці компетентні люди в той момент там були.

Вони пояснювали: доки в людини немає симптомів, доти її не можна вважати захворілою.

Що потрібно взяти мазки.

І якщо підтвердиться позитивний результат, то тоді варто госпіталізувати", – згадав Олександр.

Від температури до пневмонії 4 дні.

Олександр розповів, що на момент госпіталізації у нього була температура і першіння в горлі, а був результат мого тесту, тоді була пневмонія і стан погіршився.

В інфекційному боксі, за його словами, було дуже холодно.

В таких умовах було складно спати та будь-що робити.

Я спав у куртці.

Я думав, що це тимчасово! Я не уявляв, що в таких умовах можна довгий час провести! Я казав лікарям: "Давайте щось робити!" Мені відповіли: "Попросіть, щоб хтось приніс вам обігрівач".

А я дивлюся - в боксі самому тільки дві розетки, куди можна включити цей обігрівач, і вони поплавлені.

Видно, що туди вже включали обігрівачі і ті розетки поплавлені не просто так.

На наступний день викликали електрика.

Він щось покрутив і сказав, що все безпечно.

За власні кошти мені батько купив не потужний, на 800 Ват, обігрівач,.

– розповів чоловік.

Згодом умови перебування покращилися, бо з початку у лікарні не було нічого готова для прийому, однак люди з розумінням підходили.

Він додав, що постійно слідкував за новинами.

В інфекційному відділенні Олександр провів 20 днів.

З них два тижні в стані хвороби.

А останній тиждень, коли організм почав боротися, чекав на виписку.

"70% всіх медикаментів ми купували за власні кошти.

Ситуація покращилася десь за тиждень мого перебування.

Поступово ліками забезпечувала клініка.

До кінця ми просто купували якісь дрібниці… Знаєте, я безмежно вдячним лікарям і всьому медперсоналу.

За їхню роботу і турботу.

За те, що вони робили щодня.

Ми вже з ними здружилися.

І коли мене виписували, я бачив сльози радості на їхніх очах.

Бо, попри все, вони гідно виконували свою роботу.

Я вдячний, що вони поставили мене на ноги", – підсумував перший хворий коронавірусом в Україні.