Пережити карантин: як держава може підтримати український бізнес

Вже зараз у Спілці українських підприємців заявляють, що після карантину доведеться стикнутись із безповоротною втратою доходів; ймовірним банкрутством багатьох представників малого і середнього бізнесу внаслідок припинення діяльності на невизначений період та втратою роботи для багатьох працівників.

Весь обсяг можливих збитків через карантинно-фінансову кризу зараз оцінити важко.

Головним чином через те, що ми все ще не маємо уявлення про масштаби поширення вірусу в Україні.

Але давайте розберемось, які ризики для бізнесу існують та як держава може допомогти бізнесу пережити цю кризу.

Який бізнес найбільше постраждає від закриття на карантин?.

Що заборонено в Україні / Інфографіка 24 каналу.

Найбільше постраждають:.

розважально-культурні заклади (театри, кінотеатри, виставки, різноманітні розважальні заходи, фітнес-клуби тощо);.

готельно-ресторанний бізнес;.

туристичні послуги;.

сфера надання косметологічних послуг.

У зоні ризику:.

пасажирські перевезення;.

недержавні освітні заклади тощо.

Як наголосив директор Crane IP Law Firm Іван Нікітченко, загальний спад в українській та світовій економіці карантином тільки додатково "стимулюється".

Він нагадав, що без кризи та карантину у січні ВВП України вже скоротився на 0,5%.

Одним з головних драйверів зростання ВВП у 2019 році була торгівля.

Саме сфера послуг і торгівля постраждають в першу чергу через введення обмежень на час карантину.

Таким чином, тільки за рахунок зменшення роздрібного товарообігу, на нас очікує статистичне зменшення квартального ВВП.

Зменшення виручки підприємств – це зменшення надходжень до бюджету, та реальних зарплат персоналу,.

– сказав він.

Нікітченко додав, що через підвищення ризиків багато підприємств вже поставили на паузу реалізацію нових проектів, і тим більше інвестиційних проектів.

"Паніка, яка провокується в тому числі і діями влади, призводить і до тиску на валютний курс.

А це знову зростання ризиків, пришвидшення рівня інфляції", – сказав він.

Як пояснила у коментарі 24 каналу адвокат Тетяна Охрімчук, найбільшим впливом пандемії коронавірусу може стати зниження продажів та грошового потоку, і зокрема валютного, що прямо відобразиться на зростанні курсу валют та цін на товари.

"Ті підприємства які займаються виготовленням продукції компоненти для якої доставляються з-за кордону, будуть фактично тимчасово заблоковані, а таких у нас чимало.

Фактично, ми матимемо таку собі короткострокову ізоляцію від зовнішнього світу що вдарить по кишені незалежно від того, які стабілізаційні заходи вживатиме уряд", – сказала вона.

Директор українського "Бітрікс24" Дмитро Суслов зазначив, що для українського бізнесу найбільш несприятливими є кілька наслідків обмежень, запроваджених через загрозу поширення вірусу.

По-перше, це прямі збитки, для окремих сфер бізнесу.

"Насамперед постраждають кінотеатри, кафе та ресторани, торгівельно-розважальні центри, салони краси та спортивні клуби, оскільки обмежувальні заходи безпосередньо наказують їм згорнути діяльність.

По-друге, це збитки, пов'язані з суттєвим зниженням попиту внаслідок карантину.

До цієї категорії належать туристичні агенції та авіакомпанії.

По-третє, постраждають представники малого та середнього бізнесу, які не зможуть швидко перебудувати свою діяльність та не мають достатніх грошових запасів на кілька місяців роботи", – сказав він.

За прогнозами віце-президента з операційної діяльності корпорації "Біосфера" Ірини Нестеренко, для частини бізнесу введення карантину означатиме повну тимчасову зупинку, як наприклад для ТРЦ, закладів громадського харчування та торгових точок, які не продають продукти харчування, господарські товари або ліки.

Для частини бізнесу – це принесе ускладнення, руйнування сформованих логістичних ланцюжків, перебої у поставках сировини, готової продукції, комплектуючих.

Для ряду компаній, за словами Нестеренко, все це призведе до втрати прибутку, скорочення робочих місць, зменшення заробітних плат через можливий перехід на скорочений робочий день.

Для частини бізнесу без серйозної фінансової подушки це може закінчитися банкрутством, оскільки зараз складно сказати, як довго триватимуть запроваджені обмеження.

Яку підтримку бізнесу зараз пропонує держава?.

З ключового – обіцяють таке:.

Бізнес не платитиме податок на землю та нерухомість до 30 квітня 2020 року.

Українці не платитимуть штрафи і пеню за прострочення виплат за споживчими кредитами до 30 квітня 2020 року.

ФОПів та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність (науковців, артистів, викладачів, адвокатів, нотаріусів тощо) звільнили від сплати єдиного соціального внеску до 30 квітня 2020 року.

У цей період за несвоєчасну або неповну сплату ЄСВ не штрафуватимуть.

До 31 травня 2020 року не штрафуватимуть за порушення податкового законодавства (крім тих випадків, коли ідеться про порушення довгострокових договорів про страхування життя та недержавних пенсій).

Платникам податків не нараховуватимуть пеню.

Нарахована, але не сплачена за цей період пеня буде списана.

Тимчасово діятиме мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок бізнесу.

Перевірки, які були розпочаті до 18 березня 2020 року і досі незавершені, тимчасово зупиняються.

Термін подання річної декларації про майно і доходи продовжили.

До 1 липня українці не платитимуть пеню за несвоєчасну оплату комунальних послуг.

Чи вирішує це проблеми бізнесу?.

Аж ніяк.

Все, що поки зробив парламент – дозволив не платити ЄСВ два місяці, тобто – зекономив їм 2078 грн.

Бізнесу необхідне суттєве зменшення податкового навантаження, особливо на фонд оплати праці.

Також – це довгострокове пільгове кредитування.

Активізацію програм з державно-приватного партнерства,.

– сказав Нікітченко.

Перелік питань, які ще потрібно вирішити, є чималим.

Головне з них - виплати зарплат працівникам, які лишились без можливості заробити собі на життя через карантин.

"Досі незрозуміло, хто має нести економічний тягар і в якій пропорції: хто заплатить за простій бізнесу? На що виживати працівникам? Як платити зарплату, не отримуючи дохід?" – додав юрист-міжнародник, адвокат, керуючий партнер юридичної фірми "ЄПраво" Віталій Власюк.

Власне, маємо два полюси: або платити зарплату, або не платити.

І якщо у випадку збереження дистанційного режиму роботи ще якось можна платити, то що робити ресторанам, розважальним закладам? Звільняти працівників? Відправляти у неоплачувану відпустку, чим перекладати тягар на людей?.

– сказав він.

Також виникають питання щодо того, як має працювати в умовах жорстких обмежень карантину промисловість, де людей неможливо перевести на дистанційну роботу.

В тому числі – підприємств, які виробляють харчові продукти і товарів першої необхідності.

Ще одну проблему в ефірі одного з українських телеканалів сформулював міський голова Чернівців Олексій Каспрук.

Він наголосив, що не можна разом із ТРЦ закривати зоомагазини, бюро ритуальних товарів і послуг, а також магазини з продажу насіння, добрив та засобів захисту рослин.

Наскільки їхнє повне закриття погіршить життя всім українцям – уявити не важко.

Як реально держава може підтримати бізнес?.

Перше і головне – не допустити дефолту.

Першочерговим завданням уряду має стати недопущення дефолту через досягнення домовленостей з МВФ – це убезпечить ринок від спекуляцій і відразу ж його заспокоїть.

Бізнесу завжди необхідна стабільність на валютному ринку, тому, звичайно, нам би хотілося, щоб закладений у бюджет 2020 курс гривня-долар витримувався.

А з ним і баланс дохідної та видаткової частини бюджету,.

– підкреслила Нестеренко.

Будь-якому бізнесу набагато складніше триматися на плаву в ситуації глобальної кризи фінансово-банківської системи і відсутність макроекономічної стабільності.

Друге і не менш важливе – припинити панікувати та приймати хаотичні і непродумані рішення.

Як наголосили у своєму зверненні Європейська бізнес асоціація, громадська спілка "Спілка українських підприємців", IT Ukraine, ФРУ, УКАБ, Бізнес 100, СЕО club, не можна це більше посилювати обмежувальні заходи.

Наша країна просто не може собі цього дозволити.

Україна не має достатніх фінансових резервів і тому, якщо буде впроваджено додатковий комплекс карантинних обмежень і зупинено велику кількість підприємств без відповідної програми підтримки економіки, це призведе до глибокої економічної кризи та важких соціальних наслідків, які складно передбачити,.

– ідеться у їхньому зверненні.

Зрештою, держава має дослухатись до бізнесу та долучити бізнес-спільноту до розробки покрокових дій зменшення негативних наслідків пандемії на економіку.

Зокрема, як зазначили у Європейськаій бізнес асоціації, бізнес-спільнота вважає, що в теперішніх умовах необхідно сфокусуватись на таких кроках:.

Не допустити значної втрати робочих місць;.

Якнайшвидше виконати державою зобов’язання перед МВФ та для отримання фінансування прийняти два закони, зокрема закон про неможливість повернення банків екс-власникам;.

Негайно зменшити витрати бюджету (зупинити фінансування державних програм, тощо) та направити вивільнені кошти на боротьбу з пандемією;.

Забезпечити швидку та ефективну верифікацію отримувачів пенсійних та соціальних виплат і пільг, що дозволить виявити неіснуючих отримувачів та відповідно зменшить витрати держбюджету;.

Централізувати використання грошей у місцевих та державному бюджеті для контролю використання їх лише з метою боротьби з пандемією;.

Забезпечити зі сторони держави неоподаткований мінімальний дохід працівникам, які постраждали від запровадження карантинних заходів;.

Зупинити нарахування будь-яких фінансових санкцій всім суб’єктам господарювання які мають кредити в банківських та фінансових установах.

За словами Нестеренко, з конкретних заходів, якими держава може підтримати бізнес, могла б стати відстрочка ПДВ на 12 місяців для тих підприємств, які продовжують інвестувати у технологічне обладнання, незважаючи на складність ситуації.

Для тих же ресторанів у період їх тимчасового закриття було б дуже відчутним і доречною скасування обов'язкового утримання податків з зарплат співробітників, відправлених у примусові відпустки на час карантину.

Крім того, бізнесу необхідний мораторій на податкові перевірки і гарантії неможливості дострокового стягнення заборгованості по кредитах.

Звичайно, найбільш відчутною підтримкою стало б введення податкових і кредитних канікул на період карантину, але ми прекрасно розуміємо, що це можливо тільки у разі повної гарантії непорушення економічної стабільності в країні і здатності фінансувати критично необхідні статті бюджету,.

– додала вона.

Що кажуть самі представники бізнесу?.

Володимир Шевченко, співзасновник київської мережі кав’ярень Veterano Coffee:.

"В умовах повної заморозки роботи, у багатьох представників малого бізнесу не буде жодних грошових надходжень.

Якщо на додачу до цього буде відбуватись висмоктування життя з бізнесу державою, банками та орендодавцями, то бізнес успішно самовб’ється.

Якщо держава зможе розумно врегулювати це питання , якщо сам бізнес заздалегідь підготувався до цієї ситуації – буде трохи легше.

Ситуація була очевидна два тижні тому.

Я ще тоді написав працівникам у робочий чат, що треба готуватися до найгіршого, припинити витрачати зайві гроші і відмовитись від усього, крім найнеобхіднішого.

Зараз ми впадаємо в анабіоз, заробітну плату співробітниками мені немає з чого виплачувати.

Така сама ситуація склалась у всього малого бізнесу, який прив’язаний до щоденних надходжень.

Немає надходжень – немає нічого.

Якщо говорити про підтримку від держави, самих лише податкових канікул буде замало.

Це не ключове.

Потрібно врегулювати відносини між бізнесом та орендодавцями, між бізнесом та фінансовими установами.

Врегулювати питання комунальних платежів, бо є бізнеси, для яких це – відчутна частка витрат.

Потрібен тимчасовий мораторій на всі кредитні виплати – у малого бізнесу просто не має зараз тієї фінансової подушки, яка дозволить щось гасити.

Потрібно не просто зменшувати орендні плати, а домовлятись, що ці виплати будуть зроблені протягом наступних кількох місяців.

Тому що коли це все скінчиться, знадобиться, щонайменше, два місяці для того щоб хоч якось відновитися.

Потрібен час, перш ніж споживач почне отримувати нормальну зарплату та витрачати гроші.

Потрібен час, поки бізнес відновить свої обороти".

Роман Романчук, генеральний директор холдингу Multiplex:.

"Ніхто не був готовий до цієї ситуації - це очевидно.

Коли в один момент зупиняється вся дохідна частина, ти перетворюєшся на компанію, яка багатьом винна, але немає грошей, щоб задовільнити всі запити кредиторів.

З орендодавцями, постачальниками, будівельниками, які будують нам об'єкти, з будь-яким іншим кредитором ще існує площина потенційних переговорів щодо подальших розрахунків у той момент, коли ситуація розморозиться.

Але з персоналом ситуація кардинально інша.

Навіть якщо знайти якийсь гіпотетичний спосіб домовиться про відтермінування виплат, виникає питання "А як до того часу фізично люди житимуть?".

Розрахунок з працівниками – це не лише зобов'язання для бізнесу.

Вони існують поряд з іншими зобов'язаннями, з якими доведеться розбиратися кожному бізнесу після завершення карантину.

У когось це вийде, а когось – ні.

Але ми не можемо відтермінувати виплати зарплат хлопцям і дівчатам, тому що це – життя, сім'ї та конкретні долі людей.

Наші прогнози: зупинка бізнесу буде довшою, за два тижні.

Що робити у такій ситуації? Відпускати співробітників у відпустку за свій рахунок? Багато хто з наших працівників знімає квартири, за які платити вони тепер не зможуть.

Не всі зможуть знайти іншу роботу зараз, тому що багато бізнесів не працюють.

Є ще законодавча сторона питання.

Ми можемо лише просити людей піти у відпустку за свій рахунок.

Ми відкрито ведемо діалог з кожним і чесно кажемо: шанс вистояти буде, якщо зараз ми тимчасово все підемо у відпустку за свій рахунок, збережемо робочі місця і коли будемо виходити з кризи – продовжимо співпрацю.

Якщо хтось не погодиться на такий варіант та вступить з вимогою платити їм зарплату – юридично ми нічого не можемо зробити.

Людина має право отримати зарплату.

Підприємство б із задоволенням цю зарплату виплатило.

Але в умовах, коли фізично немає грошей – це неможливо.

Вихід у відпустку за свій рахунок – теж не безлімітна операція.

За законом люди можуть знаходиться там два тижні.

Якщо після цього робочі місця будуть зачинені - ситуація вийде ще більш патова.

Ми не зможемо продовжити людям відпустку.

Прийняти на роботу ми їх, звичайно, можемо, але фізично робочі місця будуть закриті, і виплачувати зарплату, знову таки, не буде чим.

Тоді бізнес не просто опиняється на межі банкрутства, а ще і несе кримінальну відповідальність за невиконання зобов'язань перед співробітниками.

Варіант виходу із ситуації, який ми бачимо – держава має надати бізнесу безвідсотковий кредит на шість місяців на забезпечення фонду заробітної плати.

Це дозволить бізнесу зберегти робочі місця для своїх співробітників.

Підтвердження обсягу фонду заробітної плати повинно проводитися виключно даними з податкової служби за останні півроку.

Так пріоритет отримають компанії, які ведуть прозору фінансову діяльність.

Для інших це буде сигналом, що виходити з тіні вигідно.

Щоб бізнес вистояв – потрібно допомогти людям.

Без цього відновлюватися після карантину нам просто не буде з ким".

Олександр Лопатін, засновник американо-української компанії з виробництва світлодіодного освітлення ITW Systems:.

"Якщо говорити про нашу компанію, то зараз вплив епідемії не надто відчутний.

Так, ми перелаштували ряд бізнес-процесів, перевели людей на віддалений режим заради їх безпеки.

Не усі фахівці можуть виконувати свою роботу дистанційно, тим не менш, ми продовжуємо усім виплачувати зарплати.

Наші постачальники з Китаю починають вже відновлювати свою роботу, а от з поставками з Італії та Англії можуть незабаром виникнути проблеми.

Зараз ситуація не є критичною, бо у нас є складські запаси, яких вистачить ще на декілька місяців.

І тут важливо, щоб за цей час спільними зусиллями вдалось стабілізувати ситуацію.

Хотілося б зрозуміти, як уряд планує допомогти українському бізнесу "витримати бурю" і швидко відновитися, коли криза піде на спад.

Наприклад, що відбувається зараз в Америці.

Федеральний уряд США запропонував для розгляду і затвердження Конгресом і Сенатом пакет допомоги в $850 млрд.

Цей пакет передбачає скорочення податку на заробітну плату в розмірі $500 млрд, виділення $250 млрд для доступних кредитів малому бізнесу, і $50 млрд допомоги індустрії авіаперевезень.

У свою чергу, штатна та муніципальна влада, в рамках повноважень місцевих органів самоврядування, пропонують додаткову допомогу громадянам і місцевим бізнесам у вигляді доступних кредитів, "податкових канікул" і різної фінансової допомоги.

Наприклад, один з таких механізмів – можливість відкласти сплату щоквартальних податків в квітні на 90-180 днів.

Підприємства все одно повинні будуть подавати податкову декларацію, але, якщо необхідно сплатити податок, Уряд може відкласти фактичну сплату.

Звичайно, фінансові можливості України не такі як у США.

Але питання не у сумах, а у механізмі – влада має бути дійсно зацікавлена у допомозі бізнесу.

Не заради декларування певних законів і репутаційних "плюсів", а для реального результату.

Одним із інструментів такої реальної підтримки може стати створення певних привілеїв для вітчизняних виробників.

Якщо повернутись до прикладу США, в зв'язку з черговою "війною на нафтовому ринку", американський уряд, у вигляді надання підтримки американському бізнесу, прийняв рішення поповнити свої стратегічні запаси нафти, закуповуючи їх виключно у американських нафтових компаній.

Ще одним хорошим прикладом є американська програма енергоефективності, в якій, з одного боку, держава надає фінансову підтримку організаціям, які впроваджують енергоефективні рушення, а з іншого – умовою отримання такої підтримки є покупка продукції американського виробництва (Made in America).

Логіка очевидна: місцеве виробництво – це податкові надходження, це робочі місця, зарплати, які через споживчі витрати, дають додаткові вливання в економіку і доходи держави.

Подібну політику задля підтримки місцевих виробників я б дуже хотів побачити в Україні.

Особливо зараз, долаючи епідемію, підключаючи усі можливості для порятунку своїх компаній та допомоги населенню, зберігаючи робочі місця у кризовий період, українські виробники мають право розраховувати на певні преференції.

Це не вимагає від держави жодних фінансових вливань, але дасть можливість бізнесу відновитись та продовжити роботу після подолання епідемії".