Державні культурні інституції нагадали уряду про ризики від скорочення фінансування культури й кіно

Зокрема, культурна спільнота просить зберегти фінансування проєктів Українського культурного фонду, Українського інституту книги та Держкіно.

Заяву підписали виконавча директорка Українського культурного фонду Юлія Федів, директорка Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький Арсенал» Олеся Островська-Люта, директорка Українського інституту книги Олександра Коваль, генеральний директор Національного центру Олександра Довженка Іван Козленко, генеральний директор Українського інституту Володимир Шейко.

Український ПЕН також приєднався до цього звернення.

«Детектор медіа» публікує повний текст заяви:.

Шановний пане Прем’єр-міністре!.

Звертаємося до Уряду у зв’язку з надзвичайно важкою ситуацією, що складається у сфері української культури через поширення епідемії коронавірусу й впровадження карантину на території України.

Передусім, дозвольте запевнити, що ми як досвідчені управлінці розуміємо і підтримуємо доцільність обмежень, які дозволять запобігти колапсу медичної системи та зберегти здоров’я максимального числа громадян.

Водночас, інституції і продуценти культури належать до перших постраждалих через неможливість провадити публічну діяльність.

Відмова від публічних подій – виставок, концертів, кінопоказів, вистав тощо – миттєво призводить до стрімкого падіння доходів усіх, хто інвестував час, зусилля і кошти у те, аби культура в Україні була доступною, якісною, а її проєкти добре організованими.

Українські культурні інституції і незалежні виробники уже нині опиняються без ресурсів, що дозволили б виплачувати зарплати, фінансувати першочергові протиаварійні чи реставраційні роботи і навіть настільки насущні потреби як охорону державної частини українського музейного фонду.

Це загрожує не просто зупинкою розвитку чи замороженням досягнень останніх років, адже це звична загроза, стосовно якої сфера культури має досвід якщо не подолання, то протидії.

Нині виникає загроза значно серйозніша: розпад інституційної системи і втрата цілого покоління талановитих творців і менеджерів культури.

Це ситуація, типологічно схожа на стан справ в Україні впродовж 1990-х років.

Тому ми звертаємося з проханням серйозно проаналізувати ці ризики й разом із культурною спільнотою, Комітетом з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради України зробити все можливе для їхньої мінімізації.

Передусім, вважаємо за необхідне переспрямувати видатки розвитку, передбачені на культуру або інші цілі в межах бюджетів головних розпорядників, що управляють інституціями культури, на поточну інституційну підтримку.

Необхідно зберегти робочі місця і належний безпековий стан інституцій.

Для цього дуже важливо відмовитися від потенційного скорочення видатків на оплату праці.

Принципово важливо скористатися усіма можливостями, що мають Український культурний фонд та Український інститут книги, на вирішення проблем, котрі виникають з нинішньою кризою.

Це надзвичайно важливі інституції, від яких наразі чекають підтримки як ніколи раніше.

Просимо дослухатися до пропозицій самих УКФ та УІК щодо переформатування їхніх програм через виклики, пов’язані з епідемією коронавірусу.

Відтак, зберегти фінансування проєктів Українським культурним фондом, бюджет якого спрямований в першу чергу на підтримку самих продуцентів культури, і таким чином допомогти їм подолати кризу.

Важливо зберегти і сприяти програмам УІК щодо підтримки української книговидавничої галузі, яка досягла значних успіхів упродовж останнього десятиліття.

Те саме стосується і виробництва кіно: успіх останніх років був можливим завдяки сталості підтримки через механізми Держкіно, оскільки створення фільму – це багатолітній процес.

Різке припинення підтримки знецінить уже зроблені інвестиції (зокрема, співфінансування від міжнародних партнерів), спровокує декваліфікацію і втрату кадрів.

Впевнені, що проаналізувавши всі ризики і зробивши рішучі, але зважені кроки, котрі першочергово матимуть на меті захист українців від епідемії, але й дозволять уникнути нищівних наслідків для української культури, ми подолаємо і цей виклик разом.

Залишаються лише видатки на утримання – тобто зарплатню.

Міністерство фінансів планує скоротити фінансування Мінкульту на 7 млрд грн.

Зокрема, на 750 млн грн для Держкіно, на понад 500 млн для будівництва музеїв Голодомору і Революції Гідності, на 250 млн грн для творчих спілок, на 500 млн грн для Українського культурного фонду, на 150 млн грн для Інституту книги, на 500 млн грн для програм інформполітики, «зшивання країни» для молоді, на ремонти та реставрації.

У держбюджеті на 2020 рік на видатки Міністерства культури, молоді та спорту було передбачено 15,4 млрд грн.

До цієї суми входили всі видатки за бюджетними програмами самого міністерства, а також Державного комітету телебачення і радіомовлення (у тому числі - фінансова підтримка суспільного мовника), Державного агентства України з питань кіно, Державної служби з етнополітики та свободи совісті, Українського інституту національної пам'яті.

Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики закликав Мінфін утрматися від ухвалення відповідного рішення до проведення консультацій.

Члени комітету готові напрацювати рішення, які не призведуть до краху культурної сфери.

Раніше Українська кіноакадемія, Національний центр Олександра Довженка, «Сучасне українське кіно "СУК"», Українська кіноасоціація, Асоціація кіноіндустрії України висловили стурбованість через відсутність уже третій місяць державного фінансування кіногалузі.

Кіноспільнота закликала вжити необхідних заходів задля вирішення цього питання.