Не про коронавірус: що Україна постачає в Китай і як збільшити експорт

Китай — країна з найбільшою чисельністю населення у світі та друга економіка світу за рівнем ВВП.

Це лідер міжнародної торгівлі із загальним обсягом торгівлі товарами та послугами, що перевищує 5 трлн дол.

Разом з тим, в останні роки показники відкритості економіки Китаю погіршуються, що є результатом змін у відносинах із США.

Китай поступово змінює пріоритети економічної і торговельної політики, переорієнтовуючись на внутрішній ринок.

Співпраця з Китаєм є не тільки економічним, а й геополітичним питанням.

Країна посилює свій вплив як глобальний виробничий центр.

У 2013 році країна запропонувала ініціативу "Один пояс, один шлях" (BRI) з розбудови транспортної інфраструктури, що охоплює Африку, Азію, Європу та Близький Схід.

Україна також є учасницею BRI.

Хоча головні транспортні коридори ініціативи проходять повз територію держави, зменшення транспортних витрат завдяки реалізації проєкту сприятиме зростанню добробуту в Україні.

"Один пояс, один шлях".

Як Китай планує "колонізувати" понад 60 країн.

Японія, США, Австралія та Індія занепокоєні зростанням впливу Китаю, а прогноз відносин між ЄС та КНР визначає Піднебесну як "стратегічного конкурента".

Європейський Союз теж почав реагувати на політику Китаю шляхом скринінгу іноземних інвестицій.

У 2018 році був започаткований інструмент більш узгодженого та єдиного підходу до політики прямих іноземних інвестицій у ЄС і більш кваліфікованої відповіді на китайські капіталовкладення в Європі.

На чиєму боці Київ? Україна — мала відкрита економіка, зростання якої залежить від умов зовнішньої торгівлі.

Торговельна війна між США та Китаєм, а також відповідні контрзаходи третіх держав уже зараз негативно впливають на Україну і загрожують вітчизняному промисловому зростанню.

Знайти місце України і баланс між політичними та економічними інтересами, розвивати відносини із стратегічними партнерами — складний виклик, що постав перед державою.

Китай, безперечно, є одним з пріоритетів української політики.

Чим торгуємо.

У 2019 році Китай був найбільшим ринком для українського експорту товарів та головним джерелом українського товарного імпорту.

Україна постачає в Китай руди, зерно, жири, олію, машинне обладнання, відходи харчової промисловості.

Протягом останніх п'яти років частка сільськогосподарської та харчової продукції в українському експорті в Китай зростає.

Київ імпортує електричні машини, обладнання, пластмаси, полімери, наземний транспорт, чорні метали.

Імпорт з Китаю в кілька разів перевищує експорт України в Китай.

У 2019 році експорт товарів становив 3,6 млрд дол, імпорт — 9,2 млрд дол.

Які є перешкоди.

Для багатьох товарних позицій, передусім аграрної продукції, ринок Китаю закритий.

Пекін використовує тарифні заходи для захисту свого внутрішнього ринку.

Ставки ввізного мита можуть сягати рівня, який унеможливлює експорт.

За даними Світової організації торгівлі (СОТ), середня ставка режиму найбільшого сприяння в Китаї на початку 2018 року становила 9,8%: для сільськогосподарських товарів — 15,6%, для несільськогосподарських — 8,8%.

Китай поступово знижує тарифний захист для товарів народного споживання.

Разом з цим він застосовує до міжнародної торгівлі високі нетарифні бар'єри.

Найбільша кількість нетарифних заходів стосується санітарного та фітосанітарного регулювання і технічного регулювання.

Крім того, значна частина імпорту до Китаю підлягає ліцензуванню.

Натомість уряд країни поступово скорочує перелік товарів, що підлягають ліцензуванню.

Нетарифні заходи ускладнюють доступ товарів на ринок: вимоги до імпорту швидко змінюються, їх застосування відрізняється в різних портах та регіонах, регулювання складне і непрозоре, існує багато контрольних державних органів.

Процес сертифікації продукції на відповідність вимогам якості та безпечності передбачає проведення значної кількості тестів і може забирати багато часу.

Через складний процес відкриття ринку доступ на нього для українських аграрних виробників залишається обмеженим.

Україна все ще не має доступу на ринок Китаю для багатьох продуктів рослинного і тваринного походження.

Як збільшити експорт.

Щоб збільшити український експорт до Китаю, необхідно ідентифікувати найбільш перспективні для цього товари.

Перспективність товарів варто визначати за двома ознаками.

Перша — наявність відносних переваг в України та їх відсутність у КНР.

Друга — наявність значного потенціалу для нарощування експорту.

Виявлений експертами компанії Trade+ потенціал зростання торгівлі становить 30% від фактичного експорту України до Китаю.

Фахівці визначили перелік із 108 найбільш перспективних товарних груп.

Серед них — продукція АПК, металургійної, хімічної та деревообробної промисловості.

Частина перспективних товарів із списку активно експортується і має потенціал до подальшого зростання, але 65% товарів Україна в Китай ще не постачала.

З урахуванням пріоритетів "Експортної стратегії України", яка ставить за мету перехід до експорту наукомісткої та інноваційної продукції, ключовими для експорту є товари легкої промисловості, аерокосмічної та авіаційної промисловості, машинобудування, харчової та переробної промисловості.

Загалом з переліку 108 найбільш перспективних товарних груп до секторів, зазначених у стратегії, належать лише 20.

Ці товарні групи важливі для диверсифікації українського експорту, але на даний момент основний потенціал зростання експорту мають сировинні товари.

Як уряд може сприяти експорту.

Для збільшення експорту товарів в Китай необхідно усувати нетарифні торгові бар'єри, передусім щодо найбільш перспективних товарів.

Це можна зробити шляхом проведення переговорів з урядом Китаю.

Також потрібно отримати право на експорт перспективних товарів.

Йдеться про підготовку, погодження та підписання міжнародних протоколів щодо доступу на ринок для продукції з України.

Адаптація законодавства до стандартів Євросоюзу та отримання доступу на цей ринок полегшить доступ і на ринок Китаю.

Ольга Ніколаєва, дослідниця Центру аналітики зовнішньої торгівлі Trade+ при Київській школі економіки.

Центр створено при Київській школі економіки в рамках проєкту "Покращення рамкових умов для торгівлі в Україні", що впроваджується через німецьку федеральну компанію Deutsche Gesellschaft f*r Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH на замовлення Уряду Німеччини.