Експерти розповіли, чому мережі АТБ, Сільпо, Billa та Еко-Маркет підвищують ціни

Великий національний мережевий рітейл намагається протистояти зростанню цін постачальників і виробників.

Як пишуть ЗМІ, найбільші мережеві оператори Сільпо групи Fozzi, Billa, Еко-Маркет та інші магазини "крокової доступності" почали підвищувати ціни на деякі групи товарів.

Найменш значний ріст на деякі позиції в порівнянні з іншими учасниками ринку в мережі АТБ, яка раніше збільшила товарні запаси на своїх складах і в розподільних центрах.

Мережі вдається зберегти стабільні ціни на всі товарні позиції за винятком овочів, фруктів і деяких круп.

"Великі рітейлери намагаються пояснити ситуацію: ажіотажний попит підштовхує постачальників до підвищення цін, до того ж у багатьох з них у зв'язку із запровадженням карантинних обмежень та "валютних гойдалок" також змінилася собівартість.

Крім того, національний карантин збігся з традиційним сезонним зростанням цін на деякі групи товарів, а ажіотаж лише прискорив зростання цін.

Ще гірша ситуація в сегменті круп: багато з них Україна імпортує, а країни-торговельні партнери на період пандемії обмежили експорт, щоб захистити від дефіциту власний ринок", – пояснили автори матеріалу.

На тлі підвищення цін представники держави намагаються чинити тиск безпосередньо на торговельні мережі.

Але опитані редакцією експерти звернули увагу, що організований мережевий роздріб працює з фіксованою націнкою.

Це означає, що вплив на вартість товарів на полиці чинять саме постачальники та виробники.

Те, що ми спостерігали останнім часом – це різко збільшувався попит на більшу частину продовольчої групи товарів.

Коли збільшується попит, а пропозиція зростає неадекватно збільшенню попиту, завжди зростає ціна.

Тому, все, що ми бачимо – це ринковий механізм відрегулював збільшення ціни,.

– пояснив Олег Устенко, виконавчий директор Міжнародного Фонду Блейзера і радник президента України.

Експерт додав, що за різким зростанням попиту просто не встигло виробництво і логістика, що і стало причиною зростання цін.

Керівник мережі АТБ Борис Марков розповів, що дефіциту товарів немає, а їх поява на полицях супермаркетів – лише питання часу, який потрібен на логістику від виробника до полиці.

Основного товару вистачає, і ситуація з його доступністю поліпшується.

Ми закінчуємо наповнення складів і відновлення запасів магазинів, які "вимилися" у результаті ажіотажного попиту минулого тижня.

Передумов і ризиків для формування дефіциту товарів в Україні ми не бачимо.

Можливо, "випадання" окремих груп через створений ажіотаж, але протягом одного-двох днів ми готові закрити потреби населення країни в продуктах і товарах соціальної категорії,.

– розповів представник мережі АТБ.

Але саме мережевий організований рітейл, як зазначають автори публікації, став першою мішенню для невдоволення споживачів і навіть звинувачень з боку влади у підвищенні цін.

Хоча загальновідомо, що великі оператори роздрібного ринку за будь-яккої економічної погоди працюють з фіксованими надбавками до закупівельної ціни, які покривають їх операційні витрати.

Крім цього, саме організований мережевий роздріб взяв на себе основний споживчий удар після введення карантину, коли були закриті ринки, що задовольняють значну частку попиту на продукти харчування та товари повсякденного попиту.

Опитані редакцією експерти застерегли представників економічної влади від спокуси вчинити тиск на мережеві супермаркети, оскільки ситуацію з цінами це навряд чи змінить.

А замість цього виробники відмовляться постачати свій товар під загрозою санкційного тиску з боку держави, а полиці супермаркетів виявляться порожніми – тоді споживчий продовольчий ринок спіткає реальний колапс.

"Рітейл виступає посередником між виробником і споживачем, – підкреслює Віталій Шапран, один з найавторитетніших українських економічних аналітиків, член Ради Національного банку України.

– Рітейл заробляє на різниці між ціною покупки і продажу товару, тому звинувачувати посередника в підвищенні цін не дуже раціонально.

Найбільше впливають на ціни постачальники продуктів харчування.

Тому що вони знаходяться під дією ринкового закону попиту і пропозиції.

В Україні діє ринкова система, при якій ціни не встановлюються державою, а регулюються ринком.

І коли громадяни змітають з полиць гречку, картоплю та інші товари, яких на складах стає мало, то постачальники відразу підвищують відпускні ціни роздрібним мережам".

"Звинувачувати торгові мережі у зростанні цін некоректно, – прокоментував спроби держави втручатися в ситуацію політичний експерт Володимир Цибулько.

– Роздріб надає виключно послугу продажу товару, традиційно встановлюючи свою націнку.

Ціну формує постачальник! Постанова Кабміну про проведення цінового аудиту соціально значущих груп товарів в першу чергу вдарить по виробниках продукції.

Перевіряти ціни в роздрібних мережах – це найпростіше, що може придумати людина з соціалістичним мисленням.

Кабінет міністрів грається в регулювання ринку.

Причому ці ігри небезпечні, оскільки вони граються не через компенсаційні механізми, а адміністративне насильство.

І це, на мій погляд, може призвести до зникнення з прилавків певних товарних груп".

Вадим Карасьов, директор Інституту глобальних стратегій, нагадав, що Україна стараннями кількох поколінь реформаторів-лібералів увійшла в пандемічну та цінову кризу зі знищеною державною інфраструктурою з контролю і протидії зовнішнім шокам і викликам: "Як же все-таки ситуацію з цінами тримати під контролем? Нагадаю, що раніше в Україні існувала Держфінінспекція, яка мала повноваження моніторингу цін на соціально значущі продукти харчування.

Але її ліквідували разом з Санепідемстанцією.

Тому питання запровадження державної дисципліни за цінами знову на порядку денному", – зазначив експерт.