Експерти розповіли, чому мережі АТБ, Сільпо, Billa та Еко-Маркет підвищують ціни

Великий національний мережевий ритейл намагається протистояти зростанню цін постачальників і виробників.

Як пишуть ЗМІ, найбільші мережеві оператори Сільпо групи Fozzi, Billa, Еко-Маркет і інші магазини "крокової доступності" почали підвищувати ціни на деякі групи товарів.

Самий незначний ріст на деякі позиції в порівнянні з іншими учасниками ринку в мережі АТБ, яка раніше збільшила товарні запаси на своїх складах і в розподільчих центрах.

Мережі вдається зберегти стабільні ціни на всі товарні позиції за винятком овочів, фруктів і деяких круп.

"Великі ритейлери намагаються пояснити ситуацію: ажіотажний попит підштовхує постачальників до підвищення цін, до того ж у багатьох з них у зв'язку з введенням карантинних обмежень та" валютних гойдалок "також змінилася собівартість.

Крім того, національний карантин збігся з традиційним сезонним зростанням цін на деякі групи товарів, а ажіотаж лише прискорив зростання цін.

Ще гірша ситуація в сегменті круп: багато хто з них Україна імпортує, а країни-торговельні партнери на період пандемії обмежили експорт, щоб захистити від дефіциту власний ринок ", - пояснили автори матеріалу.

На тлі підвищення цін представники держави намагаються чинити тиск безпосередньо на торговельні мережі.

Але опитані редакцією експерти звернули увагу, що організована мережевий роздріб працює з фіксованою націнкою.

Це означає, що вплив на вартість товарів на полиці надають саме постачальники і виробники.

"Те, що ми спостерігали останнім часом - це збільшувався різко попит на більшу частину продовольчої групи товарів.

Коли збільшується попит, а пропозиція зростає неадекватно збільшенню попиту, завжди зростає ціна.

Тому, все, що ми бачимо - це ринковий механізм відрегулював збільшення ціни", - пояснив Олег Устенко, виконавчий директор Міжнародного Фонду Блейзера і радник президента України.

Експерт додав, що за різким зростанням попиту просто не встигло виробництво і логістика, що і стало причиною зростання цін.

Керівник мережі АТБ Борис Марков розповів, що дефіциту продуктів немає, а їх поява на полицях супермаркетів - лише питання часу, який потрібен на логістику від виробника до полиці.

"Основного товару вистачає, і ситуація з його доступністю поліпшується.

Ми закінчуємо наповнення складів і відновлення запасів магазинів, які" вимилися "в результаті ажіотажного попиту на минулому тижні.

Передумов і ризиків для формування дефіциту товарів в Україні ми не бачимо.

Можливо, "випадання" деяких груп через створеного ажіотажу, але протягом одного-двох днів ми готові закрити потреби населення країни в продуктах і товарах соціальної категорії", - розповів представник мережі АТБ.

Але саме мережевий організований ритейл, як відзначають автори публікації, став першою мішенню для невдоволення споживачів і навіть звинувачень з боку влади в підвищенні цін.

Хоча загальновідомо, що великі оператори роздрібного ринку за будь-якої економічної погоди працюють з фіксованими надбавками до закупівельної ціни, які покривають їх операційні витрати.

Крім цього, саме організована мережевий роздріб прийняла на себе основний споживчий удар після введення карантину, коли були закриті ринки, що задовольняють значну частку попиту на продукти харчування і товари повсякденного попиту.

Опитані редакцією експерти застерегли представників економічної влади від спокуси чинити тиск на мережеві супермаркети, оскільки ситуацію з цінами це навряд чи змінить.

А замість цього виробники відмовляться постачати свій товар під загрозою санкцій тиску з боку держави, а полиці супермаркетів виявляться порожніми - тоді споживчий продовольчий ринок спіткає реальний колапс.

"Рітейл виступає посередником між виробником і споживачем, - підкреслює Віталій Шапран, один з найавторитетніших українських економічних аналітиків, член Ради Національного банку України.

- Рітейл заробляє на різниці між ціною покупки і продажу товару, тому звинувачувати посередника в підвищенні цін не дуже раціонально.

найбільший вплив надають на ціни постачальники продуктів харчування.

Тому що вони знаходяться під дією ринкового закону попиту і пропозиції.

В Україні діє ринкова система, при якій цін не встановлюються державою, а регулюються ринком.

І коли громадяни змітають з полиць гречку, картоплю та інші товари, яких на складах стає мало, то постачальники відразу підвищують відпускні ціни роздрібним мережам".

Звинувачувати торгові мережі в зростанні цін некоректно, - прокоментував спроби держави втручатися в ситуацію політичний експерт Володимир Цибулько.

- Роздріб надає винятково послугу продажу товару, традиційно встановлюючи свою націнку.

Ціну формує постачальник! Постанова Кабміну про проведення цінового аудиту соціально значущих груп товарів в першу чергу вдарить по виробниках продукції.

Перевіряти ціни в роздрібних мережах - це найпростіше, що може придумати людина з соціалістичним мисленням.

Кабінет міністрів грається в регулювання ринку.

Причому ці ігри небезпечні, так як граються вони не через компенсаційні механізми, а адміністративне насильство.

І це, на мій погляд, може привести до зникнення з прилавків певних товарних груп".

Вадим Карасьов, директор Інституту глобальних стратегій, нагадав, що Україна стараннями кількох поколінь реформаторів-лібералів увійшла в пандемічний та цінову кризу з знищеної державної інфраструктурою по контролю і протидії зовнішнім шокам і викликам: "Як же все-таки ситуацію з цінами тримати під контролем? Нагадаю, що раніше в Україні існувала Держфінінспекція, яка мала повноваження моніторингу цін на соціально значущі продукти харчування.

Але її ліквідували разом з санепідемстанцією.

Тому питання введення державної дисципліни за цінами знову на порядку денному", - зазначив експерт.