Чіп і Дейл пандемічного світу. Моніторинг теленовин 16–22 березня 2020 року

Від 70 % до 90 % матеріалів праймових випусків теленовин так чи інакше розповідали про пандемію коронавірусу.

Переважали новини про надзвичайні заходи, далі за рейтингом — соціальні теми, й лише потім — політичні.

Щовипуску редакції давали статистику поширення захворювання у світі та в Україні, оголошення про карантинні заходи, репортажі про складнощі виживання в умовах карантину, гуртування людей для взаємодопомоги, волонтерські ініціативи та благодійність бізнесменів.

З’явилися в цьому параді благодійників уже призабуті або й нові імена.

На фоні коронавірусного ажіотажу в новинах забули про справу Гандзюк і Крим.

Про екстрадицію підозрюваного в організації вбивства Катерини Гандзюк сказали лише на «UA: Першому», а новин із Криму у праймових випусках взагалі не було.

Коронавірусна благодійність.

Приблизно на рівних за інтенсивнітю розповідали про свої добрі наміри в боротьбі з коронавірусом олігархи Рінат Ахметов та Віктор Пінчук.

Якщо про ініціативи Ахметова йшлося переважно на його каналі «Україна», то про благодійність подружжя Пінчуків звітували на його каналах ICTV та СТБ, а також на «Україні» та «Інтері».

Річ не в тому, що благодійність олігархів варто замовчувати.

Свого часу в моніторингах не рахувалися як замовні, наприклад, сюжети про медобладнання від фонду Пінчуків, якщо сюжет стосувався важливої соціальної проблеми, а не фокусувався виключно на піарі.

В матеріалах цього тижня, де згадуються Пінчук та Ахметов, ключовими дійовими особами є менеджери фондів, і немає зовсім коментарів від медиків, які б описали реальні потреби в обладнанні.

На «Інтері» взагалі дали повідомлення без жодного візуального супроводу.

Ведуча просто начитала у студії: «Бізнесмени і відомі філантропи Пінчуки наголосили, що у разі більших потреб регіону готові надати підтримку.

Адже пандемія — спільна проблема і боротися із нею мають усі».

Включилися у благодійність і народні депутати від «Опозиційної платформи — За життя».

На «112» двічі за тиждень розповідали про допомогу від Вадима Столара Олександрівській лікарні Києва.

Представники «ОПЗЖ» у Вінниці роздавали продуктові набори та індивідуальний захист пенсіонерам.

А Віктор Медведчук із дружиною оплатили допомогу для закарпатців.

Про це відзвітували на «Інтері», засекретивши суму допомоги: «Це частина програми допомоги від очільника політради партії "Опозиційна платформа — За життя" Віктора Медведчука і його дружини Оксани Марченко.

Засоби придбано за їхні особисті кошти.

Суму грошей залишають в таємниці».

На «Україні» хвалили за благодійність фонд лідера «Народного фронту» Арсенія Яценюка.

Народний депутат Вадим Новинський та екснародний депутат Олег Ляшко критикували кроки влади й давали свої поради.

На ICTV говорили про благодійність від бізнесмена Василя Хмельницького.

А на «1+1» згадали про функціонера з партії «Укроп», а нині народного депутата Ігоря Палицю.

Він у Луцьку, виявляється, теж очолив штаб взаємодопомоги, й на каналі Коломойського, до якого Палиця близький, про це розповіли.

@video=//www

Вибивається з цього ряду сюжет про не надто відомого бізнесмена, власника стоматологічної клініки Саліма Караме.

Про нього в медіа згадували раніше, оскільки він волонтерив у фронтовій стоматології.

За минулий рік у праймових новинах його ім’я згадувалося в десяти сюжетах, сім із яких — на каналі «Інтер».

Цього разу «Інтер» зняв позитивний сюжет про пана Караме як про власника сумлінної стоматології, яка попри карантин продовжує приймати клієнтів, дотримуючись максимальних заходів безпеки.

Сам власник у кадрі у краватці та діловому костюмі проводить ревізію, скільки він закупив дезінфекторів, як у його клініці дбають про безпеку персоналу та комфорт клієнтів.

Хоч із яких мотивів такий матеріал з’явився, він має ознаки замовності, оскільки наголошує виключно на позитивних моментах (у КМДА чи юристів не поцікавилися, чи не порушує клініка умов карантину), просуває інтереси бізнесу.

Збалансувати матеріал могли би приклади інших бізнесів, які також намагаються надавати клієнтам послуги, але з ремарками, чи це не порушує обмеження, встановлені владою.

@video=//www

GliekY?start=1602@" allowfullscreen="allowfullscreen">.

Дезінфекція в парламенті.

Політики в темах було мінімум — переважно це рішення влади щодо карантинів.

У парламенті говорили про план дій зі стримування пандемії, виявлення захворювання в народного депутата Сергія Шахова, а також призначення нової генеральної прокурорки Ірини Венедиктової.

Найбільш активними були «Слуги народу» та «Опозиційна платформа — За життя».

Майже половина матеріалів з «ОПЗЖ» мали ознаки замовності.

А на третій позиції за згадуваністю вийшла найменш чисельна фракція «Голос».

Народні депутати з цієї політсили активно критикували призначення Венедиктової.

Майже всі політсили, якщо з’являлися в повідомленнях, то збалансовано й по суті.

У кількох випадках перегнули з емоціями, розповідаючи про інфікованого коронавірусом народного депутата Шахова: «"Чистий четвер" у Верховній Раді.

Парламент відмиває після депутата Шахова, який захворів на коронавірус» (на «1+1»); «Хворий на коронавірус народний депутат Сергій Шахов може загнати парламент на карантин» (на каналі «Україна»).

У подачі новини про обрання Ірини Венедиктової генеральною прокуроркою бракувало балансу на «Україні», СТБ та «112».

У коротких повідомленнях сказали про факт її обрання, але не дали критику опозиціонерів або бодай інформації про її політичний бекґраунд.

На «1+1» у репортажі з парламенту охопили кілька тем.

І якщо про мітинг за карантин у Раді, вибіркове носіння масок народними депутатами й недотримання режиму обсервації народним депутатом з «ОПЗЖ» говорили збалансовано, то щодо Венедиктової думку опозиції не включили.

Одразу після фрагменту про її призначення перемкнули увагу на інше: «Проголосувавши за призначення Ірина Венедиктової заповнюють вакансію міністра економіки та АПК.

Ним стає Ігор Петрашко, соратник Прем'єра із Львівщини.

Недосвідчений у сесійній залі після обрання він намагається сісти в президентську ложу.

На цьому депутати розійшлися з рекомендаціями мити руки і тримати дистанцію на вулиці.

Депутат Корявченков, Юзік з "Кварталу" не втримав і в'їхав у машину попереду просто перед парламентом.

Обійшлося фотографією із потерпілим.

Із вірусом усе може бути складніше».

@video=//www

На 5 каналі сюжет про рішення ВР поставили на початку програми, в ньому дали аргументи як більшості, так і опозиції, а матеріалом про акцію, яка передувала розгляду цих питань, випуск завершили.

Так сюжети сприймаються не як продовження одне одного, а як окремі теми.

Матеріал із акцією протесту та закликами відправити парламентарів на карантин містив лише коментарі опозиційно налаштованих активістів із звинуваченнями.

«Цинізму Президента Зеленського просто немає меж.

Він, прикриваючись страшною бідою коронавірусу, узурпує владу», — висловився один із організаторів, колишній народний депутат Андрій Левус.

Далі кореспондентка за кадром передала протестні настрої: «Поки у сесійній залі призначають нового генпрокурора, на вулиці пояснюють, чим небезпечна Ірина Венедиктова.

Все те, що Росія вимагала від Зеленського, вони зараз в турборежимі збираються розпочати».

Думкою тих, на кого майже три хвилини сипалися звинувачення, авторка сюжету не поцікавилася.

@video=//www

Нехтування достовірністю.

Найгіршим дотримання балансу було на «Інтері».

Хоча загалом цей показник на каналах став кращим порівняно з попереднім тижнем.

Це можна пояснити зміною тем.

Коли йшлося про введення надзвичайної ситуації, обмежень через карантин, то репортери здебільшого намагалися цікавитися думкою всіх причетних сторін.

У середньому в 11 % повідомлень бракувало посилання на джерела.

Найвищий показник на «112» — 18 %, ICTV та 5 канал — по 11 %.

Це переважно зведення про епідеміологічну ситуацію в Україні та світі, коли ведучі лінувалися пояснювати джерело даних, ніби це само собою зрозуміло.

Вказання на джерело є важливим для верифікації інформації в час, коли паніку та тривогу в суспільстві підживлюють фейки.

Приклади таких маніпуляцій можна знайти на Media.

Як висловився Євген Комаровський у сюжеті каналу «Україна»: «Миллионы людей, наслушавшись, начитавшись этого бреда, в соплях, с одышкой и кашлем прутся в бассейны изганять хлорированной водой коронавирусы.

Тьху на вас».

Але без посилання на джерела давали й досить скандальну інформацію.

Наприклад, ICTV повідомив, що обурені обмеженнями руху транспорту харків’яни закидали трамвай камінням.

На підтвердження показали кілька секунд аматорського відео з автомобільного реєстратора, де видно, як один чоловік кидає щось у напрямку трамвая, що віддаляється.

Навіть якщо відео справді зняли в Харкові на початку карантину, ми не знаємо, що саме відбулося і з яких причин, а фраза «харків'яни закидали камінням трамвай, блокували рух електротранспорту» є перебільшенням.

За схожим принципом у новинах «1+1» повідомили про виставлену з маршрутки пенсіонерку: в кадрі аматорське відео без пояснень очевидців, тож відбуватися на відео може будь-що.

Про це детальніше в матеріалі про топдесятку маніпуляцій про коронавірус.

Активніше говорили про те регіони, де виникали казуси чи серйозні незручності через карантин: Харків, Одесу і Дніпро.

Велика увага до Чернівців пов’язана з найбільшою кількістю виявлених випадків захворювання на коронавірус.

Єдиний регіон, про який не було жодного повноцінного матеріалу, — Крим.

Хоча там також запроваджувався карантин, з’являлася інформація про хворих на коронавірус.

Крим епізодично згадували в контексті обмеження роботи КПВВ, але про обстановку або ж про справи політв’язнів не йшлося взагалі.

А протягом тижня стало відомо про переведення суду в закритий режим через коронавірус, перенесення справи Сервера Мустафаєва через його хворобу, а згодом омбудсманка Людмила Денисова повідомила про симптоми коронавірусу у політв’язня.

А кримська правозахисна група сповістила про блокування українського радіо на окупованому півострові.

Моніторинг здійснюється за підтримки американського народу, наданої через проєкт USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews».

Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews».