Зміни до бюджету: що пропонує Кабмін та як це вплине на українців

Держбюджет переглянуть.

Кабмін направив пропозиції керівництву Верховної ради.

Депутат Олексій Гончаренко опублікував проєкт зміни витрати Держбюджету.

Серед основного — збільшення видатків на 96 мільярдів гривень та зменшення доходів на 115 мільярдів, збільшення внутрішніх та зовнішніх запозичень та закриття низки програм.

Зокрема хочуть призупинити деякі освітні, культурні та спортивні програми.

Зменшити видатки на ремонт доріг та вдвічі зрізати бюджет на місцеві вибори.

Зазначимо, що бюджет на 2020 рік Рада прийняла у листопаді 2019 з незначними подальшими змінами.

Відтоді перед Україною постали виклики через поширення коронавірусу Covid-19 та економічну кризу.

Бюджет і справді потребує перегляду, але яким чином – це вже інше питання.

Місцевих виборів не буде?.

Кабінет Міністрів за словами Гончаренка пропонує Верховній Раді обнулити фінансування місцевих виборів, які мають відбутися 25 жовтня 2020 року.

За словами депутата, спочатку на місцеві вибори у 2020 році було закладено 2 мільярди 156 мільйонів гривень.

Тепер на вибори хочуть виділити 1 мільйон 291 тисячу гривень.

Це створить можливість перенести вибори на наступний рік.

Що буде з децентралізацією?Міністерство розвитку громад і територій, згідно з пропозиції Кабміну, зазнає найбільшого скорочення – 87%.

Це здебільшого економлять на видатках регіонального розвитку.

Таким чином регіони недоотримуватимуть фінансування, а децентралізацію поставлять на паузу.

Що буде з субсидіями?.

Гончаренко стверджує, що Кабмін пропонує зменшити видатки на субсидії на 8 мільярдів.

Зазначимо, що у чинному бюджеті-2020 передбачені 48 мільярдів гривень на субсидії, а в новій пропозиції від Кабміну – 39,33 мільярда.

Це при тому, що 25 березня Кабмін ухвалив постанову компенсувати додаткові 300 гривень на комунальні послуги сім'ям, які отримують субсидію під час карантину – майже 3 мільйонам сім'ям.

Загалом на Мінсоцполітики хочуть збільшити видатки на 2,7%.

Проте це за рахунок збільшення дотації Пенсійного фонду.

Земельна реформа на паузі?.

Кабмін пропонує скоротити видатки на земельну реформу із 76 мільйонів гривень до 51 мільйона.

Хочуть повністю скасувати видатки на проведення інвентаризації земель та оновлення картографічної основи Держземкадастру (у бюджеті-2020 заклали 431 мільйон гривень на це).

Що буде з земельною реформою / 24 канал.

Аграрії можуть позбутися передбаченої для них допомоги у розмірі 4 мільярди гривень.

Зокрема пропонують скасувати такі ініціативи:.

програма розвитку тваринництва.

підтримка фермерських господарств.

здешевлення сільськогосподарської техніки і обладнання.

здешевлення кредитів, у т.

для закупівлі землі с/г призначення.

підтримка сімейних фермерських господарств через механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів/голови сімейного фермерського господарства ЄСВ.

За словами колишнього міністра економіки Тимофія Милованова ці та інші зміни можуть призвести до того, що "земельної реформи не буде".

Загалом видатки на Міністерство економіки та сільського господарства скорочують на 32%.

Що буде з будівництвом доріг?Цього року обіцяли масштабний ремонт доріг, на які у бюджеті виділили рекордну суму – 76,5 мільярдів гривень.

Проте Кабмін пропонує скоротити витрати на 8 мільярдів, тобто на 10,5%.

Через це деякі проєкти доведеться відкласти на наступний рік.

Що буде з наукою та освітою?.

Міністерка освіти Ганна Новосад на Facebook розповіла, що планують забрати:.

Субвенцію на створення професійно-технічних навчально-практичних центрів – 259 мільйон гривень;.

Фонд розвитку закладів вищої освіти – 250 мільйонів гривень;.

Субвенцію "Спроможна школа для кращих результатів" – 1,5 мільярда гривень по загальному фонду (тобто програми не буде);.

Субвенцію на підтримку молодих вчителів – 1,5 мільярда гривень;.

Субвенцію на Нову українську школу – 1,4 мільярда гривень;.

Кошти для запуску гранатового фінансування науки через Національний Фонд Досліджень.

Залишають лише зарплати.

Мінус 500 мільйонів гривень.

Всі кошти, які йшли в бюджетній програмі МОН "Підтримка пріоритетних напрямів наукових досліджень".

Знаю, що треба скорочувати бюджет, але чіпати принаймні три останні позиції – це просто стріляти собі в ногу.

Ми втратимо один рік реформи школи, бо я дуже сумніваюсь, що у 2021 хтось закладе більше 3 мільярдів, аби надолужити НУШ (Нова українська школа – 24 канал) за 2 роки.

Ну і різати зараз науку – в мене цензурних слів нема.

Як не хочете фінансувати інші напрямки науки, то спрямуйте ті 500 мільйонів Нац Фонду Досліджень виключно на медичні напрямки.

Ніт, треба забрати все,.

– пише Ганна Новосад.

Загалом видатки на Міністерство освіти та науки пропонують скоротити на 5%.

Мінкультури молоді та спорту хочуть скоротити вдвічі (видатки, пов’язані із підготовкою та участю спортсменів у спортивних заходах всеукраїнського та міжнародного рівня, фінансування Суспільної телерадіокомпанії, підтримка кінематографу, кошти на надання грантів від Українського культурного фонду та будівництво музеїв).

Зменшення доходів держбюджету.

Доходи держбюджету планують зменшити на 115 мільярдів гривень.

У бюджет-2020 заклали доходи на рівні 1095,58 мільярда гривень.

Тобто скоротити доходи хочуть на 10,5%.

Навіть без кризи та коронавірусу українська економіка не справлялася з цілями держбюджету.

У січні до бюджету України надійшло на 24,5% менше грошей, ніж мало, а у лютому – на 6,3%.

Про це повідомляє Міністерство фінансів.

Чому були низькі надходження до бюджету?На це є кілька причин.

Основна причина – міцна гривня в січні та лютому (24-24,5 щодо долара), тоді як в бюджеті-2020 вона закладена на рівні 27 щодо долара.

Через це українські експортери отримали менше доходу і відповідно сплатили менше податків.

Понад 80% дефіциту бюджету спричинили низькі надходження з митниці.

Це теж через міцну гривню у ті місяці.

Пояснюємо на прикладі.

За 2019 рік гривня зміцнилася приблизно на 16%.

Це означає, що за той самий імпортний товар у доларі сплачували на 16% менше наприкінці року, ніж на початку.

І хоч гривня втратила у ціні на початку 2020, вона все ж міцна.

Крім того, деякі акцизи, зокрема на пальне, прикріплені до курсу євро.

Тому надходження зі сплат акцизів теж нижче.

До держбюджету варто внести змінені доходи, щоб правильно розуміти можливості по витратам.

На що планують збільшити видатки?.

Те, що скоротили на інших міністерствах, пропонують направити в Стабілізаційний фонд.

Існуватиме він за рахунок бюджетних грошей, а також завдяки грантам і міжнародним запозиченням.

Уряд створює Стабілізаційний фонд / Кабінет міністрів України.

Якщо з останніми двома джерелами усе зрозуміло, то до першого є питання, оскільки 124 мільярди фонду – це близько 12% усього річного державного бюджету.

Раніше у Рахунковій палаті підрахували, що без шкоди держбюджету можуть перенаправити трохи більше як 5 мільярдів гривень.

Від суми 124 мільярди це – лише 4%.

Звідси логічне питання, звідки ще 119 мільярдів.

Партія "Слуга Народу" відмовиться від державного фінансування діяльності партії на 2020 рік і перенаправить гроші у Стабілізаційний фонд.

Проте це лише 212,6 мільйона гривень, тобто лиш 0,17% від загальної суми.

Попри величезні фінансові проблеми держави,.

значна частина Стабілізаційного фонду піде на боротьбу з коронавірусом.

Зокрема, гроші фонду планують витратити на:.

доплати до зарплат медикам;.

закупівлю медикаментів та обладнання, необхідних для боротьби з вірусом;.

соціальні виплати окремим категоріям населення, зокрема пенсіонерам;.

фінансову підтримку державних та комунальних підприємств, зокрема через надання дотацій;.

поповнення статутного капіталу державної іпотечної установи; обслуговування та погашення державного боргу.

Крім того, Мінфін пропонує дозволити у період карантину надавати державну підтримку.

Наприклад, соціальні фонди здійснюватимуть цілу низку виплат:.

допомога по тимчасовій непрацездатності;.

допомога по вагітності і пологах;.

страхові виплати потерпілим від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань та членам їхніх сімей;.

витрати на лікування потерпілих від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань;.

допомога по безробіттю;.

допомога на поховання;.

поточні видатки на утримання апаратів фондів.

Загалом видатки Міністерства фінансів готові збільшити на 63%.

Міністерство охорони здоров’я скорочують на 0,3%.

Що буде з дефіцитом бюджету?.

Якщо пропозицію приймуть, то дефіцит держбюджету збільшитися на 202 мільярди гривень.

Наприкінці лютого цього року дефіцит становив понад 96 мільярдів.

Щоб його покрити Кабмін пропонує збільшити внутрішні запозичення на 147 мільярдів гривень та зовнішні на 131 мільярд гривень.

Через це Україна потребуватиме кредиту від МВФ ще більше, ніж потребує його зараз.

Раніше директорка-розпорядниця Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва відзначила "дуже хороший прогрес" у переговорах з українською владою.

Відповідна заява з'явилася на сайті МВФ увечері 26 березня.

Прийняття законів, спрямованих на вдосконалення системи регулювання банківської діяльності, а також земельної реформи, дозволить швидко просунутися вперед,.

– сказала Георгієва.

Тут мовиться про:.

Так званий "антиколомойський" законопроєкт Частина "слуг народу" закликала ухвалити "антиколомойський" законопроєкт, аби уникнути дефолту за номером 3260 або альтернативний, який унеможливив би повернення націоналізованих банків колишнім власникам;.

Законодавство про відкриття ринку землі сільськогосподарського призначення, тисячі поправок до якого тривалий час обговорювали депутати.

Зауважимо, що заява Георгієвої містить натяк на те, що за виконання цих двох умов можна буде "допрацювати параметри нової угоди з ширшим доступом, ніж передбачалося раніше".

Іншими словами – мовиться або про кращі умови кредитування, або про більшу суму, яку Фонд погодиться виділити.

Чи приймуть ці зміни до держбюджету?.

Малоймовірно, що Рада проголосує за такі зміни до держбюджету.

Представники всіх депутатських фракцій і груп Верховної Ради вже розкритикували пропозиції Кабміну.

Про це заявив заступник голови фракції "Голос" Ярослав Железняк у коментарі агентству Інтерфакс-Україна.

Була нарада, на ній розглядалися виключно питання, які пропонував винести Кабінет міністрів.

Зокрема, це створення стабілізаційного фонду в бюджеті, зміни до Бюджетного кодексу та зміни до державного бюджету.

Всі фракції та групи виступили з критикою цих змін і дійшли спільної думки, що без узгодження з парламентом ці зміни в тому вигляді, в якому їх запропонував уряд, прийнято не буде,.

– сказав Железняк.

Депутат вважає, що показники, запропоновані урядом, не є реалістичними, а скорочення низки статей видатків місцевих бюджетів і видатків на освіту та медицину в таких умовах просто неможливі.

Железняк додав, що низка пропозицій взагалі не стосується боротьби з коронавірусом.

Фракції дійшли згоди, що створять Антикризовий штаб під керівництвом прем'єра Шмигаля.

Туди увійдуть представники всіх фракцій та груп.

Вони спільно із фахівцями напрацюють зміни та винесуть на розгляд Ради.

Коронавірус в Україні: коротко.

Станом на 27 березня в Україні підтверджено 218 позитивних результатів на коронавірус Covid-19.

Із них 5 – летальні.

12 березня в Україні по всій території оголосили карантин, який продовжили до 24 квітня 2020 року.

16 березня Кабінет Міністрів підтримав ініціативу Володимира Зеленського і ввів посилені обмежувальні заходи на території усієї України.

Через загрозу поширення коронавірусу влада закрила ТРЦ, ресторани, кафе, метро, кінотеатри та заборонили залізничне, авіа, автобусне та міжміське пасажирське перевезення.

Що заборонено в Україні під час карантину / Інфографіка 24 каналу.