У Білорусі почали виробляти електроенергію зі сміття за нідерландською технологією

На Гомельському полігоні твердих побутових відходів видобувають звалищний газ та виробляють з нього електроенергію за нідерландською технологією.

Впровадження нової технології Multriwell на встановленій шведською компанією "Рековіа" станції потужністю 1МВт профінансував «Альфа-Банк», передає news.

На введеному у 1968-му році Гомельському полігоні ТПВ знаходиться приблизно 5 млн тонн відходів, які гниють і виділяють звалищний газ, що на 50% складається з метану, вуглекислого газу, а також домішок азоту, сірководню і органічних речовин.

Дев'ять років тому, проаналізувавши дані з Гомельського полігону, компанія "Рековіа", яка займається у Білорусі будівництвом і експлуатацією установок з виробництва електричної та теплової енергії на полігонах ТПВ, запропонувала звести поруч станцію потужністю в 1МВт, яка могла б не тільки збирати небезпечний звалищний газ, а й перетворювати його в електроенергію.

.

«Зарубіжні інвестори вклали в об'єкт 2,8 мільйона доларів, - розповідає головний інженер "Рековіа" Дмитро Моїсеєв.

- Спочатку для видобутку газу ми бурили свердловини, але через кілька років потужність станції стала падати, тому восени 2019-го року вирішили впровадити систему збору звалищного газу за голландською технологією Multriwell - нову і більш ефективну в порівнянні з існуючою».

Нова технологія, яка була введена на біогазовій станції на початку 2020 року, не потребує буріння свердловин, підняття сміття назовні, що призводило до потрапляння всередину біомаси кисню і погіршення всіх біореакцій.

Звалищний газ допомагають збирати численні дрени, на етапі установки "загнані" у тіло полігону на 21-метрову глибину через кожні три метри.

Нова технологія не тільки економить час роботи, але і мінімізує потрапляння метану у повітря, тому що полігон накривається захисною плівкою.

Нідерландці переробили свій проект під білоруські реалії.

Справа в тому, що Європі такі системи встановлюють на вже недіючих полігонах з розрахунком на повну їх рекультивацію.

У Гомелі ж полігон працює - кожного місяця спецмашини привозять 13 тисяч тонн сміття.

.

«Спільними зусиллями ми переглянули проект і змогли впровадити нову технологію, - пояснює Дмитро Моїсеєв.

- За підсумком обсяг видобутку звалищного газу збільшився у три рази, відповідно, білоруські електромережі отримають в три рази більше електроенергії».

Традиційний видобуток звалищного газу передбачає укладання у сміттєвій масі труб.

Нерідко у місцях, де цієї маси стало більше, зростав тиск на газопроводи і останні пошкоджувалися, як результат, газ не надходив на станцію.

Далі - тривалий і дорогий ремонт.

«Дрени, на відміну від труб, гнучкі, і нагадують стрічку, - пояснює головний інженер.

- Сміття рухається, а система просто повторює його контур і ризик пошкодження в такому випадку зводиться до мінімуму».

Ще одна вічна проблема експлуатації системи збору звалищного газу – фільтрат, який утворюється у результаті потрапляння атмосферних опадів у тіло полігону.

Звалищні води накопичуються у тілі полігону на різних рівнях, утворюючи"кишені".

Там, де скупчився фільтрат, метан не утворюється, і станція не доотримує сировину.

«Проколюючи тіло полігону за новою технологією, ми вирівнюємо загальний тиск у тілі полігону, розподіл звалищних вод стає більш рівномірним, а їх загальний рівень знижується, - розповідає Дмитро Моїсеєв.

– При цьому фільтрат не проникає у систему збору біогазу».

Зібраний під впливом вакуумного тиску газ по газопроводу надходить у компресорну станцію.

«Всередині полігону температура становить близько 60°C, поки біогаз добирається до станції, він охолоджується і у ньому з'являється конденсат, який необхідно прибрати, інакше волога потрапить в обладнання і зіпсує або його, або буде накопичуватися у газопроводі, ускладнюючи рух газу, - пояснює фахівець.

– Тому газ проходить через сепараторну установку, і з неї вода йде у два конденсаційних колодязя, з яких вода відкачується назад у тіло полігону».

Потрапляючи на станцію газ проходить через потокометри.

Інженер з експлуатації біогазової установки стежить за показниками біогазу, що надходить, на спеціальній панелі.

Якщо він побачить, що вміст метану знизився, то за допомогою спеціальних кранів може тимчасово зменшити подачу газу, щоб дати бактеріям в тілі полігону додаткову можливість розмножитися.

.

«Варіювати надходження звалищного газу, виходячи зі складу, необхідно, щоб не вбити бактерії, завдяки яким у тілі полігону відбувається утворення метану і щоб не вичерпати завчасно ресурс полігону, - пояснює Дмитро Моїсеєв.

- Потокометри показують, скільки газу видобувається з кожної свердловини».

На станції в денний час позмінно працюють два інженери, які вночі спостерігають за параметрами віддалено.

Для цього у кожного у смартфоні встановлено спеціальний додаток з доступом до всіх даних системи онлайн.

Якщо раптом вночі відбудеться збій у роботі станції, на телефон миттєво надійдуть sms-оповіщення і дзвінок.

Інженеру необхідно буде відразу виїхати на об'єкт і вирішити проблему.

У смартфонах співробітників встановлено спеціальний додаток, що дозволяє віддалено стежити за параметрами станції.

.

В обов'язки інженерів також входить необхідність практично щодня підніматися на полігон, щоб у спеціальних точках виміру аналізувати газ, стежити, щоб у відходах не з'явилися вогнища загоряння.

«Ми взаємодіємо з працівниками полігону, робимо геодезичну зйомку, що дозволяє оцінити рух сміття, - розповідає головний інженер.

- Самі часто піднімаємося вгору, щоб перевірити, куди складується нове сміття, і коли мені телефонують в цей момент, жартую, що перебуваю на морі, бо над звалищем постійно кричать чайки».

Від потокометрів газ надходить у загальну трубу.

Йому ще належить пройти через вугільний фільтр і очиститися від сірководню та інших шкідливих домішок.

Це дозволяє уникнути непотрібних відкладень і утворення нагару на поршнях і клапанах двигуна.

«Вся станція працює за принципом пилососа: спочатку ми викачуємо біогаз з полігону, потім відправляємо у компресорну станцію, звідки він під тиском йде у двадцятициліндровий газовий двигун внутрішнього згоряння, - розповідає інженер Вадим Зайцев.

- Там газова суміш спалюється, і механічна енергія перетворюється у електричну, через трансформаторну підстанцію електрична потужність передається у загальнореспубліканську мережу енергосистеми».

.

З 2013 року на Гомельській біогазовій установці було вироблено 37,4 мільйона к.

Вт-годин електроенергії, наголошує Дмитро Моїсеєв, додаючи, що це дозволило державі заощадити майже 10 тисяч тонн природного газу для виробництва такої ж кількості електроенергії на енергетичних станціях.

«Для отримання такої кількості електроенергії ми спалили 17 мільйонів кубометрів звалищного газу, зменшивши викиди вуглекислого газу в атмосферу на 150 тисяч тонн», - зауважує він.

Крім електричної, біогазова станція на Гомельському ТПВ виробляє теплову енергію.

Поки вона просто скидається в атмосферу, але Дмитро Моїсеєв впевнений, що і її можна використовувати з розумом - було б у інших підприємців бажання.

«У Ризі на звалищі, схожому на наше, встановили величезні теплиці для вирощування помідорів і огірків, овочі постійно проходять екологічний контроль якості, перевіряється безпека продуктів, - розповідає він.

- Теплової енергії вистачить для деревосушки, вирощування овочів, квітів або розсади».

Звалищний газ не тільки погіршує екологічну обстановку, а й створює реальну небезпеку для здоров'я людей, які працюють на полігоні і живуть поблизу, адже у високих концентраціях цей газ токсичний, підсумовує Дмитро Моїсеєв.

«Горіння біогазу нагадує пожежі на торфовищах: вогнища загоряння можуть тліти в тілі полігону днями, якщо не тижнями, - розповідає фахівець.

- У порожнечах, що утворюються у глибині звалища після вигорання, може провалитися техніка і люди, які щодня працюють на полігоні».

Використовуючи звалищний газ, можна покращити екологію в регіоні і при цьому знизити залежність енергетики від закупівлі дорогого імпортного палива (природного газу), зауважує Дмитро Моїсеєв.

«Сміття нічого не коштує, а після викачування метану воно навіть швидше перегниває, - пояснює головний інженер.

- У свою чергу, відбір звалищного газу допомагає зменшити обсяг звалища: біогаз займає у тілі полігону певний простір, і якщо метан забрати, то на колишніх площах можна складувати більше сміття».

Сьогодні «Рековіа» займається виробництвом електроенергії зі звалищного газу на полігонах під Могильовом, Вітебськом, Оршею, Новополоцькому.

З відкриттям компанії в Білорусі з'явилося два десятки додаткових робочих місць.

Головний інженер і провідні фахівці компанії отримали сертифікати на роботу зі звалищним газом у Швеції та Німеччині, інші співробітники навчаються безпосередньо на станціях, а також беруть участь у щорічних семінарах з підвищення кваліфікації.

Суми зарплат не розкривають, але запевняють, що вони вищі за середню по країні.

За словами директора шведської компанії Recovia AB Фредріка Карлмана, частиною якої є білоруське представництво "Рековіа", на батьківщині зі звалищним газом не працюють.

«У Швеції майже всі полігони ТПВ закриті: незаконно складувати сміття, яке можна переробити, - пояснює він.

- У Західній Європі колишній сміттєвий полігон часто знезаражують, а після перепрофілюють у щось корисне, наприклад, у поле для гольфу».

.

Відповідно до Закону про відновлювані джерела енергії, перші 10 років білоруські електромережі будуть купувати від станцій компанії "Рековіа" вироблену електроенергію за тарифом з підвищувальним коефіцієнтом 1,3, що дозволить шведам швидше окупити витрати.

«Потім цей коефіцієнт знизиться до 0,85, - говорить Карлман Фредрік.

- Ринок невеликий і наші установки порівняно маленькі, але з введенням на Гомельському полігоні нової технології показники отримання електроенергії за перші ж місяці зросли в три рази у порівнянні з минулим роком, а це означає, що тепер ми можемо більш ефективно виробляти електроенергію зі звалищного газу з користю для екології та економіки».