Як онлайн-медіа висвітлюють COVID-19. Моніторинг ІМІ

Загальнонаціональні онлайн-медіа дуже активно висвітлювали ситуацію з поширенням COVID-19 та наслідки інфекції як у світі, так і в Україні.

В середньому цій темі було присвячено 58,5% від загальної кількості матеріалів.

Такими є результати моніторингу, проведеного ГО “Інститут Масової Інформації” у 17 загальнонаціональних онлайн-медіа у березні 2020 року.*.

Найбільше матеріалів про коронавірус було зафіксовано на сайтах “Укрінформ” (87% від загальної кількості матеріалів) та “Страна” (77%).

Найменше про COVID-19 писали сайти “Ліга” (27% від загальної кількості матеріалів) та “Дзеркало тижня” (33%).

Моніторинг показав, що сайти переважно утримуються від використання емоційної лексики та оціночних суджень при висвітленні інфекції: виявлено лише 5% матеріалів, що містили емоційні заголовки, і ще 5% матеріалів містили оціночні судження самих журналістів.

Найбільше емоційно забарвлених новин було виявлено на сайтах “Знай.

юа” (38% від загальної кількості матеріалів про пандемію) та “Страна” (16%).

Рівень новин, що містили оцінні судження, теж найвищим був на сайті “Знай.

юа” – 61%.

Натомість рівень конструктивних матеріалів на тему пандемії був досить високим: багато сайтів писали поради та пояснювали людям, до чого приведуть обмеження, запроваджені як протидія поширенню вірусу.

За даними моніторингу, близько 15% від загальної кількості матеріалів про коронавірус на всіх досліджуваних сайтах були конструктивними.

Найбільше таких матеріалів було зафіксовано на сайті 24 каналу (25% усіх конструктивних матеріалів припадає на цей ресурс) та на Укрінформі (17% від загальної кількості конструктивних матеріалів).

За даними моніторингу, 38% інформації про COVID-19 було побудовано на офіційних джерелах (брифінги офіційних осіб, заяви міських очільників та пресрелізи).

Українські онлайн-медіа також активно стежили за повідомленнями з інших країн, тому на іноземні джерела припало 12% інформації про коронавірус.

І ще 12% інформації в медіа було написано на основі власних джерел.

Лише близько 2,5 % матеріалів про пандемію мали ознаки замовлення, з них 1.5% мали політичний характер і 1% – комерційний.

Конструктивні матеріали.

Моніторинг показав, що загалом онлайн-медіа поставилися відповідально до висвітлення ситуації з коронавірусом, і рівень конструктиву в новинах був достатнім.

ЗМІ активно повідомляли поради про те, як уберегтися від зараження, про заходи профілактики.

Часто цю інформацію додавали до новин в якості бекграунду:.

Генштаб ЗСУ дав рекомендації з протидії поширенню коронавірусу серед військових.

Як не заразитися коронавірусом: з'явилися нові рекомендації.

Частину таких рекомендацій продукували самі медіа з допомогою експертів, частину поширювали з посиланням на МОЗ чи ВООЗ.

Наприклад, сайт 24 каналу розробив велику кількість власних інфографік, які активно поширювалися чи не в кожній новині про COVID-19.

У новину “У “Слузі народу” розповіли про закупівлю масок і тестів на коронавірус” додали рекомендації, як правильно використовувати маску під час пандемії.

Цей сайт розробив також інфографіку про те, чим COVID-19 відрізняється від інших респіраторних інфекцій.

Загалом на сайт 24 каналу припало 25% від загальної кількості конструктивних матеріалів в досліджуваних онлайн-меді.

На другому місці за кількістю конструктивних матеріалів виявився сайт “Укрінформу” (17% від загальної кількості конструктивних матеріалів).

Наприклад, Укрінформ уникає згадок про загиблих в заголовках і переносить ці дані в другу половину новини, натомість активно фокусується на позитивних новинах, наприклад на тому, скільки людей одужало.

У світі одужали майже 83 тисячі осіб, заражених коронавірусом.

В Ірані 103-річна жінка одужала від коронавірусу.

Заступниця генерального директора Укрінформу Марина Сингаївська в коментарі ІМІ зазначила: “Нам мало констатувати, що "все погано", ми намагаємося своїми матеріалами відповісти на запитання "Що зробити, щоб стало краще?".

Тому шукаємо фахівців чи приклади зі світових практик, які б відповіли на запитання, що треба зробити для подолання труднощів, для поліпшення ситуації”.

Також онлайн-медіа поширювали різноманітні поради, що робити на карантині чи як працювати віддалено, або ж поради психологів та психотерапевтів, як уберегти свою психіку під час паніки та ізоляції.

Фінансова криза і карантин.

Як пережити погані часи – поради психотерапевта (НВ).

Траплялись і пікантні поради:.

Чи можна заразитися коронавірусом під час сексу?(НВ).

Значна частина конструктивних новин була написана на основі повідомлень від офіційних установ.

Сюди варто зарахувати інформацію про завезення тестів на встановлення інфікованих та засобів особистого захисту.

Матеріали з надмірним рівнем емоційності та оціночними судженнями.

За результатами моніторингу, близько 5% від загальної кількості матеріалів про коронавірус в медіа мали надмірний рівень емоційності, і ще 5% містили оціночні судження.

Зауважимо, що такі новини є шкідливими в умовах підвищеної соціальної напруги, спровокованої пандемією.

Беззаперечним лідером з розміщення занадто емоційних новин став сайт “Знай.

юа”: на ньому 38% від загальної кількості матеріалів мали надміру емоційні заголовки, та 61% містили оціночні судження в тексті.

Наприклад, ресурс продовжує розміщувати новини, що можуть спровокувати панічні настрої в суспільстві:.

Київ паралізований, метро зачинено, транспорт не справляється – кадри карантинного постапокаліпсису.

Кількість заражених українців зросла вдвічі, серед них діти, є летальний випадок.

Коронавірус косить дітей? У Львові терміново госпіталізували двох малюків, медики мовчать.

Приховують жертв коронавірусу? У Львові чоловіки у масках винесли труп з багатоповерхівки, страхітливі кадри.

“Помирайте вдома”! З лікарень Києва викинули хворих українців з “неправильними” цифрами у паспорті.

Такі новини створюють враження повного апокаліпсису.

Київ перетворився на пустир через коронавірус, ні людей, ні собак – сумні кадри.

Кияни в паніці розкупили “панацею” від коронавірусу – ні масок, ні антисептиків, тривожні кадри з порожніх аптек.

Тікайте з метро! Кличко зробив екстрену заяву, про київську підземку можна забути.

Співробітники даного ресурсу зовсім не переймаються тим, що цю паніку вони й провокують своїми матеріалами.

Та й до перевірки фактів на сайті дивляться крізь пальці, експерти ІМІ зафіксували також фейки на цьому ресурсі.

Наприклад, з посиланням на соціальні мережі, сайт повідомляє, що 18 березня буде запроваджено надзвичайний стан.

Як відомо, таке питання розглядається, проте 18 березня цього не сталося, і станом на 24 березня надзвичайного стану введено не було.

Зазначимо, що деякими новинами сайт намагався внести нотку комедії в досить несмішну ситуацію: “На карантин” – під стіни Ради сповзлися “білі ходоки”, що відбувається”.

Замовні матеріали, і тут без них ніяк.

Експерти ІМІ виявили, що 2,5% від загальної кількості матеріалів, які стосувалися COVID-19, мали ознаки замовлення.

Більшість із них мали політичне або іміджеве спрямування.

Із загальноукраїнських політиків на цій темі піарилися:.

Юлія Тимошенко.

Тимошенко: Конкретные и решительные шаги способны спасти граждан и Украину.

Петро Порошенко.

У Порошенка створили платформу для допомоги літнім людям через коронавірус.

“Евросолидарность” призывает Зеленского, Шмыгаля и Кличко пересмотреть своё решение о закрытии метрополитена.

Партія “ОПЗЖ”.

Бойко предложил ввести налоговые каникулы для бизнеса до конца карантина.

Проте і місцеві політики не цуралися цієї теми й розміщували матеріали на свою користь, адже місцеві вибори не за горами.

Так, активно на цій темі піарився Борис Філатов, який “заявил о создании онлайн-платформы для доставки продуктов пожилым людям в Днепре”.

А ексочільник Одеської області Максим Степанов “закупил для Одесской инфекционной больницы аппарат ИВЛ”.

Особливо активним був президент групи DCH Олександр Ярославський, який “дал $3 миллиона на борьбу с коронавирусом: “Это время, когда нужно думать не только о себе”, “пообещал доставить в Харьков 200 тысяч тестов на Covid-19 – Кернес” і створив антикризовий штаб на Харківщині: “Очень важно, что Харьковщина первой в Украине создала антикризисный штаб”.

На київського міського голову мітить Микола Томенко, який вважає, що “влада повинна ввести політичний і ціновий карантин”.

Окрема значна кількість замовних матеріалів мала іміджевий характер, наприклад це стосується фондів, які заснували політики або політично афілійовані персоналії:.

Фонд Ріната Ахметова екстрено закуповує 20 000 експрес-тестів для виявлення коронавірусу і передає Міністерству охорони здоров'я / “Гордон”.

Фонд Арсенія Яценюка “Відкрий Україну” закупив 2000 експрес-тестів для COVID-19 / “Сьогодні”.

Фонди Віктора і Олени Пінчуків купили для медиків апарати штучної вентиляції легень / “Сьогодні”.

З компаній та бізнесу активно на сторінках ЗМІ боролися з коронавірусною інфекцією Нова пошта, “Київстар”, “Розетка”, “Епіцентр”.

Джерела інформації.

Це відеозвернення Президента Зеленського та мера Києва Віталія Кличка, звіти голів обладміністрацій, інформація від прикордонників та поліції.

Багато інформації в медіа було про повернення українців з-за кордону, яку повідомляли посли України в різних країнах та міністр закордонних справ.

12% матеріалів в онлайн-медіа було написано на основі власних джерел: це новини з брифінгів та Верховної Ради, також журналісти генерували ексклюзивні новини з посиланням на експертів.

Найбільше власних матеріалів містилося на сайтах ТСН, “Укрінформ” та “Сегодня”.

Українські медіа активно моніторять ситуацію з пандемією в інших країнах, тож 12% від загальної кількості інформації про коронавірус походило з іноземних ЗМІ.

8,5% від загальної кількості інформації було передруками з інших українських медіа.

На соціальні мережі припало 8% від загальної кількості інформації про коронавірус, це передусім інформація від зірок спорту та шоу-бізнесу, які борються з короновірусом або ж показують, як вони проводять час на карантині.

У такі складні для суспільства періоди, як пандемія, велика відповідальність лежить на ЗМІ.

Головне завдання медіа – фокусуватися на конструктиві, уникати оцінних суджень та емоційних епітетів, що можуть провокувати зростання соціальної напруги, і ретельно ставитися до джерел, які вони використовують.

Нагадуємо, ознайомитися з рекомендаціями ІМІ стосовно того, як висвітлювати пандемію коронавірусу, які права є у журналістів, та як працювати безпечно, можна на сайті АНТИКОВІД.

*Моніторинговий аналіз проводився 16, 17 та 18 березня 2020 року в 17 загальнонаціональних інтернет-ЗМІ (десять найрейтинговіших та сім ЗМІ, що підписали меморандум Медіаруху про дотримання професійних стандартів): obozrevatel.

com, segodnya.

ua, 24tv.

ua, tsn.

ua, strana.

ua, pravda.

ua, znaj.

ua, rbc.

ua, unian.

com, gordonua.

com, nv.

ua (М), liga.

net (М), ukrinform.

ua (М), zn.

ua (М), censor.

ua (М), tyzhden.

ua (М), interfax.

ua (М).

Загальна вибірка становила 4710 матеріалів.

ua, ukrinform.

ua, pravda.

ua, znaj.

ua, gordonua.

com, nv.

ua, censor.

ua , tyzhden.

ua , zn.

ua, segodnya.

ua, unian.

Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews Network.

Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відображає думку USAID, уряду США та Internews Network.