Правозахисники закликали МВС і нардепів утриматися від тиску на розслідування справи щодо Сергія Стерненка

Про це йдеться в зверненні, яке 28 березня оприлюднила Медійна ініціатива за права людини.

Заяву також підтримали Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів, Восток SOS, Фонд «Відкритий Діалог» в Україні, Хто замовив Катю Гандзюк?, Освітній дім прав людини в Чернігові, Zmina.

Центр прав людини, Школа Медіапатріотів, ГО «Громадянська ініціатива "Народна Рада"», Transparency International Ukraine, Адвокат майбутнього, Захистимо Протасів Яр, Правозахисний центр «Дія», Харківський антикорупційний центр, Смарт Медіа, Медійна ініціатива за права людини, Сильні громади.

«Детектор медіа» публікує повний текст звернення:.

Заява щодо неприпустимості політичного тиску на розслідування нападів на громадського активіста Сергій Стерненко.

Ми, правозахисні та громадські організації, закликаємо правоохоронні органи справедливо та неупереджено розслідувати обставини нападів на Сергія Стерненка, а політиків, чиновників та інших осіб, які не є сторонами у провадженні, утриматись від втручання у слідство.

Сергій Стерненко – одеський юрист, блогер, активний громадський діяч.

Він протистоїть корумпованій місцевій владі у захопленні земель та незаконних забудовах в Одесі.

За свою громадську діяльність Стерненко ставав жертвою кримінальних переслідувань, а в 2018 році пережив три замахи на вбивство.

Перший замах: 07.02.2018 двоє невідомих відчинили двері автомобіля, в якому їхав Стерненко, і почали завдавати йому ударів бейсбольною битою зі вставними лезами.

Внаслідок нападу активіст отримав струс мозку та рану стегна.

Поліція досі не встановила замовника, організатора та виконавців нападу.

В той же час Сергієві було відмовлено у наданні державної охорони, а оскільки проти нього відкриті кримінальні справи, він не може мати при собі зброю для самозахисту.

Другий замах: 01.05.2018 невідомий двічі вистрілив Стерненку в шию гумовими кулями.

Сергій наздогнав нападника та передав його в руки правоохоронцям.

Ним виявився колишній поліцейський родом із Казахстану Абзал Байбукашев.

Чоловік відмовився співпрацювати зі слідством, яке фактично тривало лише два тижні.

Замовника та організатора замаху не встановлено.

Незважаючи на істотну загрозу життю, після нападу Стерненку вдруге було відмовлено у наданні державної охорони.

Третій замах: 24.05.2018 ввечері двоє невідомих напали на Стерненка біля дому і завдали йому декілька ударів ножем.

Внаслідок замаху Стрененко отримав струс мозку, рвану рану руки та декілька гематом.

Його госпіталізували та через 4 години після операції виписали, відмовивши у наданні знеболювального.

Приватні клініки відмовилися його приймати, тож Сергія довелось транспортувати до Києва, де йому повторно зробили операцію.

Київські лікарі помітили, що в одеській лікарні пацієнту з невідомих причин пошкодили два нерва і не зашили сухожилля, яке згинає кисть.

Один з нападників на Стрененка, Іван Кузнєцов, помер внаслідок застосування активістом самооборони.

Другий нападник, Олександр Ісайкул, був поранений і пізніше затриманий.

Третій імовірний учасник нападу, Олександр Подобєдов, який, зі слів Стерненка, координував дії Кузнєцова та Ісайкула, був допитаний поліцією.

Проте жоден із нападників не отримав повідомлення про підозру.

Після третього нападу активісту знову не надали державну охорону через нібито «брак загрози для життя».

Натомість поліція надала державну охорону одному з виконавців третього нападу на активіста – Олександру Ісайкулу, який згодом втік з України та зараз переховується поза її межами.

Поліція Одеси замість того, щоб розслідувати напади на Стерненка, встановити їх організаторів та замовників у травні 2019 року заявила, що нібито «загубила» речові докази нападів на Стерненка.

Таким чином є серйозні підстави вважати, що одеська поліція причетна до саботажу розслідування нападів на активіста.

Вперта відмова забезпечувати Сергія Стерненка державною охороною та повна бездіяльність поліції призвела до того, що розслідувати справу було доручено Службі безпеки України.

Натомість після зміни Генерального прокурора та призначення на цю посаду Ірини Венедіктової з’явилася небезпека, що Сергія Стерненка замість потерпілого можуть зробити підозрюваним.

Так, 25 березня 2020 року на офіційних веб-сайтах Міністерства внутрішніх справ та Офісу Генерального прокурора було розміщено таке повідомлення: «Передусім органи узгодили проведення необхідних слідчих і процесуальних дій у низці резонансних кримінальних проваджень, зокрема, щодо вбивства Івана Кузнецова».

Особливе занепокоєння викликає кваліфікація смерті Івана Кузнєцова Міністерством внутрішніх справ та Офісом Генерального прокурора як вбивства.

Увага акцентується саме на цьому аспекті справи, не враховано, що Іван Кузнєцов намагався вбити Сергія Стерненка, а смерть Кузнєцова наступила внаслідок здійснення Сергієм Стерненком необхідної оборони.

Попри те, що справи щодо нападів на Сергія Стерненка, а також справа щодо смерті одного із виконавців замаху на нього, Івана Кузнєцова, розслідуються Службою безпеки України, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков узгоджує слідчі та процесуальні дії у цій справі із Генеральним прокурором.

Обговорення слідства у справі між генеральним прокурором та очільником Міністерства внутрішніх справ, а також подальші публічні заяви Офісу Генерального прокурора щодо цих консультацій, заяви окремих народних депутатів ми розцінюємо як тиск.

Ми вважаємо такі дії неприпустимими та закликаємо:.

Міністерство внутрішніх справ, народних депутатів та представників інших органів влади утриматись від політичного тиску на розслідування справи;.

Службу безпеки України та Офіс Генерального прокурора забезпечити справедливе, неупереджене розслідування обставин нападів на Сергія Стерненка.

25 березня в Офісі генерального прокурора відбулася зустріч керівництва прокуратури та Міністерства внутрішніх справ.

Новопризначена генпрокурорка Ірина Венедіктова з головою МВС Арсеном Аваковим обговорили та «погодили проведення необхідних слідчих та процесуальних дій у низці резонансних кримінальних проваджень».

Зокрема, до найбільш резонансних злочинів Офісі генпрокурора віднесли справу про «вбивство Івана Кузнєцова».

Зазначимо, що досудове слідство у цій справі здійснює Служба безпеки України, а не поліція.

3 липня 2019 року він повідомив, що подаватиме позовну заяву про захист честі, гідності, ділової репутації та про спростування недостовірної інформації проти телеканалу News.

One та Андрія Портнова, ексзаступника глави Адміністрації президента Віктора Януковича.

За його словами, Андрій Портнов в ефірі програми «Епіцентр української політики» на каналі News.

One 10 червня сказав про нього наступне: «Ми зараз говоримо про людину, яка вчинила умисне вбивство особливо небезпечним способом в центрі міста Одеса».

8 липня Солом’янський районний суд Києва прийняв позовну заяву Сергія Стерненка.