Верховна Рада розширила універсальну програмну послугу на час карантину та відстрочила звітність мовників

30 березня Верховна Рада ухвалила закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» (проект № 3275).

Цим законом на період карантину внесено зміни до майже 40 кодексів і законів, у тому числі й до закону «Про телебачення і радіомовлення».

Закон підтримали 312 народних депутатів.

При цьому голова Верховної Ради поставив його на голосування «з необхідними техніко-юридичними правками» – тобто закон, коли його підпишуть та опублікують, може відрізнятися від тексту законопроєкту.

Новий закон розширив склад універсальної програмної послуги (УПП – обов’язковий перелік телеканалів, які має надавати кожен провайдер) на час встановленого урядом карантину.

До складу УПП мають увійти «інформаційні, інформаційно-аналітичні, інформаційно-пізнавальні телерадіопрограми телерадіоорганізацій загальнонаціональної категорії мовлення, які відповідно до ліцензій на мовлення здійснюють ефірне телевізійне мовлення або цифрове мовлення з використанням радіочастотного ресурсу на території розташування відповідної багатоканальної телемережі».

«Провайдери програмної послуги забезпечують включення таких телепрограм до всіх пакетів програм, які вони пропонують абонентам, та забезпечують отримання таких телерадіопрограм усіма абонентами без стягнення будь-якої плати з телерадіоорганізацій, крім випадків коли телерадіоорганізація подала до Національної ради заяву про невходження та (або) вихід зі складу універсальної програмної послуги та повідомила про це провайдера програмної послуги», – йдеться в законопроєкті, який ухвалила Верховна Рада.

Наразі до універсальної програмної послуги входять Суспільні телеканали та радіостанції, державний телеканал «Рада», а також місцеві та регіональні телеканали, які мають ліцензії на ефірне або цифрове мовлення на території розташування мережі провайдера.

Член Нацради Олег Черниш пояснив «Детектору медіа», що відповідно до програмних концепцій під визначення інформаційних, інформаційно-аналітичних та інформаційно-пізнавальних загальнонаціональних телеканалів, які мають ліцензії на ефірне або цифрове мовлення, можуть підпадати:.

«Еспресо» (інформаційно-пізнавальний формат);.

ZIK (інформаційно-аналітичний формат);.

Прямий канал (формат – інфотеймент);.

5 канал (інформаційний формат з фільмопоказом);.

«Україна 24» (інформаційно-аналітичний формат).

Проте ці телеканали мають ліцензії на «багатоканальне телебачення», а не «цифрове мовлення з використанням радіочастотного ресурсу».

«Це хороше питання, – зауважив пан Черниш.

– Треба подивитися, в якому вигляді буде опубліковано закон».

«Після того, як закон буде підписано президентом та опубліковано, ми його беремо в роботу і починаємо готувати проєкти рішень щодо змін до УПП по кожному населеному пункту, починаємо готувати засідання», – пояснив пан Черниш порядок дій.

Нацрада в умовах карантину обмежила свою роботу, але не виключає проведення засідань у разі потреби.

Коли і в якому вигляді буде проведено засідання щодо перегляду УПП – пан Черниш наразі не може спрогнозувати.

Крім того, закон тимчасово змінив строки подання телерадіоорганізаціями звітів за попередній період.

Звіти про структуру власності та про використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав, які мали бути подані до 31 березня 2020 року, можна буде подавати протягом 30 днів після дати завершення карантину, встановленого урядом, і це не вважатиметься порушенням закону.

Також закон розширив права творчого колективу та телерадіожурналістів.

До відповідної статті 58 закону «Про телебачення і радіомовлення» додано пункт 4: «Журналіст телерадіоорганізації має право по пред'явленні редакційного посвідчення чи іншого документа, що підтверджує його професійну належність або повноваження, надані телерадіоорганізацією, перебувати в районі стихійного лиха, катастроф, в місцях аварій, масових безпорядків, на мітингах і демонстраціях, на територіях, де оголошено надзвичайну ситуацію, та безперешкодно виконувати свої професійні обов'язки».

Водночас закон зобов’язав органи управління цивільного захисту сприяти медіа в наданні населенню оперативної інформації про надзвичайні ситуації, що прогнозуються або виникли, з визначенням їх класифікації, меж поширення і наслідків, а також про способи та методи захисту від них.

Відповідною нормою доповнено статтю 31 Кодексу цивільного захисту України.

Закон вніс зміни і до інших законів та кодексів, у тому числі Податкового.

Однак у цих змінах не йдеться про заходи підтримки медіа, які пропонувала індустрія, зауважила «Детектору медіа» виконавча директорка Національної асоціації медіа Катерина М’ясникова.

«На жаль, ніяких заходів підтримки, які запропонувала наша асоціація і яку підтримали представники 144 медіа та громадських організацій, ми не побачили.

Фактично, ні сприяння медіабізнесу якимись податковими пільгами, ні навіть якісь організаційні рішення, як наприклад, можливість оперативно змінювати програмну концепцію, в законі, ухваленому вчора, немає.

Ми дуже вдячні Національній раді з питань телебачення та радіомовлення України за те, що вона розуміє проблеми мовників і зараз теж шукає певні рішення, особливо в тому, що стосується організації мовлення.

Ми все ж таки сподіваємося, що на наступній позачерговій сесії будуть розглянуті ініціативи медіаіндустрії та інших креативних індустрій щодо збереження медіа в цей дуже складний час як критично важливої та стратегічної галузі», – сказала пані М’ясникова.

Тим часом Нацрада просить мовників повідомляти про неможливість виконувати умови програмних концепцій під час карантину та буде враховувати ці обставини.

Також Нацрада оголосила про створення платформи для обміну контентом між регіональними телекомпаніями Media Change Ukraine.