План Б для порятунку культурної сфери. Як вплине на креативну індустрію скорочення держбюджету

Так, спочатку планувалося скорочення фінансування Мінкульту на 7 млрд грн.

Зокрема, на 750 млн грн для Держкіно, на 500 млн грн для Українського культурного фонду, на 480 млн грн для Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ).

Новина викликала бурхливу реакцію індустрії та профільного парламентського комітету і зміни до бюджету вдалося переглянути.

Так, поданий на розгляд Верховній Раді законопроєкт у результаті передбачав скорочення на 303 млн грн для Держкіно, на 446 млн для Українського культурного фонду та на 179 млн грн для НСТУ.

Проте 30 березня Верховна Рада провалила голосування за зміни до державного бюджету.

А отже креативна індустрія сподівається, що цифри переглянуть ще раз.

3 квітня керівники головних культурних інституцій України на онлайн-конференції «Ні – знищенню культури!» розповіли, як реагують на скорочення бюджету та чим він може загрожувати кожній окремій організації.

Їх слухали понад 100 учасників онлайн-конференції.

«Майже всі країни розробили пакети для підтримки креативної індустрії на період карантину.

Україна – єдина країна, яка йде зворотнім шляхом і економить на культурному секторі.

Це дуже соромно», – зауважила модераторка онлайн-конференції, генеральна продюсерка Одеського міжнародного кінофестивалю Юлія Сінькевич.

Без скорочень бюджету не обійтися, але народний депутат Павло Сушко розповів, що його Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики підтримав і передав до бюджетного комітету пропозиції Мінкульту, які передбачають менш радикальне урізання видатків на культурну сферу.

Далі – основні тези виступів спікерів:.

Анна Мачух, виконавча директорка Української кіноакадемії:.

– Українська кіноакадемія не є державною, ми, як і інші організації, подаємо свої проєкти на державне фінансування.

Минулого року отримали від Держкіно 400 тис.

грн, це менше 10% від витрат на існування академії протягом року, 90% нашого бюджету – кошти, залучені від комерційних організацій, менше 1% – внески членів кіноакадемії.

За довідкою ООН, креативний сектор у світі розвивається швидше за інші.

Німеччина витратила 50 млрд євро на підтримку культури на період карантину.

ВВП креативного сектору там складає 2,6%, тоді як машинобудівного, наприклад, – 2,3%.

Наразі в Україні криза, вона може посилитися після карантину, ми маємо брати приклад з інших країн.

Хочеться закликати чиновників не зупиняти чи урізати фінансування, а поспілкуватися з представниками індустрії та зрозуміти, що саме треба, або вийти з кризи з іншими показниками, ніж сьогодні.

Олександра Коваль, директорка Українського інституту книги, засновниця та очільниця Форуму видавців у Львові:.

– Ми дізналися, що нам хочуть залишити всього 50 млн грн, це третина бюджету, на який ми очікували.

Тепер ми не можемо втілити наші проєкти, тобто не зможемо закупити 500 тисяч книжок, які мали потрапити в 1000 бібліотек, 3 млн українських читачів будуть позбавлені доступу до цих книг.

Не зможемо заплатити видавцям, хоча книжки вже видано, тож видавці вже понесли фактичні збитки.

До речі, видавці стверджують, що їхні обороти за березень становлять 30% у порівнянні з березнем минулого року, хоча карантин почався лише з другої половини місяця.

Вони також вважають, що 30-50% усіх видавництв закриються ще до середини цього року і, можливо, не відновлять свою роботу.

Юлія Федів, виконавча директорка Українського культурного фонду:.

– Ми завершили експертний відбір проєктів на суму 462 млн грн за десятьма програмами фонду, підтримку мали отримати близько 380 проєктів, які проходять згідно з рейтингом на вказану суму.

Вперше за три роки в цей перелік входять представники зі всіх регіонів України, і Київ уже не займає 50% всієї підтримки, що нас дуже тішить.

Ми порахували, що до цих проєктів залучені близько 3,5 тис.

людей як члени команди або підрядники.

Ці люди можуть втратити заробітну плату через недофінансування.

Колапс ринку креативних індустрій буде значним, і фінансування УКФ було би допомогою для людей, що працюють в індустрії.

Зараз ми виносимо на розгляд Наглядової ради різні сценарії, які програми будуть скорочуватися і скільки проєктів у результаті буде підтримано.

Більшість із цих проєктів можна реалізовувати і в часи карантину.

Є відсоток фестивалів і публічних заходів, які можна перенести або відмінити, або залишити часткове виконання, можливе в умовах карантину.

Інші продукти – дослідження, теле- і радіопродукти, освітні програми, які зараз на часі, бо це фінансова підтримка людей, що залучені до проєктів, і створення корисного українського контенту.

Ми розуміємо ситуацію в країні, але зараз чекаємо, щоб сума, яку нам виділять з державного бюджету, була хоча би на 40-50% меншою, а не на 70%.

Ми робимо все можливе і закликаємо всіх приєднуватися.

Якщо УКФ підтримує ваші проекти, підтримайте і ви нас у цій нелегкій комунікації з Кабінетом міністрів і Верховною Радою України.

Володимир Шейко, генеральний директор Українського інституту:.

– Перед нашим інститутом зараз загроза скорочення бюджету більше ніж 70%.

25 млн грн – це мізерна сума, якої вистачить на зарплати, комунальні послуги та зобов’язання, які ми вже взяли.

Ми можемо займатися розробкою проєктів на 2021 рік, але це буде квазідіяльність.

Ми не можемо дозволити собі таку паузу, нам доведеться почати з нуля багато перемовин про партнерство та розробку проєктів.

Ми розуміємо, що від частини бюджету доведеться відмовитися, бо багато подій скасовані через карантин, але просимо залишити нам ту достатню суму, яка дозволить нам втілити в життя неподієві проєкти – наприклад, онлайнпромоцію української культури, освіти, науки за кордоном, і дозволить нам хоча би провести конкурси, а профінансувати переможців уже наступного року.

Наша Наглядова рада затвердила план Б, його було запропоновано міністру закордонних справ і міністру фінансів.

Ми просимо залишити 50% фінансування, що дозволить нам пережити кризу і ввійти у 2021 рік із більшими силами і більшими ресурсами.

Олеся Островська, директорка Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький Арсенал»:.

– Такі організації, як наша, в першу чергу постраждали від епідемії, бо ми не можемо функціонувати публічно.

Оскільки ми не працюємо в публічному просторі – нічого не заробляємо.

Минулого року бюджет було скорочено на третину і ми мали якось самі заробляти, тоді ми заробили.

Зараз ми нічого не можемо заробляти, не можемо генерувати кошти на покриття частини зарплат, комунальних витрат.

Усе ще маємо раніше напрацьований запас, але відсутність можливості заробляти робить нас дуже слабкими.

У березні ми втратили вже близько 1 млн грн, у квітні втратимо ще близько 1,5 млн грн, за нашими підрахунками.

Ми опинилися в дуже делікатній фінансовій ситуації.

Можуть початися програмні втрати, втрати людей, що було би ще більшим ударом.

Три проєкти з чотирьох ми подали до УКФ, всі три мають досить високі рейтингові місця, але подальша доля отримання коштів невідома.

Марина Кудерчук, голова Державного агентства з питань кіно:.

– Перерозподіляти кошти залежно від того, яку суму врешті виділять, буде Рада з державної підтримки кінематографії.

На сьогодні маємо зобов’язань за минулі роки на 300 млн грн.

Ми розуміємо, що треба проводити нові пітчинги, бо без них буде провал у зйомках.

Можемо скоротити витрати на масові заходи, бо частина з них не буде відбуватися через карантин, і частково зменшити міжнародну діяльність.

Ми консультувалися із членами Ради з державної підтримки і вирішили подовжити строк виробництва проєктів-переможців пітчингів на півроку – для тих, які зараз знаходяться у виробництві.

Також ми звернулися до Міністерства культури, щоб подовжити строк надання фінансових звітів, але Мінкульт поки що вдруге поспіль нам відмовив.

Скоріше за все, рібейти цього року не будуть використані, принаймні ми про це говорили з Радою з державної підтримки кінематографії.

Але остаточні висновки можна буде робити тільки після того, як новий бюджет проголосують.

Ми ходили по всіх владних кабінетах і просили зберегти бюджет.

Як його буде прийнято і які наші пропозиції підтримає ВР, дізнаємося на наступному тижні.

Ярослав Лодигін, член правління Національної суспільної телерадіокомпанії:.

– Зараз в усьому світі бачимо зростання інтересу до суспільних мовників, але в Україні все відбувається навпаки – запропоновано чергове скорочення бюджету.

Суспільний мовник в Україні – це не лише один канал, це регіональні філії, які працюють і для місцевого телебачення, і для радіо, і для диджитал-платформ, це радійні мережі, диджитал-платформи, власне сайт «Суспільне мовлення», мільйони підписників у соцмережах, будинок звукозапису з оркестрами і хором, фондові записи відео й аудіо, більше 4 тисяч людей, які працюють у компанії.

Зараз наші новини – єдині незаангажовані незалежні новини в Україні, а я хочу нагадати, що війна продовжується й існування суспільного мовника є критично важливим для інформаційного простору країни.

Цього року ми вперше отримали обіцянку такого фінансування (1,7 млрд грн.

– ДМ), яке б дозволило почати розвиток Суспільного – це і виробництво спільного контенту з комерційними каналами, і розбудова студій.

Ми підготували компанію, щоб відкрити її для ринку і стати партнером для інших виробників, але все це доведеться відкласти, якщо бюджет буде скорочено.

Ті цифри, які пропонувалися на початку (скорочення на 480 млн грн.

– ДМ) – це майже смерть компанії.

Величезною проблемою для нас є і видатки, ми не зможемо розпочати технічне оновлення і будемо продовжувати працювати на застарілій техніці і вже точно не зможемо запустити ніякі девеломпенти програм.

Із хороших новин – ми є членом Європейської мовної спілки, яка зараз запропонувала своїм членам гроші на виробництво документальних фільмів і серіалів (до 10 тис.

євро на один проєкт), і ми сформуємо пропозицію для наших документалістів найближчим часом, щоб вони змогли запропонувати свої проєкти до колаборації з найбільшими мовниками Європи.

Людмила Горделадзе, членкиня Ради з державної підтримки кінематографії:.

– Учора відбулося засідання Ради з державної підтримки кінематографії в онлайн-режимі.

Ми авансом пообіцяли галузі, що всі проєкти можуть бути подовжені на півроку.

Наразі у нас є 98 проєктів у роботі, кожен продюсер має подати заяву, як він бачить свою роботу в цих умовах – чи продовжує роботу чи ні, чи буде міняти свій виробничий план, чи буде міняти план державної підтримки тощо, а також на чому може зекономити, яким чином в нових умовах буде робити промо.

Крім цього, маємо подумати, як нам випускати фільми, які вже готові й мали вийти в прокат, таких стрічок багато – не тільки «Толока», «Пульс» або «Тарас.

Повернення», а й ті, що ще не визначилися з датою прем’єр у кінотеатрах та на фестивалях.

Також чекаємо від них заявок, щоб разом подумати, як доставити ці фільми до глядачів – може онлайн, може на телебаченні.

Щодо пітчингів, їхня доля невідома, але той конкурс, який уже оголошено, відбудеться.

Мабуть, в іншому форматі.

Зараз маємо діалог між членами Ради, як покращити процедуру відбору експертів Держкіно без урахування документів від Мінкульту, яких ми досі не отримали.

Щодо рібейтів, можна буде залишити якусь невеличку суму (зараз 100 млн грн) для експериментального підходу, але ми теж просимо галузь написати нам у вільній формі інформацію про те, чи є якісь замовлення від їхніх партнерів, враховуючи те, що документа (анкети для подачі заявки), який мало зробити Міністерство культури в його минулому складі, немає.

Ми не можемо приймати заявки від заявників, але готові попередньо збирати теоретичні заявки на осінь.

Я буду виступати за те, щоб ми залишили невелику суму на рібейти.

Павло Сушко, народний депутат, член Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики:.

– Ми так само, як і ви, були здивовані цим секвестром бюджету.

Міністерство фінансів чомусь вирішило одноосібно це зробити, ні з ким не погоджувати, не заслуховувати пропозицій депутатів профільних комітетів, це було здивування для всіх.

Але протягом двох-трьох днів ми донесли свою позицію, що не можна знищувати культуру, навіть у такий складний час.

Усі розуміють, що потрібно зменшувати витрати, але не так, як запропонувало Міністерство фінансів.

Нас почули, і на голосування вже було винесено значно покращені цифри.

Комітет освіти не почув і всім складом не проголосував, тож ми можемо надати ще пропозиції до бюджету.

Тепер це працює таким чином: профільне міністерство направляє до профільного комітету свої пропозиції, ми їх затверджуємо на комітеті та направляємо до бюджетного комітету.

Такі пропозиції були надані міністерством та затверджені більшістю на комітеті і передані в бюджетний комітет:.

збільшити видатки на управління в сфері культури та інформаційної політики в сумі 60 млн грн;.

забезпечення УКФ 450 млн грн, з яких 394 млн грн використати на вже відібрані проєкти;.

забезпечити 157 млн грн на охорону культурної спадщини;.

у попередньому бюджеті не було враховано 50 млн грн на виробництво кінопроєктів патріотичного спрямування, конкурс на які проводив Мінкульт у 2018 році, цього разу їх вдалося внести;.

110 млн грн на підтримку книговидавничої справи;.

50 млн грн на розкриття туристичного потенціалу;.

25 млн на збереження історико-культурно та архітектурної спадщини;.

збільшити на 20 млн грн підтримку національних театрів;.

21 млн грн на Інститут національної пам’яті.

Ми відправили ще додатковим листом збільшення на 3,9 млн грн президентських грантів.