Українці розповіли, чим частіше займаються та які емоції відчувають під час карантину - опитування

За період карантину, запровадженого через поширення коронавірусу, майже половина українців значно частіше стали переглядати новини.

Про це свідчать результати опитування, проведеного Соціологічною групою "Рейтинг" у співпраці з Національною дослідницькою мережею POLLARIS.

Третина опитаних зазначили, що стали частіше дивитися фільми та серіали, прибирати вдома, готувати їжу.

Близько чверті зазначили, що збільшили час на заняття саморозвитком, спілкування з рідними та близькими, сон, їжу та прослуховування музики.

Кожен п’ятий став частіше займатися своїм хобі, читати книжки або ж займати спортом.

Водночас карантин значно вплинув на прогулянки на свіжому повітрі – майже половина респондентів зазначили, що роблять зараз це рідше, ніж зазвичай.

Також обмеження суттєво позначилися на спілкуванні з друзями: близько 40% заявили, що говорять з ними рідше, ніж до карантину.

Кожен п’ятий змушений був обмежити спілкування з рідними та близькими й заняття спортом.

За даними соціологів, моделі поведінки у різних статей відрізняються.

Так, стежать за новинами та готують їжу дещо частіше жінки.

Чоловіки частіше стали займатися спортом, більше часу, ніж зазвичай, витрачають на сон, алкоголь і секс.

Особливо ті, хто зараз не ходять на роботу.

Також вказується, що під час карантину стали частіше готувати представники наймолодшої та молодої вікових груп (до 40 років), також вони найчастіше скаржилися на вимушені обмеження прогулянок на свіжому повітрі.

"Аналіз даних дозволив групувати відповіді респондентів за 5 різними моделями поведінки на карантині.

Запропоноване групування зроблено методом факторного аналізу.

Отже, перша група більше часу намагається присвятити саморозвитку (спорт, хобі, читання, навчання).

Представники другої групи частіше почали відпочивати (переглядати фільми, серіали, їсти, спати, слухати музику).

Окрема група на карантині (ми назвали її "гедонізм") більше часу витрачає на покупки речей та їжі онлайн, вживання алкоголю та секс.

Представники інших двох груп присвячують більше часу спілкуванню, або ж заняттю домашніми справами", - додали організатори проєкту.

Окремо дослідники дізнавалися про базові емоції, які опитані найчастіше відчувають під час карантину.

Ними стали радість та зацікавленість/хвилювання.

Менш виражені – здивування, гнів, сум та страх.

Ще менш виражені – відраза, почуття провини, сором і байдужість.

Зокрема, представники наймолодшої вікової групи (18-29 років) частіше за інших відчувають радість та байдужість, молоді (30-39 років) – гнів, люди середнього віку (40-49) частіше відчувають здивування.

Найстарші (50+) рідше за інших відчувають байдужість, неприязнь, та здивування, а також сум/печаль.

Цікавим є те, що старша група менше відчуває страх, незважаючи на те, що саме вони – група ризику зараження коронавірусом.

Згідно з результатами опитування, жінки частіше за чоловіків відчувають радість, здивування, зацікавленість/хвилювання, почуття провини та сум, чоловіки – байдужість, неприязнь/відразу та гнів.

До того ж ті, хто частіше почав дивитися новини, частіше за інших зазначали, що відчувають страх та здивування.

Ті, хто більше вживає алкоголю, частіше відчувають страх, неприязнь, гнів, здивування та сум, отже, алкоголь не допомагає покращити емоційний стан, а навпаки, занурює людину в деструктивні переживання.

Ті, хто став рідше спілкуватися з друзями та близькими, частіше відчувають сум та гнів.

Натомість ті, хто став частіше займатися сексом та робити онлайн-покупки, більше за інших відчувають здивування та радість і значно менше – сум.

Також спостерігається тенденція до збільшення частоти негативних емоцій у тих, хто став рідше займатися спортом, власним хобі чи просто слухати музику.

Ті, хто став більше спати, частіше відчувають байдужість, відразу і гнів.

Ті, хто став більше бувати на свіжому повітрі, частіше відчувають радість, але водночас у них підвищене почуття провини (що пов’язане з карантинними обмеженнями).

Зазначимо, опитування проводилося 1-2 квітня 2020 року серед 1300 респондентів віком від 18 років і старше через Інтернет методом Computer-Assisted Self Interviewing - на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів.

Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 4%.

Кабміном запропоновано встановлення обмежень на проведення масових заходів, у яких запланована участь 200 та більше осіб.

Але це не стосується заходів державної необхідності.

Проведення спортивних заходів можливе з дозволу міжнародних організацій, без глядачів.

Також Україна закриває кордони.

Роботу метро, а також автомобільне, залізничне та авіасполучення між містами й областями від 18 березня в Україні також буде тимчасово обмежено.

Низка регіонів зачинила навчальні заклади та ввела низку жорстких обмежень - від закриття закладів громадського харчування до заборони виїзду та в'їзду до міста.

За 2 тижні після цього Кабмін запровадив режим надзвичайної ситуації на всій території України та подовжив карантин на місяць - до 24 квітня.

3 квітня карантин посилили: ввели обов’язкову 14-денну обсервацію для осіб, які прибувають з-за кордону, заборонили пересуватися вулицями більш ніж двом особам, крім випадків супроводу дітей.

В Україні 3 березня зафіксували перший випадок зараження на коронавірус COVID-19.

Інфікованим виявився мешканець Чернівецької області.

Він незадовго до цього повернувся з дружиною з Італії.

Ввечері 12 березня в Україні офіційно підтвердили ще два випадки зараження коронавірусом.

Інфікування зафіксували в Чернівецькій та Житомирській областях.

Жінка з Житомирщини померла від інфекції, ставши першою жертвою COVID-19 в Україні.

Після цього про виявлення коронавірусу почали повідомляти і в інших областях.

Епіцентрами спалаху в Україні стали Чернівецька область та місто Київ, де хворобу діагностують найбільше.

За актуальними новинами щодо поширення коронавірусу в Україні, кількості хворих та летальних випадків, а також засобами боротьби про COVID-19 стежте на сайті ТСН.

Приєднуйтеся до ТСН.

ua у Telegram!.