Чому міністру регіонів Чернишову немає діла до регіонів

Пандемія коронавірусу завдала удару не лише по здоров'ю населення та економіці України.

Не менш відчутною виявилася шкода, нанесена системі регіональної політики і місцевого самоврядування.

Біда в тому, що в Україні є ціле міністерство, головним завданням якого є "формування і реалізація державної регіональної політики і політики у сфері місцевого самоврядування", але недавно призначений міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов просто самоусунувся від основного напрямку роботи міністерства, пустив ситуацію з реформами, які стосуються регіонів, на самоплив, чим відверто підставляє президента і прем'єр-міністра.

А тим часом регіони часто скаржаться на те, що їх залишили наодинці з проблемами.І як намагається в таких умовах діяти Мінрегіон на чолі з Чернишовим? А ніяк.

Хтось чув хоч про якусь ініціативу Чернишова, направлену на регіони? І це в ситуації, коли реформа децентралізації зупинилася, по суті, на півдорозі та продовжувати її в Чернишова, судячи з усього, немає жодного наміру.

На сьогодні в Об'єднані територіальні громади об'єдналося лише 56% населених пунктів, і в такому розбалансованому стані децентралізація виявилася фактично замороженою.

І якщо до Чернишова реформа децентралізації активно просувалася, то вже при ньому про цю реформу взагалі нічого не чутно, хоча з моменту його призначення минуло вже більше місяця.

Останній захід щодо реформи децентралізації, в якому взяли участь представники Мінрегіону, відбувся ще 13 березня, та це була всього лише публічна дискусія щодо внесення змін до Конституції, задумана і розпочата ще до приходу Чернишова в міністерство.

Так, в умовах пандемії коронавірусу питання децентралізації відійшло на другий план, але ситуація, що погіршилася через карантин, з координацією на місцях підказує, що заморожувати реформу на півшляху категорично не можна.

І Мінрегіон прямо відповідальний за завершення реформи.

Поки за весь час перебування Чернишова на посаді ми так і не побачили від міністерства жодної ініціативи, направленої на децентралізацію.

При чому роботи немає, ні з самими регіонами, ні з законодавчою владою.

До обговорення не пропонувалося жодної ідеї, жоден законопроект не направлений до парламенту.

Сьогодні Міністерство просто самоусунулося від адміністративної реформи.

Схоже, міністр просто вирішив, що особисто для нього буде краще відсидітися в тилу, поки воюють інші, щоб ненароком не згоріти в цій війні.

Тим більше, у нього перед очима є приклад міністра охорони здоров'я Скалецької, для якої ситуація в Нових Санжарах стала чревата політичною смертю.

Але не треба забувати, що та ж Скалецька, йдучи в обсервацію, діяла в першу чергу як командний гравець, допомагаючи президенту Зеленському.

Чернишов же, схоже, стурбований лише особистими перспективами.

І йому не відмовиш у логіці – зараз висувати будь-які ініціативи означає викликати вогонь на себе.

Схоже, Чернишов переосмислив відому сентенцію "не помиляється лише той, хто нічого не робить" і сформулював її для себе таким чином: "не помиляється і не критикується лише той, хто нічого не робить".

Але влада повинна звітувати перед народом, і це роблять і президент, і прем'єр, і інші міністри.

Але не Чернишов.

Адже, зачаївшись на час карантину, можна буде потім, коли все стихне, показати всім, який ти білий, пухнастий і нічим не заплямований.

Чим все ж займається відомство Чернишова в цей критичний для держави час? 7 квітня, наприклад, на сайті міністерства з'явилася заява, що закликає українців вчасно платити за житлово-комунальні послуги.

Мов, у підприємств ЖКГ під час епідемії "виросли витрати на дезінфекцію та засоби захисту", а через те, що українці цілими днями сидять вдома, "збільшилися об'єми побутового сміття" та і "додалося роботи по прибиранню багатоквартирних будинків".

А тому, вважають в міністерстві, громадянам сьогодні "вкрай важливо розраховуватися своєчасно".

При цьому в Мінрегіоні навіть не спромоглися пригадати, що для рядових українців через карантин, вимушений простій і різке зниження доходів, а також через ціни на продукти, маски і антисептики, що злетіли вгору, стало "вкрай важливо" якось зводити кінці з кінцями.

Замість того, щоб хоча б спробувати запропонувати якісь рішення, що враховують інтереси і підприємств ЖКГ, і громадян на зразок реструктуризації платежів за комуналку, в Чернишова не придумали нічого кращого апелювати до постанови Кабміну про спрощення порядку надання субсидій.

Мало того, що це рішення Кабміну і Мінсоцполітики, на якому просто намагається паразитувати міністерство, що безпосередньо відповідає за комунальну сферу, так ще воно в принципі не стосується більшості тих, кому адресований заклик Мінрегіону "своєчасно розраховуватися".

Адже субсидію в нашій країні отримують в основному пенсіонери і бюджетники – ті категорії населення, чиї невеликі доходи найменше впали через карантин (в усякому разі поки що).

А ось сьогодні самою вразливою в цьому сенсі категорією населення виявився умовний український "середній клас" – дрібні та середні підприємці, офісні працівники в приватному секторі, сфера послуг тощо.

Всі, хто за документами доходи має, і жодна субсидія для них не передбачена, а фактично в останні тижні сидять без грошей.

Для них заклик Чернишова – це хіба що знущання і спроба вичавити останнє.При цьому про свої інтереси Чернишов під час карантину зовсім не забуває.

Так, головним його меседжем в останні дні став заклик не ставити на паузу проєкт "Великого будівництва" через карантин.

Мовляв, це "загальмує регіональний розвиток на декілька років" і призведе до соціальної напруги.

І начебто з такою позицією важко не погодитися, особливо якщо думати про те, як країні долати спад економіки після завершення карантину.

Немає сумнівів, що "Велике будівництво" в посткарантинний період повинне стати локомотивом економіки, але це буде можливо, якщо у влади вже зараз буде новий план.

Але жодного плану, як неважко здогадатися, в Чернишова немає і не передбачається.

А всі його старання по просуванню "Великого будівництва" продиктовані лише двома мотивами.

Перший – це звичайний піар, причому піар не на власних, а на чужих заслугах.

Адже прямого відношення до того, що сьогодні робиться в рамках "Великого будівництва", Чернишов не має, а всі його красиві слова про "першочергове значення для країни шкіл, дитсадків і лікарень" виключно декларативні.

Жодних конкретних пропозицій з відомства Чернишова так і не вийшло, за винятком хіба створити цільову бюджетну програму для фінансування проектів "Великого будівництва".

Мовляв коштів Держфонду регіонального розвитку не вистачає, тому міністерство просить підкинути з бюджету понад 2 млрд грн, щоб "не ставити на паузу будівництво".І ось тут на думку спадає другий для Чернишова мотив – це особиста зацікавленість в якомога масштабніших бюджетних вливаннях у будівництво, які в Україні дуже добре вміють освоювати.

Адже міністр регіонів має до будівельного бізнесу найбезпосередніше відношення.

Він і сам у минулому забудовник, правда з іміджем "недобудовника", адже більшість його великих об'єктів так і не були завершені, і сьогодні, за інформацією ЗМІ, пов'язаний з групою забудовників у особі Вавриша та Ісаєнка.

Особливо може бути зручно освоювати бюджетні гроші на будівництво під час реформи ДАБІ, яку, як і у випадку з децентралізацією, Чернишов "поставив на паузу".

Адже зараз ДАБІ перебуває в стані ліквідації, а три структури, які повинні перейняти її функції, ще не створені.

У таких умовах, та ще і на тлі епідемії, можливості держави з контролю за будівельною галуззю різко звузилися.

ЗМІ вже зараз пишуть, що Чернишов свідомо гальмує реформу ДАБІ, щоб Вавриш та Ісаєнко й інші його партнери змогли спокійно продовжувати свої проєкти без адекватного контролю зі сторони держави.