Найбільший ризик - прийти до лікарні: інфекціоністка пояснила, чим може обернутися необґрунтоване бажання зробити тест на коронавірус

Українцям, які мають звичайні симптоми грипу чи застуди, не потрібно масово тестуватися на виявлення нового типу коронавірусу COVID-19.

Оскільки у лікарні існує підвищений ризик підхопити недугу і заразитися.

Безпечніше буде пересідити цей період вдома і лікуватися амбулаторно.

ПЛР-тести необхідні, передусім, для людей із зони ризику (пенсіонери та ті, що мають хронічні хвороби - ред.).

Про це в ефірі суспільно-політичного ток-шоу "Право на владу" розповіла інфекціоністка Катерина Булавінова.

Вона наголосила, що тестування дійсно є важливою частиною для розуміння епідеміологічної ситуації в країні.

Але пояснила, що хибні підозри перевантажують медичну систему, що загрожує у подальшому для потенційно заражених людей.

"Переоцінена історія з тестування, але не з точки зору державної політики.

Безумовно тестування дуже важливе.

Воно дозволяє встановити, яка ситуація в країні.

Але я дуже б хотіла попросити людей забути про нього як для пацієнта.

Пацієнту зовсім неважливо, чи в нього COVID-19.

Йому не потрібно бігти до лікарні, щоб зробити собі тест, тому що вони в цей момент дуже перевантажують систему і ризикують заразитися COVID-19, якого у них, можливо, ще й немає", - пояснила Катерина Булавінова, інфекціоністка, медична експертка дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні.

За її словами, якщо маєте кашель, нежить і температуру, "не потрібно нікуди бігти і шукати можливість протестуватися".

"Вам треба залишатися вдома, щоб не заразити інших, а думати слід для тих, хто особливо в зоні ризику.

Про те, який у нього рівень цукру в крові, чи є в нього запалення легенів.

Для хворого важливо думати, чи є в нього відповідний рівень кисню.

Якщо немає такого засобу, є застосунки, яким можна виміряти.

Тестування важливе для держави, але й для лікаря, який визначатиме як вас лікувати", - додала Булавінова.

Кабміном запропоновано встановлення обмежень на проведення масових заходів, у яких запланована участь 200 та більше осіб.

Але це не стосується заходів державної необхідності.

Проведення спортивних заходів можливе з дозволу міжнародних організацій, без глядачів.

Також Україна закриває кордони.

Роботу метро, а також автомобільне, залізничне та авіасполучення між містами й областями від 18 березня в Україні також буде тимчасово обмежено.

Низка регіонів зачинила навчальні заклади та ввела низку жорстких обмежень - від закриття закладів громадського харчування до заборони виїзду та в'їзду до міста.

За 2 тижні після цього Кабмін запровадив режим надзвичайної ситуації на всій території України та подовжив карантин на місяць - до 24 квітня.

3 квітня карантин посилили: ввели обов’язкову 14-денну обсервацію для осіб, які прибувають з-за кордону, заборонили пересуватися вулицями більш ніж двом особам, крім випадків супроводу дітей.

В Україні 3 березня зафіксували перший випадок зараження на коронавірус COVID-19.

Інфікованим виявився мешканець Чернівецької області.

Він незадовго до цього повернувся з дружиною з Італії.

Ввечері 12 березня в Україні офіційно підтвердили ще два випадки зараження коронавірусом.

Інфікування зафіксували в Чернівецькій та Житомирській областях.

Жінка з Житомирщини померла від інфекції, ставши першою жертвою COVID-19 в Україні.

Після цього про виявлення коронавірусу почали повідомляти і в інших областях.

Епіцентрами спалаху в Україні стали Чернівецька область та місто Київ, де хворобу діагностують найбільше.

За актуальними новинами щодо поширення коронавірусу в Україні, кількості хворих та летальних випадків, а також засобами боротьби про COVID-19 стежте на сайті ТСН.