Новий "антикризовий" бюджет: як уряд рятуватиме країну від коронавірусу

Два місяці жорсткої кризи, два міністри фінансів, щонайменше, чотири версії змін до проєкту бюджету країни на 2020 рік і нуль прийнятих рішень.

Саме такою була математика підготовки змін до кошторису, який Рада ухвалюватиме на позачерговому засіданні в понеділок на фоні економічної кризи через пандемію.

Складнощів додає те, що передбачити і більш-менш точно порахувати вплив цієї кризи на економіку ніхто не може.

За останні тижні прогноз щодо падіння ВВП змінювався уже кілька разів і показники суттєво відрізняються.

Спочатку Мінекономіки опублікували дані про те, що економіка впаде на 3,9%.

Пізніше прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що все набагато гірше, і макроекономічний прогноз, на якому готувалися поправки до державного бюджету, передбачає падіння економіки в 2020 році на 4,8% ВВП.

Зрештою після кількох місяців кризи та кадрових перестановок в Мінфіні депутати нарешті визначитися з тим, як змінити бюджет і готові його розглянути.

Новий кошторис влаштовує не всіх, але він точно більше відповідає новій економічній реальності.

Що передбачає "антикризовий бюджет", що він змінює для населення, громад, медиків та бізнесу і які ризики в собі несе.

Мінфін в штормі.

В кризові часи чи не найбільша відповідальність лягає на Міністерство фінансів.

Саме Мінфін повинен розподілити ресурс так, щоб усі інші відомства могли ефективно протидіяти кризі, виконувати свої функції та забезпечувати життєдіяльність країни.

Проте в умовах нинішньої кризи Мінфін виявився найбільш слабкою ланкою.

Останній місяць в міністерстві не готувались до економічного шторму, а вирішували, хто буде міністром та якою буде його команда.

4 березня Верховна Рада звільнила Оксану Маркарову з посади міністра фінансів.

В цей же день крісло міністра зайняв Ігор Уманський.

Через три тижні, 30 березня, Рада звільнила Ігоря Уманського.

В цей же день з другої спроби міністром фінансів був призначений Сергій Марченко.

Сергій Марченко.

пресслужба Кабінету міністрів.

Кожен з міністрів готував свою версію змін до кошторису, а депутати її додатково "шліфували".

Попередню версію бюджету, як відомо, Рада так і не ухвалила.

Лише 223 нардепи із 226 необхідних натиснули "за".

Цього ж разу, скоріше за все, бюджет буде ухвалений.

Перед голосуванням ЕП пропонує подивитись на найбільш важливі цифри і зміни кошторису.

Зокрема, ЕП аналізувала останню редакцію, підготовлену Міністерством фінансів та доопрацьовану народними обранцями.

Її текст відповідає змісту документів, які були опубліковані напередодні на сайті Верховної ради.

На яких прогнозах побудований бюджет.

ВВП – мінус 3,9% (раніше передбачалось, що економіка зросте на 3,7%).

Інфляція – 8,7%.

Безробіття – 9,4% (замість передбачених раніше 8,1%).

Середньорічний курс гривні – 29,5 за долар (раніше – 27 за долар.

З чого складається "антикризовий бюджет": основні параметри.

Доходи бюджету зменшились на 119,7 млрд грн або (-11%) і тепер становлять 975,8 млрд грн.

Видатки збільшились на 82,4 млрд грн (+7%) – до 1 266,4 млрд грн.

Граничний обсяг дефіциту зросте більш ніж утричі і становитиме 298,4 млрд грн.

В питанні збільшення дефіциту особливих змін не було – у всіх попередніх редакціях бюджету його підвищували саме до такого рівня.

Уряд планує покрити його переважно за рахунок чистих запозичень на суму 296,7 млрд грн.

Щодо доходів, то вони скорочуються від усіх податків.

В умовах кризи уряд змінює свою соціальну політику, що також відображено в проєкті бюджету.

Соціальні видатки збільшуються, з’являються нові види допомог вразливим категоріям населення.

Найбільше збільшуються видатки на виплату пенсій та державну програму медичних гарантій – на 29,7 млрд грн та 15,7 млрд грн відповідно.

Змінились плани держави і до фінансування окремих дотацій чи субвенцій.

Найбільше урізання спостерігається за видатками на освіту та регіональний розвиток.

Що передбачає бюджет: десять головних висновків.

По-перше, уряд змінює своє ставлення до різних бюджетних фондів.

Мінфін відмовляється від планів фінансувати фонди національного багатства та розвитку закладів вищої освіти, фонд Президента України з підтримки освіти, науки та спорту, фонд енергоефективності та фонд часткового гарантування кредитів.

Також урізається фінансування Національного фонду досліджень, українського культурного фонду.

Марченко зберігає державний фонд регіонального розвитку (ДФРР, кошти фонду спрямовуються на виконання інвестиційних програм і проєктів регіонального розвитку.

– ЕП), хоча й скорочує його.

В попередніх редакціях пропонувалось призупинити дію ДФРР на цей рік.

Резервний фонд (формується для непередбачених видатків, що не мають постійного характеру, порядок використання коштів визначає Кабмін.

– ЕП) збільшується втричі – з 1,5 млрд грн до 4 млрд грн.

По-друге, антивірусний фонд залишився, але схуд з початкових 124 млрд грн до 64,7 млрд грн.

Це не означає, що уряд скоротив видатки на боротьбу з пандемією.

Частина ресурсу була перерозподілена на інші програми.

Змінюється механізм розподілу коштів антивірусного фонду.

Тепер рішення про виділення коштів прийматиме Кабмін за погодженням з бюджетним комітетом.

Раніше в цій ланці був ще Мінфін.

Поповнюватися фонд буде коштом грантів та запозичень.

По-третє, надходження від приватизації скорочуються із запланованих 17 млрд грн до 0,5 млрд грн.

Раніше керівник Фонду держмайна Дмитро Сенниченко заявив, що Україна призупиняє велику приватизацію до тих пір поки не стабілізується ситуація на зовнішніх фінансових ринках.

Кошти від продажу держкомпаній йдуть на погашення дефіциту бюджету.

Перекривати їх відсутність доведеться ще більшими запозиченнями.

По-четверте, в Бюджетний кодекс повертається норма про право Міністерства фінансів "здійснювати правочини з державними деривативами, включаючи їх обмін, випуск, купівлю, викуп та продаж".

Ця норма стосується ВВП-варантів, які Україна випустила в рамках реструктуризації частини зовнішнього держборгу у 2015 році.

По-п’яте, зупиняється стаття Бюджетного Кодексу, яка стосується середньострокового планування, а також необхідності дотримуватися низки граничних показників, наприклад, дефіциту бюджету або суми наданих державних гарантій.

Так, депутати виключили з законопроєкту норми, якими Мінфіну дозволялось здійснювати понаднормові запозичення і коригувати граничний обсяг держборгу.

Підстава – такий підхід може призвести до неконтрольованого зростання державного боргу.

Крім цього, уряд скасував обмеження на обсяг державних гарантій.

Тепер держгарантії можуть надаватися для забезпечення виконання всієї суми боргових зобов’язань підприємств, які залучають кошти для фінансування інвестиційних проектів.

Раніше держгарантії покривали не більше 80% зобов’язань.

По-шосте, доходи від НБУ, які перераховуються до бюджету, збільшуються на 2 млрд грн – до 42,7 млрд грн.

Фінансову звітність Національного банку за минулий рік вже підтвердив зовнішній аудитор – компанія "Ернст енд Янг Аудиторські послуги".

По-сьоме, Мінфін може списати Києву частину боргу перед державою, який виник внаслідок реструктуризації 2015 року.

Тоді уряд включив частину боргу столиці в борг державний, а в Київської міської ради виникли зобов’язання перед державою.

Мінфін пропонує узаконити взаємозалік: "міська влада фінансує великі інфраструктурні об’єкти в столиці, а держава на цю ж суму списує Києву борг".

Так, планується списати борг Києву на суму, яку він витратив на будівництво Подільсько-Воскресенського мосту.

По-восьме, змінюється підхід до призначення держслужбовців.

На період карантину і місяць після нього діятиме особливий режим призначення держслужбовців.

Він передбачає, що уже запропоновані Комісією з питань вищого корпусу державної служби або конкурсною комісією кандидатури на керівників державної служби розглядаються першочергово.

Інші оголошені конкурси на посади державної служби, результати яких не оприлюднені, скасовуються.

Якщо ж обрана на конкурсі кандидатура не зайняла вакантне місце (її призначення відхилили чи інша причина, – ЕП.), то держслужбовці можуть призначатися на контрактній основі на період карантину.

По-дев'яте, на період карантину місячна винагорода і заробітна плата керівникам, членам виконавчих органів та наглядових рад держпідприємств визначається у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року.

Йдеться про суму не більше 47 230 грн.

Це ж обмеження стосується винагород суддям, посадовим особам Національного банку, прокурорам, народним депутатам.

Аналіз різних редакцій бюджету свідчить про те, що плани уряду фінансувати судову гілку влади сильно змінювались.

Так в початковій редакції бюджету "від Марченко" пропонувалось відмовитись від запланованого збільшення видатків на Державну судову адміністрацію.

Після "доопрацювання" депутатами видатки вирішили збільшити на 1,08 млрд грн.

По-десяте, з'являється норма, відповідно до якої політичній партії дозволяється відмовитися від державного фінансування діяльності на строк: один, два, три квартали або на бюджетний період (рік).

Заяву про відмову можна подати в Національне агентство з питань запобігання корупції.

Бюджетні ризики.

"Є розуміння, що цей бюджет нереалістичний в частині доходів.

План все одно не виконуватиметься.

Зараз дуже багато компаній не платять податки або платять менше, ніж прогнозувалося з врахуванням кризових факторів.

Щодо державних компаній також немає підстав вважати, що все буде добре, адже вплив кризи перекинеться і на них", – каже перший заступник парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.

Невідомим на даний момент залишається вплив на бюджет антикризових ініціатив, які були прийняті раніше.

Як уже писала ЕП, вони передбачали звільнення від сплати ЄСВ малих платників податків.

У випадку більшого просідання доходів від ЄСВ доведеться збільшувати трансферт бюджету Пенсійному фонду.

Окрім того, законом про бюджет зупиняються положення Бюджетного Кодексу.

З юридичної точки зору це неправильно - не можна законом зупиняти дію положень Кодексу.

Це суперечить тлумаченням Конституційного суду.

На старті підготовки змін до кошторису Ігор Уманський підготував три законопроєкти – зміни до бюджету, зміни до Бюджетного кодексу та законопроєкт про антивірусний фонд, але на певному етапі урядовці вирішили "злити" норми всіх трьох законопроектів в один.