Головні тренди на карантині: що змінилось в поведінці українців

Пандемія коронавірусу і оголошений у зв’язку з нею карантин не могли не вплинути на життя українців.

Робота, повсякденний побут, стосунки з колегами і друзями – всі ці аспекти життя зазнали значних трансформацій.

Обмежувальні заходи і необхідність більше часу проводити вдома буквально за кілька днів змінили стиль життя мільйонів українців.

Цифрова агенція Postmen вирішила поцікавитись у українських користувачів Фейсбук, як змінилися їхні настрої на карантині.

9-10 квітня агенція опитала 802 респонденти, за репрезентативною вибіркою по статі, віку, регіонам проживання і рівнем доходу.

Важливі інсайти:.

Карантин змінив життя майже кожного українця – про це кажуть 92% опитаних респондентів.

Українці більш дисципліновано дотримуються карантину в регіонах з більшою кількістю хворих на коронавірус.

Коли небезпека стукає в двері, люди починають діяти відповідально.

Велика різниця між змінами поведінки в місті і селі.

Епідемія – більше міський феномен.

В селах значно менше змінились всі аспекти життя.

В великих містах вполовину більше людей почали більше їсти, на противагу жителям містечка чи села;.

Люди з великого міста значно частіше відзначають, що почали менше гуляти (на 12% більше респондентів за тих, хто став менше гуляти на селі);.

Люди з великого міста значно частіше відзначають, що стали більше працювати за жителів містечка чи села.

Різниця в зміні поведінки за віковими групами також суттєва і більше торкнулась молодого покоління.

Наприклад, чим старша вікова група — тим більший показник "став менше працювати".

Це показує, що молоді люди працюють на більш адаптивних роботах і в цей період робоче навантаження стало більшим – в тому числі як наслідок зниження продуктивності через дистанційну роботу.

Люди з низьким доходом стали менше працювати.

Це свідчить про те, що спеціальності з низькою оплатою, які вимагали низьких навиків і кваліфікацій, скорочуються найсильніше і першими.

Витрати по різному сприймаються в залежності від віку.

Найбільший розрив спостерігається в динаміці витрат домогосподарств між великими містами і містечками.

Люди у великих містах перестали витрачати на розваги/кафе/спортклуби і тому карантин зменшив їх витрати.

На противагу цьому, необхідність закупити їжу, ліки і товари першої необхідності (за відсутності витрат на розваги) призвела до зростання загальних витрат у жителів малих населених пунктів.

Турбота про працівників і збереження робочих місць очолюють перелік дій компаній і брендів, які збільшують бажання купувати їх товари і сервіси.

Це може означати, що саме ці дії варто комунікувати активніше.

Підтримка армії і волонтерів в умовах розгулу пандемії залишається важливою соціальною активністю.

Споживачі готові купувати активніше товари і сервіси брендів, які допомагають армії і в цей час.

Це може означати, що не лише допомога в боротьбі з коронавірусом, але й інші виклики мають бути зонами соціальної активності брендів і комунікуватись ними.

Продукти харчування в абсолютному топі росту покупок – 80,3% зазначили, що їх витрати на продукти зросли.

Це зона великих можливостей для рітейлу, але ще більша можливість для e–commerce.

Для 19% українців онлайн–покупки вже стали більш бажаним способом закуповуватись.

Однак, можливість купувати продукти онлайн поки що обмежена – рітейлери лише починають адаптуватись, логістика має дозволити і опрацювати бізнес– процеси для доставки продуктів.

У українців вкрай мало заощаджень.

60% респондентів стверджують, що їх або зовсім немає, або вистачить на місяць.

Це означає, що повернення до економічної активності протягом місяця стає питанням виживання країни.

З покупок, які найбільша кількість українців відклали на майбутнє – одяг, взуття і відпустки.

Однак в зоні суттєвого зниження опинились всі великі покупки і навіть оплата комунальних послуг.

Світові тренди свідчать, що чим довше країна проводить в карантині, тим більший відсоток населення починає відмовляти собі в щоденних товарах – товарах щоденного вжитку.

В Україні цей тренд на початковій стадії, як і епідемія.

Якість і ціна – головні критерії здійснення покупок (77% і 69% українців відповідно).

Раціональні міркування значно переважають емоційні фактори.

Легкість і гумор, крутизна – серед якостей, які найменш затребувані в комунікації брендів і ймовірно недоцільні, якщо не токсичні.

Найбільший страх українців – втрата робочого місця.

Смартфон стає головним медіа – приріст в користуванні у 70% українців в порівнянні з докарантинним періодом.

Користування ТВ виросло у 18% українців.

Решта медіа – майже без змін.

І головне – людям потрібні люди! Після карантину більшість українців мріє зустрітись з рідними і друзями.

Підтримуймо один одного, улюблені бренди, компанії, тих, кому важче ніж нам і все буде добре!.