В Україні посилили контроль за онлайн-платежами: що важливо знати

Хочете читати новини в іншому форматі?.

Підписуйтесь на телеграм-канал НАРОДНА ПРАВДА.

Підписатись можна ТУТ.

Незабаром в Україні істотно зміниться порядок здійснення фінансових операцій.

Держава посилила контроль над безготівковими розрахунками як організацій, так і громадян – онлайн-платежі українців будуть ретельніше перевіряти.

Новий порядок викликає чимало запитань у фінансистів.

Зокрема, до кінця не ясно, яким чином тепер буде проводитися ідентифікація людей при здійсненні онлайн-платежів.

Як передає НАРОДНА ПРАВДА, про тонкощі нового фінмоніторингу йдеться в матеріалі “ФАКТІВ“.

Як відомо, з 28 квітня 2020 року наберуть чинності норми Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення».

Це означає, що суб’єктів первинного фінансового моніторингу, тобто тих, хто зобов’язаний доповідати про всі операції понад певну суму, стало більше – серед них тепер і приватні бухгалтери.

Крім того, згідно з документом, відтепер в Україні під фінансовий моніторинг підпадають і операції з віртуальними активами, в тому числі з криптовалютою.

Loading...

Є й інші нововведення.

Як повідомили в Українській асоціації платіжних систем (УАПС), щоб отримати звичну фінансову послугу на зразок пересилання грошей від близьких або оплати сервісу онлайн, людям потрібно буде пройти процедуру повної ідентифікації: пред’явити паспорт і код працівнику фінансової організації, що надає послугу.

При цьому в УАПС стверджують, що Нацбанк України поки не виробив чітких рекомендацій щодо процедури віддаленої ідентифікації, а можливість зробити її віддалено бачить тільки через систему BankID НБУ, але до цього сервісу поки підключені всього 14 банків.

Крім того, закон, який вступить в силу 28 квітня, зобов’язує Нацбанк протягом трьох місяців привести нормативно-правову базу у відповідність.

Однак всі суб’єкти фінансового моніторингу – ті ж банки або платіжні системи – зобов’язані перебудувати свою внутрішню систему моніторингу вже 28 квітня.

На думку представників УАПС, це зробити неможливо, адже правові норми, введені законом, вимагають роз’яснень у вигляді нормативно-правових актів Нацбанку.

Популярні новини зараз.

Деякі українці можуть залишитися без пенсії: кого торкнуться зміни.

Карантин продовжать до 11 травня: влада прийняла рішення.

Чистий четверг: чого не можна робити у цей день.

«На перекази невеликих сум закон не вплине».

Про те, як тепер буде проходити ідентифікація громадян при проведенні платежів і чи дійсно у людей виникнуть проблеми при переказі грошей і оплати послуг, розповів керуючий партнер консалтингової компанії «Фінансова студія» кандидат економічних наук Євген Невмержицький.

– Який механізм ідентифікації для виконання онлайн-платежів пропонує закон про протидію відмиванню доходів, отриманих злочинним шляхом?.

– Згідно норм зазначеного закону, ідентифікацією є дії і заходи суб’єкта первинного фінансового моніторингу для встановлення особи шляхом отримання її ідентифікаційних даних.

Закон не встановлює конкретний перелік цих заходів і дій, тому як в епоху інформаційних технологій їх може бути безліч.

При здійсненні онлайн-платежів ідентифікація також може бути проведена віддалено, тобто шляхом дистанційного отримання зазначених даних і документів про персону.

Згідно з міжнародною практикою, віддалена ідентифікація має більш високу якість, ніж ідентифікація за допомогою відповідних документів при особистій присутності особи, ідентифікація якої проводиться в місці отримання ним послуги або вчинення певних дій.

Адже документи, що ідентифікують особу, простіше підробити, ніж комплекс правил, які використовують фінансові структури для віддаленої ідентифікації.

Ці правила можуть бути різними, і регламентувати їх на законодавчому рівні не має сенсу, оскільки до різних клієнтів і різних операцій застосовуються різні правила – в залежності від ризику, ступінь якого визначається самим суб’єктом фінансового моніторингу.

– На кого і на які категорії платежів поширюється закон?.

– Сфера застосування цього закону визначено в статті 3 і поширюється на суб’єктів первинного фінансового моніторингу, які забезпечують проведення фінансових операцій на території України та за її межами, і на їх клієнтів.

Тобто, практично на всіх суб’єктів економічної та фінансової діяльності, на яких поширюється українська юрисдикція.

– Як тепер люди можуть себе ідентифікувати для здійснення безготівкових платежів? Адже, крім BankID від НБУ, в банках є і власні системи ідентифікації, наприклад в «Приват.

– Так само, як і раніше.

Всі системи ідентифікації, які використовувалися до прийняття закону, можуть бути використані і після вступу його в силу.

Ідентифікацію проводить не особа, яка потрібно ідентифікувати, а суб’єкт первинного фінансового моніторингу.

Треба відзначити, що інструменти банків, які застосовувалися до набрання чинності закону, були досить жорсткими і не завжди комфортними як для фінансової установи, так і для клієнта.

Більш того, далеко не всі банки і фінансові установи застосовували віддалені системи ідентифікації.

Впровадження і популяризація системи BankID дозволить спростити використання фінансових послуг клієнтами і захистить їх права на віддалене отримання послуги з високим рівнем безпеки і комфорту одночасно.

Даний закон абсолютно не означає, що, крім системи BankID, інші способи віддаленої ідентифікації не можуть застосовуватися.

Система BankID тільки розширює способи віддаленої ідентифікації, робить її більш популярною і описує на нормативному рівні порядок її проведення.

Поширення віддаленої ідентифікації буде здійснюватися шляхом ринкової конкуренції, коли клієнти не захочуть отримувати послугу в установі, у якої немає можливості надати її віддалено.

Навіщо витрачати свій час і гроші на фізичне переміщення в місце надання послуги, якщо таку ж послугу можна отримати віддалено, а значить, дешевше, простіше і комфортніше.

– Чи дійсно з 28 квітня багато видів безготівкових переказів будуть ускладнені або заблоковані? Які можливі наслідки для людей і для бізнесу?.

– Не бачу жодних підстав для блокування будь-якої з існуючих фінансових послуг після 28 квітня, тобто після вступу в силу цього закону.

Цей закон складений відповідно до норм міжнародного права, і одним з основних його принципів є ризик-орієнтованість.

Це означає, що заходи з протидії фінансування незаконної діяльності повинні бути адекватні ризику.

Саме так подібне законодавство діє в цивілізованих країнах і на регулярні перекази невеликих сум це ніяк не вплине.

Невеликі суми – це платежі в рамках максимального рівня розрахунку готівкою, тобто до 50 тисяч гривень.

Я дуже сподіваюся, що для громадян і для бізнесменів будуть полегшені віддалені фінансові послуги та вони будуть їх вимагати від всіх фінансових установ.

Банк», наприклад, налагодив такі послуги найкращим чином ще за часів перебування в приватних руках, і слід зазначити, що якість послуг «Приват.

Банку» не погіршився, включаючи віддалені послуги, після його націоналізації.

Немає ніяких підстав очікувати якогось погіршення якості віддалених послуг після вступу в силу зазначеного закону, – підсумував Євген Невмержицький.

«Візит в банк для відкриття рахунку стане зайвим кроком».

Коли стаття готувалася до публікації, з’явилося повідомлення від Нацбанку, що українці зможуть з 28 квітня відкривати рахунки в банках через відеозв’язок, BankID або електронний підпис.

«Незабаром для відкриття рахунку в новому банку візит до банківського відділення або особиста зустріч з агентом банку стане зайвим кроком.

Ми очікуємо, що на фінансовому ринку з’являться інноваційні продукти і сервіси, які стануть в нагоді банкам для здійснення верифікації їх клієнтів », – заявив глава департаменту фінансового моніторингу НБУ Ігор Береза.

За його словами, регулятор розробив повноцінні моделі віддаленої ідентифікації і верифікації.

Вони міститимуть ліміти на проведення видаткових фінансових операцій за всіма рахунками (до 40 тис.

грн в місяць і до 400 тис.

грн на рік) і по залишках на рахунках клієнтів (до 40 тис.

При цьому Нацбанк також запропонував банкам для дистанційної ідентифікації користувачів електронних гаманців отримувати у клієнта копії ідентифікаційних документів і фотофіксацію клієнта з його документами, що засвідчують особу.

Режим використання таких електронних гаманців матиме певні ліміти.

Зараз також розробляються аналогічні норми верифікації та ідентифікації для небанківського фінансового сектора.