Місяць марафону «На карантині»: як працюють регіональні філії НСТУ

Новинарі філії «UA:Херсон».

Щодня по буднях, починаючи з 19 березня, на «UA: Першому» та в усіх регіональних філіях виходить в ефір марафон «На карантині».

Спершу він тривав із 12:30 до 16:15, а із 6 квітня через запуск відеоуроків марафон почав виходити о 13:15.

У цей час обговорюють усі новини, пов’язані з коронавірусом в Україні та в кожному регіоні зокрема.

Тож над марафоном працюють не лише журналісти зі столиці, а й співробітники Суспільного в усіх областях.

Усі філії мовника згуртувалися, щоби кожен зміг отримати найсвіжішу достовірну інформацію про коронавірус з усієї України.

Як працюють над марафоном регіональні філії, поділилися продюсери з Івано-Франківська, Херсона, Запоріжжя, Житомира, Одеси, Хмельницького та Чернівців.

Вони розповіли про темп роботи над марафоном, підбір тем та героїв, прямі включення в умовах браку техніки та захист журналістів під час пандемії.

Люди й теми.

В кожному регіоні підготовкою сюжетів, опитувань чи прямих включень для марафону займаються різні люди.

Та все ж найчастіше це новинарі.

Керівниця філії «UA: Карпати» Галина Держипільська каже, що вони надсилають готові матеріали для новин на сервер і вже звідти київські редактори, які займаються марафоном, можуть взяти сюжети для центрального каналу.

Який сюжет врешті потрапляє в ефір, самі журналісти дізнаються постфактум.

У прямі включення виходить той журналіст, який займається цікавою для марафону темою.

У деяких регіонах за матеріали для марафону «На карантині» відповідає конкретна людина.

Наприклад, так відбувається в Херсонській філії, про яку розповідає її продюсер Рустам Авдєєв: «Зараз на новинарів зросло навантаження, тому марафоном у нас займається редакторка ранкової програми, що не виходить під час карантину.

Тож усі при роботі».

Щоб не завантажувати новинарів, у «UA: Буковина» контентом для марафону займається команда телепроєкту «Тема дня».

У Чернівцях рівень захворюваності найвищий з усіх регіонів, тож і роботи найбільше.

Тут за марафоном закріплені окремі редактори, які добирають теми і стежать за всім, що піде з області на національний марафон.

Журналістка філії «UA:Буковина».

Філія Суспільного в Одесі, про яку також часто розповідають у марафоні, висвітлює новини з тих куточків області, куди повернулося найбільше заробітчан.

«До процесу також долучили працівників редакції національних спільнот, — розповідає продюсерка філії Ірина Кипоренко.

— Одна з них моніторить ситуацію в Бессарабії, бо проживає в місті Рені, включається в наші ефіри, намагається оперативно повідомляти інформацію звідти.

Нам, щоб туди дістатися, потрібно витратити 3-4 години.

Це також один з районів області, в якому є значна кількість людей, які працюють в Італії, Румунії, Болгарії».

Практично всі продюсери філій, із якими вдалося поговорити, кажуть, що частину матеріалів пропонують для марафону самі, а частину — редактори з Києва.

Тематичний акцент — на кількості хворих, офіційних повідомленнях від органів влади, лайвових сюжетах про те, як живуть міста і люди в період карантину.

Також редактори просять цікаві та позитивні теми, наприклад, про те, як один із закладів в Івано-Франківську щодня безкоштовно робить сто піц для медиків.

Знімальна група «UA:Карпати».

Наразі, кажуть регіональні продюсери, немає проблем у співпраці журналістів з обласною владою.

Частіше стикаються із закритістю міських чиновників, що було властивим і до карантину.

Про це розповідає продюсерка філії в Запоріжжі Наталія Андреєва: «Ставлення міської влади до Суспільного мовника під час карантину не дуже змінилося, міський голова продовжує залишатися закритим та намагається уникати спілкування із журналістами».

За словами Ірини Кипоренко з Одеси, журналісти стикаються з тим, що посадовці самі плутають інформацію: «Іноді виникають ситуації, коли інформація від різних гілок влади та відомств відрізняється, тому ми витрачаємо багато часу, щоб все перевірити.

Але і вони самі визнають, що є проблеми дискомунікації.

Сподіваюся, що виправляться».

На початку марафону частіше в ефірі були прямі включення, але в останніх випусках побільшало наперед заготовлених сюжетів.

Як пояснюють продюсери, це наслідок уже відлагодженої за місяць роботи, коли є змога планувати сюжети та зйомки.

Тільки декілька регіонів далі продовжують вмикатися з місця подій.

Одна з таких областей — Житомирська.

На початку марафону велика увага до регіону була пов’язана з першим смертельним випадком від коронавірусу.

Продюсерка філії Таміла Бутко каже, що журналістам доводилося постійно бути готовими до включень.

Тепер до такої системи звикли, та й включення виглядають живішими, каже продюсерка, тому продовжують включатися напряму, а не робити стандартні сюжети.

Важче з технікою, простіше — з логістикою.

Не в усіх філіях є необхідне обладнання для якісних прямих включень.

Керівник «UA: Херсона» Рустам Авдєєв каже, що в перші тижні марафону через брак відповідної техніки виходили у прямий ефір лише раз на тиждень.

Продюсер Чернівецької філії Максим Волошин каже, що проблеми з обладнанням уже стали традиційними: «Хорошої техніки завжди не вистачає.

Старі телекамери та радіомікрофони — це наш біль.

У цьому аспекті ми програємо іншим телеканалам за якістю картинки».

Ніякої спеціальної техніки для марафону чи для покращення роботи на карантині філії не отримували.

За словами продюсерів, їх рятують добрі телефони у журналістів.

Жодних проблем із технікою не було лише в Івано-Франківську.

Керівниця філії Галина Держипільська каже, що ще до карантину отримали триста одиниць нового обладнання.

«Наша філія бере участь у проекті диджиталізації у співпраці зі шведами.

І саме вони допомогли нам із обладнанням, — розповіла вона.

— У нас є все для прямих включень і через карантин ми всю ту техніку нарешті розпакували.

Спочатку не могли налаштувати звук, бо ніколи раніше не підключали такі мікрофони, але все швидко налагодили».

На час карантину практично в усіх регіонах зменшилася кількість виїзних зйомок, отож проблем із логістикою немає.

Частина журналістів, які живуть далеко від роботи й не можуть доїхати в офіс, працюють із дому: переглядають брифінги та наради чиновників, записують інтерв'ю по скайпу.

Співробітники філії «UA:Житомир».

Якщо є проблеми із громадським транспортом, а новинарі працюють не дистанційно, то служби таксі за рахунок філій возять журналістів на роботу.

У Херсоні перевізник, із яким уклали договір, має в автопарку кілька мікроавтобусів, тож зранку немає проблем зібрати всіх працівників по місту, а ввечері розвезти їх додому.

Найбільше не пощастило журналістам у Чернівцях, саме під час карантину в них зламався службовий автомобіль.

Деякі філії, наприклад «UA: Поділля», домовилися з міською владою про так звані перепустки у громадський транспорт для журналістів.

Про безпеку та заохочення.

Ще в перші дні карантину філії закупили одноразові маски, а вже потім із центральної дирекції прислали рукавички, респіратори, окуляри, дезінфектори та захисні костюми.

Якщо журналісти виїжджають на зйомки, то повинні вдягнутися в захисний одяг.

Продюсер філії «UA: Буковина» Максим Волошин каже, що їм у перші дні допомогли волонтерські організації, які надіслали партію захисних костюмів.

Крім того у філії щодня міряють температуру у працівників, якщо вона хоч трішки підвищена, то відвозять співробітника додому.

Через те, що журналісти часто контактують із лікарями та людьми на вулиці під час бліц-опитувань, вони в зоні ризику.

Продюсерка «UA: Запоріжжя» Наталія Андреєва розповіла, що одному зі співробітників філії проводили тест на коронавірус, оскільки він мав симптоми застуди: «За весь час карантину в нас був лише один лікарняний, але коронавірус тест не підтвердив».

Співробітники філії «UA:Херсон».

Оскільки журналісти щодня працюють у час пандемії, деякі філії, наприклад, у Херсоні та Івано-Франківську, обіцяють передбачити премії зі спеціального фонду.

Але так не всюди, адже проблеми з фінансуванням в НСТУ залишаються.

Регіональні продюсери кажуть, що зараз журналісти як ніколи мобілізовані й заслуговують на грошові заохочення, адже досить швидко шукають нові шляхи отримання інформації через неможливість виїзду на зйомки, крім того чимало людей та представників влади довіряють журналістам Суспільного мовника, завдяки цьому деяку інформацію щодо коронавірусу вдається отримати першими.

Саме марафон дав можливість усім філіям співпрацювати і робити великий спільний продукт.

Раніше подібні марафони тривали лише по декілька днів і стосувалися виборів.

Керівниця «UA: Поділля» Любов Тімкова каже, що це хороший досвід: «Марафон “На карантині”, як на мене, засвідчив “матричну” роботу Суспільного мовника, де оперативність і злагодженість роботи центру і регіонів взаємозалежна, та безпосередньо впливає на якість спільного продукту».

Фото надані продюсерами філій.

Наталія Коваль.