Хто винен у банкрутстві українського заводу-виробника апаратів ШВЛ "Буревісник": розслідування

Чому так сталося, хто у цьому винен і чи можливо у розпал епідемії коронавірусу відновити тут виробництво необхідних медичних апаратів – дізнавалися журналісти-розслідувачі програми "Схеми" від "Радіо Свобода".

У державному концерні "Укроборонпром", на балансі якого перебуває "Буревісник", кажуть – на заводі знайшли не всю необхідну конструкторську документацію.

І вже навіть розпочали за цим фактом службове розслідування.

Куди ж вона поділася? Чи не опинилася вона в руках приватних компаній? Аналіз "Схем" виявив, що в Україні є декілька вітчизняних виробників апаратів ШВЛ, один із яких випускає медичне обладнання схоже на те, яке раніше виробляв "Буревісник".

Як так трапилось? І чи впорається тепер уже приватний сектор із державним замовленням, яке значно зросло в умовах епідемії?.

Від початку карантину Україна почала готуватися до боротьби з коронавірусом: від закупівлі тестів та масок – до професійного медичного обладнання, зокрема апаратів штучної вентиляції легень (ШВЛ).

Від початку карантину Україна почала готуватися до боротьби з коронавірусом.

Саме ці апарати, кажуть лікарі, здатні полегшити стан хворих з COVID-19 під час ускладнень.

Ще у березні головний санітарний лікар Віктор Ляшко звітував: українські лікарні укомплектовані 3,5 тисячами апаратів ШВЛ.

У березні головний санітарний лікар Віктор Ляшко звітував: українські лікарні укомплектовані 3,5 тисячами апаратів ШВЛ.

Якщо порахувати, це виходить приблизно 1 апарат на 12 тисяч українців.

"Відповідно до звітів головних анестезіологів областей, які щороку незалежно від COVID подають мені як президенту асоціації, там було 3800 апаратів, – розповідає президент Асоціації анестезіологів України Сергій Дубров.

– Але якщо взяти апарати, які абсолютно морально застарілі, низького класу, та апарати, які потребують ремонту – то близько 3,5 тисяч.

Але ми маємо розуміти, не всі апарати є високого класу або середнього, серед 3,5 тисяч є також апарати невисокого класу".

Для порівняння в іншій пострадянській країні – Естонії – пропорція до початку епідемії була іншою: один апарат на 4 тисячі людей.

Станом на цей час в Україні підтверджено понад 4 тисячі випадків зараження вірусом, в Естонії – вдвічі менше.

Водночас, розповідає лікар Руслан Олійник, який працює у відділенні невідкладної допомоги госпіталю у місті Пярну, естонський уряд розпорядився докупити ще близько 200 апаратів ШВЛ.

"На цей момент апаратів штучної вентиляції легень достатньо.

За останніми даними, які опубліковані, всього в естонських лікарнях 333 апарати ШВЛ.

Усього до апаратів наразі підключено близько 10-20 людей, відповідно, апарати є.

Незважаючи на це, Естонія замовила апарати ШВЛ додатково", – відзначає він.

При цьому, естонський уряд розпорядився докупити ще близько 200 апаратів ШВЛ – розповідає лікар,.

який працює у відділенні невідкладної допомоги госпіталю у місті Пярну.

Про труднощі замовлення дороговартісного і критично важливого медичного обладнання в умовах пандемії дає пояснення президент Асоціації анестезіологів Сергій Дубров: "В усіх країнах, як Європи, так і США – розвинені країни, я маю на увазі – є гострий дефіцит обладнання.

І в першу чергу – дороговартісного обладнання, до якого належать апарати ШВЛ.

Черга на апарати при замовленні, за певної передплати, в абсолютно всіх брендових виробників мінімально – від 3 до 6-7 місяців залежно від моделі апарату.

Деякі виробники роблять квоти для держави, переглядаючи в залежності від кількості осіб, що захворіли на COVID-19".

В Україні єдиним державним виробником апаратів штучної вентиляції легень – назва яких "Бриз" – тривалий час був завод "Буревісник".

В Україні єдиним державним виробником апаратів штучної вентиляції легень – назва яких "Бриз" – тривалий час був завод "Буревісник".

Про нього заговорили з початком епідемії коронавірусу, як про потребу виробляти медобладнання в Україні.

Про нього заговорили з початком епідемії коронавірусу в контексті обговорення потреби виробляти медобладнання в Україні, адже це дешевше, ніж купувати його за кордоном.

Про нинішній стан заводу розповідав під час одного зі своїх щоденних брифінгів міський голова Києва Віталій Кличко: "Кілька тижнів цю тему обговорювали в публічних колах, але в державному концерні "Укроборонпром", на балансі якого перебуває завод "Буревісник", відповіли, що сьогодні на заводі немає електроенергії, газу, води, зруйновані всі цехи, на яких виробляли продукцію".

"Буревісник" не встояв.

Знімальна група "Схем" побувала на заводі і на власні очі побачила , що до комунікацій нині "Буревісник" не підключений.

Знімальна група "Схем" побувала на заводі і на власні очі побачила, що до комунікацій нині "Буревісник" не підключений.

"Це був завод, який дійсно виготовляв радіолокаційну апаратуру для підводних човнів.

Окрім того, він виготовляв також медичні апарати, і це теж відома історія.

Він виготовляв також обчислювальну техніку.

Він був такий, достатньо відомий, ще тоді, в Радянському Союзі", – розповідає про виробниче минуле заводу Мустафа Найєм, заступник гендиректора державного концерну "Укроборонпром".

Мустафа Найєм: "Він ("Буревісник" – ред.) був такий, достатньо відомий, ще тоді, в Радянському Союзі".

А ось виготовляти апарати штучної вентиляції легенів на "Буревіснику" почали у 80-х.

А ось виготовляти апарати штучної вентиляції легенів на "Буревіснику" почали у вісімдесятих.

Згодом, після розпаду СРСР та закінчення "гонки озброєння", необхідність у специфічному обладнанні – зокрема, радіолокаційному – відпала, завод поступово почав втрачати замовлення, накопичуючи борги перед працівниками.

Після розпаду СРСР завод поступово почав втрачати замовлення, накопичуючи борги перед працівниками.

Переломним для цієї ситуації міг стати 2009 рік, коли у світі почалася епідемія свинячого грипу.

Тодішній уряд на чолі з прем’єр-міністеркою Юлією Тимошенко доручив виготовити кількасот апаратів ШВЛ для хворих, які матимуть ускладнення від цього захворювання і потребуватимуть штучної вентиляції легень.

Тодішній уряд на чолі з прем’єр-міністеркою Юлією Тимошенко доручив виготовити кількасот апаратів ШВЛ для хворих.

Але розрахуватися із заводом уряду вже було не під силу, розповідає Гліб Канєвський – голова експертної організації State.

Watch: "Уряд Тимошенко переоцінив свої сили, він-то в ручному режимі примусив завод забезпечити виробництво обладнання для лікарень.

До речі, ці апарати ШВЛ на сьогодні і складають більшість майна медичного у лікарнях, які зараз підраховує МОЗ – що в нас є для боротьби з пандемією коронавірусу.

Однак коштів уряд вже не зміг забезпечити для того, щоб розрахуватися із заводом".

Але розрахуватися із заводом уряду вже було не під силу, розповідає Гліб Канєвський – голова експертної організації State.

Це і стало своєрідною точкою відліку великих проблем заводу – додає Мустафа Найєм: "З того почались проблеми заводу.

І це нормальна українська історія: коли продукцію виготовили, роздали по лікарнях, а гроші не повернулися.

З того, що каже завод – вони виготовили десь тисячу, тисячу з чимось – 300 забрала держава, тобто заплатила, а інші 700 вони роздали, десь там продали, в лікарні".

В результаті, узявши кредит, завод так і не зміг за нього розрахуватися і повністю припинив виробництво медобладнання, поступово перетворюючись на банкрута.

Як так сталося і хто винен?.

"В принципі, всі бюджетні витрати здійснювались з центру, безпосередньо по дозволах – чи то усним, чи офіційним – які виходили від Юлії Тимошенко.

Відповідно, якщо таке велике державне замовлення не було оплачено, то тут можна говорити про політичну відповідальність тодішньої прем'єрки.

Ті виробничі потужності, та конструкторська документація, ті унікальні технології, які були на заводі, вони фактично опинилися – скажімо метафорично – під відкритим небом", – аналізує Гліб Канєвський.

Гліб Канєвський: "В принципі, всі бюджетні витрати здійснювались з центру,.

безпосередньо по дозволам – чи то усним, чи офіційним – які виходили від Юлії Тимошенко".

Василь Князевич: Тоді, в 2009 році, також було зрозуміло, що треба достатньо для країни апаратів ШВЛ – і, в тому числі, була добра ідея налагодити своє виробництво.

Правда я вже не пам'ятаю..

замовлення ми зробили, але ми ж у відставку пішли в 2010 році.

Журналіст: Як так сталося, що з заводом ніхто не розплатився, хоча завод виготовив ці апарати?.

Василь Князевич: Мені важко сказати, я не володію ситуацією.

"Схеми" запитали також і в експрем’єрки Юлії Тимошенко, чому із заводом, який за даними "Укроборонпрому", виготовив 1000 апаратів штучної вентиляції легень і вліз у борги, держава так і не розплатилася? Втім, нинішня народна депутатка і лідерка "Батьківщини", до якої журналісти підійшли після засідання у Верховній Раді, говорити про "Буревісник" відмовилась.

Журналіст: Хотів вас запитати: у 2009 році...

Юлія Тимошенко: Ми не домовлялися про інтерв’ю.

Журналіст: Чи відчуваєте ви політичну відповідальність за банкрутство заводу "Буревісник"?.

Юлія Тимошенко: Залиште мене з такими питаннями.

Юлія Тимошенко, до якої журналісти підійшли після засідання у Верховній Раді, говорити про "Буревісник" відмовилась.

Пізніше "Схеми" направили пресслужбі Юлії Тимошенко запит, там зазначили, що їм потрібен час на вивчення цього питання.

Станом на 16 квітня 2020 року, "Буревісник", стверджують на самому заводі, вже накопичив більше 100 мільйонів гривень боргів – по зарплаті, кредитах та комунальних послугах, через що, власне, і залишився без світла, тепла та води.

Майно держпідприємства – матеріальне і інтелектуальне – арештоване.

А випущені ним десяток років тому апарати "Бриз" стоять в українських лікарнях і частина потребує ремонту.

Чи можна сьогодні відновити роботу "Буревісника".

Цьому заважає не лише банкрутство та відсутність будь-яких виробничих потужностей, але й часткова втрата конструкторської документації – стверджують в "Укроборонпромі", якому підпорядковується завод.

Відновленню роботи "Буревісника" заважає, зокрема, й часткова втрата.

конструкторської документації – стверджують в "Укроборонпромі".

Навіть якщо шанси запустити сам завод заново не надто великі, на базі конструкторської документації, розробленої його інженерами, випускати необхідні медичні апарати нині могли би вже приватні виробники.

Втім, ті підприємці, що вже зголосилися, кажуть: наявних креслень недостатньо.

"Її недостатньо.

Там щось є, але це не те, з чого можна робити, виготовляти прилади, – розповів журналістам президент СЕО Club Україна Сергій Гайдайчук.

– Якщо ці документи все ж таки знайдуться, і ми побачимо, що ці ШВЛи реально виготовляти, то я думаю, що ми підключимось знову, ми знову покличемо членів клубу, об’єднаємо, зберемо необхідний ресурс для того, щоб запустити це виробництво".

Куди ж поділася конструкторська документація?.

"Схеми" почали пошук серед приватних виробників – чи не займається хтось вже зараз випуском апаратів, ідентичних тим, які виробляв раніше «Буревісник»? І серед кількох фірм знайшли одну, яка виготовляє схоже медобладнання – навіть з напів збереженою назвою "Бриз Alveol".

"Схеми" серед кількох фірм знайшли одну, яка виготовляє схоже медобладнання – навіть з напів збереженою назвою "Бриз Alveole".

Пошуки втрачених креслень, хто виробляє "Бриз Alveole".

Аналізуючи закупівлі апаратів штучної вентиляції легень лікарнями через Prozorro, "Схеми" натрапили на фізичну особу-підприємця Ольгу Лобову.

Відповідно до угод, які журналісти знайшли в системі, вона займається ремонтом апаратів "Бриз", які раніше виготовляли на заводі "Буревісник".

Аналізуючи закупівлі апаратів ШВЛ лікарнями через Prozorro, "Схеми" натрапили на Ольгу Лобову, яка займається ремонтом апаратів "Бриз".

Втім, як виявилось, Ольга Лобова відповідає не лише за ремонт апаратів.

У березні вона виграла тендер і поставила Вінницькій обласній клінічній лікарні апарат штучної вентиляції легень "Бриз Alveole" – вартістю 349 тисяч гривень.

У додатку до договору вказано, що виробником продукції є фірма – "Науково-виробниче підприємство "Кайлі"..

У додатку до договору вказано, що виробником продукції є фірма – "Науково-виробниче підприємство "Кайлі".

"Схеми" зателефонували Ользі Лобовій, щоб розпитати про ці апарати і їхнього виробника.

"У нас є вітчизняний виробник, я з ними співпрацюю.

У нас є фірма ТОВ "ВНП "Кайлі".

На їхній базі ми здійснюємо ремонти, і я є їхнім офіційним дилером з продажу.

Коли тендер ще у стадії розробки, я з ними домовляюся, що ми знаходимо покупців, і якщо вони потребують, а зараз всі потребують, я беру на себе роботу з доставки", – розповіла вона журналістам.

На сайті компанії "Кайлі" дійсно вказано, що вона виготовляє апарати ШВЛ – і демонструються два сертифікати якості, отримані у серпні 2019 року.

На сайті компанії "Кайлі" дійсно вказано, що вона виготовляє апарати ШВЛ – і демонструються два сертифікати якості, отримані у серпні 2019 року.

Тож "Схеми" поцікавились у Ольги Лобової – хто є розробником апаратів? Безпосередньо фірма "Кайлі" чи, можливо, це ще напрацювання "Буревісника"? Вона відповіла наступне: "Ну, вони, по-моєму, купили у них розробку.

Допрацьовували її, якось там вдосконалили".

Журнаілсти взяли інтерв'ю у Ольги Лобової.

Пізніше журналісти виявили, що "Кайлі" не лише через ФОП, але й сама постачає апарати штучної вентиляції легень.

Приміром, 3 квітня фірма уклала договір на поставку двох "Бриз Alveole" для Коростенської лікарні на Житомирщині.

Вартість одного склала 320 тисяч гривень.

Усього компанія майже за півроку поставила 8 таких апаратів в різні українські лікарні.

Створена ж фірма "Кайлі" – у травні 2019 року.

Її директор та єдиний засновник – Олександр Дунайцев.

Він керував або володів низкою підприємств, здебільшого на Луганщині, які спеціалізуються на торгівлі деревиною, металевими рудами і ремонті та обслуговуванні промислових машин.

Створена ж фірма "Кайлі" – у травні 2019 року.

Її директор та єдиний засновник – Олександр Дунайцев.

Директор "Кайлі" є засновником ще однієї компанії, яка займалася медичним обладнанням – "Схід Гіпромаш".

Раніше, до середини 2019 року, фірма постачала такі самі апарати "Бриз Alveole" українським лікарням, аж поки на ринок не вийшла вже згадана "Кайлі".

Директор "Кайлі" є засновником ще однієї компанії, яка займалася медичним обладнанням – "Схід Гіпромаш".

Хто ж зрештою розробляв медичний апарат? Чи дійсно компанія "Кайлі" придбала конструкторську документацію у "Буревісника"? "Схеми" поговорили про це безпосередньо з директором фірми Олександром Дунайцевим.

Олександр Дунайцев: Апарат купуєш – ви ж знаєте, як робиться? Віддається конструктору – і він так, з нуля.

Потихеньку почали, спершу спробували один – близько року пішло на один.

І потім потроху почали виробляти більше.

Журналіст: А що за конструктор? Він розроблював для вас конструкторську документацію чи як?.

Олександр Дунайцев: Звісно, я проходив сертифікацію, оформив авторські права, торгову марку – це все час, гроші й бюрократія.

Журналісти поговорили з Дунацейцевим.

Журналіст: Ми просто спілкувалися з вашим офіційним дилером Ольгою Лобовою, вона казала про те, що ви нібито купили цю розробку у заводу «Буревісник».

Олександр Дунайцев: Без поняття.

Нічого не купували.

А як би я її взяв звідти? Цей апарат, скажімо так, на 70% схожий.

Як як, зовні майже один в один з тим, який випускав до 2008 року завод «Буревісник».

Але там радянські комплектуючі були – мені замінили електричні плати на сучасні, тому що радянського вже ніде не візьмеш.

Багато що я там змінив.

Чи купувала будь-яка компанія, в тому числі і "Кайлі", у банкрутуючого "Буревісника" конструкторську документацію апаратів "Бриз", "Схеми" запитали і в "Укроборонпромі".

"Схеми" запитали і "Укроборонпром".

"На ринку є приватні компанії, групи, які виробляють апарати, дуже схожі на "Бриз" "Буревісника", – каже заступник гендиректора "Укроборонпрому" Мустафа Найєм.

– Чи це ті самі апарати, чи вони виготовлялися за тою самою документацією? Питання в тому, що всі ці апарати, які є на ринку – вони сертифіковані.

Це означає, що вони передавали у відповідні органи технічну документацію і ця технічна документація зараз в законному руслі визнана державою.

Як вона опинилась у цих груп і компаній – це вже питання, яке мають з’ясувати або правоохоронні органи, якщо буде ініційоване таке розслідування кимось, або завод – хто міг її винести".

З одного боку, приватні виробники, які постачають апарати ШВЛ лікарням "підстрахували" державний завод, який зараз не має ані потужностей, ані конструкторської документації для відновлення виробництва.

Це точно – краще ніж нічого.

Ще один плюс – їхня ціна.

Приміром, апарати швейцарської фірми Hamilton, які з початку епідемії закуповують українські лікарні, коштують до 1,5 млн гривень, у той час коли апарат "Бриз Alveole" майже у 5 разів дешевше.

Приміром, апарати швейцарської фірми Hamilton, які з початку епідемії.

закуповують українські лікарні, коштують до 1,5 мільйона гривень.

З іншого боку виникає питання – наскільки якісні ці апарати? І чи не могла б кількість виготовленого обладнання бути більшою, якби державний завод мав повну технічну документацію для розробки ШВЛ та міг відкрити ці документи іншим компаніям?.

Чи не могла б кількість виготовленого обладнання бути більшою, якби державний завод мав повну технічну документацію для розробки ШВЛ та міг відкрити ці документи іншим компаніям?.

"У мене зараз, я можу сказати, більше 70 заявок від людей, які хочуть ознайомитись – це структури, це компанії, це виробництва по всій країні.

Насправді, з того, що я від лікарів чув, є дві точки зору щодо цього апарату – одні кажуть, що він дуже поганий, інші кажуть, що він дуже надійний", – відзначає Мустафа Найєм.

Що думають українські лікарі.

А що думають про апарат "Бриз Alveole" українські лікарі – які зараз опинилися на передовій боротьби з пандемією коронавірусу?.

Так, лікар-анестезіолог Кам’янець-Подільської міської лікарні Андрій Ключенков ділиться, що до апаратів "Бриз Alveole" медики звертаються не в першу чергу:.

Андрій Ключенков: Якщо є вибір, то звісно ми користуємося апаратами, які там, німецькі, наприклад, і так далі.

Якщо вже нічого немає, то, звісно, ми користуємося "Бризом".

Журналіст: Якщо буде змога доробити ці апарати, то вони можуть використовуватися?.

Андрій Ключенков: Ну так, так, звісно.

Більш категоричну оцінку апаратам "Бриз Alveole" дає завідувач анестезіологічним відділенням Горохівської центральної районної лікарні Олександр Якобчук: "Цей апарат не годиться для допомоги хворим з коронавірусом.

Він не має тих режимів вентиляції, що потрібні цим хворим".

Протилежну думку висловлює під час спілкування з журналістами лікар-анестезіолог Хмельницької центральної районної лікарні Юрій Рибачук: "Бриз" – це надійний апарат.

Зрозуміло, що є новіші і набагато кращі, але враховуючи реалії, навіть "Бриз" було би дуже добре мати.

Ви самі бачите, що в Європі робиться".

А що планує робити у цьому напрямку держава?.

Чи є в "Буревісника" майбутнє і що кажуть нардепи.

"Схеми" звернулись до народних депутатів з оборонного комітету Верховної Ради – які перспективи виготовлення апаратів штучної вентиляції легень державою, враховуючи, що "Буревісник" – важливе стратегічне підприємство?.

Голова цього комітету Олександр Завітневич заявив, що комітет підтримав би ініціативу з "порятунку "Буревіснику", якби така була – однак зауважив, що наразі питання щодо заводу не піднімалось.

Олександр Завітневич: Якщо воно здатне випускати, має якісь технології, має якесь обладнання і це потрібно державі, а особливо – сектору безпеки і оборони, звісно, ці підприємства потрібно витягати.

Чи за вуха, чи за чуба, але треба витягати.

Ми підтримуємо ініціативу, але щоб вона тільки була.

Журналіст: На порядку денному не стоїть в оборонному комітеті питання "Буревісника"?.

Олександр Завітневич: Ні.

Завітневич сказав, що питання "Буревісника" не стоїть на порядку денному.

13 березня на засіданні комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації депутати також розглядали стратегічні напрями діяльності Міністерства охорони здоров’я України на 2020 рік.

Можливо, серед них було питання, яке стосується заводу "Буревісник"?.

Однак голова комітету ВР з питань здоров'я нації Михайло Радуцький зазначив у відповідь на запитання журналістів, що до них на розгляд надходили запитання від інших виробників апаратів ШВЛ – але не від "Буревісника": "Я ще пам'ятаю, коли санітаром працював на київській швидкій, у нас якраз були ШВЛ саме цього заводу.

Але це було дуже давно, 88-й рік, мені здається.

На сьогоднішній день до нас не надходило запитань.

До нас надходили запитання від інших виробників, а саме від заводу "Буревісник" – ні.

Але якщо воно надійде – і вивчати будемо, і підтримувати будемо".

Голова комітету ВР з питань здоров'я нації Михайло Радуцький зазначив,.

що до них на розгляд надходили запитання від інших виробників апаратів ШВЛ – але не від "Буревісника".

Проте поки влада розмірковує над тим, чи існує можливість відновити велике вітчизняне виробництво, ділянкою заводу почали цікавитися столичні забудовники.

Про це розповідає голова експертної організації State.

Watch Гліб Канєвський.

"Є вже пропозиції до концерну щодо того, щоб вести якісь спільні інвестиційні проєкти по забудовах, по територіям заводу.

Від заводу залишилась одна назва, але земельна ділянка є і вона може приносити кошти.

І тому, за моєю інформацією, звичайно, на таких заводах будуть розглядати в першу чергу проєкти, які принесуть кошти – це столиця, це забудова", – відзначає він.

Поки виглядає все так, що найближчим часом відновити потужності заводу не вдасться.

Чи може вирішенням проблеми стати його приватизація?.

Поки виглядає все так, що найближчим часом відновити потужності заводу не вдасться.

Мустафа Найєм припускає, що відповідь на це питання радше ствердна: "Завод перебуває в дуже скрутному становищі ще й з огляду на те, що в нього є ділянка недобудови.

Де вони підписували якусь інвестугоду, недобудували цей будинок, зараз в рахунок цієї ділянки місто хоче забрати в них іншу ділянку, на якій стоять промислові об’єкти.

Але з точки зору, чи може цей завод бути виробничим комплексом в майбутньому – я думаю, що, скоріше, ні.

Це рішення і нашого правління, і завод, звісно, ми готували для передачі Фонду держмайна".

У Фонді держмайна не виключають, що завод можуть внести до переліку об’єктів на продаж.

У Фонді держмайна не виключають, що завод можуть внести до переліку об’єктів на продаж.

"Концерн "Укроборонпром" дійсно запропонував до приватизації ДП "Київський державний завод "Буревісник".

Проте, відповідно до статуту концерну "Укроборонпром", рішення про виключення підприємства з учасників концерну має ухвалити Кабінет міністрів України.

Тільки після цього Фонд державного майна України почне процедури щодо можливої приватизації заводу", – відзначили у пресслужбі Фонду.

А щодо того, за яких обставин державний завод втратив креслення своїх же розробок, чи справді ними тепер послуговуються приватні фірми, і якщо так – то наскільки законно – очевидно мали б розібратись правоохоронці.

Поки що, за даними "Схем", це питання досліджується в рамках внутрішньої перевірки концерну "Укроборонпром", до складу якого і входить нині занедбаний та банкрутуючий, в тому числі через неефективність попереднього керівництва держави, колись відомий та потужний завод "Буревісник".