Публікувати в медіа адреси та інші дані хворих на коронавірус – неприйнятно

Незалежна медійна рада вважає неприйнятною публікацію в засобах масової інформації адрес або будь-яких інших персональних даних, які дозволяють ідентифікувати хворих на коронавірусну хворобу, без їхньої особистої згоди.

Зокрема йдеться про перелік адрес (номерів будинків київських вулиць), опублікований 8 квітня онлайн-ресурсом vesti.

ua під заголовком «Где в Киеве зафиксирован Cоvid-19.

Вести публикуют улицы и номера домов».

З посиланням на vesti.

ua цей матеріал поширила низка онлайн-видань та телеграм-каналів.

Редакція стверджує, що отримала цей список у медичних колах.

Однак медики не мають права розголошувати таку інформацію – це лікарська таємниця, за порушення якої вони несуть кримінальну відповідальність.

Інформація про здоров’я людини є конфіденційною, тобто інформацією з обмеженим доступом.

Закон про інформацію (частина 2 статті 11) та Цивільний кодекс (стаття 286) гарантують право людини на таємницю інформації про стан її здоров’я.

Людина має право сама визначати, чи розповідати публіці про свої хвороби.

Розголошення інформації про стан здоров’я суперечить і журналістським стандартам та засадам професійної етики.

Порушення недоторканності приватного життя людини можливе лише за її згодою або повинне бути обґрунтоване в інший спосіб.

Приміром, якщо інтереси суспільства переважають над правом на невтручання в приватне життя.

Журналіст має знаходити баланс між правом суспільства на інформацію та потенційною шкодою, якої може завдати ця інформація.

А також пам’ятати, що приватні особи мають більше прав на захист інформації про них, ніж публічні діячі.

«Журналіст має з повагою ставитися до приватного життя людини.

При цьому не виключається його право на журналістське розслідування, пов’язане з тими або іншими подіями і фактами, якщо суспільна значущість інформації, яка збирається і поширюється журналістом, є вищою, ніж приватні інтереси особи», — йдеться в Кодексі етики українського журналіста.

Зауважимо, що Служба безпеки України назвала опублікований список неправдивим («це черговий фейк»).

Заперечив достовірність списку й міський голова Києва Віталій Кличко.

Однак незалежно від того, чи справді за цими адресами мешкають люди, хворі на коронавірусну хворобу, чи список сфальсифікований, публікація може посилити тривожність і розбрат у суспільстві, спровокувати читачів на паніку або агресію.

Як це сталось, наприклад, у Нових Санжарах, де дезорієнтовані неадекватними повідомленнями в соцмережах і ЗМІ мешканці застосували насильство до людей, яких везли на обсервацію після повернення з Вуханя.

Публікація номерів будинків без номерів квартир, з одного боку, не дозволяє точно ідентифікувати гаданих хворих на коронавірусну хворобу, з іншого, під підозрою (а отже, в небезпеці) опиняється дуже багато людей.

Директор благодійного фонду «Людина і право» Борис Захаров каже, що публікація списку, якщо він достовірний, порушує 8 статтю Європейської конвенції з прав людини.

«Розголошення цієї інформації не покращить нічий захист, не змусить людей посилити режим карантину (здається, його не дотримуються зараз саме ті люди, яких жодна інформація не змусить це зробити), і прямо суперечить і суспільним інтересам, і правам людини.

Не кажучи вже про те, що жодної нової інформації про поширення коронавірусу ця публікація не надає.

Адже мова лише про медично підтверджені випадки, що в умовах надзвичайно малого відсотка протестованих свідчить не про реальну картину, а трошки більше, ніж про ніщо», – коментує дії vesti.

ua правозахисник Максим Буткевич.

Редакція vesti.

ua мотивувала публікацію тим, що хоче, аби «мешканці будинків, де зафіксовані осередки, й ті, хто мешкає в прилеглих мікрорайонах, вжили ефективних заходів із самоізоляції, рекомендованих відповідною постановою Кабміну.

Простіше кажучи, не ігнорували карантин, як це, на жаль, у Києві часто роблять».

Така мотивація є сумнівною, адже з неї випливає, що людям, які мешкають поблизу начебто хворих на коронавірусну хворобу, слід особливо ретельно дотримуватись карантину (а іншим – ні).

Насправді карантинні обмеження стосуються всіх українців, і дотримуватись їх слід незалежно від того, чи є ваша вулиця чи будинок у будь-якому списку.

Звертаємо увагу, що деякі місцеві політики та органи влади теж вдаються до публікації адрес хворих.

Наприклад, колишній мер Ірпеня (Київська область) Володимир Карплюк і представниця партії «Голос» в Ірпені, медіатренерка Михайлина Скорик-Шкарівська 24 березня оприлюднили в соцмережах адресу першого зафіксованого в Ірпені випадку COVID-19.

Житомирська ОДА створила онлайн-карту, де оприлюднює списки вулиць і провулків у містах області, де зафіксували COVID-19.

Списки вулиць і посилання на карту поширив у Facebook відділ охорони здоров’я виконкому Коростенської міської ради.

Така практика суперечить рекомендаціям Всесвітньої організації охорони здоров’я.

ВООЗ констатує зростання випадків стигматизації в суспільстві людей з районів, уражених епідемією, що призводить до їхньої ізоляції та дискримінації.

ВООЗ наголошує, що уряди, громади, громадяни, медіа та лідери громадської думки відіграють велику роль у запобіганні та зупиненні стигматизації.

ВООЗ закликає до обережності в комунікаціях про COVID-19 у соціальних мережах та на інших платформах.

Незалежна медійна рада наголошує, що медіа не мають повторювати хибну практику місцевих політиків і чиновників, яка сприяє стигматизації та дестабілізації ситуації в громадах, і мають утримуватися від републікації адрес хворих, списків вулиць або будинків.

Незалежна медійна рада закликає медіа відповідально ставитись до поширення будь-якої інформації, пов’язаної з хворими на COVID-19, людьми, у яких підозрюють цю хворобу, які померли або вилікувались від неї.

Готуючи свої матеріали та вирішуючи, що можна, а чого не можна публікувати, радимо користуватись українським та міжнародним законодавством, Кодексом етики українського журналіста, рекомендаціями, які розробили Інститут масової інформації та «Детектор медіа».

Для використання при підготовці матеріалів, пов’язаних із пандемією, пропонуємо список корисних ресурсів щодо COVID-19 та прав людини:.

1) Документ Верховного комісара ООН з прав людини “COVID-19 та HR guidance” (Путівник з питань коронавірусної хвороби та дотримання прав людини).

2) Путівник Ради Європи “Respecting democracy, rule of law and human rights in the framework of the COVID-19 sanitary crisis: A toolkit for member states” (Поважаючи демократію, верховенство права та права людини в рамках санітарної кризи, викликаної COVID-19: Практичний посібник для країн-членів).

3) Публікація Європейського Союзу “Coronavirus Pandemic in the EU – Fundamental Rights Implications” (Пандемія коронавірусу в ЄС – можливі наслідки щодо дотримання основних прав і свобод).

4) Рекомендації Верховного комісара ОБСЄ з питань національних меншин “Recommendations on short-term responses to COVID-19 that can support social cohesion” (Рекомендації щодо реагувань на проблему COVID-19 у короткій перспективі, які можуть підтримати соціальну згуртованість).