Венедіктова у відеозверненні пояснила справу "Приватбанку"

Про це у відеозверненні повідомила генеральний прокурор Ірина Венедіктова.

Відповідний ролик опублікував ютьюб-канал Офісу генпрокурора.

Обов’язки Офісу генпрокурора.

На початку ролика генеральний прокорурор зауважила, що в уявленні суспільства прокуратура – це каральний орган.

Натомість, згідно з Конституцією, вона входить до системи правосуддя.

А це означає, що прокуратура рівною мірою з судом, не перебираючи на себе його функцію, на засадах рівності та змагальності є покликаною захищати суспільні інтереси.

Обов’язок Офісу Генерального прокурора – відстоювати Закон, права людини та інтереси держави.

Наразі прокурори здійснюють це у Великій Палаті Верховного Суду в одній із справ, пов’язаних із націоналізацією "Приватбанку,.

– підкреслила Венедіктова.

Суть справи "Приватбанку": пояснення Венедіктової.

За словами генпрокурора, суть справи "Приватбанку" полягає в тому, що родина позивачів під час націоналізації фінустанови підпала під ознаки пов’язаних із банком осіб, з усіма визначеними законодавством наслідками.

Тому до них було застосовано загальноєвропейський механізм "bail-in".

Він дозволяє врегулювати неплатоспроможність банків або її високу ймовірність за рахунок внутрішніх джерел, зокрема, шляхом списання власних коштів акціонерів.

Під час націоналізації 1 мільярд гривень депозитів конвертували в акції, які викупила держава.

Але позивачі вимагають від Національного банку, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і "Приватбанку" скасувати це рішення та повернути вказану суму, бо не вважають себе особами, пов’язаними із банком, додає Венедіктова.

У підсумку позов було задоволено постановою Окружного адмінсуду міста Києва у 2017 році.

А Київський апеляційний адміністративний суд своєю ухвалою залишив її в силі.

Опісля Національний банк, Міністерство фінансів та державний "Приватбанк" оскаржили судові рішення в касаційному порядку.

Офіс Генерального прокурора вступив у цю справу у листопаді 2019 року.

Венедіктова переконує, що прокурори, забезпечуючи участь у цій справі, переслідують винятково мету сприяти суду у здійсненні правосуддя.

Процедура конвертування депозитів у акції: що це таке.

Генеральний прокурор наголошує, що застосована до пов’язаних з "Приватбанком" осіб процедура конвертування депозитів у акції є новою для української банківської системи.

Її застосовують в Україні вперше, але в Європі вона працює вже давно та ефективно.

Це не покарання чи санкції, а заходи, покликані стимулювати власників банку та пов’язаних з банком осіб не обнуляти активи та втримувати банк на плаву.

До того ж, самі позивачі у цій справі – непослідовні у своєму ставленні до питання пов’язаності з банком.

У різних судових справах вони займають кардинально різну позицію,.

– зазначила Венедіктова.

Значення справи "Приватбанку" для України.

В Офісі генпрокурора підкреслюють, що ця справа за своєю важливістю – не простий спір.

Оскільки постановлене судом рішення матиме велике значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики під час розгляду інших позовів, пов’язаних з націоналізацією "Приватбанку".

Адже цей позов – лише крапля в морі аналогічних.

Загальна сума вимог до держави у таких справах складає ще понад 29 мільярдів гривень.

Нині це чверть бюджету охорони здоров’я,.

– каже очільниця відомства.

Вона додає, що держава вже витратила на докапіталізацію банку понад 160 мільярдів гривень.

А це більше, ніж видатки бюджету на сферу оборони на 2020 рік.

Крім того, у "Приватбанку" сконцентровано до 40 % депозитів всієї банківської системи.

"Таким чином, у цій справі забезпечення верховенства права та законності, інтерес держави та інтерес кожного громадянина збіглися.

Вони – рівні за важливостю та становлять той суспільний інтерес, який є покликаним захищати прокурор", – підсумувала Венедіктова.

Звернення генпрокурора Ірини Венедіктової щодо справи "Приватбанку": дивіться відео.

Головне про націоналізацію "Приватбанку" та суди щодо цієї справи.

18 грудня 2016 року уряд за пропозицією НБУ та акціонерів "Приватбанку", найбільшими з яких на той момент були Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію банку через його неплатоспроможність.

Держава отримала 100% у його капіталі, а "Приватбанк" був докапіталізований на суму 116,8 мільярда гривень.

У червні 2017 року уряд вирішив внести у капітал банку ще 38,5 мільярда гривень на підставі аналізу НБУ і незалежного аудитора.

Наразі триває активна підготовка до розгляду справи у Лондоні за позовом "Приватбанку", який звинувачує колишніх власників у шахрайстві та привласненні майже 2 мільярдів доларів.

Повноцінний розгляд справи у Лондоні почнеться у 2021 році.

Доти зберігається всесвітній арешт на активи олігархів і обмеження у витратах до 20 тисяч фунтів на тиждень.

Також їм необхідно погоджувати з "Приватбанком" будь-які угоди купівлі чи продажу активів.