Медична амуніція проти коронавірусу: звідки завозить і що виробляє Україна

23 квітня в Україні був зафіксований черговий "рекорд" хворих на коронавірус.

Ймовірно, не останній.

Загалом в країні 7170 лабораторно підтверджених випадків COVID-19.

Це небагато порівняно з іншими європейськими країнами, але ми проводимо менше тестувань, а по-друге, ще не досягли піку.

Близько тижня тому в Офісі президента заявляли, що динаміка зараження COVID-19 в Україні схожа на динаміку в Іспанії.

Хоча там швидкість поширення хвороби була значно вищою ніж в Україні.

Якби там не було, але треба бути готовими до будь-якого сценарію.

Напередодні Україні з'явилася карта медичного забезпечення.

Тепер можна в онлайні подивитись, чи забезпечені лікарні необхідними ресурсами та на яку кількість днів їх може вистачити.

Так, середня забезпеченість лікарень обладнанням, що працюють з COVID-19, на 23 квітня становила 72%, засобами захисту – 63%.

Утім в окремих областях ці показники значно нижчі.

Наприклад, Кіровоградська лише на 50% забезпечена обладнанням, а Івано-Франківська – на 46% засобами захисту.

На найближчі 15 днів загалом українським лікарням не вистачало 5 тисяч літрів антисептику, 453 тисяч респіраторів, 170 тисяч багаторазових масок та 2 мільйони одноразових масок, а також 370 апаратів ШВЛ або, наприклад, майже мільйон костюмів біозахисту.

На початку карантину ці цифри були значно більшими і наразі картина вирівнюється.

Хто виробляє відповідні товари? Чим саме з переліченого Україна може забезпечити себе сама і що продовжує завозити з інших країн?.

Loading...

Як країни світу борються амуніцію проти "корони".

Україна зафіксувала перші випадки коронавірусу однією з останніх європейських країн.

Відповідно, і в "боротьбу" за засоби, необхідні для протистояння вірусу, включилася однією з останніх.

Конкуренція у світі за засоби захисту була шаленою.

США перехопили партію медичних масок, яку замовила Німеччина.

Те саме було з Францією.

Чехію звинуватили у присвоєнні великої партії масок з Китаю для Італії.

Був казус і пов'язаний з Україною.

Прем’єр Словаччини Петер Пеллегріні заявив про те, що Братислава збиралася купити в Україні 2 млн масок, але німецький перекупник, начебто, випередив словаків.

Українське МЗС спростувало зазначену угоду.

Питання доступу до засобів захисту було для України дуже гострим на самому початку.

Власних потужностей по більшості категорій товарів у нас немає або вони не забезпечують повністю внутрішній попит.

Саме тому на початку карантину більшість лікарень зіткнулася з дефіцитом масок і рукавичок, апаратів ШВЛ, який деякі заклади охорони здоров’я відчувають досі.

Новий "антикризовий" бюджет: як уряд рятуватиме країну від коронавірусу.

"Виробничі потужності великих постачальників із надійною репутацією завантажені, і треба мати неабиякий хист та вдачу, аби втрутитися та отримати щось для себе.

Закуповувати треба швидко, великими партіями та "гроші вперед", – пояснила ЕП голова БФ "Пацієнти України" Інна Іваненко.

За її словами, Китай, як постачальник, наразі лишився чи не єдиним постачальником за деякими позиціями.

Проте, специфіка китайських виробників в тому, що вам можуть поставити не те, що ви замовляли, не в тій кількості, та не тієї якості.

Медичні маски.

Потреба на найближчі 15 днів: одноразових – 2 млн, багаторазових – 170 тис.

Медичні маски – один із найперших елементів для захисту від вірусу.

Сьогодні, цей товар є одним із найбільш затребуваних.

Однаразова медична маска складається з шару фільтра, який розташовується між двома зовнішніми шарами.

Звідки завозимо.

За інформацією Pro-Consulting, Китай є найбільшим світовим виробником масок.

В звичайних умовах тут виробляється близько 20 млн масок кожного дня.

Найбільшими імпортерами наразі є США, країни Європейського Союзу (Франція, Німеччина, Нідерланди, Бельгія, Польща) та Велика Британія.

Попит на маски з поширенням вірусу зростає в усіх країнах кожного дня.

У зв’язку з цим, розширюється виробництво або відкриваються нові потужності.

Так, в Китаї компанія BYD Co Ltd недавно відкрила один із найбільших заводів у світі з виробництва масок.

Частково дефіцит на ринку привів до зростання попиту на респіратори та інші немедичні маски.

Така ситуація спостерігається в США, Україні, та більшості країн ЄС.

Проте різке нарощення виробництва призводить до появи неякісної продукції на ринку.

Так, приміром, Нідерланди відкликали закуплені в Китаї 600 тис.

масок, через те, що вони не відповідають встановленим нормам.

За даними Державної митної служби, в 2019 році Україна імпортувала масок на 36 млн доларів, з початку 2020 – на 52 млн доларів.

Основний експортер в Україну – Китай.

Чи виробляє Україна і скільки.

В Україні, за даними МЕРТ, є 8 виробників медичних хірургічних масок, що за день можуть виробляти 186,6 тис.

масок, а також близько 20 виробників марлевих масок загальною потужністю 313,4 тис.

масок на день.

Думали, що медицина погана, а її просто немає.

Як великий бізнес допомагає боротися із коронавірусом.

Ціни: 9-20 грн/шт (дані "Пацієнти України".

– ЕП).

За словами Наталії Ковальової, керівниці торговельного майданчика Zakupki.

ua, середня ціна, на ринку медичних масок стартує від 8 грн – при купівлі партії в 500 тисяч штук та від 15 грн – у роздробі.

Медичні рукавички.

Потреба на найближчі 15 днів: 896 тис штук.

Рукавички – другий із найзатребуваніших елементів захисту лікарів і звичайного населення.

Звідки завозимо.

Основним експортером медичних рукавичок є Малайзія, на яку за даними Pro-Consulting, припадає понад 60% світового експорту.

В трійку також входять Таїланд (13,6%) та Китай (5,8%).

З 18 березня уряд Малайзії видав указ, в якому заборонив працювати всім фабрикам, в тому числі тим, які займаються виробництвом рукавичок.

Згодом, зважаючи на ситуацію, деякі підприємства знову почали налагоджувати роботу, проте потужності були відновлені лише частково.

Найбільшими виробниками є компанії Top Glove Corp.

Bhd та WRP Asia Pacific.

Обмеження малайзійська влада ввела для того, щоб знизити ризик передачі вірусу, утім такі дії можуть мати негативні наслідки для світової спільноти.

Найпершою з нестачею можуть стикнутись США, які є основним світовим імпортером рукавичок і на частку яких в 2018 році приходилося 32,8% всього світового імпорту.

Чи виробляє Україна і скільки.

За даними МЕРТ, в Україні є два виробники, що можуть виробляти близько 1 млн рукавичок в день.

Проте не всі довіряють українським виробникам.

"Одноразові захисні маски і рукавички ми імпортуємо з Малайзії або Сінгапуру, оскільки вітчизняні виробники не змогли запропонувати нам продукти, які відповідають нашим вимогам", – пояснила ЕП медичний директор Сінево Оксана Небильцова,.

Закупівельні ціни: 5-10 грн/пара (за даними "Пацієнти України").

Потреба на найближчі 15 днів: 5 тис літрів.

На початку карантину в українських аптеках не виявилося антисептиків.

При цьому країна має потужну спиртову та фармацевтичну галузь.

Виграти час: як Китай використовував 5G для боротьби з коронавірусом.

Звідки завозимо.

У 2019 році імпорт антисептиків в Україну становив 235,6 млн доларів, основними постачальниками були країни ЄС.

До початку карантину компанії-виробники дезинфікуючих засобів стикалися з неможливістю здійснити державну реєстрацію антисептичних засобів, яка необхідна через високий вміст етилового спирту.

У березні 2020 року уряд спростив процедуру реєстрації.

Крім того, парламент відмінив акциз на спирт для виготовлення дезінфекційного засобу.

На початку карантину також існувала нестача ізопропілового спирту, проте "Укрспирт" вчасно запустив заводи.

Чи виробляє Україна? Наразі ситуація з виробництвом антисептиків вирівнялася.

Виробництво запустили фармацевтичні, косметичні компанії і навіть виробник квасу в Запоріжжі.

Минулого тижня ДП "Укрспирт" поставив майже 300 тисяч літрів дезінфекційного засобу українським виробникам.

Наразі договори підписані з 32 українськими компаніями.

Закупівельні ціни: 200-350 грн за літр.

Апарати штучної вентиляції легень.

Потреба на найближчі 15 днів: 370 штук.

Нестачу ШВЛ апаратів відчуває більшість країн, які борються з пандемією.

Так, за даними Financial Times, сьогодні США, які є найбільшим виробником ШВЛ, не вистачає півмільйона апаратів.

В Італії було 5 тисяч апаратів і країна докупала ще.

Німеччина мала 25 тисяч апаратів і планує закупити ще 10 тисяч протягом року.

"В Україні зараз є 2 тисячі апаратів ШВЛ у 242 лікарнях першої хвилі та закуповуються додаткові.

Є домовленість з Європейським інвестиційним банком щодо використання кредитних коштів для закупівлі 838 апаратів ШВЛ.

Планується українське виробництво апаратів ШВЛ".

Максим Степанов, голова МОЗ.

Проте факт наявності 2 тисяч ШВЛ апаратів не означає, що всі вони можуть працювати.

Частина апаратів ШВЛ, про які лікарні повідомляють у звітах, можуть бути неробочими, що доводили уже волонтери раніше.

Звідки завозимо.

Лідером на ринку апаратів штучної вентиляції легенів є США, частка яких в 2019 році, за даними Pro-Consulting, становила 31%.

Друга країна в рейтингу – Нідерланди – приблизно 8%.

Загальний світовий обсяг імпорту в 2019 року оцінювався в 8,4 млрд дол.

Найбільшими виробниками апаратів штучної вентиляції легень в світі є Airon Corporation (США), Becton Dickinson and Company (США), ACUTRONIC Medical Systems AG (Швейцарія), AEONMED CO., LTD.

(Китай), Air Liquide Healthcare (Франція), Avasarala Technologies Limited (Індія), a.

Xcent medical (Німеччина), а також Medtronic Plc, Philips NV, Draegerwerk AG і Getinge AB.

У зв’язку з COVID–19 продажі апаратів штучної вентиляції легенів різко зросли.

"Airon Corporation, яка є одним із лідерів ринку, заявляє про зростання обсягів замовлень в 50 раз.

Якщо раніше вони могли продавати всього 50 апаратів, то зараз отримали замовлення на 2000 – 2500 апаратів", – пояснили ЕП в Pro-Consulting..

"До оголошення карантину імпортери купували апарати на замовлення і на складах тримали або дуже прості портативні ШВЛ, або 2-3 апарати ШВЛ високого класу.

Ніхто не розраховував на такі обсяги замовлень", – зазначив ЕП власник ТОВ "Світ реабілітації" Олексій Давиденко.

За словами голови БФ "Пацієнти України" Інни Іваненко, дійсно якісні апарати знайти вкрай важко.

Навіть не дуже якісні розлітаються миттєво.

"Ми були свідками не однієї драматичної історії, коли угода на постачання апаратів ШВЛ майже підписана, а апаратів немає в наявності або терміни постачання переноситься на 1,5 місяці", – додала вона.

Чи виробляє Україна і скільки.

Серед українських компаній виробляти апарати ШВЛ може завод "Буревісник", проте більшість опитаних експертів вважають його обладнання застарілим, а сам завод знаходиться в критичному стані.

"На заводі немає електроенергії, газу, води, зруйновані всі цехи, на яких виробляли продукції.

Частково залишилась лише конструкторська документація", – зазначив мер Києва Віталій Кличко.

За його словами, "Укроборонпром", на балансі якого знаходиться цей завод, готовий надати цю документацію приватним виробникам.

Наразі "Укроборонпром" веде переговори щодо приватизації заводу.

У МЕРТ зазначили, що вітчизняні виробники апарати ШВЛ наразі не виробляють.

Закупівельні ціни: ціна на апарати ШВЛ залежить від класу обладнання.

Ціни стартують від 100 тис грн (виробник Китай) і можуть становити 1 млн грн і вище.

Дані Prozorro свідчать, що державі апарати коштують не менше 500 тис гривень за один.

Так, в Івано-Франківській, Черкаській, Чернігівській та Луганській областях купували апарати за півмільйона, в Полтавській та Донецькій – за мільйон, а Кіровоградська, наприклад, в середньому платила 2,45 за апарат.

Інфрачервоні термометри.

Звідки завозимо.

Одним із основних симптомів нового вірусу є наявність температури в людини.

Тому, інфрачервоні термометри – це ще одна категорія медичних товарі, на які спостерігається зростання попиту.

Вони дозволяють швидко виміряти температуру людини, а тому з’явилася необхідність в забезпеченні такими термометрами медичні служби (якщо раніше вони їх не мали), поліцію та прикордонні служби.

Проте порівняно з ШВЛ, ситуація на даному ринку не така критична.

Це пов’язано з тим, що термометри є другорядними засобами.

Великими виробниками інфрачервоних термометрів, за даними Pro-Consulting, є Welch Allyn A Hill-Rom Inc.

Company (Канада), Exergen Corp.

(США), Geratherm Medical AG (Німеччина), Thermomedics Inc.

(США), Microlife Corporation (Таївань), Paul Hartmann AG (Німеччина).

У 2019 році їх було імпортовано на 55 млн доларів, з початку 2020 року і станом на 25 березня – на 2,7 млн доларів.

Чи виробляє Україна? В Україні власного виробництва інфрачервоних термометрів немає.

Закупівельні ціни: від 500 до 2500 грн.

Тести для діагностики COVID-19.

Існує два види тестування: експрес-тест на антитіла та тестування за допомогою полімерної ланцюгової реакції (ПЛР).

Останній є найбільш точним методом діагностики COVID-19, оскільки працює з ДНК або РНК вірусів.

Тестувати, щоб вижити.

Що не так в Україні з тестуванням на коронавірус.

Звідки завозимо.

Найбільшими виробниками тестів на COVID-19 є Китай та Південна Корея.

Поступово інші країни так само включаються у виробництво, зокрема, США, Франція, Італія та інші.

Чи виробляє Україна? Наприкінці березня в Україні щонайменше 26 компаній були зареєстровані як офіційні представники чи безпосередньо виробники різних видів тестів на новий коронавірус.

Серед цих 26: 17 – продають продукцію з Китаю, 5 – українські розробники.

Ще по одній фірмі продають тести з Італії, Південної Кореї та США.

За інформацією МОЗ, наразі 5 українських виробників готуються випускати ПЛР-тести, з них двоє отримали підтвердження якості.

6 квітня головний санітарний лікар країни Віктор Ляшко заявив, що один з українських виробників планує поставити 20 тисяч ПЛР-систем і може виробляти близько тисячі ПЛР-тестів на добу.

За його словами, в Україні на той момент було близько 250 тисяч тестів для ПЛР-діагностики.

Закупівельні ціни.

Як дослідила Українська правда, експрес-тести продаються у мережі, одна з українських компаній-виробників пропонує купити тест за 445 гривень.

Після передоплати протягом 3–4 днів її мають доставити кур’єром або поштою.

Інші продають тести упаковками – доведеться викласти десяток, а то й кілька десятків тисяч гривень.

Державні лікарні також купували тести у приватних постачальників.

Ціни на державних тендерах дещо коливаються, але порядок всюди схожий: від 199 до 387 гривень за один експрес-тест.

Тобто приблизно на півсотні-сотню гривень дешевше, ніж можна знайти в інтернеті.