Габблу 30: найцікавіші факти про найвідоміший космічний телескоп

Цікаву інформацію для 24 каналу зібрала координаторка космічних проєктів Noosphere, кандидатка історичних наук Наталя Боротканич.

Габлл у цифрах.

15 000 – кількість опублікованих наукових робіт на основі даних телескопа;.

28 000 км/год – швидкість руху телескопа Габбл;.

97 хв – за стільки часу Габбл робить один оберт навколо Землі;.

200°C – температурний діапазон середовища навколо Габбла: температура змінюється від -128 °C до +90 °C;.

560 км над поверхнею Землі розташований Габбл.

Телескоп необхідно було розмістити так далеко від поверхні планети, як тільки можливо – чим більша орбіта, тим більші ділянки космосу можна розгледіти, а також щоб він був подалі від впливу земної атмосфери.

Бачити в русі.

Пояснюючи унікальність роботи Габбла, астронавт NASA Майк Массіміно вдався до порівняння.

Уявіть, що ви перебуваєте на даху Емпайр-Стейт-Білдінг на Манхеттені й тримаєте лазерну указку.

У той час хтось інший стоїть на вершині пам’ятника Вашингтону у столиці США і тримає в руках монету у десять центів, а ви можете потрапити в неї променем лазера (відстань між об'єктами 350 км).

А ще врахуйте, що ви рухаєтеся зі швидкістю 28 000 км/год в одному напрямку, а монетка зі швидкістю кілька тисяч км/год – в іншому, та ви, як і раніше, можете фокусувати лазер на монеті.

Ось у таких умовах працює телескоп та робить свої фантастичні знімки.

Габбл – людина і телескоп.

Телескоп назвали на честь Едвіна Габбла, астронома, який виявив, що галактики, подібні до нашої, існують поза межами Чумацького Шляху, і першим встановив, що Всесвіт розширюється.

Це був науковий прорив, який привів то теорії Великого вибуху.

Астроном Едвін Габбл / NASA.

Телескоп продовжив справу свого тезки.

За результатами спостереження квазарів вчені отримали сучасну космологічну модель: Всесвіт, що розширюється з прискоренням, заповнений темною енергією.

"Габбл" також допоміг точно встановити вік Всесвіту – 13,8 мільярдів років.

Наприкінці 1920-х астрономи знали про розширення Всесвіту, але при цьому вважалося, що воно колись сповільниться.

У 1998 році, завдяки космічному телескопу, вчені побачили, що розширення не лише не сповільнюється, а навпаки, прискорюється.

Це відкриття було зроблене за допомогою вимірювання світла, що випромінюють наднові типу SN 1987A.

Наднова SN 1987A / NASA Hubble.

Мало хто знає, що Габбл за своєю суттю є розвідувальним апаратом для аерокосмічної зйомки – от лиш його камери направлені в космос, а не вниз, на Землю.

Про те, що цей телескоп створений на основі військового супутника, стало відомо у 2011 році, коли була розсекречена програма KEYHOLE ("Замкова щілина").

Вона складалася із 20 супутників-шпигунів, які були запущені США у період з 1971 до 1986 років.

Один із космічних апаратів – КН-9 – схожий на Габбл.

Розміри обидвох супутників порівнюють зі шкільним автобусом.

Телескоп Габбл у космосі / NASA.

Один з керівників габблівського "мозкового центру" у Балтиморі Ерік Дж.

Чейсон у своїх мемуарах пригадує випадок, який доводить, що спільним у супутників є не лише розмір.

Після виведення телескопа на орбіту інженери виявили, що апарат відчутно вібрує, і це не дозволяє йому сфокусуватися.

Чейсона запросили на закриту зустріч із кількома десятками офіцерів військової розвідки, де обговорили проблему "Габбла" та припустили, що вібрації відбуваються через різку зміну температури у навколишньому середовищі, також учасники зустрічі назвали прізвище інженера, який зможе допомогти.

Чейсон зрозумів, що для них така проблема була не новою.

Комп'ютерні алгоритми Габбла у боротьбі з раком молочної залози.

Вже у космосі астрономи виявили ще одну проблему телескопа – його головне дзеркало діаметром 2,4 м мало дефект через відхилення від правильної форми, його краї були надто пласкими.

І хоча відхилення було мізерним – меншим за товщину людської волосини, – цього було достатньо, щоб світло відбивалося неправильно, а телескоп не міг сфокусуватися.

Пізніше апарат полагодять, але для обробки нечітких зображень був розроблений спеціальний комп'ютерний алгоритм.

Виявилося, що він ідеально підходить для діагностики раку молочної залози на ранній стадії, і це дозволяє поставити діагноз задовго до того, як око досвідченого фахівця зможе розпізнати хворобу.

Чорні діри існують!.

Тривалий час чорні діри вважалися науковою фантастикою.

Сам Ейнштейн в 1939 році написав статтю, в якій наголошував, що чорні діри не можуть утворитися в природних умовах.

Але телескоп Габбл не лише "довів" існування чорних дір у центрі галактики, а й дав вченим можливість побачити, що між розміром чорної діри та розміром галактичного балджа є зв’язок.

Вражаючі фото телескопа Габбл.

Фото NASA.

Дорогоцінна планета Габбла.

Американськими астрофізиками методом доплерівської спектроскопії була відкрита екзопланета, яка у своєму складі може містити алмази.

ЇЇ йменували 55 Рака е.

За розміром вона вдвічі більша за Землю, за вагою – увосьмеро.

У 2016 році Габбл проаналізував її атмосферу, в якій виявили водень і гелій, але не знайшли слідів водяної пари.

З кам'яною екзопланетою це вдалося зробити вперше.

Пізніше з'ясувалося, що температура на 55 Рака е складає 5127°C.

За однією з теорій, жар і тиск в її ядрі можуть бути настільки високі, що утворюють алмази.

Проте ці сяючі поклади (якщо вони, звісно, існують) – за 40 світлових років від нас, отже добування копалин наразі технологічно неможливе.