Наказав сплатити 50 тисяч моральної шкоди: суддя покарав нардепа за право на свободу думки

НЕчесть тижня.

Недоброчесні судді, які б не мали носити мантії, залишаються на своїх посадах, бо Вища рада правосуддя закриває очі на їхні численні порушення.

Або надто м'яко карає.

Про це у своєму відеоблозі "Честь і НЕчесть тижня" розповідаю на 24 каналі я, Ірина Шиба – виконавча директорка "Фундації DEJURE".

Яскравий тому приклад – лауреатка нашої антипремії суддя Ірина Уханьова, яка дозволила арештувати правозахисника Максима Корнієнка за законну відеозйомку засідання.

Вища рада правосуддя відправила її навчатись суддівській етиці до Національної школи суддів.

Суддя Струков, який тиснув на свою колегу Ларису Гольник та допоміг понад 170 водіям, пійманим п'яними за кермом, уникнути покарання, і сам уникнув дисциплінарної відповідальності.

Адже ВРП замість того, щоб розглянути дисциплінарні скарги проти нього та покарати, відправила суддю у відставку.

Так Струков піде з посади судді з почестями і кругленькою сумою довічного утримання.

Звісно, через цю часту милосердність до суддів-порушників ВРП звинувачують у підтриманні кругової поруки в судах.

Так, нещодавно депутат Дмитро Лубінець під час брифінгу у Верховній Раді заявив, що член Вищої ради правосуддя не притягнув до дисциплінарної відповідальності суддів через те, що вони виправдали його у кримінальній справі.

Йдеться про одіозного члена ВРП Павла Гречківського.

В 2019 році судді Шевченківського суду міста Києва виправдали його у кримінальній справі про замах на шахрайство.

Дмитро Лубінець / Фото "День".

Депутат також зазначив що Павло Гречківський повторно та в незаконний спосіб обраний членом Вищої ради правосуддя.

Через це Гречківській подав на нього до суду.

На думку члена ВРП, ці заяви є недостовірними та завдають шкоди його честі, гідності, та діловій репутації.

Розглядав справу суддя Печерського районного суду Києва Олексій Соколов.

Як і усі судді, в таких категоріях справ, він мав би перевірити чи містять висловлювання фактичні твердженням чи оціночні судження.

Бо вимагати спростування можна тільки щодо фактів!.

От якщо я вважаю Гречківського непривабливим – це моє оціночне судження.

Ну не подобаються мені шатени з фіолетовими очима.

То суд може зобов'язати спростувати тільки те, що колір очей Гречківського – фіолетовий.

Бо це не так.

А привабливий чи ні – то вже кожному самому вирішувати.

Так само, чи він одіозний!.

Проте суддя Соколов вважає фактом те, що Гречківський неодіозний.

Тому зобов'язав Лубінця спростувати зворотнє твердження, як і інші заяви щодо члена ВРП.

А також компенсувати Гречківському 50 тисяч гривень моральної шкоди.

Насправді судова практика як українська, так і міжнародна, у цих питаннях однозначна – за оціночні судження не можна карати.

Це є порушенням фундаментального права на свободу думки.

Але суддя Соколов мабуть керувався не законом чи практикою.

У своєму рішенні суддя також пояснив, що Гречківській не винен в тому, що його незаконно обрали членом ВРП вдруге.

Бо ж закон забороняє обирати вдруге, а подавати документи вдруге на конкурс – не забороняє.

Павло Гречківський / Фото Фейсбук Yur.

Рішення судді Соколова ще не набрало законної сили, бо його оскаржують в апеляційному суді.

Але ми поки не рекомендуємо називати одіозним – одіозного члена ВРП Павла Гречківського.

Ну хіба, що у вас є зайві кілька тисяч на моральну компенсацію чи послуги адвоката.

Соколов отримав премію "НЕчесть тижня" / Скриншот.

Премію "НЕчесть тижня" отримує суддя Печерського районного суду міста Києва Олексій Соколов за те, що заборонив називати Гречківського так, як його не можна називати.

Ну, ви зрозуміли!.

Честь тижня.

Гречківський – не єдиний представник судової влади, якому не подобаються судження щодо нього активістів, публічних діячів чи політиків.

Голові Київського райсуду міста Одеси Сергію Чванкіну не сподобалась новина з заголовком "У Києві активісти пікетують проти судді, який ймовірно причетний до корупційних схем".

Тож він подав до суду на "Телерадіокомпанію "Люкс" і просив спростувати згадану в новині інформацію про те, що він є перевертенем в мантії, причетним до корупційних схем.

Про це стверджували пікетувальники, які дали коментарі журналістам.

Також вони заявили, що суддя раніше приймав неправомірні рішення; а тепер підкупив членів кваліфікаційної комісії суддів щоб, залишитись на посаді.

Сергій Чванкін / Скриншот.

Судді Галицького районного суду міста Львова, які розглядали позов у першій інстанції, вирішили задовільнити позов.

Але в апеляції з ними не погодились.

Судді Мікуш, Приколота та Савуляк вирішили, що журналісти діяли в межах закону.

Вони лише посилались на оціночні судження активістів, а така інформація спростуванню не підлягає.

Ну а як інакше журналістам було пояснити, чому люди вийшли на протест?.

Крім того, судді також звернули увагу, що перебування особи на посаді, пов'язаній зі здійсненням функцій держави, передбачає не тільки гарантії захисту прав цієї особи, а й додаткові обтяження.

Публічний характер як самих органів – суб'єктів владних повноважень – так і їх посадових осіб вимагає оприлюднення певної інформації для формування громадської думки про довіру до влади та підтримку її авторитету у суспільстві.

Публічні особи мають бути відкриті для суворої критики і пильного нагляду громадськості й межа допустимої критики щодо такої особи є значно ширшою.

Судді, які отримали нагороду "Честь тижня" / Скриншот.

Премію "Честь тижня" отримують судді Львівського апеляційного суду Юлія Мікуш, Тетяна Приколота та Роман Савуляк.

Попри впливовість Сергія Чванкіна в суддівських колах та зв'язки з Сергієм Ківаловим, судді розглянули справу щодо нього неупереджено.

Лауреатів премії та антипремії визначає громадська організація "Фундація DEJURE", яка моніторить перебіг судової реформи й добивається очищення суддівських лав.