НБУ "гне свою лінію": Як різке зниження облікової ставки допоможе пережити кризу

Напередодні минулого рішення Національного банку по обліковій ставці були побоювання, що регулятор боротиметься з черговою економічною кризою посиленням монетарної політики за сценарієм 2014-2015 років.

Тоді розмір облікової ставки сягнув 30% річних.

Проте 12 березня НБУ знизив облікову ставку на 1 відсотковий пункт – до 10% річних, а напередодні дав зрозуміти, що не збирається скидати оберти – з 24 квітня облікова ставка становитиме вже 8% річних.

Несподівано сміливий крок можна було б назвати імпульсивним, але у членів правління НБУ було достатньо часу подумати над своїм рішенням на фоні найсильнішої економічної кризи за останні 100 років, що розгортається на наших очах.

В цей день регулятор також дав свій прогноз щодо можливого падіння економіки країни, зростання цін та окреслив свою позицію щодо емісії грошей.

Чому НБУ знизив ставку одразу на два відсоткові пункти? Чи треба Україні в унісон зі світом йти до надм’якої монетарної політики? Як відрізняється нацбанківський прогноз по ВВП та інфляції від урядового?.

Як НБУ пояснює свій крок.

За словами голови правління НБУ Якова Смолія, Україна опинилася в ситуації, коли економіка потребує суттєвої підтримки через зниження показників ділової активності, споживання та зайнятості населення.

"Центральні банки інших держав зараз активно знижують ключові ставки та впроваджують додаткові заходи монетарного стимулювання економік.

Водночас ці країни також обговорюють розумну межу, яка відділяє продуктивне стимулювання економіки від надмірного бажання наповнити економіку грошима, які згодом можуть похитнути макрофінансову стабільність", – зазначив Смолій.

"У комплексі з іншими заходами, вжитими Національним банком, зниження облікової ставки надасть економіці стимул, необхідний для підтримання населення і бізнесу в складні часи та швидкого відновлення ділової активності після завершення карантину", – додав керівник Національного банку.

Своїм кроком НБУ також нагадав, що залишається "вартовим інфляції".

Її рівень залишається нижчим за очікування та прогнози НБУ – за підсумками березня індекс споживчих цін становив 2,3% за інфляційної цілі 5%+/-1 відсотковий пункт.

На думку НБУ, зростання цін стримували здешевлення енергоносіїв на світових ринках, ефект від торішнього зміцнення гривні та збільшення пропозиції сирих продуктів харчування.

"За попередніми даними нашого онлайн-моніторингу, інфляція у квітні також залишається низькою – менше 3%.

Підвищений попит на товари першої необхідності досить швидко вичерпався.

Відтак, ціни на більшість продуктів харчування та ліки, які зросли під час перших тижнів карантину, впродовж останніх тижнів знижувалися", – пояснив Смолій.

Економіка впаде сильно, або дуже сильно.

В останні роки макроекономічні прогнози Національного банку є ближчими до реальності порівняно з урядовими.

Кілька тижнів тому уряд представив свій прогноз, згідно з яким падіння ВВП за підсумками 2020 року становитиме 3,9%.

Оцінка Нацбанку, яка була представлена напередодні – 5-відсоткове падіння.

"Внаслідок глобальної кризи та карантинних обмежень для подолання пандемії українська економіка скоротиться на 5% у 2020 році.

Негативний вплив пандемії на українську економіку очікується відносно короткостроковим, але досить потужним", – заявив Смолій на брифінгу.

"Карантинні заходи вже зменшили ділову активність, споживання та зайнятість населення.

Скорочення глобального попиту також обмежує експортні можливості країни.

За нашими оцінками, вплив цих чинників на економіку буде найбільш відчутним упродовж другого кварталу цього року", – попереджає очільник регулятора.

Однак, на думку НБУ, скасування карантинних обмежень зумовить досить швидке відновлення української економіки в другому півріччі цього року.

Цьому сприятиме також м’яка фіскальна та монетарна політики.

"Вже в наступних роках економічне зростання становитиме близько 4%.

Ми переглянули дефіцит поточного рахунку на 2020 рік у бік зменшення.

У цьому році він становитиме 1,7% ВВП, хоча січневий макропрогноз передбачав його на рівні 3,2% ВВП.

Обсяги імпорту товарів в Україну скоротяться суттєвіше за експорт.

Негативні наслідки пандемії для нашого експорту будуть слабшими з огляду на збереження досить стабільного попиту на продовольство.

Водночас зниження переказів від трудових мігрантів буде з надлишком компенсоване скороченням витрат українців на закордонні подорожі", – переконані в Національному банку.

Цікаво, що Кабмін прогнозує зростання індексу споживчих цін на кінець 2020 року на рівні 11,6%, а НБУ – лише на 6%.

Заступник глави НБУ Дмитро Сологуб пояснив, чому оцінки щодо інфляції у НБУ та уряду так сильно відрізняються.

"Коли прогнозуються доходи і видатки держбюджету, основою цього прогнозу є прогноз номінального ВВП.

Незважаючи на розходження в прогнозах темпів інфляції між НБУ та урядом, прогноз номінального ВВП наразі є дуже близьким.

Це говорить про те, що макроекономічну картинку ми і уряд бачимо приблизно однаково", – сказав Сологуб.

Танці навколо емісії.

У квітні Верховна Рада ухвалила зміни до держбюджету на цей рік, розширивши дефіцит головного кошторису до 300 млрд грн.

Частину дефіциту покриє майбутній транш від Міжнародного валютного фонду та інших донорів, частину – запозичення уряду.

Із останнім у Міністерства фінансів є певні складнощі – відомство уже четвертий раз поспіль скасовує щотижневі аукціони з продажу облігацій внутрішньої державної позики.

Підставити плече колегам міг би Нацбанк, але пряме кредитування уряду Національним банком заборонено законом.

У НБУ вважають, що банківська система і так надліквідна – у банків є "заначка".

"Ліквідність банківської системи у національній валюті сягає 200 мільярдів гривень з урахуванням обов’язкових резервів.

В іноземній валюті ліквідність перевищує 8 мільярдів доларів", – заявив заступник голови НБУ Олег Чурій.

У свою чергу міністр фінансів Сергій Марченко розраховує на допомогу Національного банку в ще більшому розширенні ліквідності на ринку.

Про це він, зокрема, сказав в інтерв’ю Liga.

"З боку Нацбанку є розуміння, що більшість країн світу зараз використовують ті чи інші механізми підтримки ліквідності в банківській системі, в тому числі через кількісне пом’якшення (викуп центробанком цінних паперів на ринку, – ЕП).

Тому, я думаю, НБУ в будь-якому випадку буде розширювати інструментарій підтримки ліквідності, що зможе збільшити можливості Мінфіну для внутрішніх запозичень", – заявив Марченко.

Як Нацбанк "заливатиме" ринок грошима.

Про прямий викуп цінних паперів уряду Нацбанком не йдеться взагалі, але є інші легальні інструменти, які підготував регулятор.

Голова НБУ Яків Смолій розповів про комплекс інструментів, створених з метою підтримки реального сектору економіки.

По-перше, з наступного тижня НБУ планує збільшити термін надання рефінансування на щотижневих тендерах із 30 до 90 днів.

Друкувати гроші не можна терпіти.

Де поставить кому НБУ?.

По-друге, НБУ має намір розширити перелік прийнятної застави для залучення банками коштів за стандартними інструментами підтримання ліквідності.

"Ми розглядаємо можливість включення до заставного пулу корпоративних облігацій, випущених під держгарантії, а також муніципальні облігації", – пояснив Смолій.

По-третє, Нацбанк, за словами керівника, завершує роботу над інструментом процентного свопу, який банки зможуть використовувати для мінімізації процентного ризику.

По-четверте, запроваджуються довгострокові кредити рефінансування на термін до 5 років.

Вони будуть надаватися під плаваючу ставку та під таку ж заставу, що й тендерні кредити.

"Зараз ми завершуємо технічну підготовку до запровадження цього інструменту і плануємо провести перший аукціон з надання довгострокового кредиту вже в першій половині травня", – заявив голова правління НБУ.

Він уточнив, що довгостроковий рефінанс стане додатковою гарантією підтримання ліквідності в банківській системі в разі погіршення настроїв учасників фінансового ринку через поширення коронавірусу.

"Також ми розраховуємо, що банки зможуть використовуватися цей різновид рефінансування для підтримання економіки через більш активне кредитування проєктів, які потребують довгострокових вкладень, зокрема, інфраструктурних.

Це сприятиме відновленню ділової активності та зниженню безробіття", – вважає Смолій.

"Наша мета – це спроможність банків допомогти економіці України якомога швидше стати на ноги після завершення карантинних обмежень.

Усі розроблені заходи ми будемо впроваджувати поступово у квітні-червні", – додав голова НБУ.

Чи подешевшають кредити.

Час показав, що заклики президента Володимира Зеленського та експрем’єра Олексія Гончарука знизити облікову ставку не мали продовження у вигляді зниження реальних ставок за кредитами комерційними банками.

Більше того, із запровадженням карантину банківські установи почали згортати програми кредитування, зокрема, на придбання житла та автівок.

"Банки припинили кредитування.

Покупцям, які пройшли кредитні комітети і яким лишався день до видачі кредиту і покупки квартири, банки відмовили в останню мить", – каже комерційний директор компанії "Інтергал-Буд" Анна Лаєвська.

На що точно вплине зниження облікової ставки, так це на ставки рефінансування регулятора для комерційних банків.

Схоже, що саме через цей канал і здійснюватиметься прихована емісія держбюджету.

Так, державний Укрексімбанк виявив бажання отримати 20 мільярдів рефінансу у НБУ, щоб прокредитувати на ці кошти Укравтодор.

Член правління НБУ Олег Чурій каже, що отриманий рефінанс банки можуть використовувати на власний розсуд і НБУ їх не контролюватиме у цьому напрямку.

"Ми не вводимо жодних обмежень на розмір об’ємів довгострокового рефінансування, які ми готові давати ринку.

Також ми не питаємо у банків, як вони планують використовувати отримані кошти", – заявив Чурій на пресбрифінгу.

Він додав, що отримані кошти можуть використовуватися банками для підтримання короткострокової ліквідності, фінансування реального сектору, інфраструктурних проєктів та купівлі цінних паперів уряду.

Чому різким зниженням ставки НБУ "вбиває двох зайців".

Змінений держбюджет на 2020 рік конструювався на основі курсу 29,5 гривні за долар.

З розгортанням кризових явищ на початку березня курс гривні до долара почав стрімко знижуватися.

Все йшло до того, що проблем з виконанням дохідної частини державного бюджету не буде.

Проте паніка згасла і гривня знову почала зміцнюватися.

Заступник голови НБУ Олег Чурій повідомив, що з початку квітня Нацбанк викупив у резерви близько 600 млн доларів.

Міністру фінансів Марченку не подобається ситуація зі зміцненням гривні й він закликав НБУ створити умови для повільного знецінення гривні.

"...торговельне сальдо залишається від’ємним.

Це означає, що економічно нам було би доцільно дозволяти поступову девальвацію гривні...

Вважаю, що абсолютною цінністю монетарної політики НБУ не має бути лише інфляція.

Важливими є і питання економічного зростання.

Інакше відбувається дефляція, яку бачимо зараз, та рецесія, яка почалася в Україні задовго до карантину", – заявив голова Мінфіну в інтерв’ю Liga.

Члени правління Нацбанку не втомлюються повторювати, що своїми діями не заважають вільному курсоутворенню, а інтервенціями лише згладжують коливання.

Втім рішенням НБУ в Мінфіні можуть бути задоволені: зниження облікової ставки зробить гроші доступнішими і частина з них піде на валютний ринок.

Відповідно, пом’якшення монетарної політики сприятиме посиленню девальваційного тиску на гривню.

Послабленням гривні Нацбанк збільшує надходження до держбюджету курсовим каналом і в той же час автоматично зменшує "струмінь" емісійного каналу.

На Інститутській повинні сподіватися, що українці психологічно готові до можливого нового витка девальвації гривні на фоні світової кризи.