Про "перший рік Зеленського", Саакашвілі та рейтинги влади: інтерв'ю з соціологом Антиповичем

Про рейтинг Зеленського.

Цього тижня ми з вами святкуємо "перший рік президентства Володимира Зеленського".

Ви дивилися автобіографічний фільм Офісу Президента про його перший рік?.

На мою думку, і в цьому фільмі і в будь-яких меседжах Банкової, вони за "виконане" часто намагаються видати виконане наполовину, або взагалі – бажане за дійсне.

Але я розумію, що на людей, які не розбираються глибоко в суті речей, все це має створювати враження, що в країні відбуваються позитивні зрушення.

Я хочу, щоб ми сьогодні поговорили за вами про те, що відбулось за рік насправді і як це сприймають люди в країні.

Що показують ваші опитування? Як сприймають люди ті зміни, які відбулись за 1 рік президентства Володимира Зеленського?.

Давайте почнемо з рейтингів Володимира Зеленського, підтримка якого й надалі залишається достатньо високою й однозначно вищою, ніж була у першому турі.

"Слуга народу" зараз має рейтинг майже 40%, довіра до Володимира Зеленського – понад 50%.

Такі показники не є характерними для будь-кого з наших попередніх президентів через рік.

Однак давайте й не забувати іншу сторону медалі.

Протягом 2019 року Володимир Зеленський отримував значне підвищення рівня своєї підтримки, рівня підтримки його дій.

І це ставалося так:.

у червні – липні, напередодні вже парламентських виборів;.

у серпні – вересні, після перемоги на парламентських виборах;.

у вересні, під час звільнення українських заручників;.

у грудні.

Його підтримка достатньо мобільна й отримувала певні зростання, достатньо великі, від яких уже почалось і певне зниження, яке ми зафіксували в січні – лютому цього року.

Зараз, на фоні COVID-19, ми отримаємо деяке зростання рівня підтримки і його партії, і його особисто.

Тому все тече, все змінюється, ніякої катастрофи особливо й не сталося з тими негативними очікуваннями, які були від перемоги Зеленського у тих людей, які їх мали.

Але й не сталося дива, я вважаю, бо Україна особливого поступу в різних напрямках не отримала.

Українець й надалі залишає 3 основні проблеми, які би мала вирішувати українська влада і президент, зокрема:.

Зупинка військових дій на Сході – встановлення миру, перемоги.

Можна називати це як завгодно.

Боротьба з корупцією у владі, звичайно.

Бо українець розрізняє побутову корупцію, якою він користується, і корупцію у вищих ешелонах влади.

Економічне зростання, воно й надалі залишається надзвичайно актуальним для українця.

Українець його може відчути тільки у власній кишені, на прикладі власного добробуту.

Особливого поступу в щонайменше 3 напрямках не відбулося.

Тим не менш, українець живе з відчуттям надії на зміни.

Із запитом на ці самі зміни і Володимир Зеленський, він уособлює собою людину, яка здатна принести ці зміни державі.

Якщо дивитися в ретроспективі всього року, то ставлення до президента дійсно поступово змінюється.

Так, 44% станом на зараз – це багато, але от у вересні минулого року позитивно ставилися до президента 74% опитаних.

Зараз, у квітні цього року – це 44%.

Наскільки це велике зниження, наскільки воно було характерне для його попередників, чи це так і мало бути?.

Я задам зустрічне питання: а хтось із попередників мав підтримку на рівні 75%?.

На початку – ніколи.

Цим і пояснюється те, що зараз 44%? Річ у тім, що на початку вона була занадто високою?.

Просто я вважаю, що 75% – це 3 з 4 громадян України, які підтримували діяльність президента.

Це надзвичайно висока планка, яку втримати неможливо.

Особливо у такій ситуації, в якій перебуває Україна та достатньо різних поглядах українців.

Володимир Зеленський зумів наростити свій потенціал, наростити свою підтримку по всіх регіонах України – десь було більше, а десь було менше.

Раніше політики мали підтримку в 1, максимум у 2 регіонах України: схід-південь або центр-захід.

Тому наразі Володимир Зеленський має достатньо впевнену підтримку.

Підтримка його протидії COVID-19 взагалі становить понад 50%.

Люди вважають, що він діє ефективно.

Як українці оцінюють дії Зеленського щодо протидії COVID-19 – результати опитування читайте тут.

Інша справа, що з 75% довіри, які він мав раніше, це однозначне зниження.

Зниження з тієї причини, що немає швидких змін, на які були заряджені українці завдяки його ж таки риториці та його партії.

Про це йдеться й у відеофільмі від Офісу Президента ( "Рік президента Зеленського" – 24 канал).

Там говорять, що не все швидко так можна зробити, особливо в частині економіки чи боротьби з корупцією, посадок і так далі.

Дивіться повну версію фільму "Рік президента Зеленського": відео.

Президент виправдовується, що не все так просто, але ж кроки якісь робляться й українець це також помічає, тому рівень підтримки є надзвичайно високим, як на мене.

Ви не пам’ятаєте, яка була підтримка Порошенка після 1 року його президентства?.

Вона впала.

В Порошенка був період, коли в ньому ще не розчаровувались, адже в Україні тривала війна, вона тільки починалась.

Українці відмежовували на потім усі питання щодо боротьби з корупцією, економіки та "жити по-новому".

У такий спосіб у Петра Порошенка досить довго трималось позитивне ставлення.

Однак через 3 – 4 місяці після президентських виборів відбулись парламентські, де, фактично, усі показники Порошенка вже були розділені навпіл разом з "Народним фронтом" Арсенія Яценюка.

Ще менш, як через рік, ми побачили кардинальне зниження рівня довіри Порошенку.

В першому турі у травні 2014 року у нього було приблизно 50%, а вже через рік ця підтримка складала ледве чверть усіх громадян.

Зниження вдвічі.

Однак я думаю, що історія українських президентів у кожного своя, тому порівнювати, як все відбувалось у Кравчука, Кучми чи Ющенка – некоректно.

Тенденції подібні – ми обираємо, але через якийсь час розчаровуємось у політиці.

Це традиційна характеристика не президента, а виборця.

Такий у нас народ.

Були різні часи.

Україна за весь період президентства дуже розвинулася, просунулася.

Ми говоримо про електронний світ, поширення інформації, війну, зокрема й інформаційну.

Це величезна кількість факторів, які впливають на життя українців.

Тому оцінювати однолінійну підтримку колишніх президентів та Зеленського не виходить.

Це треба робити в контексті часу.

Гончарук та Рябошапка – жертви рейтингу?.

Деякі рішення на Банковій вказують на те, що там досить чутливо ставляться до рейтингів.

До прикладу, відставка уряду Гончарука чи генпрокурора Рябошапки.

Чи спілкуєтесь ви з кимось з Офісу Президента? Чи можете підтвердити, що там опікуються рейтингами і це для них важливо?.

Я чув про те, що нинішня команда президента надзвичайно зацікавлюється соціологічними цифрами і болюче сприймає зниження рейтингів.

Людина, яка була до цього актором і мала підтримку публіки, реагувала на овації – зрозуміло, що вона буде слідкувати, чи є ці овації.

Я вітаю зацікавленість влади в соціологічних замірах, які говорять про те, що думає народ про владу.

Так чи інакше, соціологію завжди і всюди брали і клали на стіл будь-якому президенту.

Влада завжди тримає руку на пульсі і це добре.

Інша справа, що бували періоди у різних очільників, коли колеги робили "теплу ванну" – розповідали, що все навколо його рейтингу правильно, а насправді вибори демонстрували інші результати.

Я сподіваюсь, що цифри групи "Рейтинг" на вулиці Банковій читають, я в це вірю, але достеменно не знаю.

Перезавантаження уряду Гончарука, відставка Рябошапки.

Я правильно розумію – їх принесли в жертви саме рейтингам?.

Я, як соціолог, не можу дати на це відповідь.

Я аналізую настрої суспільства і невдоволення якимись економічними чинниками.

Чи ці чинники були спричинені урядом Гончарука – українець може так далеко і глибоко не цікавитись.

Він бачить, що в нього в кишені.

Якщо не збільшилось коштів – є певне невдоволення.

Однак чи це завдяки Гончаруку, то він міг навіть не задавати собі це питання, адже пройшло мало часу.

Що відомо про відставку Гончарука та Рябошапки?► Українські ЗМІ повідомляли, що Гончарук після 6 місяців роботи очільником Кабміну піде у відставку за власним бажанням.

Сам Гончарук такі чутки заперечував та заявляв, що про звільнення з президентом не говорив.

Однак у березні все ж "здався" і депутати за відставку Гончарука проголосували 4 березня.

► Верховна Рада на позачерговому засіданні, яке відбулось 5 березня 2020 року, звільнила генпрокурора Руслана Рябошапку.

За це проголосували 263 депутати.

Зокрема, напередодні депутат від "Слуги народу" Максим Бужанський збирав підписи для реєстрації постанови щодо оголошення недовіри Рябошапці.

Якщо говорити про періоди прем'єрства Яценюка, Тимошенко – українець міг би якось оцінювати, бо ці люди працювали довго і в політиці вже давно.

Олексій Гончарук був абсолютно невпізнаваним.

Я думаю, якщо б зараз запитати, хто був очільником уряду до Нового року – багато б не змогли назвати прізвища.

Можливо, тому й зручно було звалити на них відсутність швидких результатів?.

Володимир Зеленський у своєму фільмі сказав, що будемо змінювати уряд, міністрів, поки ті не стануть ідеальними.

Однак прив'язки до якогось конкретного прізвища не було.

Можливо, це й добре.

Можливо, це й є технократичний уряд, я не знаю.

Однак українець потребує якісних кроків.

Про те, що Рябошапка – прокурор, я думаю, не знало 80% українців.

Про те, що він пішов у відставку – так само.

Ці кроки, напевно, пов'язані з якоюсь внутрішньою ситуацією у владі, а не з рейтингами.

Вони, до речі, на Новий рік були стабільними.

Чутки про відставку і Гончарука, і Рябошапки, ширилися ще до Нового року.

Була розгорнута чорна піар-кампанія проти них.

Думаю, це й змусило президента принести їх в жертви.

Можливо, але це точно не мова про соціологію і громадські настрої.

Про досягнення Зеленського.

Коли ви озираєтесь на цей рік, що минув, ви можете для себе дати відповідь на питання "Що важливого зробили?".

Перезавантаження, зміна обличь.

Як би не було, вода під лежачий камінь не тече.

Очікувати, що нашу державу можна якось змінити, не змінюючи нічого – не правильно.

Якщо у нас змінилось близько 80% народних депутатів, то можна говорити, що якісь зміни все ж відбуваються.

Однак, як то кажуть, "відбір зерен між полови" буде відбуватися не так швидко, як сама зміна влади.

Звичайно, зміна влади не є такою ефективною, адже є проблеми з виконавцями, прізвищами, нардепами.

Є різні скандали у владі, але це і є демонстрацією руху.

Без цього нічого б не було.

Я вважаю, якщо ми кудись рухаємось, то це вже добре.

Якщо стоїмо на місці, то втрачаємо час.

Президент Зеленський робить спроби: добрі, невдалі чи погані – але робить.

Я думаю, що навіть завдяки негативу у цих спробах зробили висновки і далі ми будемо рухатися правильним шляхом.

Якщо б ми нічого не робили, то рейтинги Зеленського були б низькими вже наприкінці 2019 року.

У фільмі було видно, що президент записує собі в досягнення багато речей, які зроблені наполовину або не так, як це мало б бути.

До прикладу, зняття депутатської недоторканності, закон про імпічмент, про землю – все це якісь половинчасті рішення.

Недоторканність можуть знімати лише з тих нардепів, по яких прийме рішення генпрокурор, а він – 100% людина президента.

Закон про ринок землі також не запускає ринок землі.

На вашу думку, президент не заглиблюється у такі деталі? Їм дійсно здається, що все це реально зроблено?.

Я б не говорив про зроблено.

Я б говорив про процес, який триває в часі.

Українець, на жаль, не так глибоко аналізує ситуацію в державі та не дивиться на закони, які приймають.

Всі аналізуватимуть вже потім.

Колись запрацює ринок землі і кожен селянин відчує від цього якийсь ефект – позитивний або негативний.

І лише тоді кожен громадянин України зможе дати оцінку.

Що треба знати про ринок землі / Інфографіка 24 каналу.

Так само ми говоримо про зняття депутатської недоторканності.

Закон про відкриті списки – це також якісь ефемерні списки.

Вони більше відкриті, ніж закриті.

Однак про це також українець не знає.

Тільки коли він прийде на виборчу дільницю і подивиться, як все працює – зможе дати якусь оцінку.

Саме тому на рівні експертного середовища можна багато сперечатися: що правильно, що запущено в роботу, що є заслугою саме цієї команди влади, а що – попередньої.

Саме дороги почали будувати ще за попередньої влади, а нинішня команда лише це продовжує, і це прекрасно.

Пройшло 365 днів від другого туру, а від реального президентства Зеленського – ще менше, адже інавгурація відбулась 20 травня 2019 року.

Розвиток держави не міряється днями, а роками і поколіннями.

У нас, справді, все менше часу, а ми все більше відстаємо від світу.

Якщо ми будемо робити кальку з зарубіжного досвіду, то ніколи не будемо попереду – ми завжди доганятимемо світ.

Потрібні прориви, ідеї.

В українському бізнесі і політиці могли б народжуватись ідеї, які можна було б впроваджувати.

Наскільки вони будуть ефективними – побачимо через кілька років.

Реформи не дають ефект зараз.

Я вітаю реформи, але чи зробив щось Зеленський – мені важко сказати.

В Україні є ще багато, що потрібно робити.

Я позитивно налаштований на зміни в державі.

Ми запитали українців з якими відчуттями вони живуть у державі, результат такий:.

запит на зміни;.

надія, а це ті самі зміни.

Надіються, що все буде добре, реформи будуть, і вони будуть спрямовані на економію в державі, а не розкрадання чи нові схеми.

На піклування про незахищені верстви населення, а не на наживання на звичайному люді.

На певних лобіюваннях малого та середнього бізнесу, а не на лобіюваннях надзвичайно великого бізнесу, і не потребує насправді цього.

Українець, звичайно, дасть свою оцінку, як тільки він почне бачити негаразди або ж неправильні кроки з боку президента, провладної політичної партії "Слуга народу" чи прем'єр-міністра.

Про ставлення українського народу до влади.

Ми якась країна невичерпного оптимізму.

Навіть те, що їм не вдалося попри турборежим зробити якісь швидкі зміни – що заважало президенту та його партії?.

Думаю, нічого швидко не відбувається.

Скільки б законів не ухвалили, їх потрібно впровадити потім в роботу.

Скільки б змін чи наказів не видати, поки це все не дійде до найнижчої виконавчої ланки – це не працюватиме.

Так і турборежим, який умовно закінчився вже в жовтні чи листопаді.

Українець взагалі не вникає, що ж там було проголосовано.

Він дуже чітко реагує на матеріальне покращення.

Нагадаю історію уряду Гройсмана, який приблизно у вересні – жовтні 2018 року підняв пенсії.

Як тільки це дійшло на низи і більшість пенсіонерів на картку отримали збільшену цифру – у соціологічних замірах збільшилася кількість людей, які оцінюють розвиток держави як правильний.

Збільшилася підтримка на той момент президента Порошенка, самого Гройсмана, уряду, влади як такої.

Все це, звичайно, забули буквально через 2 місяці.

Можливо, це не дуже правильно, але звинувачувати звичайного громадянина, який живе десь у маленькому містечку чи селі, і думає, як утримати свою сім'ю – я би не критикував український народ за такий підхід.

Але наш народ так легко купити за 1000 гривень, тому що він такий бідний?.

Я думаю, що нас легко купити не через бідність, а через те, що ми весь час хочемо щось отримати від держави.

Це справді проблема, тому що ми надзвичайно патерналістичні.

Тобто ми очікуємо, що хтось за нас щось зробить.

І якщо держава дає 1000 гривень, треба терміново бігти і їх брати.

До цього призвело і радянське минуле, і бідність на початку 1990-х, реструктуризація, переламування всього на світі.

Я навіть глибше піду – Голодомор, розкуркулення… Це так само призвело до винищення активного класу українського підприємництва, фермерства.

Зараз достатньо багато патерналістів, які вважають, що держава їм щось винна.

Їх не можна засуджувати – просто держава не винна їм.

Вона не хоче давати їм більше, бо сама бідна.

Але бідна вона не тому, що дурна, а тому, що розкрадають.

Один іноземець сказав, мовляв, у вас все буде добре, тільки красти треба менше.

Ми можемо бути надзвичайно багатою державою, якщо ефективно будемо витрачати наші гроші, які збираються податками.

Якщо ефективно будуть витрачатися державні бюджетні гроші, державні підприємства будуть ефективно працювати, а не призводити спочатку до банкрутства, а потім за дешево продаватися в приватні руки – тоді все буде добре.

В нас про державу думають просто менше.

І влада так само думає менше.

В цьому є проблема.

Українець до цього звик.

Українцю поставте кілька лавочок на вулиці – і мер буде надзвичайно хорошою людиною.

А ще підсвітіть цю вулицю, поставте ліхтарі, квіти посадіть – неймовірний мер.

А про те, що це обов'язок мера, можуть і не згадати.

Нам треба розвивати місто, збирати більше податків, робити його інвестиційно привабливішим – про це українець може не подумати.

Натомість він буде точно радіти елементарним речам – наприклад, зробленій дорозі.

Мовиться про те, що в нас вимоги невисокі до влади.

Однак в пікові моменти, моменти трансформації, моменти Революції Гідності, Помаранчевої революції, війни – ми концентруємось та дуже уважно дивимось.

Тому влада під прицілом.

Під пильним поглядом, як казав один з наших президентів, маленького українця.

Петро Порошенко у 2014 році набрав 50% у першому турі і це вважали неймовірним успіхом та неймовірними вимогами до нього.

А Володимир Зеленський набрав 73% у другому турі, а це значно більші вимоги до президента та надії на нього.

Тому і падіння буде надзвичайно болючим, якщо ситуацію в державі Зеленський або не втримає, або не зможе зрушити з місця.

Знімати можна скільки завгодно фільмів, виходити на пресконференції, їздити по державі і ганяти якихось чортів.

Але якщо звичайний українець не побачить розвитку держави, значить спроба була марною.

І українець знову піде на виборчі дільниці і шукатиме того, хто ж таки зрушить цю державу з мертвого місця.

Про падіння рейтингу "Слуги народу".

Наскільки я розумію, зараз втілювати всі ті речі, які Зеленський пообіцяв під час президентської кампанії, йому заважає його власна партія "Слуга народу", в якій почалися якісь бродіння та розколи.

Згідно досліджень вашої соцгрупи, рейтинг цієї партії складає 38%.

Це майже стільки ж, скільки "слуги" набрали за списками на виборах.

Але вони мали ледве не вдвічі більшу підтримку, наприклад, у вересні, коли включився так званий турборежим в Раді.

Рейтинг поступово і впевнено з того часу падає.

Пік у серпні – вересні на рівні 65% отриманий не завдяки турборежиму, тоді вони лише починали думати над цим.

Це завдяки звільненню українських заручників, завдяки Володимиру Зеленському.

Потім "Слуга народу" пішла вниз, адже особливих змін українець не спостерігав.

Турборежим – це прекрасно, але українець не знає, про які закони йдеться.

Що таке цей турборежим чи принтер, про які говорило експертне середовища? Тобто він бачить, що працюють, щось ухвалюють – вже добре.

Але він не вникав, про що там йшлося.

Тому оцінювати цей турборежим дуже важко.

Що було в стосах цих паперів? Я особисто цього не знаю.

Можливо, я не надто цікавився, але я транслюю думку звичайного громадянина, він так само не цікавився.

А щодо зниження – зрозуміло, якщо ми порівнюємо рейтинг "Слуги народу" з парламентських рейтингом, то втрати мінімальні – мінус 5% за 9 місяців, якщо не помиляюся.

Якщо ми беремо пікові 65% – це те, з чого ми починали розмову.

У Зеленського було 75% рейтингу довіру.

Це ж добре, що таке було.

Гірше було б, якби він просто пішов вниз, як це з усіма партіями відбувається.

Але тут ще було зростання, а значить надії, сподівання і демонстрація якихось кроків були правильними.

Значить кроки були правильними, українець це помітив.

Ставлення українців до Зеленського / Інфографіка 24 каналу.

А далі українець повернувся до звичайного дня.

Будні з'їдають радість від життя, звичайно.

Ніде не дінешся, треба працювати.

Влада була, напевно, не дуже готова до цього.

Молода "зелена" команда, яка прийшла в парламент у липні і в серпні почала свою роботу, відкрила для себе дуже багато нового.

В переписках було видно фрази "та ви шо, тут можна і внуків забезпечити".

Так, це доступ до великих коштів, коли ти розпоряджаєшся мільярдами.

Це змінює психіку людини, бачення і життя.

Я сподіваюсь, що президент і силові структури не дозволять стати на ті самі граблі усім, хто приходить до влади.

Адже управління потоками та корупція у вищих ешелонах влади завжди була притаманна українській державі.

Саме через це ми є бідною державою, якщо ми б це побороли, то могли б і розбагатіти.

Наскільки для партії будуть шкідливі скандали, які вони пережили за рік, до прикладу, чутки про зарплати в конвертах, секс-скандали, скандали з групою Коломойського? Чи отримала партія таку ж саму підтримку, якби вибори відбулись зараз?.

Ми цифри показали надзвичайно свіжі, їм ще тижня немає, – 38%, партія однозначно б перемогла.

Найближчий переслідувач це "Європейська солідарність" – 15%, ОПЗЖ – 14%, "Батьківщина" – приблизно 10%.

Щодо скандалів.

Вони почали ширитись ще з вересня, жовтня, листопада 2019 року.

Були різні скандали, але рейтинги тримались.

Але як тільки оприлюднили премії, зарплати і фінанси чиновників, народних депутатів, керівників держпідприємств, то це боляче вдарило по рейтингу.

Реакція президента і прем'єра були спрямовані на погашення цієї теми.

Українець дуже важко сприймає, коли хтось заробляє більше, йому важко осягнути ці цифри.

До слова! Президент України Володимир Зеленський у березні 2020 року, заробив 28 тисяч гривень.

Це був перший місяць карантину.

У лютому його зарплата була такою ж.

До інших помилок українець ставиться досить поблажливо, бо сам не досконалий, тому може це пробачити.

Але що стосується грошей, то він не готовий це пробачити.

Про повернення Саакашвілі.

Що ви можете сказати про ймовірне призначення Саакашвілі в уряд? Це спроба показати реформи чи збільшити рейтинги?.

Нехай це коментують політологи.

Соціолог може сказати тільки одне, я пам'ятаю величезний рівень підтримки, який мав Саакашвілі в Україні.

Я пам'ятаю за пів року шанси взяти 10 чи 15% рейтингу політичної партії Саакашвілі в Україні були реалістичними.

Тобто від появи його як кандидата та політика з 2% рейтингу до максимальних показників, які він міг взяти, пройшло дуже мало часу.

Але так само швидко він своєю десь емоційністю, "дьорганим" стилем спілкування, управлінням та діями він погасив рейтинг до тих самих 2%, а потім зовсім до 1%.

Що відомо про призначення Саакашвілі? Ймовірно, найближчим часом після зустрічі з депутатами "Слуги народу" на позачерговому засіданні Ради Міхеїла Саакашвілі призначать віцепрем'єр-міністром з питань реформ в уряді Шмигаля.

Цю посаду йому запропонував Володимир Зеленський.

Сам Саакашвілі також підтвердив, що отримав таку пропозицію від президента.

Які ці показники будуть зараз і на скільки українець готовий до повернення Саакашвілі ще й в уряд? Мені важко сказати.

Я думаю, що ми це обов'язково побачимо.

Те, що це буде цікаве шоу – однозначно.

На вашу думку, чи можливо реанімувати колишні рейтинги?.

Не буває нічого неможливо.

Але інша справа, якщо ти вже був, то перемогти важко.

Але триматись на рівні, утримувати велику кількість прихильників, бути цікавим, аналітичним та головним коментатором в країні – дуже можливо.

Політики обирають собі якусь роль, якщо вони не можуть очолити державу.

Саакашвілі також буде себе шукати.

Якщо в нього будуть "розв'язані руки" і йому раптом щось вдасться зробити, чи може це додати рейтингів його "Руху нових сил" чи може він отримати шанс пройти в парламент?.

Я думаю, що Саакашвілі після призначення отримає однозначно зростання свої рейтингів.

Він виходить з тіні, про нього починають говорити.

Тобто з нуля він отримає певне зростання рівня підтримки.

Говорити про 5% на майбутніх місцевих чи парламентських виборах ще зарано.

Але, якщо він зможе говорити все, що думає, то звісно, він знайде своїх прихильників дуже швидко.

Саакашвілі і Україна / Інфографіка 24 каналу.

Ваша думка, не як соціолога, а як українця, який за цим всім спостерігає, навіщо це президенту?.

Я не знаю.

Краще запитати в президента.

Бо я з подивом дізнався про це зі ЗМІ.

Буде цікаво за цим спостерігати, буде на кого відволікти увагу, буде про що подумати, окрім коронавірусу.