/https%3A%2F%2Fimg.tsn.ua%2Fcached%2F1587127907%2Ftsn-39e40e7436a3d6b560ed018f4e4f6552%2Fthumbs%2F550xX%2F78%2Ffb%2Fce3309d58af09821dd2ee23b3107fb78.jpeg)
У МОЗ розповіли, чим ІФА-тести відрізняються від ПЛР і коли їх почнуть робити в Україні
Україна розпочне масове тестування громадян на антитіла до коронавірусу тільки після підтвердження, що ІФА-тести показують достовірні результати.
Про це заявив міністр охорони здоров'я Максим Степанов під час брифінгу в неділю, 26 квітня.
"Щодо масового використання ІФА-тестів (методом імуноферментного аналізу), то тільки після стовідсоткової впевненості, що вони достовірні і ми можемо їх використовувати, ми розпочнемо їх робити", - сказав він.
Також Степанов пояснив, у чому полягає відмінність між ІФА-тестами та ПЛР-тестами (методом полімеразної ланцюгової реакції).
"ІФА-тести визначають антитіла до збудника інфекції, тобто чи зустрічалась людина з дією інфекції, чи перехворіла вона. Якщо казати про ПЛР-тести, то вони визначають наявність геному в організмі людини. Саме тому для діагностування коронавірусної хвороби COVID-19 ми і працюємо з ПЛР-тестами, тільки вони можуть на 100% сказати, чи хвора людина", - розповів міністр.
За словами Степанова, перед початком використання ПЛР-тестів їх перевірили на ефективність.
"Якщо ми кажемо про ПЛР-тести українського виробництва, то перед тим, як почати їх закуповувати і використовувати, звичайно, були проведені всі експертизи та тестування цих систем. Вони не відрізняються за точністю результату від найкращих тест-систем, які існують в світі: ані німецьких, ані корейських, ані китайських. Тому ми й почали масово використовувати їх", - резюмував очільник МОЗ.
Нагадаємо, 11 березня Кабінет міністрів України на три тижні запровадив карантин на всій території України задля протидії коронавірусу з Китаю. Кабміном запропоновано встановлення обмежень на проведення масових заходів, у яких запланована участь 200 та більше осіб. Але це не стосується заходів державної необхідності. Проведення спортивних заходів можливе з дозволу міжнародних організацій, без глядачів. Також Україна закриває кордони. Роботу метро, а також автомобільне, залізничне та авіасполучення між містами й областями від 18 березня в Україні також буде тимчасово обмежено. Низка регіонів зачинила навчальні заклади та ввела низку жорстких обмежень - від закриття закладів громадського харчування до заборони виїзду та в'їзду до міста.
За 2 тижні після цього Кабмін запровадив режим надзвичайної ситуації на всій території України та подовжив карантин на місяць - до 24 квітня. 3 квітня карантин посилили: ввели обов’язкову 14-денну обсервацію для осіб, які прибувають з-за кордону, заборонили пересуватися вулицями більш ніж двом особам, крім випадків супроводу дітей. 22 квітня карантин подовжили до 11 травня.
В Україні 3 березня зафіксували перший випадок зараження на коронавірус COVID-19. Інфікованим виявився мешканець Чернівецької області. Він незадовго до цього повернувся з дружиною з Італії. Ввечері 12 березня в Україні офіційно підтвердили ще два випадки зараження коронавірусом. Інфікування зафіксували в Чернівецькій та Житомирській областях. Жінка з Житомирщини померла від інфекції, ставши першою жертвою COVID-19 в Україні.
Після цього про виявлення коронавірусупочали повідомляти і в інших областях. Епіцентрами спалаху в Україні стали Чернівецька область та місто Київ, де хворобу діагностують найбільше. За актуальними новинами щодо поширення коронавірусу в Україні, кількості хворих та летальних випадків, а також засобами боротьби про COVID-19 стежте на сайті ТСН.ua.
Приєднуйтеся до ТСН.ua у Telegram!