Квота на імміграцію в IT: чи справді українським компаніям потрібні іноземні фахівці

24 канал поспілкувався з представниками галузі.

Експерти пояснили, чому це рішення дійсно важливе, однак ця квота на імміграцію має певні негативні нюанси.

Що відомо про квоту на імміграцію в IT? Це гранична кількість іноземців та осіб без громадянства, які можуть отримати дозвіл на імміграцію протягом року.

Як кажуть у Мінцифрі, оформити працівника за квотою буде простіше, ніж отримувати робочу візу.

Адже візу потрібно щорічно оновлювати.

Квота дає змогу проходити перевірку раз в 10 років і самому вибирати, де працювати.

Це стане доступним одразу, Як Україна вийде з карантину.

Квоти розподілили таким чином:.

Київ – 2500.

Харків – 700.

Дніпро – 600.

Одеса – 600.

Львів – 600.

Чи існує брак кваліфікованих кадрів.

Ігор Городецький, заступник директора з питань виробництва Державної IT-компанії ДП "Инфотех".

У нас не так багато продуктових компаній, більше аутсорс.

А там все залежить від замовлень, причому в основному закордонних.

Ну, а замовники у світі притихли.

Продуктова компанія інвестує або залучає інвестиції у власні продукти, а аутсорсингові – це, фактично, чиста послуга написання коду.

Немає замовника – немає роботи.

Тримати недешевих фахівців без роботи нікому нецікаво.

Залучення іноземних фахівців аутсосрсинговим компаніям – немає сенсу.

А продуктових у нас не так вже й багато.

Можна тільки здогадуватися, з чим пов'язане збільшення цих квот.

Одне з припущень – якісь масштабні стартапи від Мінціфри, про які поки ніхто не знає.

Багато з аутсорсингових компаній представлені не тільки в Україні.

І з мого досвіду, українських фахівців куди частіше відправляють на проєкти в інші країни (від Польщі до США).

А ось щоб залучали з-за кордону сюди – велика рідкість.

Хто знає, може дійсно їм не вистачає кадрів.

Якщо квоти – це турбота про аутсорс, то Мінціфра, мабуть, сподівається таким чином привернути більше податків до бюджету з високих зарплат таких фахівців.

Можливо, Мінцифра хоче привернути більше податків до бюджету / unsplash.

Але це призведе до ще більшого дисбалансу на ринку праці – кандидатів все одно набагато більше, ніж вакансій.

Звичайно, до безробіття на ІТ-ринку дуже далеко, але заповнивши 98% вакансій іноземними фахівцями ситуація з працевлаштуванням для місцевих айтішників тільки посилиться.

Їм я б уже зараз порекомендував зайнятися підвищенням кількості та якості своїх навичок, щоб стати більш бажаними в продуктових і державних IT-компаніях, які наразі залишаються найбільш стабільними.

Так, я вважаю, що висококласних фахівців у нас в країні бракує.

Але не впевнений, що стан нашого ринку дасть змогу їх залучити.

Імміграція в нашому середовищі – це остання справа.

ІТ-фахівці вже давно космополіти і працюють в світі без кордонів.

Юрій Репета, CEO Migrate.

Bot, legal-tech у стартапі (безкоштовно допомагає іноземцям у міграційних процедурах в Україні), юрист в First Chair Legal.

Збільшення квоти на імміграцію для ІТ-спеціалістів – це однозначно добре.

5000 – це не значна цифра в розрізі ІТ індустрії України, яка налічує за різними оцінками орієнтовно 185 000 розробників.

Щороку освітні заклади готують орієнтовно 20 000 нових спеціалістів, що в 4 рази більше за нову імміграційну квоту.

Такий крок – це глобальний меседж щодо сприяння ІТ-галузі в Україні.

Основна додана вартість є у спрощенні міграційної процедури для високоспеціалізованих ІТ-спеціалістів.

Людей, які залучають українські ІТ-компанії – вдосталь, однак серйозним випробуванням є складна процедура отримання дозвільних документів.

Отримавши дозвіл на імміграцію і посвідку на постійне проживання, іноземець позбувається головного болю з міграційними процесами на 10 років та прирівнюється на громадян України в роботі та веденні бізнесу.

Ященко Тетяна, радник EXPATPRO.

В Україні достатньо лояльні умови для імміграції ІТ фахівців без отримання дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання: зареєструвати ФОП досить просто, як і для громадян України, так і для іноземців.

Офіційне працевлаштування відбувається на пільгових умовах – можна платити мінімальну зарплату і дозвіл на роботу отримувати на 3 роки, як і посвідку на проживання.

До того ж, жодних квот не передбачено.

Більше того, якщо державі цікаво саме гарантування економічно активних професіоналів, саме прив'язка до офіційної роботи є більш аргументованою – при отриманні дозволу на імміграцію не перевіряється, чи дійсно заявник буде працювати в Україні і на кого, і, у випадку, якщо він припиняє таку роботу – дозвіл на імміграцію і, відповідно, посвідка на постійне проживання в Україні не припиняють свою дію.

Роботодавці та Мінцифри (як основний рушій цієї реформи), відповідно до чинної процедури отримання дозволу на імміграцію, не беруть у ній участі.

Насправді, не можна сказати, що саме в цій сфері не вистачає кваліфікованих кадрів.

В цілому, плинність кадрів у цій індустрії досить висока, але вакансії закриваються також досить швидко.

І вкрай рідко перевагу має кандидат-громадянин України тільки через ознаку громадянства.

Софина Дмитро, Голова Вінницької ІТ Асоціації та CEO Winstars Technology.

Що стосується квоти, ІТ компаніям в Україні краще працювати з нашими фахівцями, поки що так.

Тож будуть добратись тільки ті вакансії, з якими в Україні є складності.

Адже в нас спеціалізації ну всіх технологіях широко розвинуті.

Крім того, наявність квоти не зобов'язує її повністю закрити.

Не всі спеціалізації в Україні добре представлені / unsplash.

З іншого боку, Україна, на жаль, не така багата, щоб робити квоти, ми маємо в цілому відкрити та спростити ринок для високо якісних спеціалістах і не тільки в ІТ індустрії.

Якщо ми працевлаштуємо в Україні одного професора, чи лікаря вірусолога, або архітектора, це вдарить по ринку праці в Україні? На мою думку, це збільшує кількість розумних людей в країні і дає змогу в пропорції відкривати нові робочі місця.

Інша справа, коли мова йде про дешеву робочу силу низької кваліфікації.

Євген Онищак, начальник відділу кадрів Державної IT-компанії ДП "Інфотех".

За неофіційними даними, в Україні близько 4 000 IT-компаній.

Тому наші підприємства змушені гостро конкурувати за таланти не лише одне з одним, але і з представниками інших країн.

Збільшення квоти на іноземних ІТ-спеціалістів, на мій погляд, мало на меті зменшити дисбаланс та напругу на ІТ-ринку, викликану гострим дефіцитом висококваліфікованих вітчизняних фахівців.

Наразі на ринку праці (за даними спеціалізованих інформаційних ресурсів DOU та Djinni.

co) спостерігається тенденція збільшення кількості кандидатів, які шукають роботу у сфері інформаційних технологій.

І ми бачимо, що цей показник має тенденцію до зростання, тож найближчим часом ця ситуація буде тільки погіршуватись.

Можлива причина збільшення кандидатів у пошуку роботи – це скорочення ділової активності, зменшення замовлень та замороження існуючих проєктів і, як наслідок, переведення працівників на простій ("on the bench"), оформлення працівникам відпусток без збереження заробітної плати та вимушене скорочення працівників та розірвання угод з ФОП.

Як буде розвиватись надалі ринок праці у сфері ІТ в Україні – покаже час.

ІТ-сфера інтегрована у всі галузі світової економіки, тому загальносвітова тенденція подолання економічної кризи, відновлення економічного розвитку безпосередньо вплине і на розвиток IT-галузі.

Нюанси квоти.

Юрій Репета.

Дуже важливим є те, щоб нова процедура була чіткою і зрозумілою, оскільки саме в цьому є основні очікування в індустрії.

Спеціального порядку та переліку професій, на які поширюється квота для ІТ-спеціалістів, наразі офіційно не опубліковано.

Також у Мінцифрі повідомляли про те, що квоти будуть отримувати компанії, а не самі фахівці, що наразі не узгоджується з діючими процедурами.

Відповідно до сьогоднішнього регулювання, висококваліфіковані ІТ-спеціалісти будуть вимушені як і всі інші особисто брати довідки про те, що вони не хворі на хронічний алкоголізм, токсикоманію, наркоманію, а також про те, що вони не мають судимості.

Тому індустрія очікує спрощення таких процедур і зрозумілого плану дій.

Важлива реалізація цієї квоти / unsplash.

Не слід забувати, що дозвіл на імміграцію – це рішення, яке потребує часу, бо процедура отримання такого дозволу зараз триває щонайменше пів року, а швидше за все – і більше.

Якщо іноземець хотітиме перебувати в Україні впродовж цього часу, йому потрібно буде звертатися до старих добрих дозволу на працевлаштування, робочої візи та посвідки на тимчасове проживання.

Всі добрі ініціативи вимагають доброї реалізації, бо без цього – втрачається суть, а ініціативи залишаються у заголовках ЗМІ.

Тому вболіваємо, щоб квоти для ІТ-фахівців мали зрозумілий фреймворк.

Тетяна Ященко.

З нашого досвіду співпраці з ІТ рекрутерами і роботодавцями питання оформлення іноземного громадянина викликає побоювання тільки на старті.

Але коли з'ясуються процедура, побоювання, в основному, розсіюються і не викликає проблем.

Зазвичай, ІТ фахівці із інших країн висувають інші вимоги до оплати своєї праці (у тому числі з огляду на необхідність релокації), розмір якої, звичайно, залежить від країни громадянства.

Зазвичай, рівень запитуваної заробітної плати трохи вищий за той, який висувають українці.

У будь-якому випадку, іноземному співробітнику доведеться пройти ряд імміграційних процедур і формальностей, що означає, що повноцінно приступити до роботи він, швидше за все зможе не відразу.

Але встановлені квоти також не вирішать цей момент.

Чинна редакція Закону України "Про імміграцію" не дає змоги реально оперативно приймати рішення щодо надання дозволу на імміграцію у прозорий спосіб.

Саме по собі встановлення квот не подолає питання "нестачі" кваліфікованих фахівців у ІТ (до речі, не бачили обґрунтованої статистики такої "нестачі") та не гарантує реальної залученості такої категорії мігрантів у роботу за відповідним напрямом роботи.

Таким чином, насправді ІТ індустрія вкрай слабко відчує якісь зміни від затвердження квот.

Наразі навіть немає можливості подати тестові заяви – державні органи не приймають до розгляду документи і, на жаль, не готові навіть надати відповідь щодо того, які саме документи заявник має надати аби підтвердити свій статус висококваліфікованого ІТ-професіонала.

Можливо, ситуація стане більше зрозумілою після виходу України із карантину.

Дмитро Софина.

Ця квота була розподілена лише по 5 містах України.

Наприклад, місто Вінниця є шостим містом за кількістю ІТ фахівців в Україні.

Проте нашу заявку не прийняли, разом з зауваженням того, чому квота не діє в цілому на всю Україну.

Чи в інших містах немає такої потреби?.

Навпаки в менших містах, де проживає більша частина населення України, складніше знайти потрібні кадри, а на їх виховання можуть піти роки.

Чому нам не можна залучити з інших країн спеціалісті за прощеною системою, щоб вони допомогли також і з навчанням нашої молоді?.