Олена Ніцко: Мені б хотілося, щоб імідж Нацради як карального органу впевнено пішов у минуле

Минулого тижня Національна рада з питань телебачення та радіомовлення обрала нового голову та інший керівний склад.

Розпочала свою роботу в регуляторному органі й Олена Ніцко, яка 15 квітня була призначена членом Нацради за президентською квотою.

Донедавна пані Ніцко очолювала департамент маркетингу мережі кінотеатрів «Сінема Сіті», співвласниками якої є колишні власники «1+1» Борис Фуксман та Олександр Роднянський.

У 2000-х роках вона очолювала відділ маркетингу на «1+1», коли канал належав Фуксману й Роднянському.

Одразу після призначення пані Ніцко «Детектор медіа» надіслав їй кілька запитань.

Серед пріоритетних проблем галузі нова член Нацради називає проблеми розвитку мережі суспільного мовлення, мовлення на територіях ООС, прикордонних, де йдуть не тільки воєнні дії, а й інформаційні атаки.

«Мені завжди була цікава робота над брендом, репутацією.

Тому, питання суспільного теле- і радіомовлення та мовлення України за її межами для мене будуть особливо цікавими», – каже пані Ніцко.

Вона також хоче, щоб Нацрада позбулась іміджу карального органу.

– Олено, як виникла ідея увійти до складу Національної ради? Хто запропонував вам піти на цю посаду? І чому ви погодились?.

– Пропозицію я отримала з Офісу Президента.

Я опинилась у списку рекомендованих співробітників на посаду члена Нацради.

Чесно кажучи, я досить довго обмірковувала цю пропозицію, тому що ця поcада вимагає дуже високої концентрації, самодисципліни і, звичайно, знань.

Завжди складно щось міняти в житті.

Але я відчуваю в собі сили, і в мене достатньо енергії, професійного досвіду, щоби впоратися з новою роботою.

Тим паче, що очікується реформування, зокрема, регулятора, його робота в реальних обставинах інформаційного порядку денного, що має бути зафіксовано новим законодавством (законопроєкт «Про медіа» передбачає суттєве розширення повноважень Нацради, регулювання нею не лише телебачення й радіо, а й інтернету.

– ДМ).

І це – чудовий професійний виклик, де можна прикласти свій досвід.

Також я отримала повну підтримку з боку своїх близьких.

– Чи ставив перед вами завдання президент?.

– Я не зустрічалась із президентом, зустріч та співбесіда проводилися з Кирилом Тимошенком – заступником голови Офісу президента, який відповідає за питання інформаційної політики.

Ми обговорювали основні напрямки державної політики у сфері медіа, розвиток суспільного мовлення, іномовлення, мовлення на територіях у зоні ООС, законопроєкт про медіа, роль Нацради у цих питаннях.

– Якими напрямками плануєте опікуватися під час роботи в регуляторі?.

– Я щойно стала до роботи – працюю декілька днів у режимі карантину.

Зараз моє завдання – максимально швидко увійти в поточні справи, мене вже підключили до робочих груп.

Стосовно напрямків роботи, я думаю, що ми вирішимо це колегіально найближчим часом.

– Новий закон про медіа значно розширюватиме повноваження регулятора.

Можливо, вам цікаві саме ці нові завдання?.

– Закон про медіа стане для всіх членів Нацради новим етапом і новим викликом.

Національна рада активно долучилася зі своїм баченням нових рис закону, який включить реформу регулятора, скасувавши старий Закон про Національну раду, шо мало відповідає викликам часу.

Наразі ми обговорюємо законопроект та плануємо нашу майбутню роботу.

Передбачено багато нових завдань – і це справді буде надважливо.

Тому очікуємо затвердження документу законодавцем – і візьмемося до освоєння нових напрямків, щойно вони будуть передбачені.

Це буде абсолютно новий досвід для всіх.

– Які завдання ставите перед собою на цій посаді? І в роботі над якими проблемами ваш досвід буде корисним?.

– Останні 22 роки я працювала в маркетингу – спочатку 14 років у телевізійному, потім у галузі кіно та кінопрокату.

Мені завжди була цікава робота над брендом, репутацією.

Тому, питання суспільного теле- і радіомовлення та мовлення України за її межами для мене будуть особливо цікавими.

– Які ваші найбільші застороги щодо роботи у Нацраді?.

– Я працювала в державній компанії лише на початку своєї кар’єри.

Звісно, праця на державу має відмінності від роботи на комерційному підприємстві.

Є своя процедура, протокол, певна жорсткість правил, що є об’єктивною вимогою разом із прозорістю діяльності.

Зрозуміло, що члени Нацради працюють в обставинах тиску з різних боків, чому необхідно давати раду – особливо в умовах застарілого законодавства….

Але моя візія – Національна рада у своїх рішеннях має спиратися виключно на закони України, що мають бути ухваленими згідно з чіткими стандартами дотримання свободи слова, та працювати виключно на розвиток інформаційного простору, його модернізації й захисту від пропаганди, маніпуляцій та неякісного інформування, на розвиток чесної конкуренції.

У будь-якому випадку, мені б хотілося, щоб імідж Нацради як карального органу впевнено пішов у минуле.

– З якими векторами роботи регулятора ви зараз незгодні, а які вважаєте пріоритетними?.

– Регулятор працює згідно з планом, що був затверджений на 2020 рік, він, до речі, є у відкритому доступі на сайті.

Дотепер я не чула, щоби лунала критика щодо жодного вектору.

І там немає другорядного.

А ось як іде робота з виконання цього плану, який було намічено та затверджено, це мені ще доведеться дізнатися.

– Профільний парламентський комітет рекомендував Верховній Раді визнати минулорічний звіт Нацради незадовільним.

Серед основних претензій комітет називав неналежне регулювання цифрового провайдера «Зеонбуду», зволікання зі створення альтернативних цифрових мереж, відмова від збереження мовлення на середніх хвилях, а також затримки із запуском моніторингового центру.

Як ви бачите роботи регулятора за цими напрямками.

І взагалі, що для регулятора у нинішніх умовах є завданням №1?.

– Для того, щоб кваліфіковано відповісти на це питання, необхідно по кожній із претензій вивчити не один документ.

На це, погодьтеся, треба час.

Ці претензії дискутуються членами, і, впевнена, нами спільно будуть зроблені необхідні кроки – та й уже робляться, з оновленням і складу регулятора, і його керівництва.

– Що, на вашу думку, зараз є основними проблемами у регулюванні телерадіопростору?.

– Основні проблеми регулювання – це обмежені старим законом можливості регулятора в роботі в сьогоднішніх реаліях на інформаційному ринку.

І я вже сказала, що ми в очікуванні нового закону, який надасть ці можливості.

Питань безліч – і для цього потрібні ширші рамки окремої бесіди.

Мене ж турбують проблеми розвитку мережі суспільного мовлення, а також мовлення на територіях ООС, прикордонних, там, де йдуть не тільки воєнні дії, але й жорсткі інформаційні атаки.

Потрібна також ефективна допомога мовникам, які через світову проблему з коронавірусом постали перед загрозою зриву осінніх телевізійних сезонів.

Зараз усі працюють на тому програмному продукті, що був вироблений і підготовлений до весни.

Але вже більш ніж місяць теле- та радіокомпанії перебувають у непростих умовах, коли знімальні процеси зупинені, радіопродакшн також страждає від обмежених можливостей.

Тому на галузь чекає складний сезон, і нам необхідно бути готовими допомагати.

– Хто замість вас очолюватиме департамент маркетингу мережі кінотеатрів «Сінема Сіті» (ТОВ «Сінема центр»)?.

– Моє звільнення збіглося з початком карантину та закриттям кінотеатрів.

Це згубна ситуація для всього кінопрокатного бізнесу.

Навіть якщо допустити, що кінотеатри скоро відкриють, можна припускати, що люди будуть просто боятися сидіти в замкнутому приміщенні в безпосередній близькості з десятками інших глядачів.

Багато речей не можна передбачити наразі… Також ми не знаємо, що буде з глядацькою платоспроможністю – багатьом доведеться обирати між хлібом та видовищами.

І, насамкінець, контент.

Усі великі світові релізи перенесені на осінь-зиму, багато на 2021 рік, деякі навіть пішли на онлайн-платформи, не чекаючи на розв’язку з карантином.

Національне кіновиробництво також призупинено.

Звісно, що я вболіваю за всі сфери медіа- та кіноконтенту.

Хочу побажати тій особі, яка прийде на моє місце, удачі й винахідливості.

Сподіваюся, нам усім вистачить сил і терпіння пережити цей неспокійний час.