Парламенту рекомендують визнати незадовільною діяльність Нацради з питань телебачення і радіомовлення

27 квітня 2020 року в парламенті зареєстровано проєкт постанови №3394 «Про звіт Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за 2019 рік», внесений головою Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександром Ткаченком.

У документі зокрема рекомендують Верховній Раді на підставі розглянутого звіту Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за 2019 рік, керуючись статтею 16 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення», визнати діяльність Нацради за звітний період незадовільною.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття.

Комітет вважає, що «у звітному періоді мали місце факти самоусунення Національної ради від виконання наглядових повноважень і контрольних функцій».

Комітет має до Нацради кілька претензій:.

Неналежне регулювання провайдера цифрового ТБ стандарту DVB-Т2 «Зеонбуду».

Нацрада після відключення аналогового ТБ і скарг громадян і органів місцевого самоврядування на відсутність сигналу цифрового ТБ не призначила перевірку «Зеонбуду» щодо виконання ліцензійних умов з покриття 95% населення цифровим сигналом.

Зволікання з демонополізацією ринку цифрового ТБ і створенням державної мережі цифрового ТБ.

УДЦР ще у 2017 році прорахував 158 частот у метровому діапазоні.

Нацрада лише після публічних звернень колективу Концерну РРТ до президента України і Верховної Ради 5 грудня 2019 року прийняла рішення про створення цифрового мультиплексу МХ-7.

Проте Нацрада не провела конкурс на мовлення в МХ-7, аби визначити замовників із числа державних і найбільш соціально важливих телекомпаній.

Неналежне регулювання провайдера цифрового ТБ стандарту DVB-H «Етер», який комітет називає близькою до «Зеонбуда» компанією.

14 листопада 2019 року Нацрада продовжила йому ліцензію, хоча провайдер фактично не провадив діяльності з трансляції телепрограм.

А крім того Нацрада вирішила замовити прорахунок для «Етеру» 166 частот для побудови мультиплексу МХ-6 у стандарті DVB-T2.

Невиконання Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору щодо збереження мовлення на середніх хвилях.

У липні 2019 року середньохвильові передавачі по всій Україні були вимкнені рішенням правління Суспільного мовника за погодженням з Нацрадою.

За даними комітету, «внаслідок бездіяльності державних органів, відповідальних за інформаційну сферу, в тому числі і регулятора», на Донбасі, у прикордонних районах і навіть у центрі України створені білі плями, не покриті сигналом українських мовників.

Відсутність у звіті інформації про освоєння у 2019 році понад 100 млн грн бюджетних коштів на створення моніторингового центру Нацради, запуск якого анонсувався в березні 2019 року.

Комітет під час обговорення звіту з’ясував, що Нацрада уклала контракти з ТОВ «Новітнє обладнання» на постачання техніки, наладку та програмне забезпечення моніторингового центру, але отримала обладнання і програмне забезпечення, яке не відповідає заявленим технічним параметрам і не може використовуватися для щоденного цілодобового комплексного онлайн-моніторингу всіх електронних медіа, які працюють на ринку України.

Справу з освоєнням 100 млн грн бюджетних коштів розслідує Національна поліція: розпочато два кримінальних провадження за статтями «шахрайство» і «зловживання службовими повноваженнями».

Члени Нацради не брали участі в засіданні комітету в режимі відеоконференції 8 квітня, оскільки вони вже доповідали звіт Нацради дистанційно на засіданні комітету 18 березня.

Тоді комітет відклав своє рішення, щоб напрацювати мотиваційне обґрунтування.

Президент і парламент можуть за результатами розгляду звіту прийняти рішення про незадовільну оцінку діяльності члена (членів) Нацради, призначених ними, та достроково припинити повноваження члена (членів) Нацради.

4 березня президент Володимир Зеленський звільнив членів Нацради Уляну Фещук, Сергія Костинського, Валентина Коваля і Юрія Зіневича за результатами розгляду звіту Нацради за 2019 рік, а 5 березня заново призначив до Нацради двох членів з попереднього складу – Валентина Коваля і Юрія Зіневича.

22 квітня Нацрада обрала нового голову та інший керівний склад.

Як писав «ДМ», Олена Ніцко 15 квітня була призначена членом Нацради за президентською квотою.