Громадські організації просять Президента та Уряд не зупиняти розвиток відновлюваної енергетики

Коаліція громадських організацій “Енергетичний перехід” вважає неприпустимим маніпулювання громадською думкою щодо того, що відновлювана енергетика складає загрозу енергетичній безпеці України та є занадто дорогою для населення.

У тексті відповідного звернення, розміщеного на сайті громадської організації 350.org, повідомляється:.

"Згідно з інформацією, розміщеною на офіційному сайті Запорізької АЕС 21 квітня 2020, у зв’язку з балансовими обмеженнями в енергосистемі, енергоблок №2 Запорізької АЕС, відповідно до регламентних процедур, розвантажено, відключено від мережі та виведено в резерв.

Ця новина викликала чимало обговорень, зокрема й маніпулятивних.

Окремо існує думка, що це несправедливість – вимкнути блок АЕС у період кризи, а Служба безпеки України починає попереджати про “загрозу енергетичної безпеки країни через неконтрольоване зростання виробників “зеленої” енергетики”.

В основному обговорення стосуються саме ціни на електроенергію: ДП НАЕК «Енергоатом» продає українцям електроенергію приблизно по 0,6-0,7 грн за к.

На противагу маємо, що “зеленим” (сонячним і вітровим) електростанціям держава виплачує 4-5 грн за к.

Так, найпоширенішим твердженням залишається те, що зелена електроенергія дорога.

Але якщо порівнювати коректно, то навіть сьогодні електроенергія з відновлюваних джерел (ВДЕ) конкурує із традиційною.

Адже у вартість виробництва електроенергії традиційними електростанціями не включено багато важливих складових цієї вартості.".

Ініціатори звернення виділяють у ньому справжні причини, які, на їх думку, призвели до енергетичної кризи:.

Занижений тариф на атомну електроенергію.

Станом на квітень 2020 року тариф на атомну електроенергію складає 0,7 грн за к.

Проте, такий тариф є суттєво заниженим.

Навіть за розрахунковими даними ДП “НАЕК Енергоатом” вартість 1 атомного к.

Вт-год має становити приблизно 0,9 грн (станом на березень 2019 року), при цьому тариф розрахований ДП НАЕК «Енергоатом» не включає в себе вартість довгострокової безпечної утилізації відпрацьованого ядерного палива, а відрахування до фонду зняття з експлуатації атомних енергоблоків здійснюється за розрахунками, які базуються на застарілій інформації та макроекономічних показниках, що втратили свою актуальність.

Таким чином, тариф що зараз встановлений на атомну електроенергію не покриває всіх витрат та негативних екстерналій, пов’язаних із виробництвом електроенергії на АЕС.

Малі можливості гнучкості – наслідок не приєднання до мережі ЄС та не запровадження розумних мереж.

За словами Ігоря Петрика, директора з розвитку ринків W*rtsil* Energy у Східній Європі, українська енергосистема є однією з найбільш негнучких у світі.

Близько 55% генерації забезпечує атомна енергетика, третину — старі негнучкі ТЕС і ТЕЦ, можливості ГЕС обмежені водними ресурсами, а перетоки енергії між сусідніми країнами обмежені технічними і політичними чинниками.

В міру зростання «зеленої» енергетики підвищуються ризики для стійкості системи.

Оскільки Україна продовжує нарощувати потужності ВДЕ і прагне здійснити енергетичний перехід, то існує нагальна потреба у створенні джерел гнучкості для енергосистеми.

Необхідні заходи для послідовної та цілісної реформи сектору електроенергетики після прийняття нового закону про ринок електроенергії не були вжиті, натомість заклавши “міни сповільненої дії”.

Адаптація законодавчого та регуляторного поля до нових реалій швидкого розвитку ВДЕ не відбулася, що є провалом з боку влади та державних інституцій.

Коаліція “Енергетичний перехід” рекомендує:.

Встановити справедливий тариф на атомну енергетику.

У першу чергу зупиняти старі негнучкі вугільні станції.

Чинному уряду слід досягти компромісу з власниками СЕС та ВЕС, а також розблокувати процеси технічного розвитку та діджиталізації в галузі електроенергетики, припинивши політичні втручання в діяльність системного оператора НЕК Укренерго.

"У той час, як десятки країн та сотні міст по всій планеті, активно переводять свою енергетику на відновлювані джерела енергії, щоб досягти кліматичної нейтральності до 2050 року чи й раніше, українські посадовці активно гальмують розвиток зеленої енергетики.

Такий саботаж буде дорого коштувати Україні вже у найближчі 5 років, коли старі та зношені енергетичні потужності потрібно буде закривати, а нових не буде побудовано.