Як виживає український бізнес на карантині та хто пішов у "тінь"

Карантин, від якого більшість уже втомилися, продовжено до 11 травня.

І зараз ми живемо спогадами про життя без обмежень.

Не забути проїзний на громадський транспорт, по дорозі на роботу взяти в кіоску запашну каву чи випічку і не думати, як ввечері дістатися додому.

Все це буде, бо ми з вами обов'язково повернемося до звичного життя.

Питання – коли? І от Уряд уже написав свій план виходу з карантину, в якому відкриття театрів напряму залежить від кількості інфікованих коронавірусом у лікарнях.

Виводитимуть українців із карантину в 5 етапів.

Якщо співвідношення всіх протестованих впродовж 10 днів після 11 травня не змінюватиметься, відкриють парки, зони відпочинку, окрім дитячих майданчиків.

А ще запрацюють нотаріуси, кав’ярні, автомийки, частково салони краси та роздрібнА торгівля.

Якщо впродовж 10 днів відсоток хворих знижуватиметься, перейдуть до другого етапу.

І відновлять заняття у школах, відкриють заклади харчування, але їжу продаватимуть на виніс.

Можна буде подивитися кіно, але просто неба.

Третій етап.

Кількість тих хто одужав – має удвічі перевищувати кількість тих, хто захворів.

І тоді відчинять хостели, ресторани, торговельні центри, дитячі майданчики, громадський транспорт у межах області.

Якщо буде менше 5 нових хворих на область впродовж 10 днів, тоді можна переходити до четвертого етапу і відкривати спортзали, ТРЦ, освітні установи і запускати громадський транспорт.

П'ятий і останній етап – скасують уже всі обмеження.

Це якщо будуть лише поодинокі випадки, пов’язані виключно з імпортуванням хвороби.

Ось такі плани урядовців.

Наші ж з вами – чекати і підтримувати імунітет.

А безробітним, ще й не впадати у відчай.

А це не просто.

Цифри вражають: в Україні станом на зараз вже 2 мільйони безробітних.

Щодня на облік у Центр зайнятості стають від 5 до 7 тисяч українців.

Шукають роботу, але вакансій не так багато.

Найактуальніші – це логістика, доставка, продовольча торгівля.

Маю на увазі – продавці, касири.

В медицині бракує медсестер, соцпрацівників.

Ну, і на сезонні роботи теж попит.

Але що робити тим, наприклад дрібним підприємцям і бізнесменам, які точно не підуть у касири, і яким потрібно утримувати працівників? Одні чекають кінця карантину, затягнувши паски, інші – нехтують заборонами і працюють усупереч, бо мають якось годувати свої родини.

Наша Валерія Павленко вирішила перевірити, хто ж зачинився, а хто вже не витримує і пішов у підпілля.

За словами кореспондента, в основному у Києві отримуються карантинних установ.

Працюють деякі кав'ярні та квіткові магазини, але вони працюють "на винос".

Замовляти продукцію потрібно наперед.

Детальніше дивіться в сюжеті іншого кореспондента "5 каналу" Олени Соловйової.

"Месяца два мы еще продержимся.

А что будет дальше - вообще ничего не понятно", – говорить Олексій Вайсман, власник кав'ярні.

Мрія Олексія збулая – півтора року тому запрацювала його власна кав'ярня "на виніс".

За цей час встиг відрити дві точки і взяти на роботу двох працівників.

Тепер бізнес на межі – у столиці вулична кава – табу.

А платити зарплатню й утримувати приміщення – треба.

Олексій каже: "Чому Mc.

Donalds, чому KFC, інші мережевики працюють, а малий бізнес, приватні підприємці, які самі ж варять каву, не можуть цим займатися на сьогоднішній день".

Проти подвійних стандартів і за роботу дрібного бізнесу.

Підприємці протягом тижня пікетували у Чернівцях та Тернополі.

Акції протесту в буквальному сенсі прокотилися Запоріжжям та Одесою.

Підприємець Борис Емельдаш говорить: "Якщо ми не будемо працювати, платити податки, то з яких грошей буде оплачуватися зарплата тієї ж поліції, яка нас закриває".

Дмитро Боярчук, виконавчий директор аналітичного центру "CASE Україна", каже: "Люди живуть від зарплати до зарплати, заощадження тримають мізерний відсоток людей.

Очевидно, що зараз вже буде політичний тиск, щоби зменшувати обмеження, бо людям треба заробляти.

За оцінками різних асоціації, падіння там страшні цифри, до 60 % або повністю якийсь сектор не працює".

Непереливки і державній скарбниці.

Парламент ухвалив антикризовий кошторис із дефіцитом 300 мільярдів гривень.

А у профільному комітеті навіть заговорили про можливість "увімкнути друкарський верстат".

У Нацбанку – проти.

Голова НБУ Яків Смолій говорить: "Україна вже бувала в ситуації, коли Національний банк напряму кредитував дефіцит бюджету, це було на початку 90-х років, і ми бачили чим це обернулося, коли інфляція була вища у десятки разів ніж до почату таких дій".

Скорочення економіки на 5%, падіння ділової активності та зростання безробіття – негативний вплив пандемії буде короткостроковим, але потужним, – визнають у Нацбанку.

В уряді шукають переваги: мовляв, це шанс відбілити економіку.

Денис Шмигаль, прем'єр-міністр України, сказав: "Ми готові виплатити допомогу, і по безробіттю, і допомогу малозабезпеченим сім'ям в повному обсязі, хто зареєструється офіційно.

Але коли людина зареєструється офіційно, вона заявить про себе".

Навіть збільшили мінімальні виплати з безробіття з 650 до 1000 гривень.

Але такою сумою звабили не багатьох.

Із двох мільйонів імовірних безробітних на облік поки що став кожний п’ятий.

Краса на карантині.

Перукарні зачинені, салони – теж.

Ані зачіски зробити.

Ані професійного манікюру.

Але то тільки на перший погляд.

Через заборони сфера краси однією з перших пішла у "тінь".

Стрижки, фарбування, нарощування нігтів.

Мережа рясніє свіжими оголошеннями.

Обираємо перше ліпше.

Дозволити працювати відкрито перукарі просять Президента.

Днями навіть зареєстрували петицію і вже мають понад тисячу підписів.

Не дочекавшись пом'якшень, двері відчиняють і торговельні кіоски.

Дмитро Боярчук каже: "Буде дуже багато тенденцій, в тому числі не ті, які ми очікували, і не ті, які очікував уряд по легалізації, в тому числі робота на дому, якісь інші способи люди будуть знаходити, щоби обходити ці обмеження, щоби виживати просто в умовах карантину".

Аби вижили, уряд планує спорядити безробітних на будівництво доріг та комунальні роботи.

Близько півмільйона нових робочих місць обіцяє вже за місяць-півтора.

Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль говорить: "Поки ми ще рахуємо, але сума коливається 6000-8000 гривень.

Тобто це проста робота, на яку людина зможе прийти влаштуватись, і на наступний день вже її отримати.

Ну, наприклад, класти бруківку".

Бруківкою глобальне безробіття не покрити, переконаний експерт Ярослав Жаліло: "Карантин має переходити у смарт-форму і поступово має запускатися економічна діяльність.

До речі, наші європейські партнери демонструють як впроваджувати такі процедури і що це можливо.

Моряк Анатолій Заболотний говорить: "Двоє дітей, сім'я.

Просто сидіти і скаржитися у мене немає можливості".

Анатолій Заболотний чекати з моря погоди не звик.

7 років працював на кораблях.

У рейс планував і цієї весни.

Однак карантин уніс свої корективи.

Поки кордони на замку, замість морських пейзажів – міські.

Втриматися на плаву дозволяє робота в таксі.

Чоловік каже: "У мене дві баночки з антисептиком тут, я обов'язково людям обробляю руки, обов'язково обробляю машину.

Я за три дні знайшов собі роботу, на щастя.

Я на сьогоднішній день заробляю так, що моя родина не голодна".

Через карантин у новому амплуа пробує себе й відомий український кінокритик Олександр Гусєв.

Чоловік зазвичай у складі журі судить кінофестивалі і відбирає проекти, зокрема, і для Українського культурного фонду.

Поки галузь на паузі, знайшов переваги у роботі консьєржа.

Олександр розповідає: "Я спілкуюся з мешканцями, я обробляю дезінфікуючим розчином поверхні, кнопки ліфта, ручки дверей, прибираю на поверсі.

А в решту часу користуються відсутністю інтернету сиджу і читаю книги, які хотів прочитати за останні кілька років".

Це перша в житті робота, не пов'язана з кіно, каже Олександр.

Такий кар'єрний гак його не бентежить.

Вже готується до відновлення кіножиття.

"Абсолютно солідарний з Робертом Бернсом: "Хто заробляє на їжу чесною працею, того зову я знаттю".

Моя дружина пише для сайтів про туризм, відповідно у неї теж обвалилася робота, так що це підробіток для всіх нас, періодично вона мене підміняє", – каже чоловік.

Ба більше, підробіток на період карантину треба з гордістю вписувати в резюме, переконана експертка ринку праці.

Активна позиція і вміння зорієнтуватися в кризу – вагома конкурентна перевага.

Не радить опускати руки й тим, хто ще на роздоріжжі.

"Треба трохи сісти і заспокоїтися.

І зрозуміти взагалі, що я вмію робити добре, чого я не вмію робити добре, що я хочу робити, чого я геть не хочу робити.

І виходячи із цієї мапи вже розуміти, в якій сфері я можу ще шукати роботу і може так статися, що після повернення на круги своя у людини буде альтернативна кар'єра", – говорить експертка ринку праці Тетяна Пашкіна.

Тим більше, пропозиції на ринку є.

Тільки державна "Укрпошта" у карантин шукає зо 3 тисячі співробітників – від листонош до регіональних менеджерів.

На підході – й агросезон.

Експерт також говорить: "Картопля сама себе не посадить, полуниця сама себе не прополить.

Я дивилася, наприклад, вакансії іншої великої виробничої компанії і у них є все – від різноробочого у пташнику до дата-сайнтіста.

Перспектив багато! Вони не такі, що прямо от з понеділка ми виходимо на роботу за сумашедші гроші, але все одне, це не такий собі тупік, і не все впало.

Це правда".

Тож карантинні будні – дорога у фінансову прірву чи до нових горизонтів – кожен для себе вирішує сам.

Як і покладатися варто насамперед на самого себе.

Олена Соловйова, Валентин Стрєльцов та Олексій Іванченков, "Час.

Підсумки тижня".