«Це унікальний момент в освітній історії» – Іван Примаченко про онлайн-навчання на карантині

Іван Примаченко – співзасновник найбільших в Україні безкоштовних онлайн-курсів Prometheus.

Відтоді як поширився коронавірус і в Україні розпочався карантин, зріс попит і на онлайн-навчання.

В інтерв’ю Радіо Свобода Примаченко розповів, які онлайн-курси користуються найбільшою популярністю, хто найчастіше вчиться через інтернет та які перспективи має дистанційне навчання в Україні та світі.@video=//www.

NuOBYb0@– Іване, як змінилося онлайн-навчання на час карантину? Чи виріс попит на онлайн-освіту?– Так, безумовно.

З самого початку карантину, наприклад, на Prometheus кількість активних слухачів збільшилася в 4 рази, пройшла хвиля нових реєстрацій.

Ми бачимо, що ми за перші чотири місяці цього року отримали лише трохи менше реєстрацій, ніж за весь 2019 рік.

При тому, що 2019-й теж був найкращим з точки зору нових реєстрацій за всю історії платформи.Є дуже багато запитів з боку різних організацій, компаній, які хочуть створювати масові онлайн-курси.

Бо вони розуміють, що вони не можуть більше проводити навчання в офлайні, вони не можуть більше навчати людей, якщо це їхній бізнес, або власних співробітників, тому вони хочуть зайти в онлайн.– А скільки зараз зареєстрованих користувачів всього?– На Prometheus – вже понад 1 мільйон 200 тисяч.– Зважаючи на карантин, що кардинально змінилося з точки зору попиту на ті чи інші курси? Можливо, був якийсь курс, який не користувався попитом, а зараз почав користуватися.

Або якось кардинально змінився портрет користувача чи його вік?– Насправді здебільшого ті категорії, які були популярні, вони і залишилися популярними.

Наприклад, на Prometheus – це курси ІТ, це курси бізнес-напрямку, це курси підготовки до ЗНО.

Звичайно, що деякі курси зросли більше, ніж інші.

Умовно, курси підготовки до ЗНО зросли більше, бо багато школярів прийшли онлайн навчатися.

І звичайно, що ці курси для них надзвичайно критичні під час карантину.

З’явилися курси, які стали популярними, напевне, завдяки карантину.

Але насправді вони були створені спеціально під карантин.

Наприклад, ми ще на самому початку епідемії, через кілька днів після появи перших випадків коронавірусу в Україні ми запустили курс «Коронавірусна інфекція: правда проти міфів».

І цей курс став дуже популярним, бо люди хотіли зрозуміти з науково-достовірних джерел, що таке новий коронавірус, як вберегти себе та близьких.

Ми буквально на днях, думаю, що завтра, запускаємо новий курс про те, як вберегти своє психологічне здоров’я під час карантину, як впоратися зі стресом, з хвилюванням, з депресією під час ізоляції.

Це така суто перша психологічна допомога для людей.

Я думаю, що він теж стане надзвичайно популярним.

Але я думаю, що в першу чергу зростають ті курси, які і так були популярні, ті напрямки, які були популярні.

Це ІТ, це бізнес-напрямок, це курси англійської мови і це підготовка до ЗНО в першу чергу.– А як вам Всеукраїнська школа онлайн? Що можете сказати? У вас вже є досвід у цьому напрямку, а Всеукраїнська школа онлайн лише цього року взяла старт.– З одного боку, це позитив, що її запустили так швидко.

Я думаю, що це був справді екстрений за швидкістю проєкт.

І плюс те, що щось вже зробили.

Я думаю, що багато людей, в першу чергу вчителі доклали велику кількість зусиль для того, щоб допомогти дітям, у яких, можливо, немає доступу до інтернету, можливо, вони не можуть зайти фізично на безкоштовний онлайн-курс Prometheus та навчатися там.

З іншого боку, ми бачимо багато критики в соціальних мережах щодо обмовок, різних помилок.

На мій погляд, на даному етапі цього майже неможливо було уникнути.

Можливо, їх можна було зробити менше.

Але будемо відвертими, Всеукраїнська школа онлайн – це не дуже типовий онлайн-курс.

Там немає завдань, там немає форуму, на якому можна ставити запитання.

Тому її виробництво набагато легше, ніж типового онлайн-курсу, але все рівно воно складне.

І коли це робиться за лічені тижні, коли це робиться без фінансування великого і стабільного, коли це робиться людьми на волонтерських засадах, я думаю, що помилки були неуникненними.

Але що я хочу сказати? Всі «мають право на помилки».

Але проблема ж в тому, що їх потрібно визнавати і виправляти.

Я думаю, що важливо зараз сказати, що гаразд, Україна підійшла до цієї пандемії не готовою з точки зору дистанційного навчання.

Гаразд, напевне, жодної повністю готової країни у світі не було.

Але восени і взимку дуже реалістична друга хвиля пандемії, і ми маємо підготуватися.

Зокрема, підготувати в повному обсязі справді якісні онлайн-курси, справді якісні не тільки відео, але і завдання.

І ми справді це маємо робити системно і фундаментально.

Для того, щоб це зробити якісно восени, ми маємо починати це робити вже зараз.

Тому мій головний тут заклик: не стільки критикувати зараз, скільки вимагати, щоб об’єднали зусилля всі, хто працює на цьому напрямку, для того, щоб створити якісний безкоштовний контент на осінь.

Бо зараз люди можуть говорити, що у нас не було часу.

Але на осінь час буде.

І якщо на осінь повториться те ж саме, тоді вже складно буде говорити, що всі «мають право на помилку», бо це буде дуже очікувана проблема, якщо ми не почнемо робити цей якісний контент просто зараз.– До речі, а до вас не зверталися за якоюсь допомогою або щоб, як ви кажете, об’єднати зусилля і щось спільне зробити?– До нас ніколи не зверталися представники Всеукраїнської онлайн-школи.

Тому ми ніколи не були дотичні до цього.– А наскільки взагалі важко з фінансової точки зору і з точки зору людських ресурсів, і ще, можливо, якісь інші ресурси залучаються, аби підготувати хоча б один курс?– Все дуже залежить від курсу.

Не можна говорити про якісь стандартні цифри, бо залежить від довжини курсу, складності зйомок, монтажів, кількості завдань, складності завдань і дуже багато інших змінних.

Але просто, я думаю, важливо зрозуміти, що виробництво будь-якого великого онлайн-курсу має займати в нормальному режимі, в якісному режимі хоча би кілька місяців.

І якщо ми говоримо, відповідно, що виробництво одного якісного онлайн-курсу – це в середньому 2-3 місяці, то ви можете самі зрозуміти, що коли ставиться завдання зробити навіть обрізану частину цього курсу, лише відео за 2-3 тижні, то це зробити якісно майже неможливо, хто за це не брався б.– А що глобально зміниться, наприклад, у вищій освіті?– Я думаю, що дуже багато буде залежати від того, як довго протриває пандемія.

Якщо справді прогнози про те, що вакцина в масовому виробництві з’явиться лише за 12 чи 18 місяців, справдяться, і ця історія буде тривати 1,5-2 роки відповідно, то зміниться багато що.

Я думаю, що, по-перше, багато освітніх бізнесів підуть в онлайн.

Це вже відбувається.

Ми бачимо, що ринок репетиторів майже повністю перемістився з офлайну в онлайн.

Зі зрозумілих причин.

Ми бачимо, що велика кількість людей почали робити нові онлайн-курси, у тому числі платні.

І багато бізнес-компаній переносять свої платні офлайн-курси в онлайн.

Це довгий процес.

Це не буде швидко.

Створення будь-якого якісного курсу (ми щойно з вами це обговорили) – це місяці роботи.

Але цей тренд вже, очевидно, набирає обертів.

І я думаю, що університети, особливо більш потужні, більш сучасні теж підуть цим напрямком.

Звичайно, є речі, які не можна переносити онлайн повністю ефективно.

Умовно, ти не можеш перенести молодшу школу в повному сенсі цього слова онлайн.

Тобі складно перенести бакалаврську програму онлайн, коли люди мають формувати не тільки свої знання, але й характер, спілкуватися з однолітками і так далі.

Але переносити онлайн магістерські програми? Чому б ні? Це питання, яке вже давно існує на Заході.

Це питання, яке активно розвивається у всьому світі.

Чому б українським топ-університетам у партнерстві, умовно, з тим же ж Prometheus не перенести частину своїх магістерських програм онлайн? Я думаю, що це питання назріло і перезріло.

І якщо справді хвилі пандемії будуть довго йти, це буде хвилями тривати 2 роки, то я думаю, що багато українських вишів можуть бути зацікавлені в таких історіях.І, звичайно, ми розуміємо, що чим довше це триватиме, тим більша вірогідність того, що відбудеться найбільш важлива зміна.

Це зміна в головах людей, у звичках людей.

Бо до цього онлайн-освіта була класною, але радикальною альтернативою традиційній освіті.

І люди не сприймали це як щось звичне.

Але якщо люди 1,5-2 роки провчаться вимушено онлайн, я думаю, що дуже велика вірогідність, що для них навчання онлайн переміститься з зони радикальної інновації у зону нової нормальності.

Це буде просто звичайна, абсолютно нормальна ситуація.І, звичайно, якщо це відбудеться, то ці люди навіть після завершення карантину будуть далі дуже багато навчатися онлайн, особливо враховуючи, ми розуміємо, що коли й завершиться пандемія, автоматично не завершиться економічна криза, яка була викликана пандемією.

І в умовах, коли в людей стислі фінанси, у них не так багато грошей, звичайно, онлайн-формат навчання, який здебільшого набагато дешевший або іноді повністю безкоштовний, ніж офлайн, отримає додаткові плюси в очах потенційних слухачів.– До речі, ми нещодавно записували інтерв’ю з Еллою Лібановою, директором Інституту демографії і соціальних досліджень НАНУ​.

І серед тих сфер, які, на її думку, потребуватимуть державної підтримки, то це якраз таки малий бізнес, аграрії і, як не дивно, школа.

Тому що, з її точки зору, для молодших школярів, онлайн-курси – це взагалі не вихід, що школа також потребуватиме якихось додаткових вливань, підтримки або ще чогось.– Я думаю, що це правда.

Насправді ми бачимо, що шкільні, освітні бюджети були порізані в останніх змінах бюджету, але по факту видатки на школу будуть лише змушені збільшувати.

Перед школою стоїть кілька надзвичайно серйозних викликів.

По-перше, перевести навчання у дистанційне.

Це намагаються вже робити останні 2 місяці.

Але, будемо відверті, більшість шкіл досі не змогли налагодити дистанційне навчання.

Я не хочу спекулювати цифрами, але це моє суб’єктивне відчуття, без якоїсь об’єктивної статистики.

Об’єктивної статистики тут, на жаль, немає і бути не може.

Більшість шкіл доволі формально підходить до дистанційного навчання.

І це теж очікувано.

Бо до цього не було суттєвого досвіду дистанційного навчання.

Коли були минулі карантини на 2-3 тижні, то більшість шкіл це трактувало просто як додаткові канікули, ніхто особливо нічому не навчав дітей.

А тепер, коли стало зрозуміло, що це може затягнутися на місяці, вже затягнулося на 2 місяці, може затягнутися ще на місяць легко, і це може, очевидно, повторитися восени, взимку, школи мають напрацьовувати способи дистанційного навчання.

Але це складно, бо вчителів ніхто не вчив, як проводити дистанційне навчання.

Це справді складний, доволі специфічний процес.

І його потрібно навчати цілеспрямовано.

По-друге, у них немає інфраструктури технічної, у них немає доступу до різноманітних сервісів, контенту.

У них контент, наприклад, Prometheus, безкоштовні онлайн-курси, ще якісь окремі безкоштовні продукти, які можна використати в українських умовах.

Але його не так багато, як хотілося б, звичайно.І, умовно, Zoom, на який пересіла більшість вчителів для того, щоб проводити класи, у безкоштовному форматі має багато обмежень.

У них є окремий інструмент – Zoom-вебінар, який дозволяє дуже якісно викладати онлайн, але він платний.

І він коштує стільки, що звичайний вчитель, звичайно, не може дозволити собі його придбати.

Це неможливо.

Тому ми говоримо про те, що держава має вкластися.

Має вкластися в технічну інфраструктуру для вчителів.

Має вкластися в те, щоб вчителі могли дозволити собі хоча б найбільш затребувані платні онлайн-сервіси.

Вона має вкластися, очевидно, у виробництво нового контенту або принаймні сприяти іншим незалежним гравцям, які можуть це зробити.

Умовно, Prometheus збирається власним коштом створити онлайн-курс про дистанційне навчання, як тільки карантин завершиться.

Для того, щоб восени у вчителів був уже курс, який їм розкаже, як це робити.Інше питання, що коли все ж таки карантин завершиться, буде перерва між хвилями пандемії, школи зможуть відновити свою роботу офлайн, то ця робота теж не буде такою, як раніше.

Багато вчителів – у групах ризику.

І як ці вчителі будуть продовжувати роботу, коли є цілком реальний ризик захворіти тяжкою для них хворобою.

Яким чином соціальне дистанціювання буде впроваджене у школах в офлайні?У США зараз про це дуже активно говорять, що, можливо, частина учнів вчитимуться у понеділок і в середу, частина – у вівторок і четвер, а в п’ятницю будуть навчатися онлайн.

Говорять про те, що можуть зробити для усіх шкіл дві зміни, коли половина учнів навчаються у першу зміну, а половина – у другу, щоб зменшити кількість учнів одночасно у класах.

Але все це потрібно готувати вже просто зараз.І потрібно, піклуючись про фізичну безпеку, наприклад, банально забезпечити вчителів масками.

Гаразд, хтось ці маски має придбати.

І держава, на мою думку, вже зараз має дуже активно працювати над стратегією того, що буде восени.

Бо недостатньо сказати: гаразд, ми просто припинимо заняття, можливо, взагалі припинимо цей навчальний рік, у вересні ми повернемося.

Але у вересні, скоріш за все, повернеться і вірус.

Або не у вересні, а у жовтні, у грудні.

Це не питання конкретного місяця, а питання в тому, що має бути план.

Тому я з вами згодний, що має бути додаткове фінансування і має бути, головне, план, що з ним робити.– Завжди в Україні існувала така тема, що у нас дуже багато нерівності у доступі до освіти для різних дітей – для дитини з села і для дитини з міста.

І зараз начебто всі ці онлайн-курси, які запроваджує Нова українська школа, з одного боку, мали би якось вирівняти цю нерівність.

А в мене складається відчуття, що, навпаки, ця нерівність стає більш очевидною.

Вам так не здається? Чи, може, я помиляюся?– Я абсолютно з вами згоден, що це одна з проблем переходу від офлайн-навчання до непідготовленого дистанційного навчання (я підкреслюю, що непідготовленого), що зростають проблеми з нерівністю.

Бо у дітей у сільській місцевості часто-густо немає доступу до мережі інтернет елементарного, вже не говорячи про комп’ютери у школах, вже не говорячи про інтернет у школах, вже не говорячи про дуже і дуже базові речі.

І це одне з фундаментальних завдань держави – це питання вирішити.

У багатьох країнах мобільні оператори зв’язку зобов’язані у своїх ліцензіях, які надає їм держава, забезпечити мобільним зв’язком всі населені пункти країни, у тому числі в сільській місцевості.

Це їхній обов’язок, який якщо вони не виконують, втрачають ліцензію.

В Україні такого не існує.

І це велика помилка, про яку говорять на ринку вже багато років.

Бо очевидно, що у великих мобільних операторів більші ніж достатньо коштів для того, щоб це зробити, але вони цього не роблять, бо, очевидно, оптимізують свої прибутки.

І це нормально для великих компаній.

У цьому немає нічого неприродного.

Але природно, що держава має наполягти в цих умовах, провівши відповідні зміни, щоб вони мали б забезпечити інтернетом всі населені пункти, у тому числі і села.Інше питання – ми також розуміємо, що не всі діти готові навчатися онлайн.

Звичайно, ті діти або студенти, які жили і живуть у великих містах, які вже мали досвід онлайн-навчання, їм набагато легше пристосуватися до цього, ніж дітям, які вперше бачать онлайн-курс.

І тому, знову ж таки, дуже важливі будуть ось ці перерви між хвилями пандемії, коли діти будуть повертатися у школу, і вчителі мають допомогти їм наздогнати пропущений матеріал.

І це насправді великий виклик.– Я ще хочу повернутися до онлайн-курсів в Prometheus.

Як багато дорослих у порівнянні з дітьми чи підлітками? Чи є у вас інформація, це жінки чи чоловіки? Хочеться зрозуміти більше і глибше про портрет користувача.– Абсолютна більшість слухачів Prometheus – це дорослі люди.

Найбільша вікова група – це 23-40 років.

Тобто це, як правило, вже випускники університетів.

До речі, більшість жінок.

Це десь 60% жінок і 40% чоловіків.

Бачите, в Україні жінки більше навчаються, більше дисципліновані до онлайн-навчання.

Сьогодні це вже не лише Київ і великі міста-мільйонники.

Це набагато ширша географія.

У нас системно щороку все більше і більше зростають регіони, невеличкі містечка, навіть селища.

Особливо після того, як ми запустили мобільні додатки.– Фактично це люди, які намагаються викристалізувати свою освіту і більш глибоко розуміти якісь напрямки?– Абсолютно вірно.

У нас є кілька профілів людей, які дуже активні на сайті.

Люди, які хочуть навчатися впродовж всього життя, підвищити рівень своїх знань для того, щоб побудувати кращу кар’єру, можливо, почати новий бізнес, перейти в іншу професію.

Багато хто хоче навчитися ІТ-програмуванню для того, щоб перейти в ІТ.

І це теж дуже суттєвий сегмент наших слухачів, один з найбільших, можливо, є найбільшим.Інші – це люди, які готуються до ЗНО.

Це люди, які проходять курси для саморозвитку, умовно, стрес, боротьба зі стресом, англійська мова тощо.

І, звичайно, є люди, які проходять курси для підвищення офіційно кваліфікації.

Бо на тому ж Prometheus вже є курси, які офіційно державою визнаються, як підвищення кваліфікації, наприклад, вчителів.

І вони можуть обрати якийсь курс онлайн від найкращих викладачів України чи навіть світу, бо ми переклали кілька курсів Колумбійського університету, Массачусетського технологічного інституту, найкращого політеху у світі, і отримати сертифікат.

І потім це має бути зараховано як підвищення кваліфікації вчителя.– Тобто держава зараховує курси Prometheus як підвищення кваліфікації для вчителів?– Так.

Зараз держава офіційно дозволяє таким платформам, як ми.

Ми можемо виконати певні умови, які Prometheus вже виконав, і наші сертифікати можуть визнаватися державою як підвищення кваліфікації.– Для вчителів.

А для кого ще держава визнає такі сертифікати?– Низка курсів для державних службовців, які робилися у партнерстві з державними організаціями, теж можуть бути зараховані як підвищення кваліфікації державних службовців.

Але там це поки що вузький перелік курсів.

Ми сподіваємося, що їх там буде підвищено.

І ми сподіваємося найближчим часом ще один напрямок запустити.

Але поки не можу говорити, поки не запустили.Єдине, що я хочу озвучити, що насправді зараз справді унікальна ситуація, коли люди можуть прийти онлайн, обрати курс найкращих викладачів країни на Prometheus та на західних платформах і просто навчатися, отримувати нові знання.

Для цього не потрібно нікуди їхати, не потрібно за це платити.

Цим потрібно користуватися, поки така можливість є.

Я думаю, що це унікальний момент, напевне, і в історії освітній, коли стільки можливостей і для безкоштовного онлайн-навчання.

Просто потрібно це брати і робити.

Вам сподобається.– І, до речі, навіть ті західні курси, які були платними, на час карантину стали безкоштовними.– Так, ціла низка цих курсів також доступна на певний час безкоштовно.

Тому потрібно ловити момент.