Законопроєкт про медіа хочуть кардинально змінити, тому попросять повернути на повторне перше читання – Ткаченко

Законопроєкт «Про медіа» відкликати не потрібно, усі пропозиції й правки від індустрії і міжнародних партнерів можна внести в документ, повернувши його на повторне перше читання.

Про це сказав голова парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко в програмі «Бацман», відповідаючи на пропозицію ведучої відкликати проєкт.

«Є інші способи внести в нього кардинальні правки.

Зокрема, є регламентна процедура, коли проєкт вноситься в зал.

Попросимо депутатів повернути на повторне перше читання.

Це дасть змогу змінити структуру не шляхом лише внесення правок, а переписати закон, враховуючи ті пропозиції, які надійшли від індустрії та Ради Європи.

По суті ми збережемо концепцію закону і зможемо змінити його, будемо розглядати проект і на комітеті, і у Верховній Раді», – сказав він, додавши, що розглядатимуть його, ймовірно, наприкінці травня або в червні.

За словами пана Ткаченка, більшість питань щодо цього проєкту стосувались онлайн-медіа.

«Правових новел таких раніше не було.

Висновки юридичного управління були негативними.

Висновки ОБСЄ стосувалися по суті двох аспектів.

Те, що не можна чіпати ЗМІ держави-агресора, вибачте, але у нас інша точка зору.

І друге, що це мають бути різні закони, які стосуються різних медіа.

Щодо цього є різні точки зору й у міжнародних інституцій.

Так ось, дякуючи діалогу, який ми вели з вами і з Радою Європи, із різними індустріями, ми напрацювали великий пакет пропозицій і змін.

Ми домовилися з європейськими партнерами, які, до речі, саме зараз розробляють пакет законів по онлайн-ЗМІ.

Це більш тонка сфера, порівняно з регулюванням традиційних медіа.

І в низці країн уже певною мірою регулюється.

Ми будемо працювати в унісон, і користуватися їх напрацюваннями.

У мене є ці новели, і в низці випадків вони більш радикальні, ніж ті, які хотіли запровадити ми», – розповів голова Комітету.

Олександр Ткаченко зауважив, що на цьому етапі цілу низку новел, які були внесені в першу чергу по онлайн-ЗМІ, скоріше всього не зроблять сферою регуляції цього закону.

«Це вже юридичні тонкощі, як ми це будемо робити далі.

Також стосовно регуляції Нацрадою медійного простору будуть внесені більш ліберальні норми.

У будь-якому випадку ми почули вас і європейських партнерів і зрозуміли, що це достатньо не вивчена сфера, в якій ми не хочемо бути першопрохідцями.

І Роскомнадзор нас не надихає в якості прикладу.

Ми почули, зробили висновки, і скоріше всього до регуляції онлайн-медіа повернемося не сьогодні і не завтра, а післязавтра», – сказав він.

Юристи Комітету гуманітарної та інформполітики у коментарі «Детектору медіа» повідомили, що відповідно до ст.114 Закону України «Про регламент Верховної Ради», законопроєкт, у якому хочуть змінити структуру, може виноситися на повторне перше читання.

Не можна внести текст на заміну, якщо цей законопроєкт уже стоїть у порядку денному сесії, можна або відкликати, або відправити на повторне перше читання.

Наміри винести проєкт про медіа на повторне перше читання «Детектору медіа» підтвердили заступники голови Комітету Микита Потураєв та Євгенія Кравчук.

За їх словами, структура документу буде змінена, але не кардинально.

Він має стати комплексним документом, що прийде на зміну кільком медійним законам.

Законопроєкт пропонує запровадити регуляцію онлайн-ЗМІ, блогерів та різних веб-платформ (типу Netlix чи Facebook).

Передбачено і механізм співрегуляції.

Окремий розділ законопроекту присвячено мовленню громад (community media) — третьому сектору мовлення, що існує в Європі поруч із суспільним та комерційним.

Також розширяться повноваження і регулятора — Нацради з питань телебаченні і радіомовлення.

Вона зможе миттєво реагувати, аж до тимчасового призупинення мовлення.

Онлайн-медіа зможуть карати штрафами в розмірі 1-5 мінімальних зарплат (від 4,7 тис.

до 23,5 тис.

станом на 2020 рік) або ж блокувати доступ до них через інтернет-провайдерів.

Для аудіовізуальних медіа передбачені більші штрафи.

Крім того, для суб’єктів у сфері медіасервісів на замовлення пропонують встановити 25-відсоткову квоту програм, виконаних державною мовою.

Для нелінійних медіа планують також впровадити вимогу не менше 30 % європейського продукту (що включає й українські програми) від загального обсягу програм.

Раніше «Детектор медіа» публікував аналіз документу від експертки Центру демократії та верховенства права Тетяни Авдєєвої.

Свої зауваження щодо законопроекту висловлювали й асоціації провайдерів.