Чи погодяться медіагрупи на зменшення роялті для провайдерів на час карантину?

У середині квітня дві галузеві асоціації – Інтернет асоціація України (ІнАУ) та Асоціація правовласників і постачальників контенту (АППК) – звернулися до медіагруп «1+1 медіа», Star.

Media, «Медіа Група Україна» та «Інтер медіа груп» з проханням пом’якшити умови договорів для провайдерів та розмір роялті на час карантину.

Зокрема, ІнАУ закликала медіагрупи знизити роялті на 50% або відтермінувати виплату без нарахування штрафу чи пені.

Прохання асоціацій зумовлене двома причинами.

Перша – недоотримання провайдерами платежів від їхніх абонентів, що ускладнює виконання зобов’язань перед телеканалами.

За даними АППК, провайдери недоотримали за березень до 30% коштів від споживачів за надані послуги, залежно від специфіки регіону.

Максимальні втрати провайдери мають у так званих у «депресивних регіонах», зокрема в зоні проведення Операції об'єднаних сил.

Костянтин Жакун, член правління ІнАУ, називає ще більший відсоток недоотриманих доходів за березень: від 30 до 70% за кабельне телебачення.

«Багато провайдерів закрили так звані абонентські столи, офіси з прийому платежів, контакт-центри.

Відповідно, з оплатою виникли проблеми, не всі готові переналаштуватись і оплачувати послугу онлайн», – пояснює він.

Друга причина – планове підвищення з 1 квітня розміру роялті (плати) провайдерів медіагрупам за ретрансляцію їхніх телеканалів.

Як розказали «Детектору медіа» декілька провайдерів з регіонів, це подорожчання було обумовлене в договорах з медіагрупами, підписаних наприкінці 2019 року.

Однак воно співпало з форс-мажорною ситуацією – карантином, і в цих умовах частина провайдерів сподівалась на поступки з боку партнерів.

«Детектор медіа» вже писав, що у 2020 році медіагрупи планово підвищили ціни на свій контент для провайдерів.

Зокрема, медіагрупи «1+1 медіа», «Інтер медіа груп» і Star.

Media заявляли, що піднімають у 2020 році розміри роялті (плати провайдерів за ретрансляцію каналів) спершу на 50%, а до кінця року – удвічі.

У першому півріччі вартість пакету кожної з медіагруп зросла з 3 грн за абонента до 4,50 грн, а в другому півріччі має зрости до 6 грн з абонента.

У «Медіа Групи Україна» цінова політика інакша.

Універсальний пакет каналів МГУ (тобто без спортивних каналів «Футбол») у 2020 році мав коштувати в першому кварталі 2,40 грн з абонента, а починаючи з другого кварталу – 3,60 грн з абонента (у 2019 році пакет каналів МГУ коштував 1,50 грн з абонента).

Однак через перенесення переходу «Футболів» на продажі за індивідуальною передплатою ці умови дещо змінилися.

«Детектор медіа» намагався з’ясувати в МГУ, як саме, але не отримав відповіді.

Тим часом усі спортивні канали й далі присутні в пакетах частини провайдерів.

За інформацію деяких провайдерів, МГУ пропонувала укладати угоди на показ цих каналів до 31 серпня 2020 року.

Позиція провайдерів.

Великі провайдери не назвали «Детектору медіа» відсоток зниження надходжень від оплат за послуги телебачення.

«Воля» та «Ланет» взагалі відмовилися від коментарів.

А Володимир Олексієнко, директор ТОВ «Контент трейдінг» («Тріолан»), зазначив що його компанія має такі ж проблеми як і маленькі провайдери.

Зокрема, у великих містах технічних працівників провайдера не впускають у під’їзди, тому вони не мають можливості підключати нових абонентів або лагодити технічні несправності в наявних абонентів.

А в деяких містах влада ще й заборонила відключати абонентів за несплату на період карантину.

«Це дає людям надію, що все стало безкоштовним.

Тобто певний відтік абонентів є», – каже пан Олексієнко.

Затримки з платежами абонентів відбулися насамперед у тих провайдерів, які працюють з аналоговим кабельним ТБ.

А цією технологією користується найбільша частина абонентів.

Провайдер ТОВ «Кадр ТБ» з Павлограда (Дніпропетровська область) у березні недоотримав 50% надходжень від оплати за телебачення, каже інженер з розвитку Сергій Ромашко.

«4 квітня були закриті відділи роботи з абонентами.

А більша частина наших клієнтів – пенсіонери, для них оплата через термінали та інтернет – достатньо складний процес.

До того через зупинку роботи основних підприємств у місті відбулись скорочення.

Багато хто втратив роботу і це вплинула спроможність сплачувати за послуги телебачення.

А місцева влада заборонила відключати кабельне телебачення за несплату на час карантину», – розповідає пан Ромашко.

Також постраждав суміжний бізнес – надання послуг із доступу до інтернету.

За словами пана Ромашка, клієнти його провайдера зараз незадоволені співвідношенням якості контенту та цін на нього.

«При цьому абоненти скаржаться на застарілий контент каналів при високій вартості оплати за послуги телебачення», – каже він.

Середня вартість пакетів провайдера – 70-90 грн.

Провайдер «Макснет» з Харкова за квітень недоотримав 30% плати за телебачення, повідомила начальниця відділу розвитку компанії Олена Бурнаєва.

«Також ми опинились у ситуації, коли з квітня у нас зросло роялті.

І це прописано у договорах.

Саме тому ми цього року дещо збільшили вартість наших пакетів для абонентів.

Наприклад, середня ціна за пакет у Харкові була 70 грн, а стало 90 грн.

Але, враховуючи зростання роялті, це не окуповує послугу.

Крім цього, ми опинилися в ситуації карантину та закриття підприємств, що впливає на платоспроможність», – коментує пані Бурнаєва.

«Макснет», за її словами, звернувся до медіагруп та до найбільших дистрибуторів («Поверхность», Viasat, Sony, Discovery) з проханням знизити на час карантину роялті на 30%.

«Деякі погодилися відстрочити платежі», – розказує пані Бурнаєва.

Погодилися не українські медіагрупи, а Viasat і Sony.

Sony навіть почала враховувати фіксацію курсу долара.

«Не знаю, чому пандемію медіагрупи не визнають форс-мажорними обставинами.

Тоді виходить, що форс-мажорних обставин взагалі для них не буває.

Вони кажуть, що мають значні витрати на контент, хоча їм є чим заповнити ефір, вони постійно показують повтори», – зауважує представниця «Макснет».

Керівник провайдера «Трініті» з Маріуполя Євген Капканець розповів, що недобір платежів серед абонентів аналогового кабельного ТБ був на рівні 10% за квітень.

Невисокий відсоток зумовлений специфікою оплати: у березні користувачі оплачували послуги за весь квітень.

«Але це загальна тенденція.

Від аналогового кабеля люди готові відмовлятися на користь безкоштовного Т2.

А ті, хто зацікавлений у якісному телебаченні, готові за цю послугу платити 80 грн+», – каже пан Капканець.

Щодо комплексних (інтернет+ТБ) тарифних планів цифрового телебачення за технологією IPTV – несплата тарифів, за його словами, мінімальна: «А ми переважно спеціалізуємось на цій технології і продаємо її як основну.

Інтернет в умовах карантину – це послуга першої необхідності, і люди намагаються знайти на неї кошти.

Тому катастрофи та глобального відтоку ми не бачимо».

Натомість відтік абонентів серед корпоративних клієнтів та юридичних осіб становив 20%.

Мова йде якраз про сегмент Ho.

ReCa, де компанія надавала послуги також інтернету.

До медіагруп з проханням надати знижки «Трініті» не звертався.

«Якщо ми проситимемо знижки в медіагруп, то, щоб усе було чесно і справедливо, доведеться знижувати вартість послуг для абонентів і потрохи закопувати свій бізнес.

Адже ми заробляємо на платному телебаченні.

У будь-якому разі для більшої частини наших користувачів телевізор важливий і вони за нього платять.

Українці готові платити за якісне телебачення, а вбивати галузь і закопувати її низькими тарифами – це дорога в нікуди для платного телебачення», – пояснює пан Капканець.

За його словами, наразі актуальний рівень ARPU (дохід на одного абонента) для платного телебачення в Україні – у середньому 100 грн, а для комплексних пакетів (інтернет+ТБ) – 200 грн і більше.

Позиція медіагруп.

На запити «Детектора медіа» прокоментувати ситуацію з підвищенням роялті та можливими знижками для провайдерів відповіли «1+1 медіа» та Star.

«Медіа Група Україна» наразі від коментарів утрималась.

Директор департаменту дистрибуції та розвитку мережі мовлення «1+1 медіа» Андрій Мальчевський вважає, що додаткове відтермінування оплати за ретрансляцію телеканалів недоречним.

Адже попри авансову модель розрахунків з абонентами в поточному місяці, провайдери сплачують її по факту використання телевізійного продукту – із відстрочкою у 20 днів наступного місяця.

«Тобто, по суті, із початку використання наданого їм права на ретрансляцію контенту медіагрупи до його оплати проходить майже два місяці, яких, на нашу думку, цілком достатньо, щоб накопичити кошти для розрахунків із групою», – пояснює пан Мальчевський.

Він називає маніпуляцією тезу щодо підвищення плати за ретрансляцію удвічі, порівняно з 2019 роком (про це йдеться у зверненні ІнАУ): «Ціна на новий календарний рік розраховується та оголошується провайдерам завчасно – наша медіагрупа зробила це ще влітку 2019-го.

Тоді ж ми зафіксували вартість 6 грн/абон.

на 2020 рік та уклали договори з провайдерами, виходячи саме з такого розрахунку.

Проте на початку року на їхні чисельні прохання та через кодування супутника як подію, що мала значний вплив на ринок, ми погодилися на тимчасовий перехідний період та понизили оплату на 25% від задекларованої ціни на перший квартал», – наголосив пан Мальчевський.

Він додає, що медіагрупи, як і інші бізнеси, недоотримують прибутків: «Проте виробництво нового якісного телевізійного продукту вимагає постійних інвестицій, а тому дотримання провайдерами взятих на себе фінансових зобов’язань є вкрай важливим фактором.

Саме такі консолідовані дії всіх учасників ринку платного телебачення утримають його від значного просідання через карантин, а тому ми сподіваємося, що наші партнери-провайдери перестануть вимагати додаткових знижок чи відтермінувань, розуміючи, що цим самим вони порушують договірні умови і змушують нас працювати в мінус».

Фактичне збільшення платежів, за його словами становить 25%, і відбулось воно з 1 квітня згідно із зафіксованими в угодах домовленостями: «Ніякого непогодженого та додаткового підняття ціни з нашого боку не було».

Микола Фаєнгольд, в.

директора дивізіону Pay & Digital TV групи Star.

Media, прокоментував ситуацію досить обтічно: медіагрупа перебуває в «безперервному діалозі з усіма нашими партнерами-провайдерами».

За його словами, у ситуації, що склалася, запити від провайдерів часто стосуються ризиків зростання дебіторської заборгованості, які обчислюються відсотками від сум щомісячних платежів.

«Криза серйозно вплинула на всю креативну галузь, оскільки ми беремо на себе ризики при закупівлі закордонного контенту, а фінансова частина валютних контрактів – наша зона відповідальності.

Крім цього, на нас як на творців контенту, а також на наших партнерів-провайдерів покладається велика відповідальність за організацію доставки сигналу до кінцевого споживача, – зазначив пан Фаєнгольд.

– Як відповідальний бізнес ми дотримуємося принципів відкритості з нашими партнерами.

Ми вивчаємо запит кожного, спілкуємося, шукаємо і завжди знаходимо точки дотику.

Радує, що і партнери входять у наше становище, розуміючи, що після просідання ринку реклами, ми почали інвестувати більше власних коштів у якісне наповнення сітки».