Медійники вимагають притягнути до відповідальності поліцейського, що свідомо напав на Кутєпова

Представники Медіаруху «Медіа за усвідомлений вибір» та медійних громадських організацій України закликають притягнути до відповідальності працівника поліції, який свідомо і без належних правових підстав застосував фізичну силу до журналіста «Громадського» Богдана Кутєпова та зламав його техніку.

Ми звертаємо увагу на незаконність дій поліції та свідоме застосування фізичної сили під час виконання журналістом своїх професійних обов'язків.

Інцидент стався саме під час прямого ефіру, який вів Богдан Кутєпов.

При цьому журналіст представився представникам поліції та сповістив, що йде пряме включення.

Його емоційна реакція не є приводом для застосування сили проти нього.

Ми також наголошуємо на неприпустимості недоведення розслідування даного інциденту до кінця.

Ми вимагаємо належно розслідувати всі ці справи та притягнути працівників правоохоронних органів до відповідальності.

Саме проблема безкарності породжує подальше зростання насилля, яке застосовують до журналістів.

Крім того, посилює недовіру представників ЗМІ та суспільства до і так «підірваної» репутації поліції.

Так, 17 грудня 2019 року в Києві співробітники Національної гвардії та поліції розбили камеру й окуляри журналісту Радіо Свобода Сергію Нужненку.

Інцидент стався під час висвітлення журналістом сутичок між правоохоронцями і мітингувальниками під Верховною Радою.

Також у цій сутичці постраждали журналістка hromadske Вікторія Рощина та оператор Олексій Нікулін: їх забризкали сльозогінним газом, у Рощини вибили з рук телефон, коли вона фільмувала сутички.

Проте поліція досі не повідомила про стан розслідування цих справ і чи були встановлені особи, що вчинили злочин.

Хоча на фото, викладеному Сергієм Нужненком, можна встановити правоохоронця, який перешкоджав його діяльності.

Крім того, досі не розслідувана справа нападу на Сергія Нужненка 3 березня 2018 року в Києві під Верховною Радою, коли співробітник поліції застосував газовий балончик проти нього і кореспондент Радіо Свобода отримав хімічні опіки.

Також недоведеною є справи щодо нападу на журналістів Дмитра Реплянчука та Сергія Лефтера 24 жовтня 2017 року представниками поліції особливого призначення у Святошинському суді Києва.

Попри вибачення поліції і обіцянки розслідувати справи, вони залишаються у підвішеному стані.

Переважна більшість цих порушень (43) стосувалася фізичної агресії проти журналістів.

Правоохоронці зареєстрували в першому кварталі 2020 року 57 кримінальних проваджень щодо злочинів, скоєних стосовно журналістів, жодного не скеровано до суду.

Загалом протягом 2019 року правоохоронці зареєстрували 259 кримінальних правопорушень щодо злочинів проти працівників засобів масової інформації, з них розслідували та передали до суду 14 кримінальних проваджень.

Медіарух «Медіа за усвідомлений вибір».

Інститут масової інформації.

Дмитро Крапивенко, головний редактор, «Український тиждень».

Інститут розвитку регіональної преси.

Стас Козлюк, репортер, «Український тиждень».

Ірина Земляна, медіаекспертка ІМІ.

Андрій Куликов, «Громадське радіо».

Гайгисиз Гелдієв.

Інститут демократії ім.

Пилипа Орлика.

Фундація «Суспільність».

ГО «Детектор медіа».

Медіарух «Медіа за усвідомлений вибір» започатковано 5 лютого 2019 року.

Першими підписантами меморандуму Медіаруху стали «UA: Перший», «Українське радіо», «Громадське радіо», ІА «Укрінформ», ІА «Інтерфакс-Україна», Liga.

net, «Дзеркало тижня.

Україна», «Новое Время», «Цензор.

нет», 5 канал, «Український тиждень», Opinion, низка регіональних медіа, громадські організації Незалежна медійна рада, «Детектор медіа», Інститут масової інформації, «Інтерньюз Україна», Центр демократії та верховенства права, Фундація «Суспільність», Незалежна асоціація телерадіомовників, «Донецький інститут інформації», «Інститут демократії імені Пилипа Орлика», Центр прав людини Zmina та інші організації, окремі журналісти — загалом понад 70 учасників.

Вступити до Медіаруху або підтримати його можна, звернувшись до координатора Вадима Міського: vadim.