Посуха набирає оберти: що українських фермерів лякає більше, ніж коронавірус та карантин

Американські фермери змушені були знищити мільйони тон швидкопсувних фруктів і овочів через карантин і зупинку роботи ресторанів.

Відповідні кадри облетіли увесь світ.

Українські агровиробники також підраховують збитки через закриття ринків – тонни продукції продані за безцінь або гниють.

Утім для фермерів в Україні – це не єдина проблема.

На додачу до карантину вони стикнулись з нечуваною посухою та іншими екстремальними змінами погодних умов.

Великих втрат зазнали як виробники зернових так і фермери, які вирощують фрукти та овочі.

Найбільше не пощастило агровиробникам на півдні і сході України – Одеська, Миколаївська, Херсонська, Кіровоградська та Запорізька області.

Так, міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства вже переглянуло свій прогноз урожаю зернових на 2020 рік.

Тепер замість прогнозованих у лютому 65-70 млн тонн очікується лише 60 млн тонн зернових та зернобобових культур.

Звісно, прогнози – справа невдячна і протягом року залежно від погоди їх переглядатимуть, проте говорити про минулорічний рекорд урожаю в 75,1 млн тонн у 2020 навряд чи доведеться.

З початку 2019/2020 маркетингового року (червень 2019 – липень 2020) країна експортувала більше 50 млн тонн зерна.

Loading...

Що сталося.

Засуха в Україні почалася ще в липні минулого року.

В деяких районах на півдні Україні (центральні і південні райони Одеської області) в осінньо-зимовий період випало 2 чи 3 дощі.

Частина фермерів в південно-східних областях України змушені були сіятися в "сухий" грунт, а зима була безсніжною.

Відсутність дощів по всій території України та зміління річок Держводагентство вже назвало гідрологічною посухою.

"Норма опадів – 160 мм за "холодний" період, а наприклад, в Ізмаільському районі Одеської області випало 30 мм.

Там – критичний стан", – зазначає керівник відділу агрометеорології Гідрометцентру Тетяна Адаменко.

Регіональний менеджер компанії Corteva Agriscience в Україні Антон Крючков повідомив, що за даними метеорологічних служб за зимовий період відбулося зменшення надходження опадів до 70% від середнього показника за останні 10 років.

Причому є площі, на яких нестача вологи нижче історичного показника на 80-90%.

Крім нестачі вологи, нічні заморозки наприкінці березня і першій половині квітня суттєво пошкодили листкову поверхню озимини.

"На поверхні грунту температура сягала мінус 10–20 градусів.

Це були екстремальні заморозки", – пояснює Адаменко.

фото Дмитра Скорнякова.

Ті посіви, які пережили заморозки і відсутність вологи, 14-16 квітня чекали ще пилові бурі.

Цього року вони були не лише на півдні України, а й в Запорізькій, Чернігівській, Сумській та Київській областях.

У результаті частину посів повидувало вітром чи позаносило пилом.

"Відсутність достатнього рівня зволоження у верхньому шарі ґрунту, відсутність рослинного покриву в цей час на полях, а також недостатнє структурування ґрунту призвели до розвитку активної вітрової ерозії.

Особливо сильно і нетипово це проявилося в регіонах Полісся на легких за гранулометричним складом ґрунтах", – зазначає заступник директора агробізнесу "Кернел" з виробництва Костянтин Шитюк.

За його словами, є ризики зменшення ефективності ґрунтового захисту, однорідності появи сходів культур, порушення глибини розміщення насіння.

Найбільш несприятливим наслідком вітрової ерозії може стати втрата гумусового шару ґрунтів.

Що кажуть аграрії.

Алла Стоянова, власниця фермерського господарства "Стоянова, А.

А" Ізмаїльський район, Одеська область.

"Ситуація на півдні Одещини катастрофічна.

За нашими підрахунками, 70% озимини уже загинули безповоротно: пшениця, ячмінь, ріпак.

Ми збирали інформацію саме по Бессарабії, респондентами стали близько 300 агропідприємств із земельним банком від 150 до 10 тисяч га.

Якщо не буде дощу у найближчі кілька днів, ще 11% посівів буде втрачено.

Із опитаних 12% сказали, що вони уже банкроти – кошти брати нізвідки.

У нас засуха другий рік поспіль.

Були втрати і минулого року, а цього – ще гірше.

Якщо у підприємства земельні наділи у різних місцях, то якийсь відсоток їм вдасться зберегти – десь пройшла смуга дощу, десь упав туман.

А ті, у кого до 100–300 га і їхні наділи в одному місці, втратили все".

Чи залишиться Україна без хліба.

Олексій Шурхал, власник ТОВ "Компанія "Скіф-ХХІ, "Більмацький район, Запорізької області.

"У нас зими не було.

Постійно – то відлига, то похолодання.

Пшениця по справжньому так і не ввійшла у сон: як тільки вона ввійде в нього – тут відлига, і вона починає вегетувати.

І так всю зиму.

Відповідно, вся енергія її пішла на те, щоб цю зиму пережити.

Нам трохи допоміг сніг, який випав наприкінці лютого-початку березня.

Але у пшениці не розвинулась вторинна коренева система.

Зараз сходи є, але ослаблені.

Весняного кущення немає, оскільки були сильні заморозки.

Ріпак теж дуже сильно постраждав від заморозків та відсутності вологи.

Про якийсь урожай поки що говорити не доводиться.

Якщо у найближчі тиждень-два пройдуть дощі, то ситуація покращиться.

Але все одно матимемо недобір урожаю у 20–30% порівняно з минулим роком".

фото Дмитра Скорнякова.

Микола Муравйов, власник СТОВ "Аграрник", Новотроїцький район, Херсонська область.

"Зашкодили квітневі морози.

На зрошуваних землях втратили близько 30% сильної пшениці.

Плюс ще посуха.

Маємо досить складну ситуацію.

Судячи із того, що бачимо зараз на полях, то якщо до 1 травня не буде опадів, – на богарних, неполивних, землях посіви пропадуть: пшениця, озимий і ярий ячмінь.

У моєму господарстві – це близько 150 га, загалом ми посіяли 360 га озимих.

Соняшник не сіяли і сіяти не будемо.

Волога була на рівні до 50 см, а повинна бути хоча б на рівні метра.

Ще одна проблема – маловодність Дніпра.

Згодом можемо мати проблему із браком вологи для поливу полів".

Віктотрія Доценко, власниця фермерського господарства "Вікторія", Березнегуватський район Миколаївської області.

"Запасів вологи в ґрунті немає зовсім.

Озимі зернові отримали стрес через погодні умови і призупинили розвиток.

Причина – заморозки, у нас було до мінус 10 і все це супроводжувалось сильними вітрами.

Стрес триває, чим нівелює внесені добрива та дію пестицидів.

Зрозуміло, що така ситуація спричинить суттєву втрату врожаю.

На даному етапі йдеться десь про 30%, а загалом можливо і до 50%.

Чимало посівів втрачено.

У нашому господарстві це майже третина площі – із 270 га близько 100 га не вижило".

Що з фруктами та овочами.

Наявність вологи для овочевих та садових культур не настільки критична, як для зернових та олійних, оскільки значна частина великих гравців в Україні вже мають системи зрошення.

Проте ситуацію погіршили весняні морози.

"Ранньої черешні у нас не буде.

У нас у лютому пікові температури сягали вдень 28 тепла.

Потім пішли заморозки, які знищили суцвіття", – розповідає агроном ТОВ "Аврора" (Запорізька область) Євгенія Нікітюк.

За оцінками Української плодоовочевої асоціації, втрати по кісточкових культурах через заморозки можуть досягти 80% від потенційного урожаю, по ягідних – 50%.

"Раніше звичайних термінів зацвіли абрикос та інші кісточкові культури – персик, черешня і навіть деякі сорти сливи.

Це сталося через високі температури на початку березня.

Однак з кінця березня повернулися нічні заморозки, які виявилися згубними для квітів кісточкових культур, абсолютна більшість садівників України як і раніше не мають сучасних систем захисту від заморозків", – зазначає директор з розвитку асоціації Катерина Звєрєва.

За її словами, температурні коливання вплинуть на потенційний урожай ягід.

Для виробників лохини з центральних регіонів України втрати потенційного врожаю через нічні заморозки становлять від 10 до 20%.

А для окремих господарств втрати сягають 50%.

"Зерняткові (яблуня) постраждали від заморозків значно менше.

Багато чого буде залежати від погоди в найближчі тижні (період цвітіння) – наскільки сприятливими будуть умови для комах-запилювачів", – вважає менеджер з маркетингу по садівництву компанії Bayer Ігор Тарушкін,.

Щодо ситуації в овочівництві, то вона теж досить складна.

Експерт зазначає, що багато середніх і дрібних фермерів залишилися без значної частини оборотних коштів через тимчасове закриття ринків і неможливість реалізації ранньої продукції.

Крім цього, вони обмежені в можливостях організації польових робіт, таких як висадка розсади, оскільки вони вимагають перевезення людей в поле і знаходження їх на полі в безпосередній близькості один від одного, що порушує режим карантину.

Чи насправді все це критично.

Наразі ситуація не виглядає критичною.

На початку травня Гідрометцентр прогнозує дощі.

Проте частину площ під озимими буде втрачено і фермери пересіватимуть їх яровими культурами.

За оцінками генерального директора асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Романа Сластьона, йдеться про пересів 400-600 тис.

га озимої пшениці та ріпаку.

Це незначні цифри і становлять 1-2% від загальної площі під озимими культурами в Україні (7,6 млн га).

"Ситуація по озимим культурам поки не виглядає безнадійною.

Так, були проблеми на півдні країни, але ситуація в інших регіонах стабільна.

В середині травня буде закладка колосу і стане зрозуміло, що очікувати від цього урожаю", – зазначає керівник відділу агрометеорології Гідрометцентру Тетяна Адаменко.

І хоч пересівати озимі доведеться переважно фермерам півдня і сходу України, все ж урожайність їх по всій території буде нижчою, ніж минулого року.

ФОТО ДМИТРА СКОРНЯКОВА.

"Для північних областей, де фіксувались максимальні врожайності озимої пшениці на рівні 7–10 тонн/га, зараз можна казати про можливі 5–7 тонн/га, середні показники 4–6 тонн/га впадуть до 3–5 тонн/га і менше.

У південних та східних регіонах, де історично отримували 2–3 тонн/га, врожайність цього року ризикує зменшитися до 1–1,5 і менше", – прогнозує регіональний менеджер Corteva Agriscience в Україні.

Разом з тим, відсутність вологи зараз може погано позначитися на майбутній урожайності ярових культур, зокрема кукурудзи, соняшнику, сої, які активно сіють зараз.

"Для кукурудзи потрібна волога – 80-100 мм в грунтовому шарі – це мало для кукурудзи, потрібно, щоб постійно випадав дощик, якщо його не буде, то кукурудза теж не зможе дати великого урожаю", – вважає заступник генерального директора ТОВ СП "Нібулон" з виробництва Костянтин Хмельницький.

Що робити фермерам, щоб уникнути втрат.

Застрахуватися від посухи практично неможливо.

Однак, можна мінімізувати її наслідки.

"Для цього потрібно обирати стійкий до посушливих умов сорт чи гібрид сільськогосподарської культури, насіння якого проростає з мінімальними опадами.

Варто також заздалегідь планувати внесення засобів захисту рослин", – наголошує кроп-менеджер з бобових культур, кукурудзи та цукрового буряку департаменту BASF Agricultural Solutions Євген Качура.

Експерти давно говорять про необхідність зрошення в південних та східних регіонах країни.

Крім того, слід використовувати вологозберігаючі підходи до обробітку землі.

До таких заходів належить, наприклад, і заборона спалювати стерню на полях.

За даними УКАБ, аграріям доводиться також додатково проводити коткування полів для збереження вологи.

"Наразі важливо максимально уникнути додаткових обробітків ґрунту перед посівом, здійснити посів у оптимальні строки, вчасно та якісно забезпечити ґрунтовий захист ярих культур задля ефективного використання вологи", – вважає заступник директора агробізнесу "Кернел" з виробництва Костянтин Шитюк.

Поки що лишається чекати дощів, які, за прогнозами синоптиків, повинні пройти в Україні у перші дні травня.