Ігнорують реальні загрози: судді поскаржилися на зменшення зарплат під час карантину

На плівках НАБУ добре чути, як голова Окружного адмінсуду міста Києва Павло Вовк впливав на інших суддів не лише свого суду, щоб ті прийняли потрібні йому рішення.

Про це йдеться у відеоблозі "Честь і НЕчесть тижня" на 24 каналі.

Заступник голови нового Верховного суду Богдан Львов на таємних зборах давав вказівки делегатам З'їзду суддів, кого обирати членами Вищої ради правосуддя.

Голови регіональних судів теж часто вмовляннями чи погрозами схиляють своїх колег до прийняття певних рішень.

Найбільш відомими є історії тиску черкаського судді Бабенка на свого колегу Бондаренка та полтавського судді Струкова на Ларису Гольник.

Жодного із них не покарала Вища рада правосуддя, яка мала б захищати суддів від тиску.

А інші служителі Феміди мовчки стояли осторонь.

Вони не висловили ні підтримки колегам, які постраждали від цього тиску, ні осуду тим, хто на них тиснув.

Деякі судді навіть свідомо потурали таким діям, заявляючи, що судді викривачі-корупції вчинили неправильно.

Бо критикувати судові рішення чи систему самим суддям не можна.

Та й будь-кому іншому теж.

Бо саме цей осуд, а не дії самих суддів нібито шкодять довірі до судової влади чи її незалежності.

Ці абсурдні заяви нагадують мені історію продавця овочів із книги "Сила безсилих" чеського дисидента та громадського діяча Вацлава Гавела.

Про яку історію йдеться? Продавець щодня виставляв у вітрині власного магазину табличку з написом "Пролетарі всіх країн – єднайтеся".

Цим написом він висловлював лояльність до комуністичного режиму в Чехословаччині.

Хоча сам його не підтримав, а просто хотів уникнути репресій.

Цей продавець, як і реальні українські судді, підтримував ілюзію єдності системи, запрошуючи інших грати в цю гру, бути гвинтиком в системі.

Замовчуючи власну позицію, вони по суті втрачали незалежність.

Судді часто думають, що в разі висловлення незадоволення системою на них очікують проблеми.

Як це сталось із Сергієм Бондаренком та Ларисою Гольник.

Вони хочуть і надалі спокійно працювати в своїх судах, отримувати гідні зарплати і забезпечувати свої родини всім необхідним.

Але ці судді забувають що одного дня до них теж може подзвонити голова Верховного, Окружного адміністративного чи їхнього суду і попросити про послугу.

Відмова від якої буде закріплена рішенням про дисциплінарну відповідальність, протоколом про вчинення корупційного правопорушення чи навіть звільненням.

І тоді не буде, кому їх захистити.

Так хочеться, щоб судді усвідомили наслідки свого мовчання, не побоялись вигукнути, що король голий, а "вовки" чи "львови" не мають керувати суддями.

Щоб судді були не лише незалежними від політиків, а й від один одного.

І ось нещодавно члени Асоціації розвитку суддівського врядування опублікували звернення щодо загрози суддівській незалежності.

У ньому, як і в попередніх заявах не було осуду ручного призначення членів ВРП та ВККС, неприпустимості тиску чи втручання в їх діяльність з боку голів судів.

В зверненні Асоціації до голови ВСУ йшлося про обмеження суддівської винагороди на час карантину до 10 розмірів мінімальної зарплати, а саме до 47 000 гривень.

Відповідний закон, прийнятий Радою 13 квітня, на їх думку не узгоджується з гарантіями незалежності суддів.

Таке звернення від імені членів Асоціації затвердило правління, до якого входять зокрема судді ВСУ Володимир Кравчук та Євген Петров, суддя Солом'янського суду Києва Вікторія Жовноватюк (екс-Кицюк), суддя Дніпровського районного суду Києва Юлія Іваніна, суддя Одеського апеляційного адмінсуду Олександр Кравець та інші.

"НЕчесть тижня" отримали члени правління Асоціації розвитку суддівського самоврядування.

У зверненні згадується, що Європейський суд з прав людини раніше відмовив литовському судді в розгляді заяви про порушення його прав при зменшенні зарплати.

Адже зменшення було пов'язане з об'єктивними причинами – особливою фінансовою та економічною ситуацією в країні та зачепило працівників всього публічного сектору.

Проте правління Асоціації вважає, що в Україні ситуація кардинально відрізняється.

Вони не вважають, що в бюджеті не вистачає коштів на боротьбу з пандемією.

Бо ж гроші на дороги і музеї виділяються.

При цьому, в прийнятому Радою законі мовиться не лише про зменшення зарплат суддів та членів суддівського врядування, а й інших працівників публічної служби.

Виключення – тільки для тих, хто безпосередньо задіяний у заходах щодо запобігання і поширення епідемій та пандемій.

Але судді вирішили, що вони теж безпосередньо в цих заходах задіяні.

Премію "НЕчесть тижня" за ігнорування реальних загроз незалежності суддів отримують члени правління Асоціації розвитку суддівського врядування України.

Варто зауважити, що зарплати суддів зараз є досить високими.

Київські судді першої інстанції отримують щомісяця понад 100 000 гривень.

Проте підвищення зарплати відбулось відносно недавно.

Бо до судової реформи Порошенка судді отримували по 30 – 40 тисяч гривень.

Тобто ще менше, ніж вони отримуватимуть під час карантину.

Тож нам цікаво, чи були судді незалежними тоді, на думку Асоціації?.

Честь тижня.

Проте є судді, які, не чекаючи рішень Ради, долучились до боротьби з вірусом і добровільно пожертвували частину своєї зарплати.

Працівники апеляційного суду Вінницької області, наприклад, зібрали кошти для закупівлі тестів на COVID-19 та передали їх обласній дитячій інфекційній лікарні.

Головний спеціаліст з інформаційних технологій Шаргородського районного суду Вінницької області Петро Костенюк за допомогою 3D-принтера виготовив 36 захисних щитків (візорів) для місцевої лікарні.

Судді та працівники Сьомого апеляційного адміністративного суду зібрали понад 100 000 гривень для фонду "СтопВірус".

А колектив Першого апеляційного адміністративного придбав дезінфікуючі засоби для медичних закладів Донецької та Луганської областей.

Суддя Конституційного суду України Василь Лемак теж значно долучився до боротьби з коронавірусом.

Він за власні кошти придбав 1 000 респіраторів вищого рівня захисту і виділив 300 тисяч гривень на потреби лікарень.

Премію "Честь тижня" отримав суддя КСУ Василь Лемак.

Премію "Честь тижня" за заклик до правників допомогти в боротьбі з коронавірусом отримує суддя Конституційного суду України Василь Лемак.

Ми також вітаємо та поважаємо дії інших суддів та працівників судів щодо підтримки лікарень та закупівлі медичних засобів.

Лауреатів премії та антипремії визначає громадська організація "Фундація DEJURE", яка моніторить перебіг судової реформи й добивається очищення суддівських лав.