Від демонстрацій до шашликів і картоплі: Історія і традиції свята 1 Травня

Сьогодні у світі відзначають День праці, Першотравень, День весни. Зазвичай, цього дня люди збираються великими компаніями, запихають шампури в рюкзаки і їдуть за місто – смажити м'ясо або саджати картоплю.

Зараз, в умовах карантину через пандемію коронавируса, деякими традиціями доведеться знехтувати.

В українців ставлення до цього свята досить суперечливе. Частина тішиться додатковому вихідному, інші – називають його пережитком "совка". Насправді ця дата сягає корінням зовсім іншої епохи й континенту. А від її пролетарського символізму за понад сто років залишилося не так уже й багато.

Першотравень і язичництво

Три тисячі років тому італійці поклонялися богині родючості та землі Майї, тому і назвали останній місяць весни на її честь. А перший його день зробили святковим, щоб праця у полі була плодотворною. У кельтських народів відзначалося скотарське свято, пов'язане з культом сонця. У середньовічній Німеччині 1 травня відбувалася Вальпургієва ніч – начебто нечисть влаштовувала шабаші. Щоб уберегтися від темних сил, люди розпалювали багаття і співали всю ніч пісень.

У слов'янських народів цей день вважався пробудженням духів стихій і був сильно пов'язаним з еротизмом (щойно одружені пари йшли в поля і "дарували одне одному любов" – ритуально передаючи родючість майбутньому врожаю).

Пролетарське свято: Історія виникнення

Міжнародний день праці є знаком пам'яті про робітничі протести в Чикаго (США) 1886 року. Тоді 1 травня сотні американців вийшли з вимогами впровадження восьмигодинного робочого дня (замість 15-20-годинного), збільшення зарплати та права на створення робітничих організацій. Страйк і супутня демонстрація закінчилися кровопролитним зіткненням з поліцією - вибухом бомби і стріляниною. Загалом загинуло щонайменше 8 страйкарів, 7 поліцейських, десятки отримали поранення.

За пропозицією американських робітників у 1889 році Паризький конгрес ІІ Інтернаціоналу постановив, що кожного року 1 травня будуть проводитися мирні демонстрації робітників.

Вперше День міжнародної солідарності трудящих був відзначений у 1890 р. в Австро-Угорщині, Бельгії, Німеччині, Данії, Іспанії, Італії, США, Норвегії, Франції, Швеції і деяких інших країнах.

Свято 1 Травня в СРСР

У Російській імперії День праці відзначили у 1890 році у Варшаві. Відтоді проводилися підпільні зібрання робітників та масові демонстрації.

У СРСР цей день вперше відсвяткували відкрито після Жовтневої революції у 1917 році. З часом гасла масових демонстрацій змінилися на заклики до всесвітньої революції, боротьби з мілітаризмом. Ключовим лозунгом, який асоціюється з цим святом, став "Мир! Праця! Травень!".

Присутність на парадах на честь Дня солідарності трудящих у СРСР була обов'язковою. Cвятково одягнуті робітники йшли колоною з червоними прапорами, квітами та транспарантами під урочистий бій барабанів та політичні гасла, а верхівка комуністичної партії вітала їх із трибун.

Після розпаду СРСР контекст свята трансформувався і сьогодні в більшості європейських держав він асоціюється зі святом весни і праці, а не з революцією і класовою боротьбою.

Свято 1 Травня в Україні

День робітничої солідарності на українських землях, які перебували під владою Австро-Угорщини, вперше було відзначено у Львові 1 травня 1890 року. Тоді біля міської ратуші зібралося близько 4 тис. українських, польських та єврейських робітників. Віче, на якому були присутні Іван Франко та Михайло Павлик, ухвалило резолюцію з вимогами встановити восьмигодинний робочий день, заборонити дитячу працю та нічну жіночу, запровадити загальне виборче право.

У Харкові свято відзначили демонстрацією у 1900 році, а в 1913 році  – у Києві, Катеринославі, Миколаєві, Одесі, Херсоні, Юзівці.

До 2017 року в Україні свято мало назву "День міжнародної солідарності трудящих". Однак після змін до Трудового кодексу (в рамках декомунізації) його було перейменовано на "День праці".

Що таке майовка: Колись і зараз

Із 1 Травня тісно пов'язане виникнення майовок. У дореволюційній Росії так називалися нелегальні зібрання робітників за містом, ці зустрічі переслідувалися царською поліцією. Згодом майовками почали називати виїзди родиною чи з друзями на пікніки.

Цей день асоціюється з шашликом, салатами і спортивними іграми. Крім того, для багатьох цей вихідний є нагодою відкрити дачно-городний сезон, зокрема посадити картоплю.

2 травня - тепер не свято. А що ж то було?

До того ж таки 2017 року (включно) українці традиційно відпочивали 1 і 2 травня. Загадкою для багатьох лишався "символізм" саме другої дати. Однак шукати історію цього свята – марна справа, жодного смислового навантаження воно не мало.

Це був просто додатковий вихідний, який часто зливався з сусідніми "червоними днями", тож українці могли розтягнути "шашлично-картопляне" задоволення ледь не на тиждень. Уже в цьому році ми відпочиваємо на один день менше – 2 травня більше не вихідний і не державне свято.

Від Дня народження Будди до Дня ховрашка: Що ще можна святкувати 1 травня?

Якщо ж вам все-таки не вдається позбутися "радянського присмаку" цієї дати, і День праці вам чимось не до вподоби, привід для святкування можна знайти без проблем.

Наприклад, 1 травня в Литві – День матері, У Франції – День конвалій, В Канаді – День ховрашка, на Гаваях – Свято танців, у Казахстані – Свято єдності, у Фінляндії – День студентства, США – День велосипедистів, в Ірландії і Шотландії – Свято початку літа.

Обирайте свято до смаку і відзначайте на здоров'я!

Ну а якщо гарно засвоїли матеріал - пройдіть наш тест і дізнайтеся, офісний планктон ви, шашличник чи пролетар.