Медіачек: висновок щодо інциденту за участю журналіста Сергія Медяника

«Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» запустили механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти.

На сайтах «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги.

Поскаржитися може кожен користувач, анонімні скарги не розглядаються.

Цей механізм слугуватиме для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ.

У випадку, якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики (КЖЕ) та Незалежну медійну раду (НМР).

Висновок № 50.

щодо звернення Управління державної охорони України із проханням розглянути інцидент за участю журналіста інформаційного агентства «Актуальна правда» Сергія Медяника.

Дані щодо скарги та оскаржуваного матеріалу.

11 лютого 2020 року до громадських організацій «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» звернулося Управління державної охорони із проханням розглянути інцидент за участю журналіста інформаційного агентства «Актуальна правда» Сергія Медяника й оцінити його журналістські матеріали на предмет дотримання медійного законодавства, міжнародних стандартів висвітлення інформації в медіа, а також порушень норм журналістської етики.

Матеріали щодо цього інциденту розміщені на вебресурсі «Актуальна правда» 3 лютого 2020 року «Как охранники Гончарука атаковали журналиста “Актуальной правды” Сергея Медяника» та 4 лютого 2020 року «Прем'єр-міністр Олексій Гончарук наказав особистій охороні УДО напасти на журналіста Сергія Медяника.

Додатково Управління державної охорони надало відеоматеріал із логотипом «Pavlowsky.

News», у якому є кадри з камери спостереження з цим епізодом (у загальному плані, що не дозволяє роздивитися деталі), а також поведінка й коментарі Сергія Медяника після інциденту.

Матеріали стосуються конфлікту, який виник 3 лютого 2020 року в КВЦ «Парковий» на презентації «Доступні кредити 5-7-9 %» за участю прем’єр-міністра України, де військовослужбовці Управління державної охорони (далі за текстом — УДО) не дозволили, в тому числі із застосуванням фізичної сили, Сергію Медянику наблизитися до глави уряду.

Норми законодавства України і стандарти журналістської етики, які регулюють цю сферу суспільних відносин.

Конституція України:.

«Стаття 34.

Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб — на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя».

Закон України «Про інформацію»:.

«Стаття 24.

Заборона цензури та заборона втручання в професійну діяльність журналістів і засобів масової інформації.

Забороняється цензура — будь-яка вимога, спрямована, зокрема, до журналіста, засобу масової інформації, його засновника (співзасновника), видавця, керівника, розповсюджувача, узгоджувати інформацію до її поширення або накладення заборони чи перешкоджання в будь-якій іншій формі тиражуванню або поширенню інформації.

Ця заборона не поширюється на випадки, коли попереднє узгодження інформації здійснюється на підставі закону, а також у разі накладення судом заборони на поширення інформації.

Забороняються втручання у професійну діяльність журналістів, контроль за змістом поширюваної інформації, зокрема з метою поширення чи непоширення певної інформації, замовчування суспільно необхідної інформації, накладення заборони на висвітлення окремих тем, показ окремих осіб або поширення інформації про них, заборони критикувати суб'єкти владних повноважень, крім випадків, встановлених законом, договором між засновником (власником) і трудовим колективом, редакційним статутом.

Умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів та/або переслідування журналіста за виконання професійних обов'язків, за критику тягне за собою відповідальність згідно із законами України».

«Стаття 25.

Гарантії діяльності засобів масової інформації та журналістів….

Журналіст має право безперешкодно відвідувати приміщення суб'єктів владних повноважень, відкриті заходи, які ними проводяться, та бути особисто прийнятим у розумні строки їх посадовими і службовими особами, крім випадків, визначених законодавством».

«Стаття 28.

Неприпустимість зловживання правом на інформацію.

Інформація не може бути використана для закликів до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганди війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини».

«Стаття 30.

Звільнення від відповідальності.

Ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири).

Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.

Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов'язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

Суб'єкти інформаційних відносин звільняються від відповідальності за розголошення інформації з обмеженим доступом, якщо суд встановить, що ця інформація є суспільно необхідною.

Додаткові підстави звільнення від відповідальності засобів масової інформації та журналістів встановлюються законами України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", "Про телебачення і радіомовлення", "Про інформаційні агентства" та іншими».

Кодекс етики українського журналіста (в редакції 2013 року):.

Свобода слова та висловлювань є невід’ємною складовою діяльності журналіста».

Журналісти та редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрилансерів, прес-служб та інших джерел».

Редакційна обробка матеріалів, включаючи знімки, текстівки, заголовки, відповідність відеоряду та текстового супроводу, тощо не повинні фальсифікувати зміст.

Необхідно повідомляти аудиторію про подання відрепетируваних та реконструйованих новин».

Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного.

Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення».

Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано.

Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів».

Журналіст не повинен використовувати незаконні методи отримання інформації.

Журналіст при зборі інформації діє в правовому полі України і може вдатися до будь-яких законних, в тому числі судових, процедур проти осіб, які перешкоджають йому в зборі інформації.

Використання негласних прийомів збирання новин допускається лише тоді, коли це необхідно для забезпечення достовірності або точності матеріалу.

Такі прийоми можуть бути виправдані лише у разі, коли іншими способами зібрати інформацію неможливо».

Свідоме порушення норм журналістської етики є абсолютно несумісним з професійною журналістикою, піддається громадському осуду, може бути підставою для позбавлення прес-карти чи членства в професійних спілках та НСЖУ.

Розгляд конфліктних ситуацій етичного та професійного характеру здійснює Комісія з журналістської етики».

Оцінка розглядуваного матеріалу.

Відповідно до частини другої статті 25 закону «Про інформацію» журналіст має право безперешкодно відвідувати приміщення суб'єктів владних повноважень, відкриті заходи, які вони проводять, та бути особисто прийнятим у розумні строки їх посадовими і службовими особами, крім випадків, визначених законодавством.

Перешкоджання законній професійній діяльності журналіста є кримінально караним злочином відповідно до статті 171 Кримінального кодексу.

Застосування проти Сергія Медяника засобів фізичного впливу та фізичної сили з боку військовослужбовців УДО зафіксовано на відео, посилання на яке надане УДО, а також у відеоматеріалах, розміщених на вебресурсі «Актуальная правда».

В заяві та в інших документах немає інформації про те, з яких причин та на якій підставі військовослужбовці УДО застосували проти Сергія Медяника фізичну силу й перешкоджали його роботі.

Відеоматеріали, надані УДО, також не містять інформації щодо підстав застосування сили до Сергія Медяника.

У листі УДО № 1/4/4-540 від 22.04.2020 р.

повідомляється, що «інформація про застосування засобів фізичного впливу та фізичної сили до Сергія Медяника військовослужбовцями Управління державної охорони України відсутня в охоронному відомстві».

Сам Сергій Медяник вважає, що його не пустили до прем’єр-міністра та застосували до нього фізичну силу безпідставно і протиправно, про що повідомляє у своїх матеріалах.

Оскільки підстави, з яких військовослужбовцями УДО була застосована фізична сила, відсутні, й пояснення застосування сили не обґрунтовано посиланням на відповідні норми законодавства України, можна констатувати відсутність належних правових підстав для застосування фізичної сили й засобів фізичного впливу до Сергія Медяника з боку військовослужбовців УДО.

У матеріалах, які були оприлюднені на вебресурсі «Актуальная правда», є твердження, що можуть ввести в оману споживача інформації.

Зокрема, матеріал від 03.02.2020 «Как охранники Гончарука атаковали журналиста “Актуальной правды” Сергея Медяника», написаний від імені третьої особи, без імені автора матеріалу, містить наступне твердження: «А второй сделал захват за плечо, чтобы тем самым завалить на пол журналиста и разбить ему голову».

Проте намір повалити Сергія Медяникає є не фактом, а лише припущенням автора матеріалу про можливі подальші дії охоронця, яке не справдилося.

Подання інформації в такій формі створює враження, що охоронець намагався завдати Сергію Медянику серйозної шкоди.

У матеріалі від 04.02.2020 «Прем'єр-міністр Олексій Гончарук наказав особистій охороні УДО напасти на журналіста Сергія Медяника.

Відео», поданому без зазначення авторства, заголовок містить твердження, що прем’єр-міністр особисто наказав напасти на Сергія Медяника.

Проте розміщені в цьому матеріалі відео не містять доказів такого твердження.

З нього видно, що Сергій Медяник, застосовуючи силу й відштовхуючи інших людей, намагається наблизитися до прем’єр-міністра, що зрештою йому вдається.

Охоронці йдуть поруч, але деякий час не втручаються.

Прем’єр-міністр не відповідає на запитання Сергія Медяника, однак жодних наказів про напад не віддає.

Після підходу до дверей охорона зупиняє Сергія Медяника, а коли він намагається прорватися силою — тримає його за руки і спину.

При цьому в тексті матеріалу зазначається: «Але це не завадило охороні прем'єра знову напасти на знімальну групу “Актуальної правди”».

Проте дії охоронців, зафіксовані на відео, не можна вважати нападом, окрім того, вони зупиняють лише Сергія Медяника, не наближаючись і не чіпаючи оператора.

Далі: «Тому такі злочинні дії охорони УДО були скоєні за наказом прем'єр-міністра Олексія Гончарука!» Це твердження, наведене як факт, насправді є лише припущенням автора й не підтверджуються ані відеозйомкою, ані іншими доказами.

Тобто наявне порушення професійного журналістського стандарту відокремлення фактів від коментарів та достовірності й повноти поданої інформації.

Крім того, наявне порушення професійного стандарту неупередженості, оскільки в матеріалі висуваються й акцентуються недостатньо обґрунтовані звинувачення щодо тодішнього прем’єр-міністра.

«Це не перший такий напад працівників УДО на журналістів, вони роками, системно, скоюють злочини проти представників ЗМІ», — стверджує далі анонімний автор, проте наводить лише два приклади: 2012 року і 2017 року.

Тож узагальнення про системність злочинів із боку працівників УДО проти журналістів є перебільшенням.

Також звертаємо увагу на той факт, що оскільки медіа фактично було стороною висвітлюваного в цих матеріалах конфлікту, то їх би належало публікувати не в рубриці «новини», а як позицію редакції, авторську колонку тощо, адже не кожен читач може помітити залученість медіа до висвітлюваного конфлікту.

Ініціатива «»Медіа.

Чек засуджує застосуванню фізичної сили сторонами конфлікту між Сергієм Медяником та військовослужбовцями УДО й нагадує, що дії працівників органів влади, в тому числі представників силових органів, мають базуватися на законодавстві України й не виходити за його межі.

Ініціатива констатує, що Інформаційне агентство «Актуальная правда» допустило порушення професійних журналістських стандартів неупередженості та відокремлення фактів від коментарів та достовірності й повноти поданої інформації (пп.

6 і 9 Кодексу етики українського журналіста).

Цей висновок може бути доповнений або змінений після надання зацікавленими сторонами додаткових відомостей.

30 квітня 2020 року.