Команда «Голосу країни» – про всі секрети карантинного суперфіналу

Одним із таких проєктів став суперфінал 10-го сезону «Голос країни», який 26 квітня показав телеканал «1+1».

Це прямоефірне шоу здолало всі виклики карантинних зйомок: замінило глядачів у залі та танцівників на сцені діджитал-технологіями і забезпечило телеаудиторії емоції від побаченого – комусь за допомогою спостережень за романтичним дуетом пари журі, комусь – за допомогою апелювання до відваги лікарів, комусь – через думки про те, як українська телеіндустрія бореться з обставинами, наче жабка в глечику з молоком, котра щосили б’є лапками, аби не потонути.

Поправка: б’є лапками, не полишаючи карантинної ізоляції – команда продакшену працювала віддалено.

Під час перегляду суперфіналу виникали запитання на кшталт того, що навряд чи організаторам шоу вдалося обійтися зовсім без репетицій та примірок костюмів, що інтернет-виступи співаків з-за кордону в прямому ефірі були би занадто ризикованими і що вдома в журі як мінімум мало стояти професійне світло.

Тим цікавіше було розпитати про всі деталі безпосередньо в організаторів: генерального продюсера «1+1» Максима Кривицького, головної продюсерки розважальних програм Ольги Слісаренко, керівника управління «Великі розважальні шоу» «1+1 Продакшн» Володимира Завадюка та режисерок-постановниць «Голосу країни» Наталі Лисенкової, Марії Григоращенко і Наталії Ровенської.

– Про новий формат суперфіналу ви оголосили 15 квітня.

Що передувало цьому рішенню? Чи розглядали ви варіант відкласти суперфінал до закінчення карантину? Про які ще варіанти завершення сезону ви думали?.

Максим Кривицький, генеральний продюсер «1+1»: Ми всі довго чекали на рішення уряду про закінчення карантину і сподівалися, що фінал можна буде знімати в звичайному режимі.

Рішення про новий формат ми ухвалили набагато раніше, розуміючи, що зі зрозумілих причин не встигнемо в квітні провести три фінальних прямоефірних епізоди.

Ми зупинилися на тому, що потрібно шукати форму для одного фіналу в прямому ефірі, і збільшили етап «нокаути» з двох епізодів до чотирьох, щоб виграти час.

Ідею відкласти суперфінал на потім ми відкинули одразу і, думаю, правильно, оскільки те, що довго лежить, зазвичай псується і втрачає актуальність.

Ми не могли примушувати глядачів так довго чекати.

Ми думали про те, щоб за прикладом Швейцарії зробити фінал онлайн, в Zoom, але не наважилися.

На мій погляд, там це виглядало трохи незграбно.

Упевнений, що наші фанати поставилися б із розумінням до такого рішення, але не думаю, що цей формат викликав би особливий ажіотаж.

– Чи легко погодився власник формату? Як тривали перемовини з ним?.

Ольга Слісаренко, головна продюсерка розважальних програм: Власник формату, компанія ITV, як і більшість світових компаній, не мала жодної сталої відповіді, як діяти в подібних умовах.

Наша версія «Голосу країни» вже багато років вважається однією з найкращих, тому в ITV радо пристали на нашу пропозицію і були надзвичайно вражені результатом.

Ми отримали привітання від ради директорів компанії і усіх продюсерів «Голосу» від Австралії до Сполучених Штатів.

Наразі одразу декілька країн розглядають нашу версію для адаптації.

– Чи легко погодилися спонсори? Чи змінилося для них щось у порівнянні зі стандартним форматом?.

Максим Кривицький: Я вважаю, що ми дуже вдало вийшли з даної ситуації.

І спонсори, і ми залишилися задоволеними.

Навіть так: для деяких партнерів у новому форматі були знайдені привабливіші рішення, що дозволило нам повністю виконати свої зобов'язання.

– Чи тестували ви формат попередньо на аудиторії?.

Ольга Слісаренко: Для нас було надзвичайно важливо дотримуватися умов карантину і максимально створити безпечні умови для всієї знімальної групи.

Тому жодних тестувань на живій аудиторії не було.

Були репетиції та генеральний прогон, без яких у прямий ефір – ніяк.

Сама сцена була зроблена таким чином, щоб зберегти безпечну відстань між виступаючими та знімальною групою.

Продакшн показав нам ескіз сцени, і це було своєрідне «вау», бо вона відповідала і викликам часу (ізоляція і безпека), і була надзвичайно технологічною.

Такої сцени у нас ніколи не було.

І хочу наголосити, що все робилося у максимально стислі терміни, від появи ідеї до виходу в прямий ефір минуло 26 днів, на таке здатна лише команда супергероїв.

До речі, як знімався цей фінал, ми покажемо глядачам «1+1» у спецвипуску восени.

– Як було організовано шоу? Усе повністю в прямому ефірі? Навіть учасники з-за кордону?.

Володимир Завадюк, керівник управління «Великі розважальні шоу» «1+1 Продакшн»: Суперфінал «Голосу країни» став високотехнологічним шоу, у якому як ніколи близько зустрілися лінійне телебачення та діджитал.

Десь за місяць до прямого ефіру ми зрозуміли, що будемо робити суперфінал в особливому діджитал-форматі, який є трендом у всьому світі.

Дякую керівництву каналу, Ярославу Пахольчуку, Максиму Кривицькому і Ользі Слісаренко, що вони підтримали цю ідею.

Підготовка суперфіналу тривала три тижні і проходила віддалено у Zoom, Facetime і у месенджерах.

До ефіру наша група жодного разу не збиралася разом, за винятком не більше як двох фахівців, які тестували спецефекти, доповнену реальність і виїжджали на освоєння.

Суперфінал відбувався в прямому ефірі.

Зважаючи на міжнародний тренд «домашніх концертів», коли зірки записують свої виступи з дому, та карантинні умови, у яких опинився весь світ, ми з нашими учасниками з-за кордону теж знайшли вихід.

Їм були організовані гідні технічні умови для виступів, які були записані одним дублем безпосередньо перед прямим ефіром.

Це було зроблено для того, щоб уникнути технічних «сюрпризів» та нікого не підвести.

Прямий ефір відбувався на звичному для нас майданчику, в 12-му павільйоні ВДНГ, який був спеціально обладнаний під новий формат суперфіналу.

Доступ до павільйону мало тільки обмежене коло співробітників, був організований обов'язковий температурний скринінг на вході, маршрутизація по павільйону, дезінфектори в кожному приміщенні, обов'язкова робота в масках, рукавичках, окулярах.

На знімальному майданчику працювало втричі менше людей, ніж зазвичай на прямому ефірі.

Всі консультації з питань, пов'язаних зі стилем, відбувалися спочатку віддалено під керівництвом головного стиліста Ольги Слонь, а в павільйоні з кожним учасником працювала обмежена кількість стилістів.

На всіх примірках були присутні не більше двох людей, всі гримерні і костюмерні кварцювались.

З кожним тренером працювали декілька перевірених спеціалістів для того, щоб забезпечити зв'язок з ними під час прямого ефіру.

Вдома у тренерів було встановлено невелику кількість світла, техніки, обладнання для відтворення віртуальних фонів, які ви могли бачити під час ефіру – наприклад, червоні крісла і кнопка перед тренерами.

Окрім того, ведучі Юрій Горбунов та Катерина Осадча, які працювали в ізольованому приміщенні, з’являлись у студії ТСН за допомогою технології Motion Tracking, а у залі після виступів учасників – у вигляді голограм на прозорому проекційному екрані.

– Для мене як для глядача виступи були емоційними.

Як ви добивалися емоцій від учасників без зворотного зв’язку з залу?.

– Звичайно, ми налаштовували наших фіналістів, для цього проводилася ретельна робота з учасниками по Zoom.

Вони розуміли, що їх місія зараз – стати мотиватором для глядачів, які сьогодні знаходяться на самоізоляції, і допомогти лікарям, адже ефір був благодійним: всі вилучені кошти від голосування і продажу реклами під час фіналу підуть на закупівлю засобів індивідуального захисту для українських медиків, які борються з Covid-19.

Ця сума стала першим внеском в благодійному музичному марафоні «Ти не один».

Це знайшло відгук в серцях учасників, тому вони змогли донести свій меседж і передати емоції.

– Наскільки дорожчим/дешевшим вийшов цей формат у порівнянні зі стандартним? Чи вистачило вам своєї техніки? Чи десь купували/орендували додаткову?.

– Нам вдалось завдяки виконавчому продюсеру Ганні Аксютенко і чіткому курсу на маржинальність зробити фінал точно не дорожчим, ніж звичайний прямий ефір.

Спасибі підрядникам, які пішли нам назустріч в цьому питанні.

– Скільки загалом людей працювало над створенням суперфіналу? Як ви змогли організуватися віддалено?.

– В цілому над підготовкою фіналу за межами майданчика працювало близько 150 людей.

Всі вони працювали віддалено – у Zoom, Facetime і Skype.

За півтора місяці, які співробітники «1+1 медіа» знаходяться на карантині, ми призвичаїлися «штормити», дискутувати, проводити наради та знаходити рішення дистанційно.

– Хто вигадував діджитал-оформлення номерів?.

– Усі технічні рішення у фіналі «Голосу країни-10» – це результат роботи режисерів-постановників проекту Наталі Лисенкової, Марії Григоращенко, Наталії Ровенської, а також головного режисера прямого ефіру та режисеру ПТС Андрія Музики.

– Мені особливо запам’яталися insta-маска (номер Марії Кондратенко.

– Ред.) та великі танцюючі фігури у виконавиці пісні «Все будет хорошо» (номер Анастасії Картвелішвілі.

– Ред.).

А які номери насправді були найскладнішими і які діджитал-технології ви в них застосовували?.

Наталя Лисенкова, Марія Григоращенко, Наталія Ровенська, режисерки-постановниці проєкту «Голос країни»: Суперфінал «Голосу країни-10» втілив концепцію «самоізоляції на сцені».

Основою сценічного рішення став триметровий куб-сцена – постамент і центральний об’єкт, по периметру оточений екранами.

Після виконання пісні на екранах з’являлись глядачі, які оплесками підтримували фіналіста.

Ведучі шоу були ізольовані в окремому приміщенні та з’являлися на сцені за допомогою голограми на прозорому екрані.

Зіркові тренери на момент трансляції знаходилися вдома, але в той же час були максимально занурені у процес – вони з’являлися на екранах після кожного виступу учасника та коментували онлайн, використовуючи віртуальні фони, одним з яких було червоне тренерське крісло.

Музиканти були заздалегідь відзняті за допомогою технології «кінект».

У суперфіналі була використана технологія Motion Tracking, доповнена реальність, максимально вдосконалена технологія alfa-каналу.

Вперше на українському телебаченні під час прямого ефіру ми використали нову систему Notch, яка дозволяла в режимі реального часу створювати яскраві номери, видозмінюючи графіку залежно від музичних та вокальних перепадів під час виступу учасника.

Наприклад, за допомогою неї були створені танцюючі різнокольорові «чубаки» у номері Анастасії Картвелішвілі з піснею «Все будет хорошо».

Повторимося: в Україні таке технологічне рішення застосували вперше на телебаченні, хоча цю технологію вже використовують у своїх виступах світові зірки Jay-Z, Billie Eilish, BTS та інші.

Також в одному з номерів в Україні вперше застосували водоспад із лазера – технологію, розроблену в Лос-Анджелесі, а втілену в Україні.

Для номеру Марії Кондратенко ми розробили insta-маску, яка онлайн фіксувалася на обличчі учасниці за допомогою розташованих на сцені мобільних телефонів.

Це зображення також використовувалося під час монтажу та з’являлося на екранах.

Виступ учасника Назара Яцишина супроводжувався відеокадрами відомих українських танцівників, які заздалегідь записали на свої телефони відео у форматі популярних челенджів у сучасних додатках Tik.

@video=//www

– Чому ви вирішили долучити до комунікації проекту елемент благодійності? Щоб залучити більше аудиторії? Отримати від неї глибшу включеність? Не дисонувати з серйозністю проблем у суспільстві розважальним шоу? Скільки коштів ви вже зібрали на допомогу лікарям і куди конкретно їх направите?.

Володимир Завадюк: Для «1+1 медіа» тема благодійності не є чужою.

Це не перший марафон, який проводить медіахолдинг.

Щороку до Дня Святого Миколая ми організуємо великий благодійний марафон в ефірі «Сніданку з 1+1» задля нашого проекту «Здійсни мрію» – щоб важко хворі діти стали ближче до своїх найзаповітніших бажань, а українці мали змогу долучитися і потім на власні очі побачити, як ці бажання здійснюються.

Зараз же українці об’єдналися навколо гострої проблеми.

Ми дуже вдячні глядачам, які підтримували наших учасників і таким чином долучились до допомоги українським медикам.

Нам здається, що зараз як ніколи своєчасно об’єднатись навколо однієї мети – допомоги тим, хто знаходиться на передовій боротьби з вірусом.

Адже за даними МОЗ, кількість інфікованих лікарів постійно зростає.

Кошти, зібрані від голосування та продажу реклами під час фіналу «Голосу країни», стали першим внеском у благодійний музичний марафон «Ти не один», який відбувся 3 травня.

Сума становить 627 407 грн.

Ще на 534 200 грн.

було надіслано смс-повідомлень під час онлайн-концерту, а на сайті Української біржі благодійності українці зробили пожертв на 87 952 грн.

Загалом станом на ранок 4 травня в рамках марафону «Ти не один» було зібрано 1 249 599 грн., і збір триватиме до 8 травня включно.

На ці кошти буде придбано захисні костюми, респіратори та інше обладнання, якого зараз так не вистачає для захисту здоров’я лікарів.

Усі кошти надійдуть Українській біржі благодійності, яка спільно з Громадською платформою РазомUA організують придбання засобів для захисту лікарів.

У режимі реального часу інформацію про потреби опорних лікарень можна побачити на карті партнерів.

Громадська платформа РазомUA спільно з МОЗ акумулює цю інформацію.

Зірки, які долучились до марафону, також довгий час знаходяться на самоізоляції та готові були підтримати глядачів та лікарів.

Усі артисти, до яких ми звернулись, підтримали нашу ініціативу та заспівали для глядачів із дому.

Кожен з артистів креативно підійшов до свого домашнього виступу, а наша режисерська команда на чолі з Антоном Пильноватих та сценарна група на чолі з головним сценаристом проекту Тетяною Хлопук допомогла їм у цьому.

Дивіться фінал 8 травня у «Сніданку з 1+1».

– Чи готові ви повторити таку «карантинну» технологію створення контенту? Якщо так, то що наступне знімете з таким підходом?.

Максим Кривицький: Ми готуємося до осені і в голові тримаємо той факт, що світ навколо нас змінюється дуже швидко, змінився телевізійний і рекламний ринок.

І нам потрібно бути готовими до будь-яких сюрпризів і можливих нових обмежень.

Намагаємося весь продукт припрацьовувати таким чином, щоб зробити його мінімально залежним від обставин.

Але варто пам'ятати, що живих людських емоцій ніщо не замінить.