Справа Гандзюк: в Одесі перенесли важливе засідання суду через відсутність інтернету

У Приморському районному суді Одеси вчергове не відбулося засідання у справі про вбивство активістки Катерини Гандзюк, в якому мав брати участь Ігор Павловський, раніше заарештований за іншою кримінальною справою.

Про це повідомляється на Facebook-сторінці ініціативи "Хто замовив Катю Гандзюк?"

"Його (засідання - УНІАН) вкотре перенесли. Цього разу причина перенесення - відсутність інтернету в СІЗО, в якому тримають Павловського. Тобто, всі знали, що сьогодні відбудеться важливе судове засідання - має вирішуватись питання залучення потерпілих. Суд заздалегідь погодив можливість участі сторін по відео-зв'язку. А СІЗО СБУ, де перебуває під вартою Павловський, сьогодні повідомило, що в них немає інтернету", - йдеться в повідомленні.

Засідання перенесли на 25 травня.

Як повідомляв УНІАН, на початку липня 2019 року стало відомо, що одного із фігурантів справи щодо вбивства Гандзюк Павловського судитимуть в Одесі. У серпні в ГПУ заявили, що Павловський уклав угоду зі слідством, однак її суть не розголошується.

Із 16 серпня Павловський і його адвокат не приходять на засідання до Приморського райсуду Одеси. Перші чотири засідання Павловський пропустив, посилаючись на те, що він нібито перебуває на стаціонарному лікуванні в одній із клінік Одеси. Однак одеські активісти не знайшли його у зазначеній лікарні. Факт відсутності на стаціонарному лікуванні Павловського зафіксовано в присутності співробітників патрульної поліції, написано відповідну заяву.

20 січня 2020 року Павловського затримали в Херсоні під час спецоперації з припинення діяльності злочинної організації. Всього було проведено 35 обшуків, затримано кілька осіб. Вилучено кошти в еквіваленті понад 1,1 млн грн.

Слідство вважає, що Павловський створив та очолив злочинну організацію, яка займалася організацією масових заворушень, залякуванням, побиттям людей та підпалами автомобілів жителів Херсонщини для припинення їхньої громадської діяльності (ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 294 Кримінального кодексу України).

21 січня Печерський райсуд Києва постановив обрати Павловському запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Довідка УНІАН. Громадська активістка Катерина Гандзюк померла в київській лікарні 4 листопада 2018 року. За три місяці до цього в Херсоні невідомий хлюпнув їй в обличчя сірчаною кислотою, вона отримала хімічні опіки понад 30% тіла.

6 червня 2019 року виконавців злочину було засуджено. Організатора виконання замаху на вбивство Гандзюк Сергія Торбіна засуджено до 6 років і 6 місяців позбавлення волі. Виконавець злочину Микита Грабчук отримав 6 років в'язниці. Обвинувачені в пособництві Володимир Васянович та Віктор Горбунов засуджені до 4 і 3 років позбавлення волі відповідно, співучасник злочину В'ячеслав Вишневський отримав 4 роки ув'язнення.

Також у справі про вбивство Гандзюк фігурують раніше судимий громадянин Олексій Левін (Москаленко), голова Херсонської облради Владислав Мангер та Ігор Павловський - колишній помічник народного депутата від «БПП» Миколи Паламарчука.

Крім того, громадські активісти вважають, що до вбивства Гандзюк причетні колишній голова Херсонської облдержадміністрації Андрій Гордєєв і екс-заступник голови ОДА Євген Рищук.

20 січня 2020 року Павловського затримали в Херсоні за підозрою по іншій справі за фактом створення злочинної організації, 21 січня Печерський райсуд Києва відправив Павловського під варту.

Також у січні в Бургасі (Болгарія) правоохоронці затримали Левіна, який перебував у міжнародному розшуку. 16 березня Левіна екстрадували до України. 17 березня Печерський райсуд Києва ухвалив арештувати Левіна.

25 березня Шевченківський районний суд Києва продовжив терміни досудового слідства у справі Гандзюк до 29 липня.

27 квітня в Офісі генпрокурора повідомили про завершення розслідування у справі та про встановлення кінцевого замовника цього злочину - Мангера, який за попередньою змовою з Левіним організував нанесення тяжких тілесних ушкоджень Гандзюк, які призвели до її смерті.

Ця заява викликала обурення у потерпілих, їх захисника Закревської та громадськості. Вони переконані, що докази проти Мангера не зібрано, і що справа розвалиться у суді.

Натомість захисник Мангера Дмитро Ільченко позитивно оцінив передачу справи Гандзюк до суду. Він стверджував, що у матеріалах кримінального провадження щодо вбивства активістки немає ні слова про його підзахисного.

Мангер і Левін підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України.