«Згадаєте Порошенка — ідіть у…» Огляд токшоу за 27 квітня — 1 травня 2020 року

Пандемія коронавірусу залишилася ключовою темою в етерах українських токшоу.

Тільки от подача інформації, як і раніше, залежить від власника та редакційної політики того чи іншого телеканалу.

На цьому фоні істотно вирізнялася цього тижня хіба що програма Савіка Шустера, де зібралися артисти, які не лише дискутували, але й співали.

27 квітня, «Свобода слова», ICTV.

У студії дискутували міністр Кабінету міністрів Олег Немчинов, заступник міністра охорони здоров’я Віктор Ляшко, народні депутати: голова фракції «Слуги народу» Давид Арахамія, співголова фракції «Європейської солідарності» Артур Герасимов, заступник голови фракції «Голосу» Ярослав Железняк, колишній очільник Державної митної служби Максим Нефьодов, президент Української асоціації виробників електротехніки Олександр Громико, адвокатка Євгенія Закревська, заступник начальника департаменту офісу генпрокурора Роман Романчук.

Гуртом — дев’ять учасників (вісім чоловіків та двоє жінок).

@video=//www

Як гості, так і ведучий засобів індивідуального захисту при собі не мали.

Зате Вадим Карп’як продемонстрував пов’язану на зап’ясток червону стрічку на знак підтримки медиків.

Ведучі проєктів ICTV носять червоні стрічки на підтримку медиків.

Першим біля головного мікрофона звітував Давид Арахамія.

Звіт стосувався роботи тимчасової слідчої комісії, що вивчала справу вибухів боєприпасів у Балаклії у 2017 році.

Нині основна версія слідства, за словами народного депутата, — умисний підрив із території складів.

Вона ж, мовляв, була головною і на старті розслідування.

Та потім її змінили на теракт за допомогою ворожого безпілотника.

Арахамія запевнив, що справу вестимуть відкрито, не приховуючи деталей.

Проте жодного прізвища причетних до вибухів не назвав.

А от чию пряму мову ще до старту програми можна було відгадати на 95 %, так це співголови фракції «Європейської солідарності».

Схоже, цілий рік по виборах президента Артур Герасимов ходить на етери з метою озвучити дві незмінні тези:.

нинішня влада катастрофічно нефахова;.

врятувати Україну може тільки «Європейська солідарність» на чолі з Петром Порошенком.

Герасимов критикував Зеленського за небажання боротися з корупцією, Саакашвілі — за непогашену судимість, монобільшість та Кабмін — за дивну, на погляд опозиціонера, кадрову політику.

Співголова фракції «Голосу» Ярослав Железняк допомагав колезі по парламенту, критикуючи супершвидкі конкурси на посади голів податкової та митної служб.

Герасимов також детально розповів, як до України прибула чергова партія захисних костюмів, «куплених за власні кошти Порошенка та Roshen».

Ведучий, уже не вперше в подібній ситуації, слухав мовчки.

Головний санітарний лікар України Віктор Ляшко вкотре зазначав, що карантин дає свої результати.

А от міністр кабміну Олег Немчинов так і не зміг пояснити присутнім, які повноваження матиме посада віцепрем’єра з питань реформ, на яку сватають Михеїла Саакашвілі, та яке міністерство зможе очолити грузинський політик в разі призначення.

Дали в етері «Свободи слова» виговоритися і нещодавно звільненому з посади голови Державної митної служби Максиму Нефьодову.

Той розповів, як багато планував зробити на посаді (декларуючи, зокрема, «фантастичне зростання імпорту» техніки та одягу), але мало встиг.

Навпаки, багато встигли в офісі генпрокурора, розслідуючи напад на активістку Катерину Гандзюк.

Тому, маючи всі необхідні докази, передають справу до суду.

Це вже слова заступника начальника департаменту офісу генпрокурора Романа Романчука, які спровокували гостру критику з боку адвокатки родин Небесної сотні.

Євгенія Закревська звинуватила працівників Офісу генпрокурора у перекиданні відповідальності на суд.

28 квітня, «Пульс», «112 Україна».

У програмі знов не було гуртової частини: майже шестигодинний етер розбили на сольні блоки.

Щоправда, ведуча Анна Степанець сказала, що автори програми «потроху виходять з карантину», що позначилося на гостях: троє з чотирьох спікерів прийшли безпосередньо до студії.

Це співголова фракції «Опозиційної платформи — За життя» Вадим Рабинович, міністр транспорту 2005 року Євгеній Червоненко й народний депутат від монобільшості Олександр Дубінський.

Відеозвязком долучалися бізнесмен Андрій Пальчевський і віцеспікер парламенту Грузії Георгій Вольський.

Телефоном на зв'язок виходив народний депутат від «Слуги народу» Олександр Качура.

Разом шестеро чоловіків.

@video=//www

Маску з-поміж гостей студії, не користуючись, при собі мав лише Вадим Рабинович.

Промова гостя базувалася на критиці: чинної влади, податкових та антикорупційних органів, МВФ.

Вадим Рабинович всіляко намагається змінити наведену статистику.

Специфічним був і самопіар від гостя.

Спершу він хвалився, що із земельним законом фракція «ОПЗЖ» «пять месяцев компостировала мозги» монобільшості (хоча поправковий спам — таке собі досягнення.

— Авт.).

Потому розповідав, що за сумнівні законопроєкти в Раді «старается не голосовать» (а насправді і взагалі старається не приходити до сесійної зали.

— Авт.).

Підсумував народний депутат піар-блок власної політсили і взагалі самовпевнено: заявив, що допомога медикам нині «идет только от нашей партии».

Хоча Ярослав Зубченко не дасть збрехати: такі слова персонально ображають, як мінімум, Порошенка, Ахметова та Новинського.

А от карантин, на думку Вадима Рабиновича, неодмінно скасують до 18 травня.

Адже тоді… в Києві має відбутися «гей-парад».

Який, на переконання народного депутата від «ОПЗЖ», чинна влада зірвати не дасть.

Звідки в гостя інформація саме про 18 травня (адже «Київ Прайд», наприклад, запланований на 21 червня.

— Авт.), дізнаватися ніхто з ведучих не став.

Наступний блок маніпуляцій від Рабиновича стосувався однієї з улюблених його тем — «пропаганди фашизму».

Почав він із того, що в Україні, мовляв, забороняють говорити російською.

Хоча «70 % разговаривают по-русски» (мабуть, лише в уяві народного депутата, бо дані соцопитувань свідчать про інше.

— Авт.).

Фашизм фашизмом, але і просування тез про бактеріологічні лабораторії США в Україні для працівників каналів Медведчука ніхто не скасовував.

Тому улюблену тему «ОПЗЖ» спершу порушила ведуча, а потім, коли у студії виступав Євгеній Червоненко, тематичний допис з’явився і на великому студійному екрані.

Команда «112» мовить тільки про важливе (для «ОПЗЖ»).

В черговому етері черговий представник «За життя» дорікнув Саакашвілі непогашеною судимістю (про це багато говорили на минулому тижні).

А показовим завершенням блоку стало зачитування у студії дописів глядачів.

Судячи з цих повідомлень, авдиторія «112 Україна» боїться голоду значно більше, ніж коронавірусу.

У другому «соло» вже з власної оселі вмикався бізнесмен і телеведучий Андрій Пальчевський.

Гість одночасно і хвалив карантинні заходи у світі, і критикував в Україні.

Зазначаючи, що після пандемії на планеті можуть настати голод і посуха.

Третім гостем «Пульсу» став черговий завсідник етерів каналу — міністр транспорту часів Ющенка Євгеній Червоненко.

Сольний блок політик відкрив фразою: «Я не говорящая голова» (хоча за статистикою телеканалу так і не скажеш.

— Авт.).

Подальша ж промова Червоненка не надто відрізнялася від промови Рабиновича: критика лунала в бік можливого нового члену Кабміну Михеїла Саакашвілі, призначення якого гість вважає «запуском торпеды», а самого грузина — «наемником глобалистских сил»; прихід нефахових людей на важливі посади (Червоненко кілька разів наголосив, що на посади беруть «людей без андерграунда», вочевидь, маючи на увазі бекґраунд посадовців).

Ятрить душу Євгенія Червоненка й те, що на час дії карантинних обмежень в Україні припадає річниця перемоги у Другій світовій.

«Они что, 9-го не могли?» — бідкався гість, отримавши запитання від ведучого Володимира Полуєва, чи не призвело б дочасне скасування карантину до чергових масових акцій та чергового спалаху коронавірусу.

І хоча зі словами Володимира Полуєва Червоненко погодився, все ж зазначив, що «у нас отобрали 9 мая».

Органічно доповнив слова ексміністра транспорту України і віцеспікер парламенту Грузії Георгій Вольський під час відеовключення.

Колишній радник проросійського політика Бідзіни Іванішвілі нагадав, що на батьківщині Михеїла Саакашвілі засудили за «коррупцию и нападение на человека», а самого президента Грузії 2004–2013 років назвав «миной замедленного действия».

Не зрадив очікувань авдиторії каналу й народний депутат від монобільшості Олександр Дубинський, виступаючи у студії слідом за Червоненком.

Гість, як завжди, критикував нинішню владу («правительство абсолютно непрофессиональное»), міжнародні інституції («деньги МВФ ускорят дефолт»), але при цьому висловив симпатії Саакашвілі («он не допускал внешнего управления страной»), хоча ще півроку тому Дубінський дуже негативно відзивався про Саакашвілі.

Ганив він і найбільш обговорювані законопроєкти 2020 року: про ринок землі та про діяльність банків (який народний депутат спільно з колегою з «1+1» Ольгою Василевською-Смаглюк просто засипали поправками).

На думку гостя, банківський закон — «полностью антиконституционный и антинародный» і дає змогу уникнути відповідальності колишній голові НБУ Валерії Гонтаревій.

Опонував йому в телефонному режимі колега по фракції Олександр Качура, кажучи, що закон відкриває шлях до грошей МВФ, які врятують країну від дефолту.

Суперечка двох членів фракції «Слуги народу» в етері не надто дружнього до влади телеканалу виглядала дивно.

29 квітня, «Український формат», News.

У передмові піарився колишній соратник Віктора Януковича Андрій Портнов.

Говорили здебільшого про справи пропагандистські: ті ж таки бактеріологічні лабораторії США в Україні, справи Майдану, одеську трагедію 2 травня 2014 року, протести під кабміном тощо.

У груповому етапі були народні обранці Нестор Шуфрич (фракція «Опозиційна платформа — За життя»), Олена Шуляк, Юрій Камельчук, Мар’яна Безугла («Слуга народу»), голова Національної медичної палати України Сергій Кравченко, політтехнолог Дмитро Раїмов, політичні коментатори Михайло Чаплига, Володимир Цибулько, Вадим Карасьов, Олександр Солонтай, громадська діячка Ірина Паламар, парламентарка-регіоналка 5–7-го скликань Олена Бондаренко, економічний «експерт» Олександр Охріменко, український заробітчанин у Польщі Орест Покальчук.

На післямову залишилися Бондаренко та Охріменко, до них долучилися член «ОПЗЖ» Михайло Опанащенко та очільник київського осередку «Нацкорпусу» в Києві Сергій Тамарін.

Разом 17 гостей (13 чоловіків та чотири жінки).

Говорили про пандемію, карантин, протести під Кабміном тощо.

30 квітня, «Право на владу», «1+1».

Автори проєкту залишилися єдиними серед колег із популярних токшоу, хто продовжив практику дистанційного спілкування.

Тож і нині всі гості вмикалися відеозв’язком.

Авторам «Права на владу» можна застосовувати хештег #єдині_хто_на_карантині.

Учасники програми — народні депутати: лідерка ВО «Батьківщина» Юлія Тимошенко, співголова фракції «Опозиційної платформи — За життя» Юрій Бойко, представники фракції «Слуга народу» Данило Гетманцев та Олександр Дубинський, член групи «За майбутнє» Ігор Палиця, а також міністр юстиції Денис Малюська, член Ради НБУ Василь Фурман, голова наглядової ради «Укрінбанку», постраждалого під час «банкопаду» 2014-15 років, Володимир Клименко.

Разом вісім учасників: сім чоловіків та одна жінка.

@video=//www

І хоча депутатів від монобільшості знову було більше за колег з інших фракцій, цього разу вони впродовж всього етеру опонували один одному.

Бо головною темою стала співпраця з МВФ та ухвалення так званого антиколомойського закону, що регламентує діяльність банківських установ.

Гості проєкту при цьому розділилися на прихильників та противників документа.

Чисельно переважали другі: проти висловлювалися п’ятеро гостей, за — лише троє.

На старті «Права на владу», поки інші учасники ще налаштовували відеозв’язок, ведуча дорікнула співголові фракції «ОПЗЖ» Юрію Бойку за те, що, зокрема, його соратники ходять на засідання парламенту без масок.

Чим, мовляв, подають приклад пересічним українцям, які вдаються до масових порушень карантину.

Соратник Медведчука запевнив: зібрання в сесійній залі взагалі недоречні, бо засідання можна проводити у форматі відеоконференцій.

Аргументи противників банківського законопроєкту були яскраво емоційно забарвлені: Юлія Тимошенко запевнила, що документ робить НБУ «державою в державі»; Олександр Дубінський сказав, що такі як Денис Малюська (міністр юстиції в етері обстоював важливість прийняття згаданого закону) «насилуют конституцию».

Пул захисників «антиколомойського» закону, куди, крім Малюськи, ситуативно ввійшли народний депутат Гетманцев та член Ради Нацбанку Фурман, повторював тези про захист банківської системи та важливість співпраці з МВФ.

Цікавою риторикою відзначилася лідерка ВО «Батьківщина».

Крім звичних фраз про надзвичайну шкідливість закону про ринок землі (які Тимошенко примудрилася вставити й у розмову про банки) та чергову заяву про наміри звертатися щодо нього до Конституційного Суду, опозиціонерка критикувала не лише монобільшість, але й персонально президента.

Юлія Тимошенко, зокрема, говорила, що левова частка фракції «Слуги народу» «не думає, а приймає рішення за вказівкою президента» (з нефаховістю монобільшості при цьому погодився і її член Олександр Дубінський.

— Авт.).

При цьому Володимир Зеленський, на думку гості, — керівник абсолютно нефаховий, а отже віддав Україну в зовнішнє управління й поставив на межу руйнації.

А ще місяць тому Юлія Володимирівна засвідчувала йому свою підтримку.

Крім того, потужний спіч гості не дозволив іншим учасникам програми пригадати, як у 2008 році Тимошенко особисто вносила в Раду законопроєкт про ринок земель, де жодних обмежень, про які зараз говорять представники політсили, не було.

Останнім банківським законопроєктом, як і повноваженнями Нацбанку в разі його прийняття, пройшовся голова наглядової ради «Укрінбанку» Володимир Клименко.

Його установа збанкрутувала під час так званого «банкопаду» 2014-15 років.

Та нині, за словами гостя, банк продовжує виплачувати вкладникам втрачені кошти.

Про кризовий період Клименко згадував як про час, коли керівництво НБУ, замість надавати банкам допомогу, тиснуло на них, а банківські установи «отправляли на кладбище».

Отже, кінець етеру пройшов у суперечках щодо доцільності збільшення повноважень Нацбанку, в якій прихильники законопроєкту помітно поступалися в напорі критикам.

30 квітня, «Народ проти», ZIK.

У першому сольному блоці був спікер українського парламенту Дмитро Разумков.

У другому виступав міністр охорони здоров’я Максим Степанов.

У гуртовій дискусії сперечалися міністр інфраструктури уряду Гройсмана Володимир Омелян, народні депутати Олексій Кучеренко (фракція ВО «Батьківщина»), Олександр Дубінський («Слуга народу»), Олег Волошин («Опозиційна платформа — За життя»), Тарас Батенко (група «За майбутнє»), інфекціоністка Ольга Голубовська, генерал-майор Віктор Назаров, ексочільник Голосіївського районного управління поліції Києва Денис Ярославський, журналіст Сергій Лямець, директорка благодійного фонду Валентина Маркевич, політкоментатор Михайло Чаплига, політичний діяч Василь Горбаль, проросійський політик і блогер Анатолій Шарій, керівниця обласної реабілітаційної лікарні Дніпра Інеса Шевченко, лікар із Німеччини Юрій Амдур.

Тобто, 17 гостей (14 чоловіків і три жінки).

Резонували, як завжди, народні депутати: чинний, з монобільшості — Максим Бужанський та колишній, від ВО «Свобода» — Юрій Михальчишин.

Говорили про звільнення керівника митниці та розслідування можливих зловживань у відомстві, карантин, розслідування вибухів боєприпасів на військових складах тощо.

1 травня, «Свобода слова Савіка Шустера», канал «Україна».

Нинішній випуск програми став чи не найекзотичнішим за новітню історію проєкту Шустера.

Адже до дискусії залучили представників креативних індустрій.

Зокрема, у студії були співачка та актриса Оля Полякова, лідер гурту «Антитіла» Тарас Тополя, соліст групи «С.

Й» Олег Собчук, радіоведучий та рок-виконавець Сергій Кузін, актор та режисер Ахтем Сеітаблаєв, актори театру і кіно Володимир Горянський та Остап Ступка (єдиний у медичних рукавичках).

Відеозв’язком приєднувалися олімпійська чемпіонка з фехтування Ольга Харлан, популярна українська тенісистка Еліна Світоліна, лідерка гурту The Hardkiss Юлія Саніна, акторка Ірма Вітовська, кінопродюсер Олександр Роднянський та політики із креативних індустрій: представник фракції «Голосу», лідер гурту «Океан Ельзи» Святослав Вакарчук та ексочільник холдингу «1+1 медіа», нардеп від монобільшості Олександр Ткаченко.

Разом 14 промовців (дев’ять чоловіків та п’ять жінок).

@video=//www

На старті етеру Савік Шустер навів результати соціологічного опитування: з якою емоцією живуть українці нині? За його даними, 48,4 % мають надію на завтра, 29,4 % — страх і 22,2 % відчувають приниження умовами життя.

Це ж саме запитання було доступне для голосування глядачам проєкту, воно ж стало єдиним, яке Шустер ставив усім без винятку гостям (що, зрештою, виглядало трохи нудно).

Цікаво було спостерігати за спілкуванням ведучого з креативними гостями.

Савік Шустер, який зазвичай може дати раду присутнім у студії політикам, помітно знічувався в розмовах з артистами.

Зокрема, важко вимовляв прізвище Ахтема Сеітаблаєва, а на ввімкненні спортсменок Харлан та Світоліної навіть зам’явся (схоже, в очікуванні підказки режисера, хто саме долучається до етеру).

Якщо єдине питання для всіх гостей робило ефір більш нудним, аніж це бувало в інших випусках, то живі виступи лідерки The Hardkiss Юлії Саніної (онлайн) та гурту «С.

Й» (у студії) додали програмі динаміки.

Незвичні кадри для політичного токшоу.

Попри те, що в дискусії брали участь лише двоє політиків, суперечок між гостями уникнути не вдалося.

Протистояння мало одну «генеральну лінію»: майже всі проти Олександра Ткаченка.

Митці раз по раз дорікали владі за урізання видатків на культуру (Вакарчук, Сеітаблаєв), нерозуміння, коли з карантину зможе вийти креативна індустрія (Полякова), кодування телевізійних каналів на супутнику (Горянський, Сеітаблаєв).

Ексочільник холдингу «1+1 медіа» тримав удар та намагався оперувати фактами.

Зокрема, згадав, що представники креативної індустрії забезпечують Україні 4 % ВВП, а кодування — не що інше, як бажання телеканалів виживати в умовах ринку.

Сказав нардеп і про законопроєкти, що нині готуються в Раді й мають на меті забезпечити креативникам пільги та додаткове фінансування на період кризи.

Запам’ятався етер і локальними суперечками.

Не гірше за депутатів чубилися Полякова й Тополя (про наслідки карантину для шоубізнесу), Тополя та Горянський (чи варто в часи кризи взагалі «списувати з рахунків» культурну сферу).

Емоційна Оля Полякова прогнозувала, що через кризу виконавці, а надто представники їхніх творчих колективів масово змінюватимуть професію та закликала колег об’єднуватися у профспілку.

Тарас Тополя запевнив, що справді творчу людину обмеження не злякають.

Тим часом автори проєкту, поміж балачками присутніх митців, показували глядачам статистичні дані.

Зокрема, за інформацією Держкіно, у 2014–19 роках в Україні зняли 133 фільми, на які держава виділила 1,8 мільярда гривень.

Ще 450 мільйонів має надійти у 2020-му.

Нагадали і про те, що навіть касово успішні проєкти на кшталт «Захара Беркута» у прокаті не окупилися.

Все тому що в Україні знімається багато «шлаку» і мало справді якісного кіно, твердив колишній український, а тепер російський кінопродюсер Олександр Роднянський.

Втім, які саме фільми він вважає якісними, а які — непотребом, ані ведучий, ані гості не поцікавилися.

Коли ж зайшлося про шоубіз, лідер гурту «Антитіла» Тарас Тополя весь час намагався домогтися законодавчої підтримки для громадської організації «Українська агенція з авторських та суміжних прав», членом якої є і сам.

Олександр Ткаченко сказав, що раніше агенція була державною, а потім раптово переформатувалася в ГО, і що у влади є сумніви, чи за призначенням організація використовувала отримані кошти.

Завершився ефір тим, із чого починався: Савік Шустер знову навів результати опитування телеглядачів щодо їхніх емоцій від сьогодення.

Тепер надію відчували 55 % опитаних, боялися завтрашнього дня 23 %, а з приниженням етер додивлялися 21 % глядачів.

1 травня, «Ехо України», Прямий.

До студії Прямого завітали народні депутати Артур Герасимов («Європейська солідарність»), Юрій Камельчук («Слуга народу»), Інна Совсун («Голос»), парламентарі 8-го скликання Ігор Лапін («Народний фронт»), Дмитро Линько (Радикальна партія Ляшка), Юрій Мірошниченко («Опозиційний блок», брав участь у виборах 2019 року від «ОПЗЖ»), заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій уряду Гройсмана Георгій Тука.

На відео вмикався міський голова Черкас Анатолій Бондаренко.

Разом — вісім гостей (семеро чоловіків та одна жінка).

Єдиний із присутніх у студії, хто мав при собі маску — народний депутат Герасимов.

@video=//www

На старті у студії обговорили проміжну тему — як в Україні мали би відзначати День солідарності трудящих 1 травня? Опитування глядачів показало: 77 % виступають за матеріальне заохочення працівників, а не за відзнаки чи похвалу.

Далі мова пішла про літак із медичними засобами, який зустрічав особисто президент Зеленський.

А потім виявилося, що все привезене закупив власним коштом власник мережі гіпермаркетів «Епіцентр», народний депутат Олександр Герега.

«Я називаю це зашкваром», — сказав ведучий.

Нагадавши, що представники партії «Голос» навіть хочуть звернутися з цим питанням до антикорупційних органів.

Присутня у студії представниця політсили Інна Совсун і взагалі розповіла, що Герега з депутатської електронної пошти розсилав народним депутатам листи із пропозицією придбати засоби захисту.

Тема дала змогу представнику «Європейської солідарності» Герасимову повторити свою мантру: врятувати ситуацію може тільки Порошенко.

Ведучий, гості та глядачі кілька хвилин слухали розповідь про те, як «Порошенко власним коштом наймав літаки», щоб доправити до України 130 тисяч захисних костюмів.

На цьому параді піару зайвим, вочевидь, почувався народний депутат від монобільшості Юрій Камельчук.

Він дорікнув Герасимову за статки Порошенка, що збільшилися за час президентської каденції, а також за тривалий час, що після окупації Криму та нападу на Донбас у Росії працювала Липецька кондитерська фабрика.

Перервавши дискусію, Ганапольський накинувся на Камельчука, звинувачуючи того у брехні.

Ведучий кричав, що Липецька фабрика давно не працює, а статки Петра Порошенка за останні роки тільки зменшилися (хоча, за словами Ганапольського, йому й «насрати на статки Порошенка»).

Дісталося Камельчуку і за те, що той взагалі посмів згадувати лідера «Євросолідарності» у розмові про чинну владу (і байдуже, що представник монобільшості реагував на слова Артура Герасимова).

Ганапольського було не зупинити.

«Коли є питання, про яке ми зараз говоримо, і починається про Порошенка — ідіть звідти у сраку! Тут ви будете відповідати на питання нагальні!».

Ведучий наче натякає: критикуєш Порошенка — ображаєш Ганапольського.

Здавалося б, палкий спіч Ганапольського розставив крапки над «і» в питанні недоторканості постаті Порошенка в етерах Прямого.

Але ні: співведуча Альона Курбанова, взявши слово, згадувала, що статки п’ятого президента значно зменшилися, відколи той очолив Україну.

На доказ цієї тези на екран вивели і статистику від Forbes за 2013 та 2019 роки.

Вона свідчила, що рік тому Порошенка серед переліку мільярдерів не було.

Хоча можна було би згадати, що статки зростали безпосередньо під час президентської каденції (наприклад, у 2018 порівняно з 2017-м).

Говорили і про законопроєкт про страхування медиків, який, за словами Артура Герасимова, підписали представники всіх фракцій, крім президентської.

Юрій Камельчук апелював до того, що документа взагалі не бачив.

А Матвій Ганапольський навіть прикрикував на гостей, аби ті… не перебивали представника монобільшості.

Потому перейшли і до протистояння між владою Черкас, що дозволила дочасне послаблення карантину, та керівництвом держави, яке такий підхід різко засудило.

Слово надали очільнику міста Анатолію Бондаренку, який твердив, що орієнтується на поточну епідемічну ситуацію та рішення міськвиконкому змінювати не планує.

Матвію Ганапольському в цей час помітно важко було маневрувати між критикою чинної влади та поясненням доречності дотримання карантину.

«Захворіти можемо ми, а не Зеленський», — зрештою, сказав ведучий.

Продовжуючи тему місцевої влади, яка, мовляв, об’єднується в опозиції довкола центральної, Ганапольський згадав про нещодавню онлайн-конференцію міських голів, що відбулася під головуванням Віталія Кличка.

Ведучий припустив, що не за горами — створення партії мерів.

«Місцеві еліти підіймаються на фоні слабкості центральної влади», — вторив йому ексзаступник МТОТ Георгій Тука (щоправда, гості, схоже, забули, що раніше подібні проєкти самостійного успіху не мали.

— Авт.).

Глядачів у цей час запитали, чи правильно роблять підприємці, дочасно запроваджуючи карантинні послаблення.

75 % опитаних дії бізнесу схвалили.

Тут глядачам нагадали: українська влада дбає про бізнес значно гірше, ніж іноземна.

Для того ведучий просто в етері зателефонував знайомому зі США, який розповів, як отримав по 1200 доларів на кожного члена родини та додаткові кошти на підтримку власної справи.

Та чи не варто було б, порівнюючи виплати, зіставити і бюджети України та США?.

Завершили ж етер скандалом із рестораном «Велюр», що працював під час карантину, а також дали добірку ляпів його власника — нардепа з монобільшості Миколи Тищенка.

1 травня, «Протистояння», News.

У передмову прийшла міністерка юстиції часів Януковича Олена Лукаш.

Говорили про традиційне: карантин, співпрацю з Міжнародним валютним фондом, владу тощо.

У гуртовій дискусії зібралися віцепрем’єр 1999, 2001-2002, 2010 років, академік НАНУ Володимир Семиноженко, керівник Національної експертної групи з інфекційного контролю Андрій Александрін, народні обранці Олена Мошенець, Мар’яна Безугла, Марина Бардіна (фракція «Слуга народу», Олександр Качний, Юрій Павленко («Опозиційна платформа — За життя»), парламентарі 8-го скликання Юрій Левченко (ВО «Свобода»), Надія Савченко (ВО «Батьківщина»), народний депутат 6-го скликання Кирило Куликов, політичні коментатори Олександр Солонтай, Володимир Цибулько, бізнесмен та телеведучий Андрій Пальчевський, голова Національної медичної палати, військовий лікар Сергій Кравченко, командир розвідки полку «Азов» 2014 року Сергій Коротких, дружина загиблого 2 травня 2014 року в Одесі Лариса В’ячеславова.

Разом 16 гостей (12 чоловіків та шість жінок).

Ішлося про карантин, протести медиків, розслідування одеської трагедії 2 травня тощо.

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки підтримці американського народу, наданій через проєкт USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews».

Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews».