«Кума у Viber скинула». Як популярний додаток перетворили на джерело фейків

"Уявіть собі, які емоції були у жінки, якщо вона не замислюючись жбурнула каменюку у скло, за яким також сиділи діти?" – ділиться враженнями журналістка Любов Величко, розповідаючи про сутички, які відбувались у Нових Санжарах два місяці тому.

20 лютого в Україні стався перший серйозний скандал навколо коронавірусу.

Тоді 72 евакуйованих із китайського Уханю людей разом із супроводом розмістили на 14-денну обсервацію у медзакладі в Нових Санжарах на Полтавщині.

Місцеві мешканці зустріли їх серйозними протестами через страх зараження.

Про цю ситуацію написали світові ЗМІ, а декілька осіб отримали підозри у скоєнні злочинів.

Щоправда, серед пасажирів "уханського літака" коронавірус так і не виявили.

Перший офіційний випадок захворювання на коронавірус в Україні було зафіксовано тільки 3 березня – у чоловіка, який приїхав з Італії.

Після цього скандалу Любов Величко поїхала у Нові Санжари, щоб з'ясувати реальні причини такої агресії.

"У випадку із нагнітанням паніки в Нових Санжарах саме штучно створені напередодні Viber-групи були епіцентром розсіювання фейків та страшилок", – розповідає вона.

Журналістка визначила, що ввечері 19 лютого, ще до того, як про місце обсервації стало відомо офіційно, була створена спільнота "Нові Санжари" у Viber, яка дуже швидко набрала понад 6 тисяч учасників.

Це досить високий показник для селища з населенням понад 8 тисяч.

Перше повідомлення в спільноті одразу було провокативним.

У ньому розповідалось, що у військовий санаторій везуть "інфекційно хворих із Китаю (50 чоловік)".

Там же містився заклик: "ми не можемо дозволити знищити наше населення..

ЛЮДИ, ПІДНІМАЙТЕСЬ, У НАС ВСІХ Є ДІТИ!!!! Треба діяти негайно".

Згодом у спільноті почали масово з'являтися фейки та заклики до насильства.

Як розповіла УП Величко, на інформацію зі спільноти посилалися навіть місцеві посадовці – селищна голова та працівники адміністрації.

"Спілкуючись з різними людьми, я чула фактично цитування повідомлень із Viber-спільнот", – додає вона.

Далі те, що звучало у Viber як гіпотеза, проходило через сарафанне радіо і сприймалося вже як реальна загроза.

"Це було тільки на користь організаторам паніки.

Служба Бі-Бі-Сі (баба бабі сказала) роздмухувала і без того страшні повідомлення із Viber, який місцеві найактивніше використовували для комунікації", – розповідає журналістка.

У багатьох українців Viber асоціюється з чатами садочків-шкіл-будинків-роботи або з картинками-привітаннями, які ми отримуємо від родичів у святкові дні.

Але цей найпопулярніший в Україні месенджер вже давно використовують для масових інформаційних кампаній.

І випадок із Санжарами став цьому підтвердженням.

Головний додаток України.

Viber в 2010 році запустили ізраїльтяни Талмон Марко та Ігор Магазинник (народився в Росії).

Команда розробки знаходилась в Білорусі.

У 2014 році японська публічна компанія Rakuten придбала цей месенджер за 900 мільйонів доларів.

Viber вже не перший рік очолює рейтинг найпопулярніших додатків в Україні.

Як розповіла "Українській правді" директорка з глобального розвитку Rakuten Viber Анна Знаменська, в Україні месенджером користуються 96% власників смартфонів.

Щоправда, у світі найпопулярніший месенджер – це Whats.

App, що належить Facebook.

Він посідає першу сходинку в 138 країнах.

Viber лідирує тільки в 7 країнах.

Крім України, це месенджер №1 в Білорусі, Молдові, Сербії, Чорногорії та Боснії і Герцеговині.

До того ж Україна – одна з трьох країн, яка приносить Viber найбільший дохід.

Рейтинг топ-месенджерів в світі.

Viber на першому місці в семи країнах: Україна, Білорусь, Молдова, Сербія, Чорногорія та Боснія і Герцеговина.

ДАНІ: ГЛОБАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ DIGITAL-ТРЕНДІВ 2020 РОКУ КОМПАНІЇ WE ARE SOCIAL ТА ПЛАТФОРМИ HOOTSUITE.

"Viber охоплює практично всю смартфон-аудиторію України і дійсно дозволяє дотягнутися до українців різного віку", – розповідає "Українській правді" керівник цифрової агенції Postmen Ярослав Ведмідь, спростовуючи певний стереотип, що цим месенджером користуються тільки люди старшого віку.

Згідно з дослідженням компанії Kantar, серед користувачів Android Viber найбільш популярний месенджер в Україні майже для кожної вікової категорії.

Тільки серед українців 20-23 років він трохи поступається месенджеру Павла Дурова Telegram, який останні роки активно набирає популярність в Україні.

Дослідження аудиторії месенджерів в Україні за віковими категоріями від Kantar (тільки користувачі Android).

В кінці березня цього року в Viber з'явилася спільнота "Коронавірус_інфо".

Це був результат співпраці МОЗ та месенджера.

Viber пропонує своїм користувачам цю спільноту як офіційне верифіковане джерело інформації про коронавірус в Україні.

Буквально за кілька днів аудиторія "Коронавірус_інфо" виросла від 0 до 3 мільйонів підписників (3,6 млн станом на 4 травня).

Для порівняння, аналогічна спільнота в Telegram набрала лише 864 тисячі користувачів.

"Такі спільноти можуть сильно впливати на людей, бо 3,6 мільйонів підписників – це фактично телеканал за аудиторією", – розповідає Ярослав Ведмідь і одразу додає, що "Коронавірус_інфо" – це позитивний приклад, а от "розкачані неетичні Viber-спільноти" можуть навпаки негативно впливати на поведінку українців.

Пандемія фейків.

З появою пандемії коронавірусу з'явилася також пандемія фейків навколо COVID-19.

Інформаційні віруси заражають людей через Viber за таким само принципом, але ізолюватися від онлайн-спілкування майже неможливо.

Це один з небагатьох способів комунікації, який залишився під час карантину.

"Сьогодні з 23:00 до 5:00 вертольоти будуть розпилювати ліки для дезінфекції.

Вікна та балкони повинні бути закриті.

На вулицю виходити після 23:00 не можна".

Це частина вже легендарного фейку коронавірусної епохи, який активно розповсюджували в різних Viber-групах.

Загалом з початку пандемії кількість фейків збільшилась кардинально.

В СБУ заявляють, що вже викрили 207 агітаторів, які поширювали фейки про коронавірус та заблокували 2 тисячі інтернет-спільнот із загальною аудиторією 800 тисяч користувачів.

В кіберполіції розповідають, що визначили 284 особи, які поширювали фейки та провокативну інформацію про коронавірус.

"Все, що масово поширюють у соціальних мережах, в результаті переходить у Viber", – розповідає УП Альона Романюк, авторка проєкту "По той бік новин", який займається спростуванням фейків.

Нещодавно вона разом з українськими журналістами запустила спільну платформу з перевірки інформації про коронавірус – "По той бік пандемії".

За підрахунками Романюк, через Viber за останній місяць вкинули або поширили щонайменше два десятки вірусних фейків, які охопили значну частину населення України.

Найчастіше це були фейки про методи лікування коронавірусу, спроби попередити близьких про "опромінення землі, розбризкування дезінфектора, штрафів для дітей", а також різні шахрайські схеми.

В 2019 році дослідницька компанія In.

Mind опублікувала результати щорічного опитування щодо ставлення українців до ЗМІ.

На запитання "Якою соцмережею ви переважно користуєтесь для отримання новин?" 18% українців обрали Viber.

Варто врахувати, що пандемія змусила українців ще активніше користуватися месенджером для отримання актуальної інформації.

Зокрема і завдяки спільноті "Коронавірус_інфо".

За словами директорки з глобального розвитку Viber Анни Знаменської, за останні два тижні березня, кількість активних користувачів месенджера зросла на 18%, а нових реєстрацій – на 25%.

Ще один важливий момент опитування щодо новинного споживання.

"Так" відповіли люди, які усвідомлено споживають новини в цьому месенджері.

Деякі українці дізнаються інформацію з Viber, просто отримуючи переслане від знайомих повідомлення.

І саме цією особливістю найбільше користуються ті, хто розповсюджує дезінформацію в месенджері.

За словами Альони Романюк, переважна більшість фейків в Viber розповсюджується саме через чати, де люди знають один одного і, ймовірно, довіряють.

"Відповідно, спрацьовує психологічний механізм "ця людина мені брехати не буде.

Пересилає – значить правда".

Тобто відбувається підкріплення фейкового повідомлення авторитетом знайомої людини", – пояснює вона.

Ще один фактор, який допомагає маніпуляторам інформацією, – простота поширення.

В месенджерах немає бар'єру публічної стрічки новин, як в соцмережах.

Тобто люди впевненіше пересилають будь-які повідомлення знайомим, не боячись осуду коментарями, як це може відбутися в Facebook.

Тому фейки ефективно розповсюджуються не так завдяки провокативним Viber-спільнотам, як через "сарафанне онлайн-радіо".

Хоча саме спільноти або групи і є початковими точками вкиду.

Автори проекту "По той бік новин" навіть опублікували певний алгоритм створення фейків з месенджерів.

Він складається з типових штампів, які найчастіше використовують для створення емоційності та псевдоправдоподібності таких повідомлень.

Алгоритм фейків з месенджерів.

"Мене вразила креативність панікерів.

Вони використовували інформацію у різному вигляді: просто вкиди типу "мій знайомий із міністерства сказав...", посилання на фейкові новини, фотожаби, анекдоти, фото, відео.

Загалом, повний арсенал", – ділиться враженнями з УП журналістка Любов Величко, яка досліджувала Viber-спільноти під час конфлікту в Нових Санжарах.

Як з цим боротись.

Фактично Viber – це месенджер для обміну повідомленнями, аудіо та відеодзвінками через інтернет.

З часом в ньому розвинулись дві популярні функції – "групові чати" до 250 учасників та "спільноти" до 1 млрд учасників з можливістю визначити кілька адміністраторів, які матимуть право публікувати інформацію.

За розміром аудиторії такі спільноти часто можуть конкурувати з онлайн-ЗМІ.

В Viber існує два види "спільнот":.

Верифіковані (відмічені синьою галочкою) офіційні спільноти брендів і організацій.

За словами представників Viber, вони проходять ретельну перевірку.

Є контроль адміністраторів і інформації, яку публікують.

Користувацькі спільноти, які модеруються фактично тільки їхніми власниками.

Інструментів контролю інформації в таких спільнотах небагато.

Кожний учасник може поскаржитись, натиснувши в месенджері на три крапки в правому верхньому кутку.

Який далі алгоритм "покарання" спільнот, у Viber не розповіли.

"Деякі користувачі сваряться, бо не розуміють, як вони опинилися в цій групі.

Навіть голова Новосанжарської селищної ради Інна Коба не знає, коли і хто додав її до групи", – пише в своєму розслідуванні про причини конфлікту з пасажирами "уханського літака" журналістка Любов Величко.

Зазначимо, що в "Нових Санжарах" більше роздмухували паніку саме зі "спільноти", а не з "групових чатів", які часто люди називають "групами".

Щоб додати людину до чату або спільноти існує два методи.

Перший – якщо у людини, яка хоче вас додати, записаний в смартфоні ваш номер.

А у вас, відповідно, записаний її.

Тоді вас легко додадуть, і ви одразу бачитиме всі повідомлення.

Якщо контент резонуючий (як у випадку "Нових Санжар"), далі може спрацювати ефект снігової кулі – коли всі починають додавати своїх знайомих.

Другий – якщо у людини, яка хоче вас додати, записаний в смартфоні ваш номер.

Але у вас її номер не записаний.

Зазначимо, що придбати бази даних номерів зараз не така вже і складна задача.

Коли вас додадуть, ви побачите запрошення від незнайомого номера і назву групи або спільноти.

В такому випадку людина сама вирішує, чи хоче вона читати інформацію зі спільноти, яка має назву її селища, як у випадку в "Нових Санжарах".

Щоб потім видалитись з групи чи спільноти, потрібно зробити декілька не зовсім очевидних для всіх користувачів кроків.

"Все листування наших користувачів в момент відправки зі смартфона потрапляє зашифрованим на сервер, і у Viber немає ключів для розшифровки цієї інформації.

Щойно повідомлення доставлено на телефон одержувача, воно видаляється з сервера", – розповіла "Українській правді" директорка з глобального розвитку Viber Анна Знаменська і пояснила, що вони не можуть переглядати зміст контенту користувачів.

У Viber немає простої можливості поскаржитись на повідомлення.

За словами Знаменської, у месенджера є "спеціальні алгоритми відстеження недостовірної інформації".

Щоправда не зовсім зрозуміло, чи спрацювали ці алгоритми в ситуації з підбурюванням людей фейками у Viber-спільноті "Нові Санжари".

Нещодавно найпопулярніший в світі месенджер Whats.

App обмежив пересилання повідомлень, щоб боротися з дезінформацією в період коронавірусу.

Тепер перенаправити повідомлення можна не більше ніж в один чат за раз.

Facebook у партнерстві з українськими організаціями Vox.

Ukraine та Stop.

Fake запустив програму боротьби з фейками в соцмережі.

Дієвість цих інструментів поки важко оцінити.

"Хотілось би, аби аспекти прозорості платформи були чіткіше артикульовані.

Останнім часом ми відносно добре розуміємо, що таке Facebook.

Але я не знаю, наскільки добре ми розуміємо, що таке Viber.

Цьому месенджеру є ще над чим працювати як платформі", – підсумовує діджитал-експерт Ярослав Ведмідь.

Viber – це тільки один із діджитал-інструментів, який використовують для розповсюдження дезінформації.

Раніше ми писали про українські армії медіакілерів у Facebook, сітку You.

Tube-каналів та війни компроматів в анонімних Telegram-каналах.

Звичайно, сервісам не так просто втримати баланс між тим, щоб не стати майданчиками з купою фейків та маніпуляцій, і тим, щоб не скотитись в тотальну цензуру.

Але Viber має величезну аудиторію в Україні і йому варто більш ретельно працювати над інформаційною безпекою своїх користувачів.