/https%3A%2F%2Finformator.press%2Fwp-content%2Fuploads%2F2020%2F05%2F20190820172729-3879.jpg)
Мерські амбіції Тищенка: вигадки чи реальні плани?
Мерські амбіції Тищенка: вигадки чи реальні плани?.
07/05/2020 - 13:39.
.
Розмови про амбіції «слуги народу» Миколи Тищенка стати мером Києва не є пустопорожніми плітками.
11 лютого 2020 року Володимир Зеленський призначив головою Офісу президента Дениса Єрмака.
Незадовго після цього призначення у ЗМІ почала з’являтися інформація, що кум Єрмака, народний депутат від «Слуги народу» Микола Тищенко зібрався в мери Києва.
Хтось дану інформацію сприйняв серйозно, а хтось назвав звичайними балачками.
Чи справді влада могла зробити ставку на одіозного Тищенка, як на потенційного кандидата у мери столиці? Переконаний, що так.
Але перш ніж перейти до пояснень, чому я так вважаю, хочу відмітити, що після останніх скандалів, в центрі яких опинявся Тищенко – сюди можна записати і конфлікт з блогером Лілією Багіровою, і абсурдну заяву, що Чорнобильська трагедія – велике свято, ну і, звичайно, роботу ресторану «Велюр» в період карантину, влада, швидше за все, відмовилася від ідеї підтримувати кума Єрмака на мерських виборах.
Аж надто токсичним став Тищенко.
Тепер щодо самої ідея просувати Миколу Тищенка в мери Києва.
Насправді вона не настільки безумна, як може здатися на перший погляд.
Мої три аргументи.
Поточні низькі рейтинги Тищенка не повинні вводити в оману.
До місцевих виборів залишилося ще достатньо часу.
Від Тищенка вимагалось за кілька місяців напрацювати рейтинг 5-10% і вийти на 3-4 місце у списку потенційних кандидатів.
Далі справу завершила б публічна підтримка «Слуги народу» і особисто Зеленського та адміністративний ресурс.
Ви скажете: «Ну добре, рейтинги можна підтягнути.
Але чому Тищенко?».
Справді, після парламентських виборів фаворитом «Слуги народу» на роль кандидата в мери Києва був колишній гендиректор групи каналів «1+1 Media» Олександр Ткаченко.
Але, по-перше, останнім часом він перестав проявляти інтерес до виборів у столиці.
А по-друге, Ткаченко тісно пов’язаний з Ігорем Коломойським, з яким в Офісу президента зараз не прості відносини.
Тищенко став непоганою альтернативою з наступних причин: а) він яскрава медійна персона, добре відома багатьом мешканцям столиці; б) він непоганий організатор, оскільки зміг вибудувати успішний бізнес; в) він вже вигравав вибори до ВРУ у столичному 219 окрузі, тобто має досвід проведення успішної виборчої кампанії в Києві.
Дозволити собі зробити ставку на Тищенка в ОП могли з огляду на попередні результати мерських виборів у Києві.
Іронія долі в тому, що киянам притаманно «обирати по приколу».
«Якщо обрали Черновецького і Кличка, то чому не оберуть Миколу», – подумали, мабуть, в офісі Зеленського, коли обговорювали кандидатуру Тищенка.
Більше про «карантин Тищенка», майбутні вибори у Києві та новий закон про фінмоніторинг слухайте у нашому ІНФОКАСТі №2.
Мар’ян Ощановський.
для ІНФОРМАТОРа.