Коли окупанту все одно: посуха у Криму стає реальною загрозою

Глобальне потепління, про яке попереджали вчені може стати небезпечним ворогом для кримчан. Посуха загрожує півострову набагато більше, ніж коронавірус. Про невтішні прогнози від всесвітніх організацій раніше писали на сайті 24 каналу.

Наша планета нагрілась як ніколи – рекордні показники фіксують у американському національному екологічному центрі. Материкова Україна вже почала страждати від посухи, але у такому особливому регіоні, з огляду на природу, як Крим, може статись катастрофа.

Як посуха у Криму може вплинути на півострів?

В Криму завжди не легко було з водою, але зараз ситуація критична. Мешканці півострова запасаються ще з весни. У багатьох городах стоять великі бутлі та діжки, куди набирають воду для поливу рослин.

Зливи й сніг – основне джерело кримських водосховищ. А на півострові не пам’ятають такої сухої весни. У квітні у Криму випало дуже мало опадів – лише 25% від норми. Тепла зима й відсутність снігу також зіграли свою роль. В результаті сформувалися умови для ґрунтової посухи.

На півострові 15 водосховищ, побудованих на кримських річках загальним обсягом близько 250 млн кубів, половина з них – маленькі, менше ніж 10 млн кубів. Наповненість цих водосховищ на сьогодні – менше 100 млн кубів. Це рекордно низький показник,
– зазначає ексміністр курортів і туризму Криму Олександр Лієв.

Випаровування води відбувається високими темпами, а достатньої кількості опадів немає, також водосховища не підживлюються підземними водами. Північно-Кримський канал перекритий вже шостий рік, тож води з Дніпра також немає.

Експерти підкреслюють, що наповненість основних водосховищ, які забезпечують прісною водою комунальне водоспоживання дуже низька. Такого стану водних ресурсів не було за останні 50 років.

Величезні площі, на яких були мільйони кубометрів води, висохли. По дну можна гуляти. Сімферопольське і Партизанське водосховища зникають на очах.

Сімферопольське водосховище / скріншот з відео Крим.Реалії

Проблема із питною водою також існує. Хоч для населення її повинно вистачати, але ситуація може погіршитись влітку. Найбільше від проблеми постраждають Сімферополь, Севастополь, Феодосія і весь степовий Крим.

Окупаційна влада про це знає. Вони навіть планували ввести спеціальний тариф на воду – ті, хто більше користується, мали б платити по завищеним цінам, але через епідемію коронавірусу ідею заморозили.

Сімферопольське водосховище / скріншот з відео Крим.Реалії

Аби вирішити водне питання, окупантам необхідно витратити величезні кошти: будувати водопроводи, очисні споруди, нові водосховища. Але це не входить у їх пріоритети, вони економлять на кримчанах. Головне для Кремля – військові бази.

Також замість того, щоб раціонально бурити свердловини залежно від потужності підземних пластів, так звана влада Криму і військові бурять їх лише у 2-3 місцях, що також спричиняє значну шкоду природі півострову.

Чому Україна не постачає воду у Крим?

Україна може розв'язати проблеми з водою, на межі з півостровом навіть збудували нову дамбу. Але наша держава не зобов’язана вирішувати проблеми окупантів, що чітко закріплює Женевська конвенція 1949 року, яка регулює статус окупаційної влади. Вона визначає, що всі питання забезпечення життєдіяльності населення на окупованій території покладаються міжнародною конвенцією на країну-окупанта.

Якщо Україна погодиться подати воду на півострів, окупанти у Криму залишаться надовго. А заощаджені кошти вони знову витрачатимуть на війну з Україною. Про це детально йдеться у статті на сайті 24 каналу.

Проте українська влада поки не озвучила чіткого плану притягнення РФ до відповідальності. Були лише розмови деяких депутатів від "Слуги народу" про відновлення водопостачання у Крим. Вони викликали доволі різку негативну оцінку в українському суспільстві.

Чому Крим не може жити без материкової України?

З материка нашої держави роками текла прісна вода на півострів, надаючи місцевим землям родючості, а кримчанам смачні продукти й можливість розвивати господарство та туризм.

Материкова Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно–Кримський канал, що з'єднує головне річище Дніпра з півостровом. Після того як у 2014 році Крим анексувала Росія, Україна припинила постачати прісну воду.

Що було до побудови Північно-Кримського каналу? Сучасній людині важко уявити в яких умовах доводилося жити місцевому населенню на цих територіях до побудови в 1963 році каналу. Катастрофічна нестача води призводила до того, що до 30–х років минулого століття в роки засухи люди вимирали цілими селами. Воду привозили гужовим транспортом, і на невелику сім'ю виділяли її в кількості одного відра. Говорити про землеробство і зовсім не доводилося. Після приходу дніпровської води, життя степового Криму кардинально змінилося. Завдяки штучному каналу в цій зоні став можливим не тільки значний приріст населення (переселенці з інших областей України та Росії), а також перетворення посушливих степів на сади і ріллі. Точно так само, як колись Північно-Кримський канал дав життя, його висихання його і забере в півострова.