Сховати мільйони у дітей чиновників: аналіз суперечливого законопроєкту

Тож чи вдасться державним чиновникам, які повинні декларувати своє майно й гроші, сховати їх від контролюючих органів, – у матеріалі 24 каналу.

Кому ще доведеться здавати е-декларацію

До парламенту внесено законопроєкт (3355-1) щодо визначення кола суб'єктів, на яких поширюється дія антикорупційного законодавства. Цей законопроєкт є дуже суперечливим. Адже в ньому прописані як позитивні пропозиції, так і відверто шкідливі.

Передовсім, депутати пропонують поширити дію закону "Про запобігання корупції", зокрема й положення щодо фінансового контролю, на тих, хто входить до складу таких підприємств, як:

• наглядова рада державного банку;
• державне підприємство або державну організацію, що має на меті одержання прибутку;
• господарське товариство (крім акціонерного товариства), у статутному капіталі якого понад 50 % часток належать державі;
• посадовців органів акціонерного товариства, у статутному капіталі якого понад 50 % акцій прямо чи опосередковано належить державі.

Автори законопроєкту впевнені, що ухваливши ці зміни вдасться сприяти підвищенню прозорості діяльності вищеназваних державних підприємств. А також мінімізувати ризики використання членами органів управління акціонерних товариств, свого становища задля отримання неправомірної вигоди. Пропозицію стосовно розширення кола декларантів схвально оцінили як експерти, так і юристи.

Депутати обговорюють можливість змінити коло декларантів / Фото з сайту ВРУ

Водночас, законопроектом пропонують аби дія антикорупційного законодавства не поширювалась на радників, помічників, уповноважених, прес-секретаря Президента України, які виконують свої обов’язки на громадських засадах. Щодо цієї новації думки розділились: хтось вважає, що ці працівники зобов’язані декларувати майно адже такі посади мають високі корупційні ризики, інші ж дотримуються думки – якщо люди працюють на громадських засадах, то про яке декларування може йтись.

Сховатись за дітьми

Окремої уваги заслуговує бажання депутатів дозволити зобов’язати декларувати відомості щодо неповнолітніх дітей лише якщо вони спільно проживають з тим, хто має подавати декларацію та пов’язані з ним спільним побутом. Тобто дозволити не декларувати майно дітей, які живуть окремо. На думку авторів проєкту закону, багато дітей не проживають з батьками-посадовцями через розлучення мам і татусів. Саме через окреме проживання батьків, високопосадовцям начебто важко отримати своєчасні та достовірні відомості, необхідні для заповнення е-декларації.

На переконання кандидата юридичних наук Василя Мирошниченка, у випадку ухвалення цього законопроєкту фактично можна буде ховати майно, записавши його на близьких родичів. Навіть не на кума чи свата, як це було раніше, а на рідних дітей, які не живуть з батьками. Перепрописатись в інше місце – не проблема. Чиновники, які мають статки чи не одразу після народження купують дітям квартири тобто в більшості випадків, подорослішавши вони живуть окремо. Часто-густо взагалі закордоном. Це вже не кажучи про те, що в багатьох чиновників є позашлюбні діти, на яких теж записуватимуть майно.

Тепер виходить декларувати майно дітей, які живуть окремо непотрібно, а сховати майно – легко. У нас була перша велика відмова від покарання отримувачів корупційних доходів, коли Конституційний суд, без жодних на те законних підстав, скасував статтю про незаконне збагачення Кримінального кодексу,
– розповідає Василь Мірошниченко.

За тією статтею лише НАБУ завело понад сотню справ. Фігурантами яких були високопосадовці. Зокрема, голова Вищого господарського суду, голова Вищої аудиторської служби, кілька десятків народних депутатів, міністр та інші. По цим справам проходили серйозні фігуранти, тому цю норму тоді скасували, протягнувши через Конституційний суд.

На переконання Мирошниченка, тут вбачається заслуга нашого попереднього президента, який брав участь у формуванні КСУ і за його квотою було призначено 6 суддів, троє з яких голосували за скасування цієї норми. Щоправда, він їх залишив від попередньої каденції, але ж міг звільнити, проте не зробив цього. Його фракція також делегувала 6 суддів, а президент на той час контролював фракцію. Тому судді можна сказати "пожаліли" можновладців.

Депутати часто поспіхом ухвалюють закони, які виявляються неякісними / Фото сайту ВРУ

Тоді вперше зробили таку підлість і Захід був шокований, бо вони великі кошти вклали в створення антикорупційних органів. Е-декларування було однією з вимог Асоціації з ЄС, безвізу, а потім Україна взяла і відмовилась від обов’язку карати корупціонерів. Тепер це вже другий етап,
– вважає Василь Мирошниченко.

На переконання юриста, у випадку ухвалення цього закону він матиме негативні наслідки.

Захід такий закон однозначно сприйме як відмову від боротьби з корупцією. Це дуже вплине на наші стосунки. Постає питання – чи зможемо ми отримувати дешеві кредити, гранти, бо їх буде легше розкрадати. Взагалі – чи підтримуватимуть вони Україну та наш уряд як це робили останні 6 років.

"Думаю, на Заході замисляться чи варто зв’язуватись з країною, яка створює корупційні ризики, бо будь-яка допомога йтиме як у "чорну діру". Власне, й інвестори, які звикли чесно працювати не захочуть мати справу з нашою країною. До нас захочуть йти лише ті, хто звик заробляти на тіньових схемах та відкатах тощо", – переконаний Василь Мірошниченко.

Тож, депутатам варто подумати – чи потрібно голосувати за такий проєкт закону. Адже такими кроками Україна ставить себе в положення країни з якою немає сенсу співпрацювати, бо чиновники налаштовані вкрасти якнайбільше та сховати ці гроші й уникнути покарання. Цей закон може стати другим цвяшком у труні нашої співпраці з Заходом. Першим було сумнозвісне рішення КСУ, яке "врятувало" понад 100 високопосадовців.