Геть кіномаски. Медіапідсумки 4–11 травня 2020 року

З 11 травня уряд послабив карантин для точок продажу преси, друкарень, редакцій, логістичних підприємств у сфері доставки паперу та друкованих видань, а також телерадіоорганізацій та інших суб’єктів у сфері масової інформації, які забезпечують роботу ЗМІ та доставку контенту до телеглядачів (провайдерів програмної послуги, операторів телекомунікацій, що забезпечують розповсюдження сигналу телебачення та радіомовлення), інших виробників аудіовізуального контенту.

Уряд дозволив працівникам ЗМІ проводити телезйомки та здійснювати іншу журналістську діяльність на вулицях населених пунктів, у приміщеннях підприємств, установ, організацій, органів державної влади тощо, за умови залучення до виробництва телепродукту в одному місці не більше 50 осіб, обмеження доступу до місця зйомки сторонніх осіб, забезпечення усіх задіяних осіб засобами індивідуального захисту (у тому числі виготовленими самостійно) та дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів.

За таких же умов з 11 травня дозволена робота суб’єктів господарювання, пов’язаних з виробництвом аудіовізуальних творів, зокрема здійснення кіно- та відеозйомки на відкритому повітрі, у транспортних засобах, житлових будинках, спорудах, приміщеннях (у тому числі в студіях та павільйонах).

Колеги вже прокоментували, що у випадку з дозволом відновити роботу ЗМІ та провайдерів уряд дозволив те, чого він не забороняв.

Можна пожартувати, звідки, на думку урядовців, весь цей час бралися теленовини та інтернет для їхніх Zoom-нарад.

Але я собі уявляю, яким міг бути хід думок індустріальних лобістів:.

– Попросимо відновити зйомки.

– А якщо потім прийде перевірка і скаже, що це тільки для продакшенів? Телеканалам можна буде знімати?.

– Так, ніде ж не написано, що їм заборонено працювати.

– Ні, давай запишемо, щоб напевно: телеканалам працювати дозволено.

А тут і знімати всім уже скоро знову буде за що.

Рада з державної підтримки кінематографії нарешті досягла консенсусу з Держкіно і затвердила розподіл коштів секвестрованого бюджету:.

на виробництво (створення) та розповсюдження документальних, просвітницьких, анімаційних фільмів, фільмів для дитячої аудиторії (з урахуванням художньої та культурної значущості), фільмів художньої та культурної значущості (авторських фільмів) та фільмів-дебютів, в обсязі до 100% включно загальної кошторисної вартості виробництва відповідного фільму навіть додали коштів: загальна сума зросла до 121,8 млн грн.

у порівнянні зі 108,5 млн грн., визначеними на початок року;.

виробництво (створення) та розповсюдження фільму (ігрового, анімаційного тощо), обсяг підтримки якого не може перевищувати 80% загальної кошторисної вартості виробництва фільму: на цю статтю кошти скоротили майже пропорційно до загального скорочення бюджету на держпідтримку кіно – на 38%, до 186,3 млн грн.;.

виробництво (створення) та розповсюдження телевізійного фільму, телевізійного серіалу, обсяг якої не може перевищувати 50% загальної кошторисної вартості виробництва телевізійного фільму, телевізійного серіалу: ця стаття постраждала значно сильніше і була скорочена на 60%, до 60 млн грн.

Але, як зауважили члени ради, за ці кошти все ще можна зняти 60 серій якісного продукту, що теж непогано;.

рібейти скоротили на 80%, до 20 млн грн.;.

витрати на мобільні кінотеатри в невеликих містах зрізали взагалі до нуля;.

на дослідження, студентські фільми, навчання в Україні та за кордоном щедро додали коштів, збільшивши суму в 16 разів, до 1,6 млн грн.;.

культурній спадщині зрізали 20%: тепер це 0,4 млн грн.;.

відшкодування відсотків за кредитами на будівництво та реконструкцію споруд для зйомок та кінотеатрів у маленьких населених пунктах скоротили на 60%, до 0,2 млн грн.;.

кінокомісіям залишили 17% коштів, тобто 1,2 млн грн.;.

кошти на популяризацію національних фільмів шляхом участі в заходах зменшили на 39%, до 43,2 млн грн.

Але зробили це з зауваженням, що наразі Закон «Про державну підтримку кінематографії в Україні» вимагає, щоби сумарні витрати на шість останніх пунктів підтримки в цьому списку (тобто починаючи з мобільних кінотеатрів) становили не менше 12%, і тому наразі розподіл коштів на ці статті є таким.

У перспективі законодавці мають намір скасувати цю норму про 12% та додати можливість підтримки девелопменту кінопроектів, тому кошти цих шести статей можуть бути ще раз перерозподілені.

Також важливо знати, що в головах у членів ради та керівництва Держкіно вже поселилися думки про:.

необхідність проведення аудиту проєктів, які виграли держпідтримку раніше, щоби переконатися, що вони готові швидко відновити зйомки та не консервуватимуть кошти;.

доцільність перегляду кошторисів цих проєктів з огляду на те, що багато професіоналів, задіяних у кіновиробництві, через вимушений карантинний простій готові на зниження своїх гонорарів;.

доцільність обмеження кількості проєктів, які може подати кожен продакшен на пітчинг;.

доцільність визначення граничних сум держпідтримки на кожен проєкт.

Засіданню Ради з держпідтримки кіно передувала зустріч кінематографістів з головою Офісу президента, де прозвучала найсумніша карантинна новина останніх тижнів: не відкривати кінотеатри до червня попросили самі кінотеатри, які не впевнені, що зараз до них прийде достатня кількість глядачів.

Влада і кіноіндустрія попросили телеканали підтримати запуск соціальної кампанії, що закликала б людей іти в кінотеатри після закінчення карантину.

Телеканалам не звикати: змогли налякати свою аудиторію достатньо, аби вона не захотіла виходити на вулицю, зможуть і переконати її, що в кіно безпечно.

Хоча варто пам’ятати, що й вони не всесильні.

Українці масово не досиділи на карантині: вже за два тижні до його офіційного пом’якшення в Києві на дорогах були шалені корки, кав’ярні починали працювати навинос трохи раніше, ніж їм офіційно це дозволили, а окремі продакшени тихенько знімали гостей у своїх студіях.

Можливо, вплинула сонячна погода, можливо – новини про бунт мера Черкас, можливо – сюжет «Наших грошей» про відкритий ресторан «Велюр» та його VIP-відвідувачів.

Для повернення українців до кінотеатрів тільки соціальної кампанії теж буде замало: знадобиться ще й цікавий репертуар.

Чи готові будуть дистриб’ютори вкладатися в широке промо нових релізів? Чи ризикуватимуть підтримувати широку лінійку фільмів у прокаті? Як вплине на цю їхню спроможність призупинка світового кіновиробництва? Відповіді на ці запитання нам ще належить дізнатися.

Думки, висловлені в рубриці Column, передають виключно погляди самих авторів і можуть не збігатися з позицією редакції «Детектора медіа».

Тексти авторських колонок суб'єктивні та не претендують на всебічне висвітлення теми.